Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Апреля 2015 в 16:18, курсовая работа
Діяльність підприємства в умовах ринкової економіки будь-якої форми власності, організаційно-правового статусу і галузевої спрямованості безпосередньо залежить від фінансового капіталу та його структури. Досягнення стратегічних цілей підприємства також значно залежить від ефективності управління капіталом підприємства та його структурою, тобто визначення загальної потреби в них, формування оптимальної структури, умов їх залучення.
Вступ…………………………………………………………………………...3
Розділ 1. Теоретичні засади формування капіталу суб’єктів господарювання……………………………………………………………………...6
1.1 Сутність капіталу та його роль в діяльності підприємства…………….6
1.2 Вплив структури капіталу на підприємство…………………………...10
1.3 Механізм моделювання структури капіталу……………………….…..15
Висновки за розділом 1………………………………………………….…..26
Розділ 2. Дослідження формування і використання капіталу підприємства «ДМЗ»……………………………………………………………………………….27
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства «ДМЗ»…...27
2.2 Аналіз формування власного та позикового капіталу підприємства та ефективності його використання………………………………………………….36
Висновки за розділом 2……………………………………………………...45
Розділ 3. Моделювання оптимальної структури капіталу підприємства
Висновки за розділом 3……………………………………………………...46
Висновки …………………………………………………………………….56
Список використаних джерел
За даними таблиці мінімальна величина середньозваженої вартості капіталу досягається у варіанті V (5,73%) при співвідношенні між власним та позиковим капіталом, рівним 60% на 40% відповідно, тобто при розмірі власного капіталу у 321847,2 тис. грн. та позикового у розмірі 214564,8 тис. грн.. Така структура капіталу дозволяє максимізувати ринкову вартість підприємства.
Модель оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків передбачає диференційований вибір джерел фінансування різних складових активів підприємства. При її застосуванні всі активи підприємства розподіляються на три групи:
1) необоротні активи;
2) постійна частина оборотних
активів, яка є незмінною частиною
сукупного розміру оборотних
активів, що не залежить від
сезонних та інших коливань
обсягу операційної діяльності,
не пов'язана з формуванням
запасів сезонного зберігання, дострокового
завезення та цільового
3) змінна частина оборотних
активів, що становить частину
їхнього сукупного розміру, який
варіює, пов'язана із сезонним
зростанням обсягу реалізації
продукції, необхідністю формування
в окремі періоди діяльності
підприємства товарних запасів
сезонного зберігання, дострокового
завезення й цільового
У цьому випадку оптимальна структура капіталу буде залежати від обраної підприємством політики фінансування активів, яка включає:
а) консервативний підхід до фінансування активів - припускає, що за рахунок власного й довгострокового позикового капіталу мають фінансуватися необоротні активи, постійна частина оборотних активів і половина змінної частини оборотних активів. Друга половина змінної частини оборотних активів має фінансуватися за рахунок короткострокового позикового капіталу. Така модель фінансування активів забезпечує високий рівень фінансової стабільності підприємства у процесі його розвитку;
б) помірний (або компромісний) підхід до фінансування активів припускає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу мають фінансуватися необоротні активи й постійна частина оборотних активів, тоді як за рахунок короткострокового позикового капіталу - весь обсяг змінної частини оборотних активів. Така модель фінансування активів забезпечує прийнятний рівень фінансової стабільності підприємства;
в) агресивний підхід до фінансування активів припускає, що за рахунок власного й довгострокового позикового капіталу мають фінансуватися тільки необоротні активи, тоді як всі оборотні активи мають фінансуватися за рахунок короткострокового позикового капіталу (за принципом: поточні активи мають відповідати поточним зобов'язанням). Така модель фінансування активів створює серйозні проблеми в забезпеченні платоспроможності й фінансової стабільності підприємства, хоча дає змогу здійснювати операційну діяльність із мінімальною потребою у власному капіталі.
Залежно від ставлення до фінансових ризиків власники або менеджери підприємства обирають один із розглянутих варіантів фінансування активів.
Визначимо оптимальну структуру капіталу підприємства за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків за умови, що вартість необоротних активів становить 308560 тис. грн; із загальної вартості активів, вартість оборотних – 233487 тис. грн. Сукупна вартість капіталу – 542047 тис. грн.. Структура капіталу підприємства, яка за розрахунками буде сприяти мінімізації рівню фінансового ризику, наведена в табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Визначення оптимальної структури капіталу ПрАТ «ДМЗ» за критерієм мінімізації рівня фінансового ризику
Показник |
Консервативний підхід |
Компромісний підхід |
Агресивний підхід | |||
Сума, тис. грн.. |
Частка, % |
Сума, тис. грн.. |
Частка, % |
Сума, тис. грн.. |
Частка, % | |
Власний капітал |
487842,3 |
90 |
433637,6 |
80 |
325228,2 |
60 |
Позиковий капітал (короткострокові зобов’язання) |
54204,7 |
10 |
108409,4 |
20 |
216818,8 |
40 |
Сукупний капітал |
542047 |
542047 |
542047 |
Отже, якщо керівництво ПрАТ «ДМЗ» обере компромісний підхід до фінансування активів, то частка власного капіталу має становити 80% і складатиме 433637,6 тис. грн., тоді як частка позикового капіталу складе 20% і становитиме 108409,4 тис. грн.. така модель фінансування активів забезпечить підприємству прийнятний рівень фінансової стабільності.
