Оцінка екологічної безпеки путивльського району

Vin - швидкість дихання у приміщенні, м³/год;

EF - частота впливу, днів/рік;

ED - тривалість впливу, років;

BW - маса тіла, кг;

AT - період осереднення експозиції, років.

365 - число днів у році.

За відсутності специфічних  для досліджуваної популяції  дескрипторів експозиції використовують стандартні значення, наведені у таблиці 6.1.

Характеристика небезпеки.  Головним завданням етапу є узагальнення та аналіз наявних даних щодо гігієнічних нормативів, безпечних рівнів впливу (референтних доз та концентрацій), критичних органів/систем та негативних ефектів, що можуть виникати за дії певної речовини або групи речовин.

                                                                                                            Таблиця 6.1.

Рекомендовані  значення факторів експозиції

|              Фактор експозиції	Величина
Маса тіла, кг
середній дорослий	60
дорослий чоловік  /жінка	70 /       58
середня величина	64
рекомендована ВООЗ	60
Площа поверхні тіла, кв.см
дорослий чоловік /  жінка	18 000/      16 000
Об'єм дихання, л/8 годин
дорослий  чоловік / жінка	3 600   /   2 900
дитина (10 років)	2 300
легка/не виробнича діяльність
дорослий чоловік / жінка	9 600   /   9 100
дитина (10 років	6 240
Інгаляція за добу, куб.м (8 годин відпочинку, 16 годин легкої або невиробничої діяльності)
дорослий жінка /чоловік	23/21
дитина (10 років	15
Середній дорослий	22
Швидкість інгаляції, куб.м/доба
діти (вік 1 рік і менше	4,5
діти (вік 1-12 років)	8,7
дорослі чоловіки/ жінки	15,2/11,3
Час, що проводиться поза приміщенням, год./доба
діти 3-11 років	19 (будні дні)  17 (вихідні
Дорослі	21 (будні дні )16,4 (вихідні)
Час, що проводиться поза приміщенням, год./доба
діти 3-11 років	5 (будні дні)   |  7 (вихідні)
Дорослі	1,5 (будні дні)  2 (вихідні)

Дія хімічних сполук зумовлює широкий  спектр шкідливих ефектів, які залежать від шляху та тривалості надходження в організм, рівнів доз або концентрацій. У методології оцінки ризику прийнято орієнтуватися на той шкідливий ефект, який виникає за впливу найменшої із ефективних доз (критичний ефект, критичні органи/системи). При цьому міжнародна методологія оцінки ризику передбачає, що:

- для не канцерогенних речовин  та канцерогенів негенотоксичної дії передбачається наявність порогових рівнів, нижче від яких шкідливі ефекти не виникають;

- канцерогенні ефекти, обумовлені  дією генотоксичних канцерогенних чинників, можливі за дії будь-яких доз, що викликають пошкодження генетичного матеріалу; для такого роду сполук відсутні порогові рівні.

Для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів найчастіше використовують два показники: максимальна недіюча доза,  мінімальна доза, що викликає пороговий ефект.

Дані показники є основою  для установлення рівнів мінімального ризику - референтних доз (RfD) і концентрації (RfC). Перевищення референтної дози не обов'язково пов'язане із розвитком шкідливого ефекту, але чим вища доза впливу і чим більше вона перевищує референтну, тим більша імовірність його виникнення, однак оцінити цю імовірність за даного методичного підходу неможливо. У зв'язку з цим кінцевими характеристиками оцінки експозиції на основі референтних доз і концентрацій є коефіцієнти (HQ) та індекси (НІ) небезпеки. Якщо референтна доза не перевищена, то ніяких регулюючих втручань не потрібно. У випадку, коли вплив речовини перевищує RfD, виникає небезпека, величину якої можна оцінити лише за допомогою вивчення залежності "доза-відповідь" та спектра шкідливих ефектів.

Значення референтних доз/концентрацій деяких хімічних речовин, а також  критичних органів та систем, на які вони впливають, наведено табл..3.4.

Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів здійснюють шляхом порівняння фактичних рівнів експозиції з безпечними (референтними) рівнями впливу та визначенням коефіцієнта небезпеки:

                   (6.1.2)

де: HQ - коефіцієнт небезпеки;

AD - середня доза, мг/кг;

АС - середня концентрація, мг/м³;

RfD - референтна (безпечна) доза, мг/кг;

RfC- референтна концентрація, мг/м³. (додатку1)

За висновком російських експертів, у разі відсутності референтних  доз/концентрацій як еквівалент можна  використовувати гранично допустимі  концентрації (ГДК) або максимально  недіючі рівні чи концентрації (МНР, МНК), установлені за критерієм прямого  ефекту на здоров'я.

За інгаляційного надходження, якщо цього не потребують спеціальні задачі дослідження, немає необхідності розраховувати дозу впливу, а розрахунок коефіцієнта небезпеки можна  здійснювати за формулою:

              (6.1.3)

де: HQj - коефіцієнт небезпеки впливу і-тої речовини;

Cj - рівень впливу і-тої речовини, мг/м³; RfC - безпечний рівень впливу, мг/м³.

