Венчурні підприємства

 - обов’язкова дольова участь інвестора в статутному капіталі підприємства в прямій або непрямій формі (як правило частка не перевищує 50 %), тобто ризиковий капітал розміщується не як кредит. А у вигляді пайового внеску в статутний капітал підприємства в залежності від частки участі, яка обумовлюється при наданні фінансових коштів. Інвестори мають право на відповідний прибуток фінансового підприємства;

- кошти надаються на тривалий строк і на безповоротній основі, тому в деяких випадках інвесторам доводиться очікувати в середньому 3-5 років, щоб переконатися в перспективності вкладень;

- активна участь інвестора в управлінні фінансовим підприємством, так як він особисто зацікавлений в успіху венчурного підприємства, тому ризикові інвестори часто не обмежуються наданням грошових коштів, а надають різні управлінські, консультаційні та інші ділові послуги венчурному підприємству, але при цьому не вмішуються в оперативне керівництво її діяльності.

Венчурні підприємства створюються в двох організаційних формах: самостійні венчурні підприємства; венчурні підприємства, які знаходяться в середині крупних підприємств. Рішення про створення внутрішнього венчуру приймається керівником підприємства і його діяльність контролює безпосередньо один із керівників.

При виборі ідей, на базі яких може бути створений ризиковий наукоємний проект обов’язково враховуються два моменти: по-перше, завдання цього проекту не повинні співпадати з традиційною сферою інтересів материнської компанії, тобто метою внутрішнього венчуру є вишукування нових інновацій; по-друге, при відборі ідей, які будуть реалізуватися в рамках внутрішніх венчурів, експерти повинні переконатися, що комерційний потенціал нововведень, витрати на виробництво і збут можуть бути передбачені з точністю від 50 до 75 %.

Внутрішнім венчурам, як правило, надається юридична і бюджетна самостійність, а також право  формувати персонал підприємства. Для  більшої самостійності вони переважно  розміщуються в окремому будинку, однак  материнська компанія забезпечує їх науково-дослідним, обчислювальним та іншим обладнанням, надає необхідні  послуги в сфері управління. Переважно  при успішній діяльності внутрішній венчур перетворюється в одне з виробничих підрозділів материнської компанії, а його продукція реалізується по сформованих в компанії каналах  збуту. Багато компаній організують  одночасно декілька внутрішніх венчурів.

Сучасні венчурні підприємства представляють собою гнучкі і  мобільні структури, які відрізняються  дуже високою і ціленаправленою активністю, що пояснюється в першу чергу прямою особистою зацікавленістю робітників підприємства та інвесторів в якнайскорішій успішній комерційній реалізації розроблюваної ідеї, технології, об’єкта, винаходу, причому з мінімальними затратами.