Оцінка екологічної безпеки путивльського району

Річка Клевень є правою притокою річки Сейм (басейн Дніпра).

 

  Рис.1.4.  Загальний вигляд річки Клевень.

 

Довжина 113 км, площа басейну 2 660 км². Долина у верхів'ї V-подібна, нижче — ящикоподібна, ширина від 2—2,5 до 3,5—4 км. Заплава двостороння, подекуди заболочена; її ширина 1—1,5 км. Вздовж берегів створюють водоохоронні смуги. Річище помірно звивисте, на окремих ділянках каналізоване. Ширина його зростає від 3—15 м (у верхів'ї) до 30 м. (у пониззі); глибина 1,5—2,5 м. Відрегульовано понад 95 км річища. Похил річки 0,5 м/км. Живлення снігове і дощове. Замерзає на початку грудня, скресає на початку квітня. Перед льодоставом бувають льодові утворення (забереги, сало). На Клевені споруджено 11 шлюзів-регуляторів; у долині — меліоративна система «Клевень»

Річка бере початок на північ від  села Сопича, на території Росії (Брянська область). Тече спершу на південь, далі — переважно на південний захід (місцями — на південь). Впадає до Сейму біля південної околиці села Каменя.

Річка Любка має довжину –  близько 9 км.

Бере початок з колектору, неподалік  від вулиці Щербакова, біля Нивок. Фактично початки має з озера в урочищі  Дударів Сінокіс, у лісі неподалік  пр-ту Палладіна. Потім річка перетинає вищевказаний проспект, проходить під залізницею Київ-Коростень, південною околицею селища Коцюбинське, а далі весь час протікає на північний захід Святошинським лісом. Витікаючи з лісу, впадає у р. Ірпінь трохи нижче залізничного мосту. Нижня частина річки знаходиться у межах природного заповідника Романівське болото.

Назва річки ймовірно походить від  назви рослини любка, що колись росла  у великій кількості на її берегах. А сама річка в свій час дала назву хутору, який проіснував до 1943 року, був спалений під час війни  і більше не відновлювався.

У лісі неподалік селища Коцюбинське  на річці є невеликий ставок. Сама річка має незначну ширину на більшості  своєї протяжності і розширюється лише у нижній течії. Майже на усій протяжності протікає поза межами забудови, через сосновий ліс, тому з усіх річок  Києва Любка зазнала людського  впливу чи не найменше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2.Характеристика господарсько- виробничого комплексу території.

   

Путивльський район поділяється на такі основні галузі промисловості: 1.сільське господарство;

2.промисловість;

3.будівництво;

4.роздрібна торгівля;

5.транспорт.

Основна галузь економіки , яка переважає у Путивльському районі, є сільське господарство. Промисловість представлена в основному невеликими підприємствами з переробки сільськогосподарської сировини. В останні роки розвивається середній і малий бізнес, в основному у сфері торгівлі і послуг. Є перспективи для розвитку туризму.

На території району розташовано 5 промислових підприємства: ПВП "Сейм", ПП "Приладмашсервіс", ТОВ "Колос", ТОВ "Путивль-хліб". Призупинило свою діяльність ТОВ «Путивльський хлібозавод».

Загальний обсяг реалізованої промислової  продукції за січень 2012 року збільшився на 14,8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 694,2 тис. гривень.

У розрахунку на одну особу обсяг  реалізованої промислової продукції  склав 23,7 гривень, що на 3,06 гривні більше в порівнянні з відповідним періодом 2011 року.

Виробництво хліба та хлібобулочних  виробів:

ТОВ"Колос" 
Вид діяльності – виробництво хлібобулочних та кондитерських виробів.

ТОВ"Путивль-хліб" 
Вид діяльності – виробництво хлібобулочних та кондитерських виробів.

Виробництво комплектуючих для  радіоелектронної апаратури та автомобілів.

ПВП"Сейм"  
Підприємство створене в лютому 2003 року, як правоприємник колишнього підприємства ВАТ "Сейм", яке в квітні 2000 року було визнано банкрутом. ПВП "Сейм" спеціалізується на виробництві комплектуючих виробів для радіоелектронної апаратури побутового, промислового та спеціального призначення. Зберігаючи зайняті позиції на товарному ринку по виготовленню традиційної радіоелектронної продукції підприємство має можливість налагодити виробництво по повному технологічному циклу для інших замовників. В даний час підприємство займається реконструкцією приміщень, реагентного господарства, газифікацією підприємства, заміною оснащення. Важливою перспективою подальшого розвитку виробництва є збільшення обсягів виробництва, пошук нових споживачів продукції, впровадження новітніх технологій.

