Заробітна плата працівників в АР Крим

• взаємозв'язок розмірів заробітної плати з обсягами та вартістю виробленої продукції.

Ефективна організація  заробітної плати на будь-якому підприємстві неможлива без її основоположного  елемента - нормування праці, яке дає  змогу встановити відповідність  між обсягом витрат праці і  розміром її оплати в конкретних організаційно-технічних  умовах. Роботодавець зобов'язаний установити кожному працівникові нормальний обсяг  робіт виходячи з установленої законодавством тривалості робочого дня, нормальної інтенсивності  праці і середньої для даного виду робіт продуктивності праці. Працівник  має право розраховувати на повну  оплату праці лише за умови виконання  повного нормованого обсягу робіт.

На кожному  підприємстві доцільно мати характеристики основних видів робіт з відповідними нормами витрат праці на їх виконання (нормативну базу трудозатрат). Робота щодо вдосконалення нормування праці передусім повинна спрямовуватися на підвищення якості норм за рахунок забезпечення їх рівнонапруженості для всіх видів праці і всіх груп працівників.

Згідно з Законом  України «Про оплату праці» держава  здійснює регулювання оплати праці  працівників підприємств усіх форм власності шляхом установлення розміру  мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, установлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ  та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Умови розміру оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Роль держави  у сфері регулювання заробітної плати повинна виявлятися також  в організації перспективних  наукових досліджень, вивчення і поширення  прогресивного досвіду; науково-методичному  забезпеченні формування й оновлення  тарифної системи, ефективної системи  нормування праці тощо.

Важливим завданням  держави має бути сприяння проведенню переговорів між основними соціальними  силами суспільства з метою врегулювання соціально-трудових відносин, запобігання  масовим трудовим конфліктам. Держава  в особі органів виконавчої влади  має бути одним із соціальних партнерів. За такої умови органи виконавчої влади заохочують до співпраці, координують  дії соціальних партнерів, стежать  за дотриманням спільно вироблених і узгоджених механізмів регулювання, а не визначають їх.

Договірне регулювання  оплати праці працівників підприємств  здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди».

Норми колективного договору, що допускають оплату праці  нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижче від державних  норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово  на період подолання фінансових труднощів  підприємства терміном не більш як шість місяців.

У механізмі регулювання  заробітної плати вихідною базою  є встановлення її мінімального розміру. Рекомендація Міжнародної організації  праці проголошує, що основною метою  встановлення мінімальної заробітної плати має бути надання особам, що працюють за наймом, необхідного соціального захисту щодо мінімально допустимих рівнів заробітної плати.

Мінімальна заробітна  плата - це законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може оплачуватися виконана працівником місячна, годинна норма праці (обсяг робіт).

До мінімальної  заробітної плати не входять доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні  виплати. Мінімальна заробітна плата  є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України  для підприємств усіх форм власності  і господарювання.

Розмір мінімальної  заробітної плати визначається з  урахуванням:

• вартісної  величини мінімального споживчого бюджету  з поступовим зближенням рівнів цих  показників у міру стабілізації та розвитку економіки країни;

• загального рівня  середньої заробітної плати;

• продуктивності праці, рівня зайнятості та інших  економічних умов.

Мінімальна заробітна  плата встановлюється у розмірі  не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу. Розмір мінімальної  заробітної плати встановлюється Верховною  Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік при затвердженні Державного бюджету України з урахуванням  пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених  ними органів, які об'єдналися для  ведення колективних переговорів  і укладення генеральної угоди.

Розмір мінімальної  заробітної плати переглядається залежно  від зростання індексу цін  на споживчі товари і тарифів на послуги за угодою сторін колективних  переговорів.

До державних  норм і гарантій у сфері оплати праці відносять також норми  оплати праці за роботу в понаднормовий  час; у святкові, неробочі та вихідні  дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівникам, молодшим вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо. Норми і гарантії у сфері оплати праці встановлюються Кодексом законів про працю, Законом України «Про оплату праці» та іншими актами законодавства України.

Заробітна плата  повинна виплачуватися працівникам  регулярно в робочі дні у терміни, установлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів. [4, c 12-14]

 

Розділ 2.  Аналіз заробітної плати 

населення в АР КРИМ.

 

2.1. Аналіз  середньої заробітної  плати за регіонами за місяць у 2012 році.

