Зовнішньоекономічні зв’язки Великобританії

Для ввезення таких товарів необхідно також отримати дозвіл від відповідних урядових установ. Так, для імпорту медичних препаратів потрібна згода Міністерства внутрішніх справ, для сільськогосподарських товарів - Міністерства з питань навколишнього середовища, продовольства і розвитку сільських районів.

Основою ж ввезення таких товарів на територію Великобританії є ліцензія, видана Міністерством торгівлі і промисловості. Як правило, ввезення таких товарів здійснюється на основі відкритої генеральної ліцензії на імпорт або індивідуальної ліцензії на імпорт.

У сфері тарифного регулювання імпорту основним документом є Інтегрований тариф Великобританії, який включає в себе Єдиний митний тариф ЄС і статистичну номенклатуру, а також систему гармонізованого опису та кодування товарів.

Згідно з Єдиним митним тарифом ЄС, ввезення на територію Великобританії і інших країн-членів ЄС сировинних товарів здійснюється безмитно або з невеликою ставкою оподаткування. У міру зростання ступеня обробки продукції ставка тарифу підвищується. Середньозважена ставка тарифонго режиму найбільшого сприяння на всі товари становить у Великобританії 5,3%, у тому числі на сільськогосподарські товари - 14,5%, промислові товари - 4%.

Істотну роль у визначенні стратегії розвитку митно-тарифної політики країни відіграє Міністерство фінансів, а здійснення контрольно-регулюючих функцій митно-тарифного характеру покладено на Королівську службу митниць і акцизів, яка займається збором податків і мит. Вона також відповідальна за реалізацію рішень з забороною і обмеженням при експорті та імпорті, збір статистики по зовнішній торгівлі.

Антидемпінгові, компенсаційні та захисні заходи є важливим інструментом торгової політики. При цьому, враховуючи, що Великобританія є членом Європейського Союзу, відповідно до домовленостей, зафіксованих в Угоді від 2 травня 1992 р. про принципи створення єдиного внутрішнього ринку ЄС, врегулювання торговельних суперечок з третіми країнами здійснюється в рамках цього об'єднання.

Так, в період 1996 - 2000 р.р. ЄС ініціювало 202 антидемпінгові процедури. З точки зору російського експорту в Великобританію актуальними є існуючі в рамках ЄС обмеження з кольоровим металам і хімічними товарами.

Хоча британська сторона неодноразово заявляла, що зазначені заходи приймаються Комісією ЄС, від її позиції багато в чому залежать рішення ЄС щодо цього питання. З урахуванням цього, одним з основних питань розвитку двосторонньої торгівлі є створення сприятливих умов для допуску російських товарів на британський ринок.

У числі технічних заходів регулювання експортно-імпортних операцій важливе місце займають санітарно-епідеміологічні вимоги британських державних органів, які пред'являються до ввезених товарів. Будучи острівною державою, Великобританія намагається перешкодити, зокрема, допуску живих тварин та птиці до Великобританії шляхом встановлення санітарно-епідеміологічних і карантинних вимог. У зв'язку з цим імпортер зобов'язаний, крім пред'явлення необхідних сертифікатів, що засвідчують наявність у ввезені тварин необхідних щеплень, забезпечити за свій рахунок карантин таких тварин у спеціально пристосованих для цього приміщеннях. З 2000 р. проводяться заходи щодо поступового спрощення механізму оформлення ввезення окремих тварин.

Серед технічних бар'єрів важлива роль відводиться також екологічним вимогам, стандартам і вимогам до упаковки і маркування товарів. При цьому в певних випадках вимоги Великобританії в частині стандартизації є більш жорсткими, ніж вимоги, що застосовуються в рамках ЄС. Це, зокрема, стосується високотехнологічної продукції машинобудування, в тому числі авіатехніки, де досить помітно проявляється невідповідність російських авіадвигунів і навігаційного обладнання вимогам британських стандартів. Аналогічна ситуація складається в електротехнічних галузях - вимоги британських стандартів з електрозахищеності, особливо щодо електропобутових товарів, перевищують вимоги ЄС.

Cтимулюванню експорту та підтримки національного товаровиробника британський уряд надає великого значення, тому що зовнішньоекономічний сектор відіграє ключову роль в економіці Великобританії. Виходячи з головного завдання - зробити економіку Великобританії більш конкурентоспроможною на світовому ринку, уряд країни реалізує заходи підтримки вітчизняних експортерів, і в першу чергу малих та середніх фірм, які намагаються просунути свою продукцію на зовнішній ринок.

У минулому році були практично завершені заходи з формування Британської служби міжнародної торгівлі (BRITISH TRADE INTERNATIONAL) - БСМТ, створеної в кінці 1999 р. на базі Міністерства торгівлі та промисловості (МТП) та Міністерства закордонних справ і у справах співдружності (МЗС). У завдання цієї організації входить надання допомоги британським експортерам і інвесторам у справі просування британського експорту, в тому числі проведення різних організаційних заходів, консультацій для британських експортерів щодо потенційних ринків збуту.

