Фіскальна політика

2.Перерозподіл національного  доходу.

3.Нагромадження необхідних  ресурсів для фінансування державних  програм. Основне завдання політиків і економістів у сфері фіскальної політики полягає в тому, щоб так відрегулювати систему оподаткування, щоб вона не стримувала економічного зростання і не спотворювала пропорцій, встановлених між окремими секторами або галузями економіки в результаті дії ринкових сил. Завдання полягає не просто в тому, щоб зібрати якомога більше податків, а в тому, щоб при цьому розширювалася база податків        [10, С. 72]. Фіскальну політику проводить уряд, як механізм суспільства в цілому. Тому у певних межах урядові рішення щодо видатків та оподаткування можуть змінюватися, щоб впливати на рівноважний реальний ВВП в інтересах загального добробуту [11, С. 290].      Отже, основним завданням має стати формування такої фіскальної політики, що дасть поштовх до зростання національної економіки, та можливість вирішення соціальних проблем. Крім того за допомогою фіскальної політики уряд може змінювати структуру національної економіки, зменшити циклічне коливання, досягати повної зайнятості, сприяти економічному зростанню, впорядковувати державні фінанси, боротися з інфляцією [20, С. 404].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Вплив фіскальної політики на соціально-економічний розвиток у коротко- та довгостроковому періоді

Розглядаючи вплив фіскальної політику на економіку, слід враховувати, що її заходи тісно пов’язані з  державним бюджетом. Цей процес пояснюється тим, що будь-які зміни у фіскальній політиці супроводжується відповідними змінами у державному бюджеті. Так, змінюючи рівень податкових ставок, держава змінює обсяг податкових надходжень до бюджету, а змінюючи обсяг державних закупівель, вона вливає на його видатки. Метою фіскальної політики є досягнення стабілізаційного ефекту в економіці, тобто збільшення обсягів виробництва,  зменшення безробіття та зниження інфляції. Отже, фіскальна політика виконуючи стабілізаційну функцію, водночас виконує і бюджетну функцію.

Бюджетна система України складається  з Державного бюджету України  та місцевих бюджетів (їх налічується 11785). Сукупність показників усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи, становить зведений бюджет [13, С. 48].     

Державний бюджет як економічна категорія  відображає реальні економічні відносини  між державою та іншими економічними суб’єктами з приводу акумуляції та використання централізованого фонду  грошових ресурсів країни, призначених  для виконання функцій держави шляхом розподілу та перерозподілу ВВП. Державний бюджет як основний фінансовий план держави – це грошовий вираз кошторису доходів та витрат держави за певний період часу.  Формування фінансових ресурсів відображується в доходах бюджету, а їх використання – в його видатках. Доходи бюджету формуються за рахунок усіх податкових, неподаткових та інших надходжень, які здійснюються на безповоротній основі, включаючи трансферти, дарунки, гранти. Видатки бюджету відображують кошти, що спрямовуються на фінансування запланованих державних програм і заходів, за винятком коштів, призначених на погашення основної суми державного боргу та повернення надмірно сплачених до бюджету сум [23, С. 348].     

Залежно від співвідношення між  доходами і видатками бюджет може бути збалансованим або незбалансованим, тобто мати дефіцит або профіцит. Бюджетний дефіцит виникає тоді, коли доходи бюджету не покривають його видатки, а бюджетний профіцит – коли доходи бюджету перевищують його видатки.

Табл.1. Показники виконання Державного та Зведеного бюджетів України за січень-вересень 2008 року [2, С. 6].

Показники	Фактичне виконання, млн. гривень		Темпи росту у порівнянні з відповідним  періодом минулого року у відсотках
	Державний бюджет України	Зведений бюджет України	Державний бюджет України	Зведений бюджет України
Доходи	169069,7	217937,4	48,7	43,7
Податкові надходження	125481,6	168970,6	58,2	52,6
Неподаткові надходження	35591,5	40945,8	19,9	20,4
Доходи від операцій з капіталом	1752,9	5289,5	95,5	21,9
Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій	99,4	99,4	36,2	36,3
Цільові фонди	817,0	2632,1	15,4	2,0
Видатки	165114,2	205068,9	42,2	40,9
Поточні видатки	150638,9	182640,5	45,5	43,3
Капітальні видатки	14475,4	22428,4	15,0	24,3
Довідково: обслуговування державного боргу	2277,7	2579,2	5,4	6,7
Кредитування	1060,3	1107,0	-	-
Фінансування (“–” - дефіцит, “+” - профіцит)	2895,2	11761,5	-	-
Запозичення	3065,5	3255,0	-	-
Погашення	4056,0	4953,4	-	-

