Зміст економічного аналізу як науки та його зв'язок з іншими дисциплінами

Зміст економічного аналізу  як науки та його зв'язок з іншими дисциплінами.

Виділення економічного аналізу в  окрему економічну науку обумовлено специфікою певної галузі знань особливою практикою ведення господарства. Практична потреба досягнення необхідної зміни економічної системи на макро- чи мікрорівнях і діагностика досягнутих результатів цієї зміни стала пріоритетною для виділення окремої системи знань. Однак економічний аналіз у сучасному розумінні національної класифікації економічних наук не має всезагального поширення у світі. У більшості країн світу ця галузь знань належить до макроекономіки, стратегічного аналізу і найбільше екаунтінгу. Проведені узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду розвитку економічних наук свідчать про доцільність збереження та вдосконалення науки економічного аналізу.

Практичну цінність наукового дослідження  визначають за трьома ознаками:

• потреба для практики проведення досліджень;
• розв'язання лише тих наукових проблем, які потрібні для дальшого розвитку практики;
• досягнення більш високих знань.

Економічний аналіз - спеціальна галузь знань, становлення якої як науки визначена об^’єктивними передумовами і потребами, характерні для виникнення будь-якої нової галузі науки. Для економічного аналізу як науки пріоритетною є практична потреба розв’язання сучасних проблем економіки на макро- чи мікрорівнях. Поглиблення економічної роботи на різних рівнях господарської системи зумовили необхідність інтеграції розрізнених форм економічного аналізу, які були притаманні для обліковим наукам           ( облік, статистика, планування) як окрема система знань. Найбільше практична потреба була визначена розвитком науки управління (менеджменту). Саме функціональна диференціація науки управління зумовила виділення економічного аналізу для обґрунтування, оцінювання управлінських рішень, а також для реалізації завдань інших функціональних систем знань (планування, регулювання, обліку, контролю, аудиту тощо).

Будь-який процес управління (менеджменту) в економіці розглядають як інформаційну взаємодія суб'єкта і об'єкта. Ця взаємодія досягається через систему прямих і зворотних інформаційних потоків.

Становлення прямого і зворотного інформаційних потоків в управлінні (менеджменті) можливе лише на базі аналітичних досліджень.

Якщо у прямому зв’язку економічний  аналіз забезпечує параметри можливого впливу на об^’єкт управління, то у зворотному оцінює ефективність такого впливу та доцільність його корекції.

Для прийняття управлінського рішення  потрібна аналітична підготовка, яка охоплює такі етапи:

1 - набір варіантів господарського рішення;

2 - визначення обмежень на варіанти господарських рішень (скоротити витрати не можна через зниження технічного стану устаткування);

3 - розрахунок техніко-економічних показників варіанта та його впливу на господарські результати;

4 - визначення критерію ефективності варіантів господарських рішень.

Отже, економічний аналіз - це система спеціальних знань для дослідження зміни і розвитку економічних явищ, процесів у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості, що визначається суб'єктивними та об'єктивними причинами з метою забезпечення цільового управління ними. Тобто, економічний аналіз - це система спеціальних знань, яка пов'язана з:

а) дослідженням причинно-наслідкових зв'язків зміни та 
розвитку економічних явищ та процесів;

б) вибором і обґрунтуванням ділового партнерства;

в) дослідженням зовнішнього економічного середовища 
(маркетинговий аналіз), зміни параметрів ринку;

г) оцінюванням підприємницького ризику;

д)   моделюванням поведінки економічної системи на багатокритеріальній основі;

ж)    обґрунтуванням цільових програм, індикативних планів і бізнес-планів та об'єктивним оцінюванням їх виконання;

з) кількісним і якісним    вимірюванням об'єктивних і суб’єктивних факторів та пошуком резервів удосконалення господарських систем;

і) формуванням аналітичного забезпечення для прийняття оптимальних управлінських  рішень.

Головні риси економічного аналізу як науки:

1. Дослідження причинно-наслідкових зв'язків зміни та розвитку економічних явищ і процесів. Економічний аналіз не тільки дає характеристику явищ і процесів, оцінює їхній стан, а проводить глибоку об'єктивну діагностику причин, які їх зумовлюють та визначають характер зміни та розвитку. Важливим є добір сукупності причин, оцінювання їх кореляційної значущості та налагодження алгоритму причинно-наслідкового зв’язку.

2. Об'єктивне  оцінювання  ефективності розвитку економічної системи стосовно створених умов внутрішнього і зовнішнього економічних середовищ. Прибутковість і конкурентоспроможність за поточними та стратегічними цілями є основними критеріями оцінювання економічних систем будь-якого рівня. Подання необ'єктивної, нереальної аналітичної оцінки для прийняття управлінських рішень є шкідливішим, ніж відсутність аналізу взагалі та    інтуїтивне управління. З цих причин економічний аналіз часто стає складовою частиною аудиту. Об'єктивність аналізу залежить від реальності інформаційної моделі економічної системи та наукової методики досліджень.