У результаті утворення БСМТ були скасовані займалися раніше цими питаннями Британська Рада із зовнішньої торгівлі, який був важливою структурою ланкою в системі МТП, і Об'єднаний Директорат МТП та МЗС з координації урядової політики в області розвитку зовнішньої торгівлі та сприяння експорту.

Ці організації неодноразово піддавалися критиці з боку уряду, ділових кіл і засобів масової інформації за неефективне використання державних асигнувань на розвиток зовнішньої торгівлі як усередині Великобританії, так і за кордоном, а також нездатність належною мірою надавати підтримку британським експортерам, в першу чергу малим і середнім компаніям, у просуванні їх продукції на зовнішній ринок.

Внутрішнє керівництво БСМТ, а також управління її фінансовими ресурсами всередині країни і за кордоном здійснює Виконавчий директор, який у своїй діяльності підзвітний Державному секретарю закордонних справ і Державному секретарю з торгівлі та промисловості Великобританії, а також Раді БСМТ, очолюваного в даний час баронесою Саймонс (Baroness Symons of Vernham Dean), що займає одночасно посади державного міністра з торгівлі в МТП і МЗС.

На Британську службу міжнародної торгівлі покладені такі завдання: - вироблення державної стратегії в галузі розвитку торгівлі і просування експорту для британських урядових структур усіх рівнів; - формування єдиної державної структури підтримки торгівлі як усередині країни, так і за кордоном;

- Створення умов для реального використання можливостей БСМТ з надання сприяння компаніям Великобританії при їх виході на зовнішній ринок.

Діяльність БСМТ в достатній мірі автономна від підрозділів МТП і МЗС. Свою роботу ця організація здійснює як у Великобританії, так і за кордоном.

У середині країни БСМТ займається наданням допомоги британським експортерам і інвесторам в частині просування британського експорту, ефективною підтримкою та консультаціями британських експортерів, в першу чергу, малих і середніх фірм в регіонах через регіональні відділи по наданню підтримки місцевим підприємствам, які відчувають труднощі з реалізацією своєї продукції на зовнішньому ринку.

За кордоном БСМТ веде роботу через комерційні відділи британських посольств в більш ніж 100 країнах, які займаються просуванням британського експорту на ринки країн перебування. Глави місій подають звіти про виконану в цьому напрямку роботі безпосередньо керівництву БСМТ.

Важливу роль у просуванні британського експорту грає Департамент гарантій експортних кредитів (ДГЕК), підзвітний Державному секретарю торгівлі і промисловості.

Він здійснює страхування експортних операцій, які не покриваються звичайним комерційним страхуванням, а також надає відповідну фінансову підтримку за експортними кредитами.

До кінця 2000 р. завершено реорганізацію ДГЕК, що проводилася протягом останніх двох років. Перед цією організацією поставлено завдання активізувати підтримку британських експортерів, в першу чергу, малих і середніх фірм, а також здійснювати більш активну підтримку британських інвесторів, які реалізують проекти в країнах з економікою, що розвивається.

Згідно з даними звіту ДГЕК за 1999/2000 фінансовий рік, загальний обсяг застрахованих експортних кредитів збільшився на 43% в порівнянні з попереднім фінансовим роком і склав 4,7 млрд.ф.ст., а обсяг застрахованих інвестицій британських компаній за кордоном зріс на 42% (0,8 млрд.ф.ст.). За цей період ДГЕК видав 180 гарантій для підтримки британського експорту в 46 країн (у 1998/99 фінансовому році відповідно 167 гарантій в 41 країну). Перше місце за обсягом застрахованих ДГЕК експортних кредитів другий рік поспіль займала Саудівська Аравія - 1 млрд.ф.ст., друге - Малайзія (885 млн.ф.ст.), третє - США (254 млн.ф.ст.).

На програму підтримки британського експорту через страхування експортних кредитів уряд щорічно виділяє значні кошти. У бюджеті на 2001/02 фінансовий рік на ці цілі передбачено 0,8 млрд.ф.ст.

Британські ділові кола відіграють помітну роль у просуванні британського експорту. Найбільше з них - Конфедерація британської промисловості (КБП) об'єднує понад 250 тис. компаній і понад 200 профоб'єднань та асоціацій. Членами КБП є 83 з 100 найбільших компаній Великобританії. Разом з тим дві третини її членів представляють собою малі та середні фірми зі штатом менше 200 чоловік.

КБП має у своєму складі 18 постійних комітетів, 13 відділень в головних адміністративних районах Великобританії, Рада у справах малих і середніх підприємств, а також власне представництво в Брюсселі. Вона консультує своїх членів з широкого кола питань, у тому числі і з питань зовнішньоекономічних зв'язків. Її відповідні служби збирають і обробляють економічну інформацію, яка дозволяє британським компаніям виступати на високому конкурентоспроможному рівні в галузі зовнішньої торгівлі та інвестицій за кордоном. Діяльністю КБП керує Рада на чолі з президентом.