Слід відзначити, що на основі проведених у другому розділі розрахунків, можна бачити що співвідношення власного та позикового капіталу на підприємстві знаходиться приблизно 80% на 20%, тобто керівництво ПрАТ «ДМЗ» обрало компромісний підхід до фінансування активів.
Таким чином, розглянуті та запропоновані моделі дають змогу провести оптимізацію лише відповідно до свого критерію оптимальності. Тому результати розрахунків суттєво відрізняються. Тому можна запропонувати використати комбінований підхід, який полягає в тому, що значення отримані в результаті трьох попередніх базових моделей оптимізації усереднюються. Для цього запропонуємо таку формулу:
, де
– оптимальне
значення частки власного
– частка
власного капіталу, отримана на
основі моделі фінансового
– частка
власного капіталу, отримана на
основі моделі
– частка
власного капіталу, отримана на
основі моделі фінансування
Використовуючи результати розрахунків оптимальної структури капіталу за різними критеріями оптимізації, отримуємо усереднене оптимальне значення частки власного капіталу підприємства у загальній величині капіталу:
,
тобто у розмірі 397320,45 тис. грн., тоді як позиковий капітал має скласти 144726,55 тис. грн..
Отже, розглянуті моделі дають можливість врахувати різні критерії моделювання оптимальної структури капіталу і прийняти обґрунтовані рішення щодо подальшої фінансової політики підприємства.
Висновки за розділом 3
Таким чином, запропонований порядок розрахунків щодо формування оптимальної цільової структури капіталу дасть змогу не тільки оперативно й оптимально структурувати капітал підприємства, а й спрогнозувати зростання рентабельності власного капіталу та фінансової стійкості підприємства на майбутнє, розробити загальні можливі напрями підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому.
Висновки
Таким чином, після дослідження теоретичних джерел було визначено, що сутність капіталу полягає у що він є головним фактором виробництва і характеризує фінансові ресурси підприємства, які приносять дохід. Також капітал є головним чинником виробництва, вимірником його ринкової вартості.
Структура капіталу, що використовується підприємством визначає багато аспектів не тільки фінансової, але й операційної та інвестиційної його діяльності, здійснює активний вплив на кінцеві результати цієї діяльності.
Капітал підприємства характеризується не тільки своєю багатоаспектною сутністю, але й багатоманітністю образів, в яких він виступає. Під загальним поняттям "капітал підприємства" розуміють різноманітні його види, які характеризуються в наш час декількома десятками термінів.
Оптимізація структури капіталу є однією з найбільш важливих і складних задач, розв'язуваних у процесі фінансового керування підприємством. Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і позикових засобів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.
Моделювання структури капіталу проходить в декілька етапів, а саме: аналіз капіталу підприємства, оцінка основних факторів, які визначають формування структури капіталу, оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності, оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості, оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків, формування показника цільової структури капіталу.
Дослідивши організаційно-економічну структуру ПрАТ «ДМЗ» слід відзначити, що підприємство спеціалізується на виробництві чавуну, сталі та феросплавів, є лідером у своїй галузі виробництва та співпрацює не лише з українськими підприємствами, а й з закордонними товариствами.
Форма власності підприємства колективна.
Проведений аналіз показників формування власного та позикового капіталу підприємства та показників ефективності його використання за 2011-2012 роки шляхом розрахунку і аналізу складу і структури капіталу підприємства, коефіцієнтів фінансової стійкості та коефіцієнтів ефективності використання капіталу показав, що ПрАТ «ДМЗ» є прибутковим , рентабельним і фінансово стійким підприємством з мінімальними ризиками подальшого розвитку та гарними перспективами до нього.
У структурі капіталу підприємства значну частку займає власний капітал. Так його доля становить 80% проти 20% позикового капіталу у 2012 році та збільшилась порівняно з 2011 роком на 12,64%.
Аналіз показників фінансової стійкості показав, що ПрАТ «ДМЗ» має мінімальні фінансові ризики, що створюють загрозу банкрутства, оскільки воно є автономним (коефіцієнт автономії у 2012 році = 0,79), коефіцієнт фінансового левериджу у 2012 році складає 0,25, більша частина загальної вартості підприємства сформована за рахунок надійних довгострокових джерел фінансування, які не залежать від короткострокових зобов’язань.
Слід відзначити, що загалом структура капіталу ПрАТ «ДМЗ» близька до оптимальної і складає 80% власного капіталу проти 20% позикового капіталу. Запропоновані та розглянуті моделі дають можливість врахувати різні критерії моделювання оптимальної структури капіталу і прийняти обґрунтовані рішення щодо подальшої фінансової політики підприємства.
Наведений порядок розрахунків формування оптимальної структури капіталу дає змогу не тільки оперативно й оптимально структурувати капітал підприємства, а й спрогнозувати зростання рентабельності власного капіталу та фінансової стійкості підприємства на майбутнє, розробити загальні можливі напрями підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому.
Список використаних джерел
Информация о работе Дослідження формування і використання капіталу підприємства «ДМЗ»