Коефіцієнт небезпеки розраховують окремо за умов короткотривалого (гострого), під гострого і тривалого впливу хімічної речовини. При цьому період осереднення експозиції і відповідних безпечних рівнів впливу має бути аналогічним.

Критерії для характеристики коефіцієнта  небезпеки наведено у таблиці 6.2.

 

                                                                                                                   Таблиця 6.2

                                                         Критерії сумарного ризику

Характеристика ризику	Коефіцієнт небезпеки (HQ)
Ризик виникнення шкідливих ефектів  розглядають як зневажливо малий	< 1
Гранична величина, що не потребує термінових заходів, однак не може розглядатися як досить прийнятна	1
Імовірність розвитку шкідливих ефектів       зростає пропорційно збільшенню HQ	> 1

 

Характеристику ризику розвитку сумарних ефектів за комбінованого впливу хімічних речовин проводять на основі розрахунку індексу небезпеки за формулою:

НІ = E HQ_i                 (6.1.4)

де: Hqi – коефіцієнти небезпеки для окремих компонентів суміші хімічних речовин, що впливають.

Розрахунок індексів небезпеки, як правило, проводять з урахуванням  критичних органів та систем, які  зазнають негативного впливу досліджуваних  речовин. Як свідчать результати наукових досліджень, за впливу компонентів  суміші на одні і ті ж органи або  системи організму найбільш імовірним  типом їх комбінованого впливу є  сумація (адитивність). Це правило не є універсальним, оскільки не враховує можливої різниці у механізмах специфічної  дії компонентів суміші, а також  локальних шкідливих реакцій  у місці первинного контакту речовини з організмом (наприклад, слизових оболонках  дихальних шляхів або шлунку).

Провівши відповідні розрахунки всі  значення вносимо у таблицю 6.3.

                                                                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                    Таблиця 6.3

                                                Результати розрахунку

Речовина	Доза, мг/ м3	RfD, мг/кг	HQ	Критичні органи
1.Діоксид сірки	0,075	0,08	0,9	Органи дихання
2.Хлор-бензол	0,059	0,059	1	Печінка, нирки
3.Діоксид азоту	0,048	0,04	1,2	Органи дихання
4.Сполуки марганцю	0,48* 10-5	0,00005	0,09	Центральна нервова система
Сумарний ризик		загальний	3,19
		Органи дихання	2,1
		Печінка, нирки	1
		Центральна нервова система	0,09

 

Отже, у ході розрахунків

 

 

6.2. Оцінка  канцерогенного ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря.

 

Для оцінки ризику генотоксичних канцерогенів основним параметром є фактор канцерогенного потенціалу (CPF) або фактор нахилу (SF), що відображає ступінь наростання канцерогенного ризику на одну одиницю зі збільшенням дози впливу і має розмірність (мг/кг X доба)"'. Іншим параметром є величина так званого одиничного ризику (UR). За інгаляційного впливу UR являє собою верхню, консервативну оцінку канцерогенного ризику у людини, яка зазнає постійного впливу протягом життя певного канцерогену в концентрації 1 мкг/м³.

Значення фактора канцерогенного потенціалу деяких хімічних речовин  за повітряного шляху надходження  наведено у додатку.

Характеристика ризику інтегрує дані про небезпеку досліджуваних  речовин,  величину експозиції, параметри  залежності "доза-відповідь", які  було отримано на попередніх етапах дослідження. На основі цих даних дається кількісна  та якісна оцінка ризику окремих речовин  та визначається порівняльний ряд небезпеки  для здоров'я населення групи сполук.

Розраховуємо середню  добову  дозу  впливу  бенз(а)пірену  на населення району,  де  концентрація  бенз(а)пірену  в атмосферному повітрі становить 0,82 * 10^-6   мг/куб.м.

      Використовуючи стандартні  дескриптори експозиції, проводимо  розрахунок за формулою(6.2.1)

  (6.2.1)

                                                                                                              Таблиця 6.4

                                      Результати розрахунку

Параметр	Характеристика	Стандартне значення
LADD	Величина надходження, мг/кг-доба
Ca	Концентрація речовини в атмосферному       повітрі, мг/куб.м	0,82 * 10-6   мг/куб.м
Ch	Концентрація речовини в повітрі  приміщення, мг/куб.м	1,0 * 0,82 * 10-6     мг/куб.м
Тout	Час, що проводиться  поза приміщенням  год/доба	8 год/доба
Tin	Час, що проводиться  всередині приміщення год/доба	16 год/доба
Vout	Швидкість дихання    поза приміщенням  куб.м/год	1,4 куб.м/год
Vin	Швидкість дихання    в середині           приміщення, куб.м/год	0,63 куб.м/год
EF	Частота впливу днів/рік	350 днів/рік
ED	Тривалість впливу,   років	30 років (дорослі
BW	Маса тіла, кг	70 кг (дорослі)
AT	Період осереднення   експозиції, років	Для канцерогенів           70 років