Конфедерація є ініціатором і учасником ряду спеціальних експортних програм Великої Британії, таких як "Дії у Східній Європі", "Шлях до Латинської Америки" та ін.

КБП надає важливого значення підтримці та розширенню ділових контактів з російськими офіційними і діловими колами. За її лінії спільно з британським Фондом "Ноу-Хау" здійснюються програми стажувань російських фахівців у британських компаніях і на підприємствах. Представники Конфедерації беруть участь в організації в Лондоні конференцій, семінарів і презентацій різних регіонів Російської Федерації, а також у підготовці поїздок представників британських ділових кіл до Росії.

Британський досвід свідчить, що точно вибрані форми і методи роботи з надання допомоги національним компаніям у виході на закордонний ринок, встановленню прямих контактів з потенційними партнерами можуть бути досить ефективні.

Так, тісна взаємодія урядових і громадських організацій Великобританії дозволяє забезпечувати британських експортерів широким комплексом інформаційно-консультаційних послуг, проводити численні конференції, семінари та презентації, влаштовувати поїздки делегацій бізнесменів, спрямовані на вивчення нових ринків і встановлення прямих контактів з діловими партнерами.

Економічні  зв’язки Британії з Росією

Володіє формою економічних зв'язків між Росією і Великобританією як і раніше залишається зовнішня торгівля, в основному обмін російських енергоносіїв і металів на англійське обладнання і машини. Має місце спільні відносини з англійськими фірмами на основі компенсаційних угод, виробничої кооперації, лізингу.

До теперішнього часу досягнуто угоди про розширення торгівлі товарами і послугами, про розміщення замовлень в Англії на обладнання для хімічної, целюлозно-паперової, металообробки розробляє промисловості, обладнання та прилади для виробничих процесів, насосно-компресорне та холодильне обладнання, обладнання для харчової, будівельної, легкої промисловості, про збільшення обміну споживчими товарами.  
Крім того, обидві країни обмінюються економічної інформацією, розвивається науково-технічні співробітництво, складають угоди про торговельне судноплавство.

Найважливішою складовою відносин є контакти на вищому рівні (у т.ч. завдяки відкриттю прямої засекреченої лінії зв'язку між Кремлем і Даунінг-стріт). Етапним став перший офіційний візит Б.М. Єльцина до Великобританії в листопаді 1992 року. Всього російський Президент відвідав Сполучене Королівство чотири рази (останній раз - у травні 1998 р.), чотири рази приїжджали до Москви британські Прем'єр-міністри. У жовтні 1994 року відбувся перший в історії наших відносин офіційний візит до Росії королеви Єлизавети II. П'ять разів зустрічався з британськими прем'єрами Голова російського Уряду В. С. Черномирдін (офіційний візит до Лондона - березень 1995 року).

Перший візит до Росії лейбористського прем'єр-міністра Ентоні Блейр відбувся в жовтні 1997 року. Блейр підтвердив намір свого уряду розглядати відносини з Росією, яку він назвав "традиційним історичним партнером Англії в Європі", як один з головних зовнішньополітичних пріоритетів Великобританії. Зокрема, британський керівник повідомив про готовність виділити 5 млн. ф.ст. на три роки для підготовки до 1000 чоловік російських управлінців (крім коштів, наданих на ці цілі Сполученим Королівством в рамках ЄСівської програми TACIS).

Російсько-британські відносини спираються на солідну договірно-правову базу. 30 січня 1992 Б.М. Єльцин і прем'єр-міністр Дж.Мейджор підписали в Лондоні російсько-британську декларацію "Партнерство на 90-і роки", а також меморандум про заснування генеральних консульств Росії та Великобританії в Единбурзі і Санкт-Петербурзі (у жовтні 1997 року британське генконсульство відкрилося і в Єкатеринбурзі).

9 листопада 1992 Президент Росії і Прем'єр-міністр Великобританії підписали в Лондоні основний російсько-британський документ політичного характеру - Договір про принципи відносин, в розвиток якого до цього часу укладено майже два десятки угод, що регулюють практичну співпрацю в різних областях.

Серед підписаних документів - домовленості про співробітництво в ліквідації підлягають скороченню ядерних боєзарядів і в боротьбі проти повітряного тероризму, Спільна заява про ненацеліваніі стратегічних ядерних ракет, Угода про економічне співробітництво (відповідно до нього заснований Міжурядовий комітет з торгівлі та інвестицій), Конвенція про уникнення подвійного оподаткування, Угода про співробітництво в галузі освіти, науки і культури, Угода про науково-технічне співробітництво, Угода про співробітництво в галузі мирного використання атомної енергії, Угоду про співробітництво у боротьбі зі злочинністю.