3. Багатоваріантне, багатоаспектне аналітичне забезпечення цільових запитів користувачів, що дає змогу сформувати поле ви бору   управлінських рішень на рейтинговій основі. Цим досягається переконливість   в оптимальному виборі.   Економічний  аналіз забезпечує  прозорість", очевидність висновків і пропозицій, що сприяє застосуванню економічних методів управління, основою яких є мотивація та інтерес.
4. Цільова спрямованість і практична цінність аналізу виражається у розробленні планів та прогнозів, оцінці невикористаних можливостей  та упущеної вигоди, узагальненні досвіду  та формуванні нового економічного мислення.

Зв'язок економічного аналізу з іншими науками

Економічний аналіз виступає як прикладна, функціональна наука, спрямована на створення інформаційного забезпечення вибору та прийняття управлінських рішень у системі загальнонаціонального відомчого, територіального управління і на рівнях менеджменту діяльності господарюючих суб'єктів і у системі управління та регулювання економічних відносин. За своїм змістом і функціональною роллю фундаментальних галузевих спеціальних та прикладних наук.

Економічний аналіз і економічна теорія. Теоретичною і методологічною основою економічного аналізу є економічна теорія. Чітке, однозначне, змістовне тлумачення положень і категорій економічної теорії є передумовою становлення науки економічного аналізу.

Інтегрованість наук полягає у  їх взаємному інформаційному та методичному взаємозв'язку предмету, об'єктів і методів дослідження достатньо інтегрованого в системі економічних наук.

Виділення об'єктивних закономірностей  розвитку економічних систем, особливостей різних моделей їх функціонування, значимості та функціональної ролі інфраструктурних інститутів допомагає визначити масштаби, структуру, методологічні особливості економічного аналізу. Тлумачення природи економічних явищ і процесів дає змогу формувати факторні системи причинно-наслідкових зв'язків. Пізнання природи, конкуренції та конкурентної боротьби є передумовою виділення кола аналітичних обґрунтувань партнерських стосунків договірних відносин, ризику підприємництва тощо. Механізм ринкового ціноутворення визначає факторні моделі аналізу конкурентоспроможності продукції, фінансових результатів їх виробництва та продажу.

Економічний аналіз і бухгалтерський облік. Найтісніше економічний аналіз пов'язаний з бухгалтерським обліком, який є для нього головною інформаційною базою ( до 70% всієї економічної інформації для аналізу отримують у системі бухгалтерського обліку). Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні за вимогами Міжнародних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (МП(С)БО) створює нове інформаційне середовище аналітичних досліджень і сприяє раціоналізації облікових процедур для досягнення більшої аналітичності, достовірності та оперативності облікової інформації. Виділення управлінського та фінансового обліку створює умови розмежування параметрів конфіденційності аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень, побудови інтегрованої системи показників внутрішнього і зовнішнього менеджменту. Облікові процедури стають дедалі аналітичнішими, що звужує сферу пошуку причин невідповідності за специфікою видів діяльності форм господарювання та методів управління. Система бухгалтерського обліку трансформується до повнішого забезпечення його управлінської, а не контрольної функції, що сприяє розвитку методики аналітичних досліджень. Проте інформаційна база бухгалтерського обліку не може бути лімітуючою у створенні аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень. Саме за запитом аналітиків визначають достатність облікової інформації. Облікова інформація за МП(С)БО є достатньою для параметрального економічного аналізу всієї системи економічних відносин господарюючого суб'єкта з державними інститутами та у сфері ділового партнерства.

Економічний аналіз і статистика. Зв'язок економічного аналізу та статистики зумовлений використанням в аналізі статистичної інформації і застосуванням статистичних прийомів і методів. Статистична інформація не лише виражає динаміку змін економічних явищ і процесів, а й допомагає визначити тенденції та закономірності змін, виявити специфіку прояву певних явищ у різних економічних умовах, що дає змогу розширити зону якісної оцінки та виконувати вибіркові аналітичні оцінки. Економіко-статистичний аналіз характерний для дослідження макроекономічних систем з метою напрацювання інструментарію державного регулювання економічних відносин господарюючих суб'єктів. Статистичні методи групування середніх величин, індексів широко використовують в  економічному аналізі для визначення репрезентативної ознаки економічних показників (середня заробітна плата, середньоспискова  кількість тощо), еластичності чи інтенсивності їх зміни (тренд зміни, темп зростання) та при визначенні якісних параметрів зміни і розвитку (показників інтенсифікації виробництва, позитивної і негативної динаміки показників виробничо-господарської та фінансової діяльності і т.п.).  У разі дослідження конкретних параметрів причинно-наслідкового зв'язку статистичні дані, особливо середні величини, групувальні характеристики, мають обмежену область застосування, оскільки нівелюють значення конкретних об'єктів дослідження.

