Грошовий ринок

Фахівці МВФ вважають, що відновлення, як очікується, буде повільним, оскільки фінансові системи залишаються пошкодженими, підтримка з боку державної влади поступово буде відгукуватися. Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Домінік Стросс-Кан очікує, що відновлення економіки почнеться з США, проте світова криза ще далека від завершення.

Те, що зараз відбувається з кредитним ринком в Україні - закономірне явище, яке мало відбутися в будь-якому разі. Просто світова фінансова криза прискорила процес. Кредитний ринок  віддзеркалює загальний стан економіки. Кредитна політика відображає стан макроринків і вплив групи зовнішніх і внутрішніх факторів. Водночас каталізуючим фактором нинішньої фінансової кризи в Україні був саме надмірний ажіотаж кредитування. Теперішня криза, яка розпочалась в окремій ніші нерухомості американської економіки - у сфері іпотеки, швидко розповсюдилась і до сьогодні має резонанс у різних регіонах світу. Іпотечні та інші кредитні негаразди засвідчили небезпеку ілюзії необґрунтованого кредитного багатства. Проблема полягає в тому, що в останні роки дуже активно розвивалося споживче кредитування на противагу кредитуванню інвестиційних продуктивних проектів у так званій «реальній економіці».  Наприклад, Україна за наслідками 2007 року входить у першу десятку держав у Європі за кількістю придбаних автомобілів. І купували їх не стільки через те, що в українців зросли доходи, основною причиною стала малоконтрольована доступність кредитів. Споживчий попит громадян за таких умов залежить не від їхніх доходів, а від можливості кредитуватися, тобто від утвореної заборгованості.

У 2009 році макроекономічні умови проведення грошово-кредитної політики значно ускладнились з огляду на ризики розгортання прецесійних процесів у реальному секторі, що зумовлюються як прогнозованим уповільненням світової економічної динаміки та зниженням внутрішнього попиту, так і ускладненим доступом до зовнішніх й внутрішніх джерел фінансування. На рис. 2.1. зображена динаміка виданих кредитів за видами валют.

Рис. 2.1. Динаміка кредитів за видами валют, 2008-2009рр. [21]

Цього року істотного поліпшення кредитування фізичних осіб не очікується. Швидше за все, кредитний ринок в 2010 році буде рости за рахунок збільшення обсягів кредитування юридичних осіб. Для банків в 2010 році головним завданням буде не нарощування обсягів кредитування фізичних осіб, а перекредитування старих кредитів. У першу чергу, це стосується іпотечних кредитів. Не виключено, що наступного року кількість перекредитування (заміна позичальників) з іпотечних кредитів буде збільшуватися. Потенційні бажаючі отримати іпотечний кредит, будуть отримувати не новий кредит, а переоформляти на себе старий кредит, одночасно із заставою на нерухомість. В окремих випадках це дозволить заощадити на ставку за кредитом та отримати кредит у валюті, не дивлячись на заборону на валютне кредитування.

Можливо, сама заборона на валютне кредитування буде знято вже в середині 2010 року, якщо зміцнення гривні буде носити постійний характер. Це може стимулювати зростання кредитування населення, хоч і спірно, тому що у населення ще свіжі девальваційні побоювання. У цілому ж у 2010 році середні ставки по кредитах для населення будуть знижуватися від 25-27% до 20-22% річних протягом усього року. Ці ставки навряд чи будуть стимулювати зростання попиту на кредити серед населення. Крім того, банки будуть тільки посилювати методику оцінки платоспроможності позичальників. Традиційним при оцінці платоспроможності позичальника буде аналіз його дій з погашення кредиту в умовах кризи. [14]

У зв'язку з цим є важливим забезпечення стабільної роботи та підвищення фінансової стійкості банківської системи. Для цього Національний банк посилить моніторинг за фінансовим станом банків, братиме активну участь в опрацюванні питань їх рекапіталізації, стимулюватиме їх до поліпшення якості управління ризиками, удосконалення кредитних процедур. Також будуть спрощені механізми залучення коштів до капіталу банків, визначені принципи та умови здійснення реструктуризації кредитів, забезпечені зважені підходи до питання застосування до банків заходів впливу за порушення економічних нормативів, які спричинені зміною обмінного курсу гривні, удосконалені механізми фінансового оздоровлення банків. Одночасно вживатимуться заходи щодо сприяння процесам консолідації в банківському секторі.

2.3. Ринок вкладів і депозитів

Сьогодні експерти визначають, що вже у другому півріччі 2009 року банкам вдалося блокувати наслідки нестабільності економічної ситуації на ринку депозитів. Банки та регулятор використовували максимально ефективний інструментарій, адекватний тому, який застосувала банківська система в інших країнах. Насамперед вкладнику була запропонована більш гнучка альтернатива класичному розміщенню – депозити на короткі і дуже короткі терміни. На ринок були випущені вклади на 7, 10, 15 днів, а також ряд карткових продуктів з вільним режимом доступу до коштів і прийнятною дохідністю за фактичним залишком на рахунку. На думку аналітиків, реакцію вкладників на зміни економічної ситуації в країні, на очікування щодо політичних перспектив і те, як усе це змінювало і формувало довіру населення до банків, характеризувало декілька параметрів. Насамперед – зміна валютної структури депозитного портфеля і строковості залучень.

