Встановлення цін на експортно-імпортну продукцію

          При закупівлі імпортних товарів підприємствами роздрібної торгівлі ПДВ, що сплачується при митному оформленні, включається в розрахункову ціну. У цьому випадку розрахункова ціна складається з митної вартості, мита, акцизу, ПДВ (за умови, якщо товари обкладаються цими податками), а також митних зборів. Всі інші витрати підприємств роздрібної торгівлі по закупівлі, зберігання та реалізації імпортних товарів включені у витрати обігу, які відображені в торговельну надбавку. При реалізації імпортних товарів населенню до розрахункової ціни додається торговельна надбавка.  
Якщо закупівля імпортних товарів проводиться за рахунок централізованих валютних коштів, то розраховується дві ціни: розрахункова і відпускна. При цьому розрахункова ціна встановлюється зовнішньоекономічною організацією. При закупівлі за рахунок кредитних валютних коштів у митній вартості враховуються також відсотки, нараховані на кредитний період. У разі дотування імпорту митна вартість дотується на дотаційний коефіцієнт. У розрахункову ціну включаються також акциз, мито (якщо товари ними обкладаються), збори за митне оформлення товарів, комісійну винагороду зовнішньоекономічної організації, розмір якого встановлюється за погодженням сторін (зовнішньоекономічна організація і генеральний централізований замовник імпортної закупівлі).

Основою встановлення ціни на продукцію, що імпортується в Україну, є митна (закупівельна) вартість товару з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів. Митна вартість та митні платежі визначаються відповідно до Закону України «Про єдиний митний тариф».

У митну вартість входить указана в рахунку-фактурі контрактна (договірна) ціна товару, а також фактичні витрати, які не ввійшли в таку ціну. До них належать витрати на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування товару від пункту постачальника (продавця) до пункту перетину митного кордону України. Для визначення митної вартості іноземна валюта перераховується в гривні за курсом Національного банку, який діє на день подання митної декларації.

Ввізне мито, як податок на товари, що ввозяться до країни, обчислюється за ставками, які поділяються на три види: адвалорні, специфічні та комбіновані. Адвалорні ставки встановлюються у відсотках до митної вартості товарів, специфічні — у грошовій формі на одиницю товару, а комбіновані поєднують ці обидва види митного обкладання (наприклад, 30 % вартості, але не менш як 8 євро за штуку). Сума митної вартості та мита є базою визначення в ціні акцизного збору (з підакцизних товарів) та ПДВ.

При встановлені в ціні акцизного збору застосовуються такі ж самі ставки, що діють і на вітчизняну продукцію. Але при визначенні акцизного збору в ціні імпортних товарів на основі відсоткової ставки, існує своя особливість. Якщо на вітчизняну продукцію відсоткова ставка акцизного збору встановлена до ціни, що включає в себе цей податок, та на імпортні товари ставка встановлена безпосередньо до суми митної вартості та мита:

                                               (4.1)

де: МВ — митна вартість, грн;

М — мито, грн.

Податок на додану вартість в ціні імпортної продукції визначається за ставкою 20 % до бази оподаткування. Такою базою є митна вартість товарів з урахуванням мита, а якщо товар підакцизний, то й акцизного збору:

                                           (4.2)

Якщо митна вартість менша ніж контрактна (договірна) ціна, то для визначення ПДВ застосовується остання.

Митні збори справляються за митне оформлення товарів, що ввозяться до країни. Величина цих платежів визначається на підставі «Класифікатора видів та ставок митних зборів» залежно від митної вартості товарів (без урахування мита). Згідно з класифікатором при митній вартості товарів до 100 доларів США митні збори не справляються, від 100 до 1000 доларів вони дорівнюють 5 доларам, а при митній вартості більш як 1000 доларів митні збори становлять 0,2 % митної вартості товарів, але не більше еквівалента 1000 доларів США. Митні збори не враховуються при визначенні в ціні придбання товарних податків. Вони входять до складу валових витрат і враховуються при обчисленні в ціні кінцевої реалізації податку на додану вартість. Сума мита і митних зборів сплачується одночасно зі сплатою акцизного збору і ПДВ.

Отже, ціна придбання товару, що ввозиться в країну, складається з таких елементів:

                              (4.3)

де: МЗ — митні збори, грн.