Аналітичні оцінки в  аудиті. Найновіша сфера застосування економічного аналізу - аудит. Аналітичні процедури в аудиті визначені Положеннями про стандарти аудиту , зокрема 5АЗ № 56 за Кодифікацією стандартів аудиту, яка прийнята Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів (АІСРА).

За визначенням стандарту аналітичні процедури складаються з оцінок фінансової звітності та іншої інформації, які виведені аудитором, враховуючи ймовірні та очікувані співвідношення між фінансовими і не фінансовими даними.

Однак аналітичне оцінювання під час  проведення аудиту не варто розглядати як формальну ознаку цієї сфери діяльності, що підвищує її значимість і масштабність роботи. Застосовуючи різні методи економічного аналізу, можна оцінити факторні залежності і значення показників діяльності будь-яких економічних систем оскільки вони об'єктивно зумовлені детермінованими чи стохастичними зв'язками. Ця зумовленість забезпечує відхилення абсолютних чи відносних показників фінансового стану, зокрема базових параметрів поведінки економічної системи в цілому.

За визначенням 5А5 № 56 процедури  аналізу охоплюють різноманітні прийоми від простих зіставлень до складних моделей, які передбачають залучення великої кількості залежностей і даних. Основна передумова процедур аналізу полягає в тому, що визначені показники можна обґрунтовано вважати фактичними (реальними), а також і в тому, що можна очікувати їх повторення, якщо немає доведення зворотного. Цей стандарт передбачає аналітичні процедури як: розрахунок і аналіз відносних показників, що в практичному аудиті, який розвивався в Україні, знайшло відображення у розрахунках показників фінансової стійкості, платоспроможності, оборотності активів тощо.

Однак, лише декларування відносних показників та їх порівняльні оцінки до теоретичних значень не вичерпує можливостей якісного аналізу фінансового стану господарюючого суб'єкта. За ними можна оцінити тенденції чи закономірності еволюції економічних систем, вивести алгоритм системних змін виробничо-господарської інвестиційної чи фінансової діяльності, що значно підвищує достовірність аудиторського висновку. В цьому випадку найчастіше можна виявити нестандартні або нелогічні значення показників, які не вписуються в алгоритм інформаційного взаємозв'язку;

• аналіз тенденцій, який передбачає оцінку стратегічної поведінки, яка є наслідком  еволюційних змін ( як наслідок проведе них інвестиційних заходів тощо) та результатом реалізації стратегічних планів. Оцінка тенденцій най прагматичніша у прогнозу ванні кризових явищ, визначенні стадій життєвого циклу фірми чи окремих видів продукції. Проте цієї сфери аналітичних оцінку практичному аудиті майже немає. Причина - складний     механізм  визначення коректних значень динамічного ряду багатьох показників, як за обставин зміни методики їх обчислень, і за значними коливаннями вартісної оцінки тренду динамічного ряду значень показника треба збільшувати цей ряд. Для сучасної економіки України таку еволюцію простежити дуже складно;варіантний аналіз найбільш бажаний в умовах ринкового середовища.  Його нестабільність, зміна мотивацій поведінки учасників ринку, суттєва залежність економічного  стану від зовнішніх факторів. Варіантний аналіз найдоцільніший в аудиті за критеріями кінцевої мети господарювання (максимізація чистого прибутку, мінімізація сум податкових платежів, максимальне списання витрат на собівартість тощо). Доцільно також давати варіантну оцінку за середньогалузевими значеннями показників,  за варіантами поведінки конкурентів.

Говорячи про аналітичні процедури  в аудиті, варто зауважити, що вони не обмежують і не підміняють зміст комплексного економічного аналізу з його абсолютно іншою цільовою орієнтацією. За міжнародними стандартами аудиту (МСА 12) застосування аналітичних процедур зумовлене взаємозв'язками та взаємозумовленістю показників економічної системи. Аналітичне оцінювання цих зв'язків забезпечує повноту аудиторських свідчень, точність і законність даних, взятих з обліку. Експертні

оцінки свідчать, що більше третини  аудиторських помилок можуть бути виявлені під час виконання аналітичних процедур. Цілі аналітичних процедур виділені як: оцінка аудиторського ризику, оцінка рівня суттєвості даних, виявлення фактів недостовірності фінансової звітності, зменшення контрольних операцій через виконання цих процедур.