Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Сентября 2014 в 00:23, контрольная работа
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, розрахована, як правило, у грошовому вимірі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган чи фізична особа виплачує працівнику за виконану ним роботу Розмір заробітної плати залежить від індивідуальних умов оплати праці, які передбачено в трудовому договорі (трудовому контракті), укладеному між робітником та роботодавцем.
Нарахування відпускних без створення резерву відображають дебетуванням рахунків обліку витрат (23, 91, 92, 93, 94) з одночасним кредитуванням субрахунку 661, 65. Виплату відпускних показують проводкою Дт 661 Кт 30 «Каса».
ДЕПОНОВАНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА
Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637, депонована заробітна плата — це готівкові кошти, отримані підприємствами (підприємцями) для виплат, пов’язаних з оплатою праці, і не виплачені у встановлений строк окремим фізичним особам. Тобто це зарплата, яка видається виключно з каси підприємства і за якою працівник своєчасно не прийшов.
Підприємства мають право зберігати у своїй касі понад установлений ліміт отримані з банку для виплати зарплати грошові кошти протягом трьох днів, включаючи день одержання коштів із банку (у деяких випадках цей строк становить п’ять днів). Якщо в зазначені строки працівник не з’явився для її одержання в касу підприємства, то така зарплата вважається депонованою, а працівник, що не одержав зарплату, — депонентом.
Така депонована заробітна плата або повертається в банк не пізніше наступного робочого дня банку, або залишається в касі в межах установленого ліміту каси.
Після закінчення встановлених строків виплати заробітної плати касир повинен зробити напис «Депоновано» у платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях навпроти прізвищ працівників, які не прийшли. Після цього він складає реєстр депонованих сум і робить запис у книзі депонентів.
При перевищенні депонованих сум ліміту каси на них оформляють один загальний видатковий касовий ордер і повертають їх у банк.
Термін позовної давності за депонованою заробітною платою — три роки (це загальний термін позовної давності, передбачений ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України). Після цього неотримана заробітна плата перераховується до бюджету.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, у бухобліку відображають депоновані суми за кредитом субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами», а виплату цієї заборгованості із зарплатні — за дебетом зазначеного рахунку.