Формування та використання прибутку комерційного банку

2. Комісійні доходи:

• за операціями з банками;
• за операціями з клієнтами;
• за операціями з філіями та іншими установами банку.

3. Результат від торгівельних  операцій.

4. Інші банківські  операційні доходи.

• дивідендний дохід;
• за операціями з філіями та іншими установами банку;
• інші банківські операційні доходи.

5. Інші небанківські  операційні доходи:

• за операціями з філіями та іншими установами банку;
• інші небанківські операційні доходи.

6. Зменшення резервів  за заборгованістю.

7. Непередбачені доходи.

Дохід від операцій із цінними паперами може складатися з дисконту та купона, але до процентного доходу за борговими  цінними паперами включаються тільки проценти, які були нараховані за такими цінними паперами після їх придбання.

Процентні доходи доцільно класифікувати  за такими критеріями:

• строковість;
• резидент/нерезидент;
• фінансовий інструмент (депозити, кредити або цінні папери).

До процентного також  входить дохід за строковими депозитами, що розміщені в інших банках. Значення складових процентного доходу може змінюватися щорічно залежно від змін процентних ставок і попиту на кредити, але дохід за кредитами практично завжди залишається важливим для кожного банку. Проценти та прирівняні до них комісії повинні обліковуватися регулярно не рідше одного разу на місяць, як правило, в останній його день, незалежно від періодичності розрахунків, яка вказана в угоді з контрагентом [11,c.174].

Комісійні - це доходи за усіма послугами, наданими контрагентам, окрім комісійних, що подібні за природою до процентів.

До категорії комісійних належать:

• комісійні за гарантії розміщення позик від імені інших кредиторів та за операціями з цінними паперами;
• комісійні доходи від операцій за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування кредитних рахунків, за зберігання цінностей та здійснення операцій із цінними паперами;
• комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за продаж або купівлю монет і коштовних металів для третіх сторін;
• інші комісійні доходи за операціями, що визначаються Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Торгівельні прибутки - це чисті прибутки від операцій купівлі-продажу  різних фінансових інструментів. До них  належать:

• чисті прибутки від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів;
• чисті прибутки від операцій із цінними паперами на продаж;
• чисті прибутки від торгівлі іншими фінансовими інструментами.

До інших банківських  операційних доходів відносяться  ті, що не включені у перелічені вище групи. До них належать доходи від  цінних паперів із непередбаченим доходом: дивіденди від акцій, що зберігаються як об'єкт торгівлі, та капіталовкладень.

Останнім часом банкіри  поставили мету зробити непроцентні  надходження основним джерелом майбутніх  банківських доходів. Це дасть можливість поліпшити підсумкові характеристики роботи комерційних банків, диверсифікувати джерела доходів і надійніше захистити банки від коливання процентних ставок.

Небанківськими операційними доходами вважаються доходи, які не стосуються основної діяльності банку, але забезпечують її здійснення (доходи від продажу основних засобів - від орендних операцій), доходи від продажу окремих небанківських послуг (аудиторські послуги, програмне забезпечення, консультації не фінансового характеру тощо) та інших операцій [12,c.89].

Непередбаченими вважаються доходи, які за змістом відповідають таким ознакам:

• виникають у разі надзвичайних подій і мають одноразовий характер - прибуток буде визначений тільки за фактом подій;
• не повторюються по суті (наприклад, виникли через зміни у правилах бухгалтерського обліку активів і пасивів).

Непередбачені доходи не можуть бути прийняті до уваги для  фінансової оцінки банку.

Витрати банку поділяються  на відносно постійні та змінні.

Відносно постійними витратами комерційного банку є:

• заробітна плата;
• придбання або виготовлення бланків і канцелярських товарів;
• утримання приміщень, охорони та протипожежної сигналізації;
• амортизаційні відрахування та інші.

Змінними витратами  банку є:

• виплата процентів по вкладах, депозитах і міжбанківському кредиту;
• плата за послуги регіональної розрахункової палати і регіонального розрахунково-касового центру;
• витрати на рекламу;
• витрати на відрядження;
• поштово-телеграфні витрати та інші.

Усі доходи (витрати) банку  поділяються на операційні: банківські та небанківські. До банківських доходів (витрат) належать доходи (витрати), безпосередньо пов'язані з банківською діяльністю, визначеною Законом України «Про банки і банківську діяльність». В свою чергу, банківські доходи (витрати) поділяються на: процентні, комісійні, торговельні прибутки (збитки) та інші.

До небанківських доходів (витрат) належать доходи і витрати, які не стосуються основної діяльності банку, але забезпечують здійснення банківських операцій (адміністративні  та інші небанківські операційні доходи і витрати) [12,c.128].

Фінансові результати діяльності комерційного банку відбиваються у  звіті про прибутки та збитки. Звіт про прибутки та збитки грунтується  на концепції грошових потоків за доходами та витратами, які групуються за їхнім економічним характером. Дохідні статті форми розміщені у її лівій частині, а витратні - у правій. При цьому кожній групі доходів по горизонталі відповідає аналогічна група витрат. Це дає змогу оцінювати собівартість формування різних груп ресурсів і безпосередній чистий прибуток (збиток) від операцій. Доходи і витрати відбиваються в обліку в тому періоді, в якому були зроблені чи здійснені, незалежно від фактичного отримання чи сплати грошових коштів. Якщо очікується, що економічні вигоди будуть виникати протягом кількох звітних періодів і зв’язок з доходом може бути визначений попередньо, витрати відображаються у звіті про прибутки та збитки на основі систематичних процедур часткового розподілу. У таких випадках витрати розглядаються як зношення або амортизація [27,c.114].