ПП"Приладмашсервіс" 
Основний вид діяльності – випуск виробів з пластмаси і металу для автомобілів та автобусів, комплектуючих виробів.

Агропромисловий комплекс Путивльського  району налічує 37 сільськогосподарських  формувань: 7 – приватних підприємств, 6 – товариств з обмеженою відповідальністю, 2 – закритих акціонерних товариства, 2 відкритих акціонерних товариства, 1 – виробничий сільськогосподарський  кооператив, 19 фермерських господарств.

В районі зустрічається до 80 видів  ґрунтів. Основна площа земель –  це темно-сірі, опідзолені, суглинисті ґрунти. Середній бал бонітету сільгоспугідь: рілля – 37, сад – 40, сіножаті – 31, пасовища – 25.

Під урожай 2011 року посіяно озимих культур на площі 13686 га.

Станом на 01.02.2011 року поголів’я  великої рогатої худоби становить 2245 голови, що менше на 1,0 % у порівнянні з відповідним періодом минулого року у т.ч. поголів’я корів складає 2128 голів. Поголів’я свиней зменшилось на 14,3% голів і складає 1069 голова. Поголів’я птиці збільшилось  на 20,0% і становить 79525 голів.

Обсяги виробництва молока в  районі з початку року збільшились  на 6,1% проти відповідного періоду  минулого року та становить 2616 центнерів.

Виробництво м'яса (реалізація) в сільськогосподарських  підприємствах району збільшилось  в 2,2 рази і складає 71 центнер.

Виробництво яєць збільшилось на 52,8% і становить 1530,0 тис. шт.

В структурі посівних площ основне  місце займають:

Сільськогосподарський споживчий  кооператив "Ярославна", м. Путивль 
Основні види діяльності – вирощування зернових та технічних культур, закупка молока.

Приватне підприємство "Карла Маркса-2", с. Князівка 
Основні види діяльності – вирощування зернових та технічних культур, виробництво молока та м'яса, вирощування ВРХ.

Сільськогосподарське закрите  акціонерне товариство "Мир", с. Мазівка 
Основні види діяльності – вирощування зернових та технічних культур.

Приватне підприємство "Карпенко", с. Юр'єве 
Основні види діяльності – вирощування зернових та технічних культур, виробництво молока та м'яса, вирощування ВРХ.

Транспорт.

 На території району проходить  залізнична дорога, від залізничної станції Путивль до обласного центру м. Суми – 22 км..

Автобусна система міського транспорту в місті представлена єдиним маршрутом, що дозволяє вранці городянам дістатись  до роботи та учбових закладів. Автобус курсує від місцевого РЕМу, через Райагробуд, центр та ПТУ до Ставків і в зворотному напрямку. Рейс триває півгодини. Розклад руху з 7:00 до 17:00. У вихідні та святкові дні графік роботи залежить від потреб пасажирів у транспорті.

 Автомобільним транспортом району включаючи перевезення фізичними особами-підприємцями, за січень–квітень 2010р. перевезено 4,6 тис.тонн вантажів, що у 2,1 рази більше відповідного періоду минулого року. обсяг виконаного вантажообороту також збільшився до січня–квітеня 2009р. у 2,2 рази і становив 929,4 тис.т.км.

За січень–квітень 2010р. пасажирським транспортом району перевезено 244,3 тис. пасажирів та виконано 4290,7 тис.пас.км пасажирообороту, що становить відповідно 95,1% та 92,7% до січня–квітня 2009р.

Отже, на території Путивльського  району переважає сільське господарство, але і є 4 невеликих діючих підприємства, таких як : ПВП "Сейм", ПП "Приладмашсервіс", ТОВ "Колос", ТОВ "Путивль-хліб". Ці підприємства займаються в основному переробкою сільськогосподарської сировини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Характеристика потенційних  екологічних небезпек Путивльського району на визначення факторів екологічного ризику.