Як видно  з табл. 1,  заробітної  плати в АР Крим у серпні 2012 року становить 2744 грн. , що є середнім результатом у рейтингу серед областей. Протягом січня – серпня місяців 2012 року динаміка заробітної  плати  характеризується зростанням. З метою визначення відповідності тенденцій зміни заробітної  плати в АР Крим було розраховано коефіцієнт росту даного показника за відповідні місяці. Дані розрахунки представленні в табл. 2. Порівняння  тенденцій дає  змогу зробити висновок, що тільки в лютому і серпні місяцях коефіцієнти росту менші 1, а в інших місяцях більші, тобто саме в цих місяцях розмір середньої заробітної плати був менший ніж в попередній періоди.

Щоб підтвердити дане припущення було проведено розрахунки у Microsoft Excel 2010 і дана гіпотеза підтвердилась,  так як  тенденція зміни заробітної плати в АР Крим і по всій Україні майже збігаються крім серпня місяця, що і дає підставу підтвердити гіпотезу про особливості розвитку даного регіону.

З метою визначення впливу на суму заробітної плати в умовах даного періоду такого фактора як діяльність місцевих органів влади, центру зайнятості було виконано порівняння тенденцій  зміни цього показника протягом січня серпня 2012 року в цілому по Україні, АР Крим та областях. 

Аналізуючи дані наведені в табл.. 3 можна зробити висновок, що з січня по серпень місяць середньомісячна заробітна плата складала 2579 грн.. Тенденції щодо  зміни заробітної плати в АР Крим і в Україні в цілому практично збігаються. Враховуючи дані наведені в таблиці 4 при розрахунку стандартного відхилення по виборці, то по Україні в цілому стандартне відхилення становить  88,39026682 грн. , а по АР Крим відповідно – 90.1493142 грн.  В даному випадку можна сказати, що це може бути спричинено  особливостями регіону, а саме тим, що в регіоні зосереджена велика кількість підприємств, які працюють в сфері обслуговування а також чимала кількість заводів з суднобудування, які отримують більшу заробітну плату ніж по Україні в загальному.

Для більш наявного відображення середньої  заробітної плати за регіонами за місяць у 2012 році потрібно звернути увагу на графік 1, на якому представлено динаміку зміни середньої заробітної плати  за місяць. Аналізуючи цей графік можна сказати, що найбільша середня заробітна плата за місяць у місті Києві, яка відповідно становить 4509 грн., а найменша – в Тернопільській області 2134 грн..  АР Крим займає проміжну ланку між цими відповідно показниками – 2586 грн.

Як було вище зазначено середня заробітна плата за місяць у АР Крим характеризується зростанням. Це можна прослідкувати з таблиці 1 або діаграми 1, на якій це більш чіткіше і на явніше відображено.

Важливою групою факторів впливу на розміри  заробітної плати є економічні. Так, економіку  АР Крим більшу кількість складають підприємства харчової, хімічної, нафтохімічної галузі, а також машинобудування і металообробка. Саме ці сфери економічної діяльності найбільше розвинуті і потребують кваліфікованої робочої сили, що звісно отримує більший рівень заробітної плати.

Таким чином, можна  зробити висновок, що ефективність місцевих органів влади,  економічної ситуації  в цілому по Україні, введення інновацій на підприємствах залежить  рівень заробітної плати працівників. Також важливу роль відіграє кваліфікація працівників, яскравим прикладом і є АР Крим. Із даних досліджень видно, що тенденція до зростання середньої місячної  заробітної плати позитивно впливає на регіон.

 

   

Таблиця 1

Середня заробітна плата за регіонами  за місяць у 2012 році

(в розрахунку на одного штатного  працівника, грн.)