По суті така ціна для підприємства-імпортера являє собою суму економічних витрат і показує нижню межу імпортної ціни. Верхньою межею ціни імпортної продукції є ціна її фактичної реалізації на внутрішньому ринку. Різницею між фактичною ціною продажу та ціною придбання є надбавка, яка містить у собі витрати обігу імпортера з реалізації товару на внутрішньому ринку, прибуток та ПДВ. Тому повний склад кінцевої ціни реалізації імпортної продукції (ЦіР) можна записати таким чином:

                             (4.4)

На продукцію, що ввозиться в Україну, можуть бути запроваджені індикативні ціни, але тільки у випадках, коли до товару застосовуються спеціальні імпортні процедури. До них належать застосування процедури міжнародних торгів або режим попередніх імпортних депозитів, що вносяться в банки.

Індикативні ціни - ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту (імпорту) на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов постачання та умов здійснення розрахунків, визначених згідно із законодавством України, а також якісних показників товару, які затверджено Міністерством економіки України.

Індикативні ціни є обов'язковими для використання при укладанні та виконанні всіх видів зовнішньоекономічних угод, за якими здійснюється експорт-імпорт товарів:

а) походженням з України, щодо імпорту яких до інших країн застосовані антидемпінгові заходи або порушені антидемпінгові процедури чи розслідування, а також відбувається перегляд таких заходів або процедур;

б) походженням з України, щодо імпорту яких до інших країн вірогідна загроза застосування антидемпінгових компенсаційних заходів, порушення антидемпінгових (спеціальних) процедур або розслідувань;

в) походженням з України, імпорт яких у певні країни світу обмежений згідно з відповідними міжнародними договорами або зобов'язаннями України;

г) походженням з України, експорт (імпорт) яких з України, так і в Україну, здійснюється в межах спеціальних режимів нетарифного регулювання.

 

 

 

 

 

 

5. Аналіз стану експортно-імпортних  операцій

Динаміку експортно-імпортних процесів визначають багато факторів, серед яких особливе місце належить цінам на товари (послуги).

Динаміка експортно-імпортної діяльності часто міняється, тому що вона залежить від сезонності, митних ставок, курсу іноземних валют та ін.

Ринкові відносини закономірно розширюють суть та функціональність аналізу експортно-імпортних операцій, що обумовлюється наступним: прийняттю обґрунтованих управлінських рішень передує аналітична оцінка участі підприємства в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Це дає змогу сформувати інформаційну базу даних для ситуаційного аналізу макросередовища та його можливостей; комплексний аналітичний підхід до реалізації ефективної зовнішньоекономічної діяльності дає змогу розгорнути стратегічне планування, сконцентрувати увагу на найбільш перспективних пропозиціях; практичне втілення концепції маркетингу є неможливим без ґрунтовного аналізу ринкових ситуацій, оцінки партнерів та конкурентів, аналізу ємності, динаміки та кон'юнктури ринку; оптимальне господарювання досягається при наявності аналітичного контролю за виконанням договірних зобов'язань між партнерами, доходами і витратами, ресурсами та їх використанням.

Для ефективного здійснення експортно-імпортних операцій підприємствам потрібно проводити аналіз та оцінку потенційних партнерів при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також оцінку фінансового стану потенційного іноземного партнера, аналіз ризику партнерських відносин.

Проведення такого аналізу дозволить вивчити та відшукати найбільш оптимальні для підприємства шляхи співробітництва в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Проведення аналізу експортно-імпортних операцій доцільно здійснювати у такій послідовності: оцінка обсягів та структури експорту (імпорту) підприємства; оцінка виконання експортних (імпортних) контрактів за вартістю, за фізичним обсягом та за термінами поставок; розрахунок та оцінка факторів, що позначаються на вартісних та кількісних показниках виконання експортних контрактів; аналіз та оцінка впливу факторів на виручку від реалізації експортної продукції та прибутку від експорту; аналіз та оцінка економічного ефекту від здійснення експортних (імпортних) операцій.

Економічний аналіз експортно-імпортних операцій допомагає виявити внутрішньогосподарські резерви. Мобілізація резервів сприяє більш чіткому виконанню зобов'язань, знижує собівартість операції, зменшує невиробничі витрати, підвищує рівень ефективності зовнішньоекономічних операцій і віддачі оборотних засобів, поліпшує фінансовий стан підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Шляхи вдосконалення експортно-імпортних  операцій