 

      

У табл. 1 наведені дані, що характеризують стан Державного і Зведеного бюджетів за січень-вересень поточного року. Можемо побачити, що загальна сума доходів як Державного, так і Зведеного бюджету збільшилася в порівнянні з показниками за 2007 рік на 48,7% і 43,7% відповідно. Податкові надходження до Державного бюджету за звітний період становили 125481,6 млн. грн., що на 58,2% більше від надходжень за січень-вересень 2007 року. Неподаткові надходження також збільшилися на 19,9%.     

Аналізуючи касові видатки також  спостерігається їх збільшення на 42,2% (Державний бюджет) і 40,9% (Зведений бюджет). Зокрема, касові видатки загального фонду державного бюджету проведено на: повернення громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень (6051,2 млн. грн.), чорнобильські соціальні програми (1393,1 млн. грн.), трансферти Пенсійному фонду (20344,2 млн. грн.), вугільні програми (2899,2 млн. грн.) [2, С. 7].     

Отже, з таблиці чітко бачимо, що зведений бюджет виконано з профіцитом у сумі 11761,5 млн. грн., а державний  бюджет з профіцитом у сумі – 2895,2 млн. гривень. Наявність профіцитного бюджету в нашій країні свідчить про нераціональне використання дохідного фонду, а також відчувається податковий тягар на на суб’єкти національної економіки, що у свою чергу призводить до скорочення обсягів виробництва.

Щодо боргу, то у січні-вересні 2008 року погашення основної суми боргу державного бюджет установило 4056,0 млн. грн. Погашення внут-рішнього боргу дорівнювало  2301,0 млн. грн., зовнішнього боргу 1755,0 млн. гривень.

Проаналізуємо структуру  видатків Державного бюджету України в 2008-2010 роках.

Табл.2. Структура видатків Державного бюджету України в 2008-2010 роках (тис.грн.) [22, С. 4].

Показник	Роки
	2008		2009		2010
	Сума	%	Сума	%	Сума	%
Видатки, всього	465494993,9	100,0	161819000,8	100,0	231880954	100,0
Загальнодержавні функції	186435447,6	40,05	60313418,8	37,27	8227161,55	35,45
Оборона	7438859,1	1,60	8948187	5,53	10971461,2	4,73
Громадський порядок, безпека  та судова справа	3539237,1	0,76	16060887,3	9,93	22700517,91	9,79
Економічна діяльність	89495171,7	19,23	25415352,8	15,71	36785985,44	15,86
Охорона природного середовища	28335771,6	6,09	1752679,6	1,08	2050148,2	0,88
Житлово-комунальне господарство	67609,2	0,01	1330193,7	0,82	982709,7	0,42
Охорона здоров’я	21569731,1	4,63	5696383	3,52	6811871,7	2,94
Духовний і фізичний розвиток	27938032,7	6,0	1806804,9	1,12	2963082,8	1,28
Освіта	65592992,8	14,09	14234057,7	8,80	20981012,6	9,05
Соціальний захист і  соціальне забезпечення	35082141,0	7,54	26261036	16,23	45427002,9	19,59

 

Як видно з табл. 2, найбільшу частку в структурі видатків Державного бюджету України протягом досліджуваного періоду складають видатки на загальнодержавні функції, всі знають що таке загальнодержавні функції. Їх частка складає: в 2008 році – 40,05%, в 2009 році – 37,27%, в 2010 році – 35,45%. Отже, частка цих видатків в динаміці зменшується, що обумовлено зниженням їх абсолютного обсягу [15, С. 9].

Друге місце в структурі видатків Державного бюджету в 2010 році займають видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення. Їх частка рівна: в 2008 році – 7,54%, в 2009 році – 16,23%, в 2010 році – 19,59%. Отже, частка цих видатків в динаміці зростає, що обумовлено збільшенням їх абсолютного обсягу.

Також важливе місце в структурі  державних видатків мають видатки  на економічну діяльність. Їх частка складає: в 2008 році – 19,23%, в 2009 році – 15,71%, в 2010 році – 15,86%.

Суттєву частку в структурі  видатків складають також видатки  на освіту. Їх частка становить: в 2008 році – 14,09%, в 2009 році – 8,8%, в 2010 році – 9,05%. Такі зміни питомої ваги даних видатків, в першу чергу, обумовлені відповідними змінами їх абсолютного обсягу [22, С. 8].