Назва регіонів	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень
Україна	2722	2799	2923	2942	3015	3109	3151	3073
Автономна Республіка Крим	2348	2304	2486	2539	2691	2781	2795	2744
області
Вінницька	2144	2177	2309	2311	2457	2582	2591	2462
Волинська	2062	2075	2212	2199	2328	2511	2526	2411
Дніпропетровська	2860	2965	3042	3070	3182	3197	3260	3172
Донецька	3151	3254	3381	3496	3474	3557	3619	3576
Житомирська	2096	2117	2235	2246	2422	2522	2518	2393
Закарпатська	2075	2132	2247	2220	2325	2506	2513	2411
Запорізька	2653	2786	2804	2837	2920	3045	3048	2977
Івано-Франківська	2288	2335	2421	2430	2586	2743	2710	2636
Київська	2829	2941	2996	3051	3146	3264	3268	3369
Кіровоградська	2155	2194	2300	2331	2461	2546	2561	2468
Луганська	2842	2826	2971	2970	3073	3123	3230	3190
Львівська	2276	2351	2478	2476	2612	2670	2720	2660
Миколаївська	2503	2767	2675	2684	2809	2876	2953	2827
Одеська	2553	2466	2644	2607	2689	2780	2781	2721
Полтавська	2659	2603	2681	2715	2862	2876	2960	2876
Рівненська	2232	2554	2443	2439	2551	2734	2733	2607
Сумська	2235	2270	2392	2395	2537	2563	2685	2576
Тернопільська	1941	1996	2079	2078	2205	2367	2235	2196
Харківська	2423	2535	2683	2661	2714	2808	2886	2816
Херсонська	2018	2055	2154	2186	2283	2411	2399	2278
Хмельницька	2122	2276	2270	2279	2408	2547	2588	2507
Черкаська	2228	2278	2380	2391	2610	2605	2646	2553
Чернівецька	2067	2080	2190	2207	2311	2500	2513	2377
Чернігівська	2039	2052	2274	2179	2344	2432	2473	2382
м. Київ	4148	4306	4577	4592	4469	4628	4700	4571
м.Севастополь	2587	2649	2759	2765	2920	3020	2944	2799

 

 

Примітка: дані наведено по підприємствах, установах, організаціях та їхніх відокремлених підрозділах із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб.  [6]

Таблиця 2

Динаміка  заробітної  плати  в АР Крим з січня по серпень місяць 2012 року

	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень
Україна	2722	2799	2923	2942	3015	3109	3151	3073
коефіцієнт росту по Україні	-	1.028288024	1.044302	1.0065	1.024813	1.031177	1.013509	0.975246
	2348	2304	2486	2539	2691	2781	2795	2744
коефіцієнт росту в АР Крим	-	0,981261	1,078993	1,021319	1,059866	1,033445	1,005034	0,981753

 

 

Таблиця 3

 

Середньомісячна заробітна плата  за регіонами за період з початку року у 2012 році

(в розрахунку на одного штатного  працівника, грн.)

Назва регіонів	Січень	Січень-лютий	Січень-березень	Січень-квітень	Січень-травень	Січень-червень	Січень-липень	Січень-серпень	Січень-вересень	Січень-жовтень	Січень-листопад	Січень-грудень
Україна	2722	2758	2813	2847	2880	2917	2951	2965
Автономна Республіка Крим	2348	2319	2374	2413	2470	2521	2559	2579
області
Вінницька	2144	2155	2208	2233	2278	2325	2363	2371
Волинська	2062	2066	2117	2136	2175	2231	2274	2289
Дніпропетровська	2860	2908	2954	2981	3020	3048	3077	3088
Донецька	3151	3214	3268	3323	3352	3384	3418	3436
Житомирська	2096	2107	2150	2174	2224	2271	2305	2315
Закарпатська	2075	2102	2149	2165	2196	2245	2280	2293
Запорізька	2653	2714	2746	2765	2798	2840	2868	2879
Івано-Франківська	2288	2309	2346	2366	2411	2463	2498	2511
Київська	2829	2882	2921	2951	2989	3035	3066	3102
Кіровоградська	2155	2171	2216	2242	2287	2326	2360	2372
Луганська	2842	2829	2880	2901	2936	2965	3003	3025
Львівська	2276	2311	2371	2397	2439	2479	2513	2530
Миколаївська	2503	2631	2645	2649	2683	2717	2750	2756
Одеська	2553	2506	2552	2564	2590	2618	2641	2651
Полтавська	2659	2626	2646	2661	2701	2729	2764	2778
Рівненська	2232	2389	2404	2412	2440	2487	2520	2529
Сумська	2235	2250	2298	2319	2363	2396	2438	2454
Тернопільська	1941	1969	2006	2023	2059	2109	2127	2134
Харківська	2423	2474	2544	2573	2600	2633	2669	2686
Херсонська	2018	2034	2075	2100	2138	2184	2214	2220
Хмельницька	2122	2197	2223	2236	2270	2316	2354	2372
Черкаська	2228	2248	2293	2316	2375	2414	2445	2459
Чернівецька	2067	2071	2112	2134	2170	2223	2264	2274
Чернігівська	2039	2044	2118	2132	2174	2216	2253	2267
м. Київ	4148	4215	4327	4417	4423	4452	4501	4509
м.Севастополь	2587	2616	2666	2690	2741	2780	2802	2795