 

Потенційна екологічна небезпека – це сукупність ймовірних небезпек для живих природних систем і людини. З поняттям  потенційної екологічної небезпеки пов’язане поняття потенційного екологічного ризику, який може визначатися як розрахункова величина і характеризувати цю величину в кількісних та якісних показниках.

Потенційний екологічний  ризик – це явище небезпеки потенційного порушення стосунків живих організмів з навколишнім середовищем внаслідок дії природних, антропогенних та техногенних чинників. Частота реалізації потенційного екологічного ризику створює реальний екологічний ризик. Виділяють дві складові ризику: природну, антропогенну. До природних чинників можна віднести такі несприятливі процеси і явища як землетруси, повені, зсуви, несприятливі метеорологічні умови. Джерела і райони можливого порушення довкілля техногенними чинниками вузько локалізовані і, як правило, добре вивчені. Екологічний ризик притаманний територіям де зосереджені промислові виробництва.

 

3.1 Ідентифікація факторів  екологічного ризику природного  характеру.

Ідентифікація факторів ризику - це виявлення найбільш вагомих джерел небезпеки (факторів ризику) та їх ранжування з метою визначення реальної загрози для людини та навколишнього середовища на основі побудови карт ризику; визначення порогів стійкості технічних і екологічних систем; використання імітаційного моделювання.

Проаналізувавши кліматичні особливості, гідрологічну характеристику водних об’єктів, рельєф Путивльського району, а також надзвичайні ситуації природного характеру, які відбулися протягом минулих років ми встановили фактори виявлення екологічного ризику.

Оскільки на території Путивльського району налічується 48 озер та 37 ставків загальною площею водного дзеркала 490,2 га., а також  протікають річки Сейм, Клевень, Любка, то ризик виникнення паводків, повеней, затоплення території, водної ерозії і як наслідок зсувів і обвалів досить великий.

Виникнення надзвичайних ситуацій метеорологічного характеру найбільш вірогідно можуть спостерігатися внаслідок різких короткочасних змін погоди (поєднання випадіння опадів з посиленням вітру), а гідрологічного характеру –

в разі підвищення рівнів води під  час формування паводків та розвитку водопілля.

Повінь(водопілля) — це фаза водного режиму річки, яка щороку повторюється в даних кліматичних умовах в один і той самий сезон року, характеризується найбільшою водністю, високим і тривалим підйомом та спадом рівнів води. Термін настання повені залежить від типу живлення річки і кліматичних умов. На річках із переважанням дощового живлення, як правило, збігається з періодом випадання найбільшої кількості опадів. Для річок із сніговим типом живлення повінь формується переважно талими сніговими водами.

Для більшості річок України, в тому числі і річок Путивльського району, повінь триває від березня до червня і зумовлюється таненням снігу та тривалими інтенсивними дощами навесні та на початку літа. Інтенсивність повені сильно коливається з року в рік, також в роки з аномальним погодним режимом вона може зміщуватись на інші сезони (зима, кінець літа, осінь).

Під час розвитку водопілля та проходження  максимальних рівнів води можливе 
перевищення відміток заплави та її тривале затоплення на річці Сейм, відрізання від основних шляхів сполучень, часткове затоплення (підтоплення) територій, присадибних ділянок, окремих садиб і об'єктів у населених пунктах розташованих у заплаві річки.

Паводок – фаза водного режиму річки, що може багаторазово повторюватися  в різні сезони року, характеризується інтенсивним збільшенням витрат і підняття рівнів води внаслідок  дощів чи сніготанення під час відлиг.

 Факторами небезпеки повеней та паводків: руйнування будинків та будівель, мостів; розмивання залізничних і автомобільних доріг; аварій на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населення та загибель тварин.

Планування захисту населення  і територій в умовах повені здійснюється відповідно до загальних положень з  урахуванням специфіки повеней. Особлива увага приділяється плануванню евакуації населення із зон затоплення.

Створення та підтримка у постійній  готовності сил і засобів для  проведення рятувальних робіт. Сили - відповідно до загальних положень з обов'язковою наявністю інженерних, оснащених плавзасобами, і вертолітних підрозділів.

Контроль за станом річок і водойм, прогнозування можливих повеней  та їх наслідків, здійснюваний шляхом постійної взаємодії з гідрологічними службами РФ.