З початку року прибутковість банківських депозитів знизилася на майже 2%. Ставки зменшуються як у національній, так і в іноземній валюті. За словами учасників ринку, така тенденція спостерігатиметься протягом всього року. У зв’язку зі стабілізацією на валютному ринку та відновленням довіри населення до фінустанов, гроші почали повертатися у банки, - кажуть банкіри, - тож і надалі пропонувати високу доходність по вкладам вони вважають зайвим. Найбільше дешевшають валютні вклади, адже фінустанови все менше потребують валюти.

Настільки високі ставки по банківських депозитах довго залишатися не зможуть. Фактично, саме високі ставки по банківських депозитах гальмують процес відродження кредитування. Тому банки будуть проводити тенденцію зниження ставок по депозитах. Перш за все, зниження торкнеться ставки по коротких депозитах і депозитах до запитання. Ставки по гривневих депозитах до запитання будуть знижуватися до рівня 5-7% річних, що відіб'ється і на відтік грошей з цих депозитів. Ставки по гривневих депозитах на термін три-шість місяців у гривні у 2010 році будуть знижуватися до рівня 16-17% річних. А ставки по гривневих депозитах на рік і більше будуть на рівні 20-22% річних. [14]

Відносно ставок по валютних кредитах: все буде залежати від динаміки курсу гривня-долар-євро. Якщо зміцнення гривні відбудеться, то, швидше за все, ставки по доларових депозитах не будуть вище 10-12%, а по євродепозитах - не вище 10% річних. Якщо ж девальвації гривні в 2010 році не уникнути, то, швидше за все, ставки і з гривневих, і по валютних депозитах залишаться на рівні близькому рівню кінця 2009 року .

Зменшення обсягу депозитів відповідним чином позначилося на динаміці грошової маси, обсяг якої з початку року зменшився на 9,0%.

Так, більшість банків (25) в даний час демонструють середню надійність банківських вкладів з рейтингом "3". Оцінку "5" (найвища надійність) мають 7 банківських установ, кількість банків з рейтингом "4" (висока надійність) склала 15. Надійність банківських вкладів 6 банків знаходиться на рівні нижче середнього - "2" (невисока надійність).На сьогоднішній день інформацію про рівень своїх рейтингів розкрило 18 банківських установ:

1. "Астра Банк" – 5
2. "Банк Кіпру" – 5
3. "Морський транспортний банк" – 5
4. "Піреус Банк" – 5
5. "Сведбанк" – 5
6. "Universal Bank" – 5
7. "Ерсте Банк" – 5
8. Банк "Петрокоммерц-Україна" – 4
9. "БГ Банк" – 4
10. "БТА Банк" – 4
11. Банк "Хрещатик" – 4
12. Банк "Львів" – 4
13. "Мегабанк" – 4
14. Банк "Південний" – 4
15. "Хоум Кредит Банк" – 4
16. "Енергобанк" – 4
17. "ПУМб" – 4
18. "Укргазбанк" – призупинено

Рейтинг надійності банківського вкладу характеризує незалежну думку компанії "Кредит-Рейтинг" про можливість банку своєчасно і в повному обсязі виконати прийняті на себе зобов'язання щодо повернення банківських вкладів протягом найближчих 12 місяців. Під час визначення рейтингу агентство використовує власну систему критеріїв, таких як:

- Ліквідність банку;

- Структура, концентрація і стабільність  ресурсної бази;

- Диверсифікація та якість активів;

- Ефективність діяльності;

- Ступінь чутливості банку до  виникнення несприятливих економічних  або політичних чинників;

- Наявність підтримки і можливість залучення ресурсів.

2.4. Валютний ринок

У ІІІ кварталі 2009 р. унаслідок погіршення ринкових очікувань та збільшення майже вдвічі (порівняно з аналогічним періодом минулого року) платежів українських резидентів за зовнішніми зобов’язаннями дефіцит іноземної валюти на ринку посилився. Як результат, офіційний обмінний курс гривні до долара США за квартал знизився на 4,9% (з початку року на 4,0%) – до 8,01 грн./дол. США. Відносно євро гривня за цей період подешевшала на 8,3% (7,4%) – до 11,65 грн./євро, а до російського рубля на 8,6% (1,6%) до 2,66 грн./10 рублів, відповідно.

