Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2014 в 20:25, курсовая работа
У харчовій промисловості спирт використовують при виготовленні лікеро-горілчаних виробів, плодово-ягідних вин, харчових ароматизаторів і т.д.
Вітчизняна спиртова промисловість до 1917 р. була представлена дрібними заводами потужністю близько 22 тис. дал спирту на рік. Радянський період характеризується появою великих підприємств з потужністю 6000 - 12000 дал на добу. У 1980 р. в СРСР діяло близько 400 великих заводів, а виробництво спирту становило 200 млн. дал.
Вступ………………………………………………………………………… 7
Показники якості і безпеки сировини та готової продукції…….….9
1.1 Характеристика властивостей вуглеводвмісної сировини…...9
1.2 Вимоги до якості кінцевої продукції……………………….…19
Технологія виробництва спирту………………………………….....23
2.1 Прийом і підготовка зерна………………………………….….23
2.2 Розварювання сировини…………………………………... …..24
2.3 Зброджування оцукреної маси………………………………...26
2.4 Відгонка спирту з бражки і його ректифікація……………….28
2.5 Параметри технологічного процесу виробництва спирту…...32
2.6 Опис апаратурно-технологічної схеми виробництва спирту..33
Побічні продукти і відходи спиртового виробництва……………..37
Актуальні проблеми в спиртовій галузі………………………….....47
Висновок………………………………………………………………………...55
Список використаної літератури…………………………………………….…57
ВИСНОВОК
Спиртові заводи розташовані переважно в невеликих селищах, де немає каналізаційної мережі та очисних споруд. Викидні гази і стічні води викидаються здебільшого без очищення. В атмосферне повітря потрапляють діоксид карбону та леткі сполуки, що утворюються в процесі перегонки і ректифікації спирту та виробництва кормових дріжджів. Одночасно викидаються білкові речовини і мікроорганізми. Стічні води з усіх виробництв об'єднують у загальний стік і скидають на поля фільтрації, що є недосконалими спорудами, внаслідок чого забруднюються підгрунтові води та грунти. Недостатньо очищені води потрапляють також у поверхневі водойми, забруднюючи їх. Тому, щоб запобігти забрудненню довкілля, треба будувати сучасеі високоефективні очисні споруди, які б забезпечили достатнє очищення стічних вод.
У процесі приготування чистих культур дріжджів у атмосферу цеху та повітря потрапляють веглекисоий газ, частково альдегіди, спирти та інші леткі сполуки. Вуглекислий газ та леткі сполуки, що утворюються в процесі бродіння, також викидаються в атмосферне повітря. Розроблені технології виготовлення сухого льоду з діоксиду вуглецю використовують епізодично. Частіше виробляють зріджену вуглекислоту. В процесі перегонки бражки утворюються токсичні леткі сполуки (альдегіди, кетони, ефіри, діацетил, сивушні масла, бутиловий, ізоаміловий та інші спирти тощо). Відходом виробництва є мелясна барда мелясно-спиртового та зерно-картопляного виробництв. Зерно-картопляну барду можнавикористовувати на корм для тварин. Проте влітку, коли є вдосталь зелених кормів, її використовують мало у зв’язку труднощами транспортування, особливо на далекі відстані.
Розроблено технологію отримання з барди ферментних препаратів та
вітаміну В12, який використовують як кормову добавку, її можна застосовувати також для виготовлення кормових дріжджів. Із барди можна виділяти бетаїн, глутамінову кис
лоту і гліцерин. Проте ці технології поки що не знайшли широкого використання.
Складніші проблеми виникають у процесі утилізації мелясно-спиртової барди, що пов’язано з наявністю в її складі меланоїдів і карамелей, які погано засвоюються шлунком тварин, та до 5% мінеральних солей. Це не дає змоги використовувати цю барду безпосередньо як тваринний корм. Карамелі та меланоїди майже не розкладаються мікроорганізмами, що стає на заваді мікробіологічному очищенню стічних вод, забруднених такою бардою.
У процесі трансформування барди в кормові дріжджі утворюється багато летких сполук, які викидаються в атмосферне повітря і забруднюють його. Це різні продукти ферментації – вуглекислий газ, спирти, альдегіди, жирні кислоти, ефіри, продукти розкадання амінокислот, мікрорганізми та продукти їх розкладання. Тому постає проблема ефективного очищення цих викидних газів. Після виробництва кормових дріжджів залишається «вторинна барда», до складу якої входять карамелі, меланоїди, мінеральні солі та продукти метаболізму дріжджів. Нині ці відходи скидають на поля фільтрації. Проте її можна використовувати для вирощування мікроорганізмів, піддаючи метановому бродінню. За цією технологією рідину після метанового бродіння випарюють. Конденсати використовують для приготування сусла та на інші цілі. Залишок після висушування використовують як концентрат вітаміну В12 для приготування тваринного корму. Застосування цих технологій дало б можливість ліквідувати відходи виробництва спирту. Проте нині їх поки що застосовують обмежено. Розроблено технологію виробництва гранульованого органо-мінерального добрива (ГОМД), однак і її застосовують мало. Тому основну кількість спиртово-мелясної барди нині скидають на поля фільтрації, де в процесі перебігу.
Список використаної літератури
Циганков П.С., Жолнер І.Д. /Під ред. проф. В.О.Маринченка. Технологія спирту. - Вінниця: "Поділля-2000", 2003. - 496 с;