Розвиток і розміщення промислового комплексу України

      Виробництво будівельної цегли складається  з двох підгалузей – виробництво  глиняної та силікатної цегли.

      Великі  центри виробництва будівельної  цегли – Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Бахмут, Слов’янськ, Чернігів, Львів, Івано-Франківськ.

      Виробництво керамічних глазурованих плиток зосереджено  в Слов’янську (Донецька обл.), Харкові та Львові, а метлахських – у Харкові та Артемівську (Донецька обл.).

      Будівельний фарфорф і фаянс виробляють у  Славуті (Хмельницька обл.), Первомайську (Житомирська обл.).

      В Україні є шість заводів листового  і технічного скла. Найбільші з  них – Лисичанський “Пролетар”, Константинівський склоробний та завод  “Автоскло” і Запорізький склоробний. Скло виробляється на склозаводах  Луганської й Донецької областей, на Львівському склоробному заводі й частково на Київському заводі художнього скла.

      Фарфорова промисловість має в Україні  центри - Коростень, Баранівка, Городниця, Кам’яний Брід, Довбичі (Житомирська  обл.), Дружківка (Донецька обл.), Полтава, Кіровоград, Суми, Борислав (Львівська обл.), Синельникове (Дніпропетровська обл.) і Тернопіль. 

      У легкій промисловості найбільшою підгалуззю є текстильна, до якої належить первинна обробка текстильної сировини, потім бавовняна, льняна, вовняна, шовкова, нетканих матеріалів, конопле-джутова, текстильно-галантерейна, трикотажна підгалузі.

      Підприємства  текстильної промисловості розташовані  в Києві, Полтаві, Одесі, Житомирі.

      Основні бавовняні підприємства розміщені  у Херсоні і Тернополі (бавовняні комбінати), Донецьку (бавовнянопрядильний комбінат), в Києві (ватноткацька), Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві та Радомишлі (ткацькі фабрики), Нікополі (ниткова фабрика).

      Сучасні фабрики вовняної промисловості  діють у Харкові, Одесі, Сумах, Дунаївцях (Хмельницька обл.), Богуславі, Кременчуці, Донецьку, Лубнах; у Луганську – тонкосуконна фабрика, Чернігові – камвольно-суконний комбінат і Кривому Розі – вовнопрядильна фабрика.

      Шовкова промисловість зосереджена у  Києві, де виробляють крепдешин і крепжоржет з натурального шовку; у Києві і Черкасах випускають тканини із штучного і синтетичного волокон, у Луганську – меланжеві шовкові тканини.

      Льняна  промисловість розташована на Рівненському і Житомирському льонокомбінатах, Коростенській і Марчихіно-Будській (Житомирська обл.) фабриках.

      Найбільші трикотажні підприємства розташовані  у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Житомирі, Миколаєві, Сімферополі, Чернівцях, Донецьку, Івано-Франківську, Дніпропетровську, Луганську, Хмельницьку, Прилуках (Чернігівська обл.).

      Шкіряні підприємства розмІщені у Харкові, Києві, Львові, Василькові (Київська обл.), Бердичеві, Миколаєві.

      Старі взуттєві фабрики у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Миколаєві,Бахмуті, Херсоні реконструйовано; у Луганську, Києві, Львові, Одесі, Василькові, Запоріжжі й Мукачеві збодовано нові великі підприємства.

      В Україні збудовані і працюють хутрові підприємства у Харкові, Балті (Одеська обл.), Краснограді (Харківська обл.), Тисмениці (Івано-Франківська  обл.), Львові, Одесі, Жмеринці.

      Виробництво галантерейних виробів зосереджено  у Києві, Харкові, Львові, майже в  усіх обласних центрах та інших містах України.

      Найбільші поліграфічні підпиємства розташовані  у Києві, Харкові, Вінниці, Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Львові, Одесі, Рівному, Тернополі, Сімферополі, Чернівцях та ін. 

      Харчова промисловість є важливою галуззю гасподарства будь-якої кпаїни. Підприємства харчової  промисловості рівномірно розміщені по всій території України.

      Цукрова проомисловість є традиційною галуззю спеціалізації України. Більшість заводів розміщені в Лісостепу, деякі підприємства переробляють імпортну сировину. Найбільшими виробниками цукру є Вінницька, Києвська, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська, Палтавська області.

      Борошно-круп’яна промисловість є однією з найдавніших галузей. Значна частина її підприємств зосереджена як у районах сировини, так і в місцях споживання, зокрема в степових і лісостепових областях.

      Хліборобна  та кондитерська області орієнтуються на спожживача. У великих та найбільших містах – Києві, Харкові, Одесі, Львові, Донецьку, Дніпропетровську тощо –працюють найпотужніші хлібокомбінати і кондитерські фабрики України.

      У м’ясній промисловості на першому місці стоїть виробництво яловочини та телятини, далі йдуть свинина, м’ясо птиці, баранина. Найбільшими виробниками м’яса є Київська, Дніпропетровська, Донецька, Харківська. Вінницька, Чернігівська обл. та Кримська Республіка.

      До  складу молочної промисловості входуть  маслоробна, сироробна, молочноконсервна підгалузі та виробництво продукції з незбираного молока. Підприємства орієттуються на сировину і споживача.

      Олійно-жирова промислловість виробляє олію та маргарин. Найбільшими виробниками продукції  є Дніпропетровська, Одеська, Запорізька, Донецька, Чернівецька, Кіровоградська області.

      Підприємства  плодоовочевої промисловості здійснюють усі види переробки плодів і овочей, а також їх зберігання. Найбільші  підприємства галузі (консервні та овочесуштльні заводи, засолювальні пункти) розміщують в південних та західних областях України.

      Спиртова  промисловість, як правило, розміщується в невнликих містах і селах, орієнтується на сировинну базу – мелясу (побічниї продукт цукрового виробництва), зерно (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза), картоплю тощо. Виробництво етилового (винного) спирту та спирту-сирцю сконцентровано в Чернігівській, Вінницькій, Київській, Черкаській та інших областях. 
 
 
 
 

      4. Висновки зонівання тариторії України по рівню промислового розвитку. 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Список використаної літератури: 

1. Розміщення продуктивних сил/Під ред.Є.П.Качана. – К.,1997.

2. Заставний Ф.Д.  Географія України. – Львів, 1994.

3. Мішогло  Г.О. Економічна географія України  з основами виробництва. –  К.,1997.