 За таких умов Національний  банк України проводив курсову  політику, спрямовану на локалізацію  як валютних загроз, так і їх  причин. Продовжувалося активне  проведення інтервенції на міжбанківському  валютному ринку, зокрема у формі валютних аукціонів (у т.ч. цільових валютних аукціонів з продажу іноземної валюти для задоволення потреб клієнтів банків – фізичних осіб для погашення ними заборгованості за валютними кредитами). Від’ємне сальдо інтервенцій Національного банку України у ІІІ кварталі 2009 р. збільшилося в 1,7 раза порівняно з ІІ кварталом і становило 3 222 млн. дол. США. (за 9 місяців п.р. – 9 491,5 млн. доларів США). У тому числі на цільових аукціонах було продано 469 млн. дол. США, в еквіваленті (з початку запровадження аукціонів – 1113,6 млн. дол. США в еквіваленті). Крім того, у вересні Національний банк України розпочав проведення аукціонів з продажу іноземної валюти без обмеження мети її купівлі. На таких аукціонах заявки уповноважених банків задовольнялися, починаючи з найвищого запропонованого курсу до найнижчого, визначеного Національним банком України як курс відсікання. У вересні було проведено чотири таких аукціони, на яких продано іноземної валюти на суму 287,3 млн. дол. США. [9]

На готівковому сегменті валютного ринку обсяг перевищення попиту над пропозицією в ІІІ кварталі (2,5 млрд. дол. США) збільшився майже до рівня найбільш кризового І кварталу (2,6 млрд. дол. США), тоді як у ІІ кварталі він становив 0,6 млрд. дол. США. Активні дії Національного банку України з проведення інтервенцій з продажу іноземної валюти призвели до скорочення міжнародних резервів. Водночас отримання Україною зовнішніх позик сприяло збільшенню обсягу міжнародних резервів протягом ІІІ кварталу на 2,9% (зменшення з початку року на 10,9 %) – до 28 126,9 млн. дол. США (в еквіваленті) за станом на 01.10.2009, що було достатньо для фінансування майбутнього імпорту товарів та послуг протягом 5,8 місяця.

Щодо прогнозу курсу євро / долар в 2010 році більш менш все зрозуміло. Долар буде девальвувати щодо євро протягом усього 2010 рік. Цілком можливо, що на кінець 2010 року курс євро на рівні 1,7. Причина цієї девальвації багато в чому викликана тією обставиною, що в США імпорт істотно перевищує експорт, а в Єврозоні - навпаки. На сьогодні США покриває свою любов до закордонних покупок за рахунок продажу державних цінних паперів. Для цієї мети недавно граничний ліміт запозичення США було піднято ще на $ 209 млрд. і це не межа. Без продажу своїх держоблігацій економіка США не виживе. Саме залежність економіки США від зовнішніх капіталів є і фактором девальвації долара, і чинником його зміцнення. Так як уряд США добре розуміє, що надмірна девальвація долара зробить його держпапери не привабливий для зарубіжних інвесторів. Тому в 2010 році США не допустить девальвації долара до рівня $ 2 за євро. Перспектива долар-гривня теж багато в чому залежить від дій уряду України. Після  виборів Президента України відбудеться повернення частини валюти, яка "втекла" в офшори, а це близько $ 18 млрд., тому, швидше за все, варто чекати зміцнення гривні до рівня 7,5-7,7 грн. / $ у 2010 році. Але  за умови, що нове керівництво країни  захоче швидко вирішити всі свої проблеми з дефіцитом бюджету за рахунок емісії гривні долар, швидше за все, при такій величезній емісії гривні буде коштувати на кінець 2010 року близько             10 грн. / $.

Розділ 3. Перспективи розвитку грошового ринку України

Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік враховують тенденції розвитку вітчизняної економіки та грошово-кредитної сфери, передбачають комплекс змінних індикаторів фінансової сфери та систему заходів монетарної політики, спрямованих на забезпечення стабільності національної грошової одиниці, сприяння відновленню економіки та стійкості банківської системи.

 У 2010 році макроекономічні умови здійснення грошово-кредитної політики знаходитимуться під впливом загальносвітових тенденцій, пов’язаних із наслідками фінансової кризи 2008 - 2009 рр. За оцінками міжнародних фінансових інститутів світова економіка наступного року увійде до стадії помірного зростання, що пов’язуватиметься з результатами вжиття в економічно розвинених країнах антикризових заходів та необхідністю посилення державного втручання та контролю. Прогнозується зростання світової економіки на рівні 2,5%.

 Такі очікування створюють для України умови поступового відновлення зовнішнього попиту на продукцію вітчизняного експорту. Утім темпи його зростання в 2010 році ще не матимуть значного прискорення. З іншого боку, тривалий період попереднього зниження внутрішнього попиту, що супроводжувалося зменшенням доходів населення, скороченням обсягів промислового виробництва, інвестицій в основний капітал на фоні підвищення цін за базовими товарними групами імпорту (у т.ч. енергоносіїв), формуватиме підґрунтя також і для стримування темпів зростання імпорту. Очікується, що у наступному році дефіцит рахунку поточних операцій платіжного балансу може становити 0,1 % від ВВП. Також продовжуватиметься відплив коштів за рахунком операцій з капіталом та фінансових операцій, хоча й в менших обсягах ніж у 2009 році. Обсяг планових платежів за прямим та гарантованим державою боргом в наступному році становитиме не менше ніж 2,3 млрд. дол. США, а за приватним боргом – більше ніж 18 млрд. дол. США. [20]