У загальному вигляді звіт про прибутки та збитки комерційного банку можна подати як відображено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Структура звіту про  прибутки та збитки комерційного банку

 

Д о х о д и	В и т р а т  и
Відсоткові доходи	Відсоткові витрати
Комісійні доходи	Комісійні витрати
Результат від торговельних операцій
Інші банківські операційні доходи	Інші банківські операційні витрати
Інші небанківські операційні доходи	Інші небанківські операційні витрати
Зменшення резервів за заборгованістю	Відрахування в резерви
Непередбачені доходи	Непередбачені витрати
	Прибуток (збиток) до сплати податку
	Податок на прибуток
	Чистий прибуток (збиток)

 

Різниця між вхідними фінансовими потоками та вихідними  фінансовими потоками дає прибуток до сплати податку. Від останнього віднімають податок на прибуток і отримують чистий прибуток банку.

Доходи та витрати  обліковуються наростаючим підсумком  з початку року на рахунках 6 і 7 класу, а прибуток - на рахунках 5 класу. В  останній робочий день року рахунки  доходів і витрат закриваються. Залишки за цими рахунками відносять на рахунок результатів поточного року і, таким чином, досягається відображення фінансового результату в балансі банку [44,c.225].

На проміжні звітні дати (місяць, квартал) фінансовий результат  визначається шляхом порівняння доходів звітного періоду з витратами, при цьому закриття рахунків доходів і витрат не проводиться.

1.3. Напрямки розподілу прибутку комерційного банку

Для того, щоб систематизувати  основні напрямки розподілу прибутку комерційного банку, необхідно розглянути основні методики оцінки доходів.

Необхідно зазначити, що зростання процентних доходів переважно може відбуватися внаслідок двох факторів [27,c.116]:

- збільшення середніх залишків за виданими кредитами;

- підвищення середнього рівня застосовуваної процентної ставки за кредит.

Вплив першого фактору  на одержання банком доходу може бути визначений формулою:

DVP = (V1 – V2)*r1,

в якій V2 - середні залишки за виданими кредитами в періоді, що аналізується;

             V1 - те ж саме в попередньому періоді;

             r1 - середній рівень процентної ставки в попередньому періоді.

Виміряти вплив зміни  середнього рівня процентної ставки на дохід банку можна згідно із формулою:                                      

DRr=(r2 – r1 )*V1,

в якій r2 - середній розмір процентної ставки, що береться за користування кредитом у періоді, який аналізується;                          

                         r1 - середній розмір процентної ставки, що є платою за користування кредитом у попередньому періоді;                                   

                         V1 - середні залишки за виданими кредитами в попередньому періоді.

Вплив обох факторів на динаміку банківського доходу можна виразити за допомогою формули:                                         

DP=DPV*DRr.

Проведений аналіз дає  фінансовому менеджерові можливість здійснювати кількісну оцінку того, який з двох факторів (середні залишки  за виданими кредитами чи середній розмір процентної ставки) більшою  мірою відобразиться в процентному доході.                                   

Наступний етап аналізу - якісний. Він дає змогу з'ясувати причини, що викликають зміни вказаних факторів [63,c.227].    

Збільшення середніх залишків за виданими кредитами зумовлено  такими факторами:

1. Загальним зростанням позичкових активів у періоді, що аналізується порівняно з відповідним періодом минулого року чи попереднім періодом.

Темп зростання  (Т) дорівнює позичкові активи цього періоду поділені на активи минулого періоду.

Якщо Т > 1, то можна  вважати, що діяльність комерційного банку була позитивною, якщо Т < 1, то негативною.

Сповільнення темпів зростання означає для банку  втрату його позицій і витіснення його з ринку внаслідок зниження фінансової стійкості.

2. Збільшенням питомої  ваги позичкових активів, що приносять дохід у вигляді процентів, сукупних активів.                             

А - позичкові активи, поділені на загальну суму активів. Якщо буде одержаний результат, за яким А > 0,80, то можна зробити висновок щодо позитивної оцінки діяльності банку, якщо А < 0,80, то банку необхідно поліпшити структуру активів у бік зростання позичкових активів.

Одержаний показник доцільно зіставити з аналогічним показником переднього періоду.                                             

Необхідно зазначити, що зростання середнього рівня процентної ставки за кредитними операціями може бути зумовлено:

- підвищенням загального рівня процентної ставки на кредитному ринку (зовнішній фактор, що не залежить від діяльності банку);

- структурою кредитного портфеля, тобто збільшенням питомої вага ризикових кредитів у кредитному портфелі банку, наданих під високі проценти (кредити без забезпечення чи гарантій, бланкові кредити);   

- збільшенням прострочених кредитів, за якими клієнти платять проценти, що істотно перевищують базовий (середній) рівень.  

  Зростання середнього рівня позичкового процента, зумовлене підвищенім частки високоризикових кредитів і простроченою заборгованістю, потребує поглибленого додаткового аналізу з метою забезпечення ліквідності балансу й фінансової стійкості банку.

Наступний етап аналізу  процентних доходів полягає в  дослідженні їхньої структури. В  цілому серед українських банків останніми роками спостерігається  тенденція зниження частки процентних доходів в їхньому загальному обсязі. При цьому непроцентні доходи збільшуються переважно за рахунок розширення обсягу касово-розрахункового обслуговування. З одного бо це явище позитивне, бо свідчить про розширення кількості клієнтів, збільшення кількості послуг за розрахунково-касовим обслуговуванням. З іншого боку, ці цифри також свідчать про нерозвиненість в Україні ринку послуг взагалі і факторингових, лізингових, трастових, які посідають істотне місце в діяльності західних банків, зокрема [63,c.311].