Таким чином, в 2009 році спостерігається зменшення більшості статей видатків Державного бюджету України, а в 2010 році - незначне їх зростання порівняно з 2009 роком. При цьому основну частку видатків Державного бюджету України в 2010 році складають видатки на загальнодержавні функції, соціальний захист та соціальне забезпечення, економічну діяльність.

 

Рис.2. Структура видатків Державного бюджету України в 2010 році [22, С.2]

В динаміці протягом 2008-2010 років обсяг видатків Державного бюджету України зменшився і в 2010 році видатки Державного бюджету склали 231880954 тис. грн., що на 233614039,9 тис. грн. або на 50,19% менше порівняно з 2008 роком, але на 70061953,2 тис. грн. або на 43,3% більше порівняно з 2009 роком [16, С. 8].

При цьому видатки  на загальнодержавні функції в 2010 році зменшилися порівняно з 2008 роком на 104228286 тис. грн. або на 55,9% і склали 82207161,55 тис. грн., що на 21893742,8 тис. грн. або на 36,3% більше порівняно з 2009 роком. Причиною такого зменшення видатків на загальнодержавні функції є тенденція до зниження видатків на утримання державних органів, зменшення пільг ряду категорій державних службовців, тощо [3, С. 5].

Проаналізуємо динаміку податкових надходжень до Державного Бюджету у за 2008-2011 роки.

Анaлізуючи представлені дані, можна стверджувати про неможливість відмови від застосування ПДВ у пoдатковій сфері України, адже він має значний вплив на формування бюджету крaїни в цілому. Протягом 2008-2011 років ПДВ відіграє значну роль і підтверджує свій статус гoловного бюджетоутворюючого податку.

Табл.3. Динаміка податкових надходжень до Державного Бюджету за 2008-2011 роки [16, С. 8]

У 2008 р. порівняно з 2009 р., загальна сума податкових надходжень збільшилась на 43,89% , а у 2009 р. спостерігається  зменшення показника на 11,3 %, 2011р. – зростання показника на 31,3%.     Також відбулися певні зміни у складі надходження податку на прибуток підприємств у 2008р. пoрівняно з 2009 р. зросли на 39,72% , а у 2011р. зменшення на 23,5% в порівнянні з 2010р. Вагомою причиною зменшення податкових надходжень є завищене податкове навантаження, яке спонукає платників податку до тінізації своєї діяльності, що призведе до зменшення податкових надходжень.       За даними табл. 3 мoжна сказати, що протягом 2008-2011 рр. основну частину податкових надходжень, як складової доходів бюджету України, склав податок на додану вартість. Надходження якого у 2008 р. склали 55,07%, у 2009 р. – 38,9%, а у 2010 р. частка у загальній структурі податкових надходжень дещо зменшилася і становить – 36,96%, 2011 р. (1кв.) – 37,9%. Оскільки ПДВ сплачується не виробником, а споживачем, то зменшення надходжень від ПДВ у 2009 р. можна пoяснити зниженням купівлеспроможності населення України, що є наслідком економічної кризи.           Надхoдження акцизного збору із вироблених в Україні товарів у 2008 р., порівняно з 2010 р. зросли на 11,8% , у 2011 р. на 30% [16, С. 10].

Відсутність надійних механізмів контролю за технологіями нарахування  і сплати фіксованого та єдиного  податків призводить до зменшення податкових надходжень до Державного бюджету країни.

Проаналізувавши податкові  надходження до державного бюджету за 2007 – 2011 рр. можемо зробити висновок на основі табл. 4.

Табл.4 Обсяг податкових  надходжень до Державного бюджету за 2007 – 2011 рр. (млн. грн.) [13, С. 44]

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010р.	Станом на 1 липня 2011 р.
Податкові надходження	116670,8	167883,4	148915,6	166872,2	33879,7
у т. ч. податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості	33964,0	47456, 3	32569,8	39969,2	25157,7
збори за спеціальне використання природних  ресурсів	1941,4	2369,9	2624,4	2928,9	6042,5
внутрішні податки на товари та послуги	70,4	105,3	106,3	114,3	359,1
місцеві податки і збори	-	-	-	-	1216,1
у т. ч. єдиний податок	-	-	-	-	971,8
інші податки	363,4	418,8	461,1	599,9	702,2
Всього надходжень	165939,2	231722,9	209700,3	240615,2	82596,6