Ефективність організації експортно-імпортних операцій залежить від функціонування підприємства в цілому. Ефективність імпортних операцій залежить від правильного вибору постачальників, від якості сировини, від його ціни, від строків поставки. Удосконалення організації експортних операцій необхідно починати з: правильного підбору менеджера з продаж, адже від його кваліфікації залежить правильна організація експортних операцій; правильного вибору маркетингової політики; правильного підбору агентів з пошуку ринків збуту; дослідження цін на продукцію; пошуку шляхів мінімізації витрат на організацію експортних операцій та їх здійснення. 
         Серед основних проблем організації експортно-імпортної діяльності, які характерні для більшості підприємств, були виділені наступні: 
         1. Відсутність організаційної єдності серед підрозділів підприємства, тобто однакового розуміння бізнес-процесів (наприклад, відділ маркетингу досліджує ринок й представляє звіт про бажані об’єми виробництва, а відділ збуту не може реалізувати вироблену продукцію). 
          2. Недостатня оперативність даних про фінансово-господарську діяльність підрозділів. Відсутність оперативної та правдивої інформації щодо взаєморозрахунків із зовнішніми постачальниками й споживачами, як наслідок важкість управління дебіторською та кредиторською заборгованостями. 
          3. У своїй діяльності експортний відділ не в повному обсязі використовує нові інформаційні технології, що перешкоджає експорту продукції. 
         4. Великий обсяг “ручної” праці при передачі даних, необхідність синхронної взаємодії учасників, що неминуче призводить до помилок та затримок у логістичних ланцюгах. Удосконалення організаційних процесів зовнішньоекономічних операцій полягає в розробці стратегії, яка може знайти практичне втілення в діяльності українських підприємств і фірм на міжнародній арені.

Головними елементами системи зовнішньоекономічної стратегії України слід вважати: створення потужного експортного сектору, зміцнення і забезпечення конвертованості національної валюти, лібералізацію імпорту, здійснення закордонної підприємницької діяльності, формування розгалуженої системи зовнішньоекономічного, гнучку податкову, цінову, депозитну, кредитну, фінансову і валютну політику, що стимулює диверсифікацію експортно-імпортних операцій, поступову інтеграцію економіки в європейські і світові господарські об’єднання та організації, кадрове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

Також можна запропоновані наступні заходи підтримки українських експортерів: 
-   проведення ревізії законодавства України, що регулює зовнішню економічну діяльність; 
- розробка і реалізація національної програми підвищення конкурентоспроможності виробників у стратегічно важливих для України секторах; 
- підвищення конкурентоспроможності підприємств-експортерів шляхом створення маркетингових і сервісних мереж на пріоритетних закордонних ринках; – збільшення закупівель за кордоном ліцензій на новітні технології (ноу-хау), машини, устаткування і прилади з метою створення нових конкурентоспроможних національних виробництв; 
-  прискорена інформатизація економіки та зовнішніх економічних зв’язків України. 
          Для реалізації запропонованого комплексу заходів щодо удосконалення зовнішньоторговельного потенціалу України будуть потрібні щорічні бюджетні асигнування, об’єми котрих доцільно визначати виходячи з існуючої світової практики, відкоригувавши їх з урахуванням сучасного стану української економіки і сформованої структури українського експорту.

 

Висновок

Вивчення цін світових ринків вимагає чіткого уявлення про існуючі види цін у ринковому господарстві. До найбільш відповідальним елементам підготовки зовнішньоторговельної угоди та контракту відносяться аналіз поточних цін світового ринку і визначення рівня контрактної ціни.  
Також в ході проробленої роботи ми з'ясували, що у разі встановлення твердих контрактних цін постачальник, прагнучи виключити будь-яку ймовірність втрат, включає у фіксовану ціну контракту надбавку, що враховує так звані витрати на непередбачені ризики. 

І так процес формування ринкових цін  на експортні  товари включає ряд етапів: постановку задач ціноутворення, визначення попиту, проведення аналізу цін  товарів конкурентів, вибір методу встановлення цін, визначення кінцевої ціни та правил її майбутньої зміни.

Встановлення ціни на експортні товари – процес , який складається з цілого ряду етапів:

• робиться  оцінка попиту, яка свідчить про кількість товару, який  можна реально продати на ринку за визначений проміжок часу;
• аналіз цін конкурентів для використання їх в якості бази;
• вибрати для себе один з багатьох методів ціноутворення;
• встановлення кінцевої ціни на товар.

 
        Потенційному покупцеві імпортної продукції доцільно також проаналізувати можливість зміни витрат обігу у вигляді транспортних витрат, вартості митного очищення та інших витрат у системі товароруху до моменту виконання контракту.  
        При імпорті основою або відправним пунктом формування внутрішньої ціни, як правило, є контрактна ціна або світова ціна товару. На відміну від звичайних внутрішніх цін на рівень імпортних цін значний вплив робить митне оподаткування, а також географічний напрямок імпорту.