Зовнішньоекономічні зв’язки Великобританії

У рамках програми "Європейська служба банківського консультування Тасіс-ЄС" Асоціація комерційних банків Санкт-Петербурга та Асоціація банкірів Великобританії (об'єднує 300 банків з 60 країн світу) уклали угоду про співпрацю.

Британський урядовий фонд Ноу-Хау є програмою технічної допомоги країнам ЦСЄ, Балтії та колишнього Радянського Союзу.

За період з 1992 по 1998 рр.. Фондом було витрачено понад 16 млн. дол на фінансування проектів в Санкт-Петербурзі. З 1998р. Фонд фінансує програму Президента Б. Єльцина з навчання 10 тис. російських менеджерів (1 тис. - із Санкт-Петербурга) на підприємствах європейських країн. Основними проектами, реалізованими за сприяння Фонду в Санкт-Петербурзі є: Проект випуску муніципальних облігацій; в березні 1995р. міськими владі Санкт-Петербурга (Комітет з фінансів) було здійснено продаж з аукціону не обкладається податком тримісячних муніципальних облігацій на суму в 5 млн. рублів. Вартість проекту 90 тис. ф.ст.

Число підприємств з англійським капіталом наближається в Росії в даний час до 600, що становить близько 5% всіх зареєстрованих підприємств з іноземним капіталом на території нашої країни. Вони функціонують у різних галузях, головним чином у машинобудуванні і металообробці, нафтохіміі, електроенергетиці, будівництві, медичної, харчової, косметичної та легкої галузях. У загальному обсязі імпорту підприємств з іноземними інвестиціями частка Великобританії становить приблизно 4,7%.  
Значно більше, ніж раніше, значення в Лондоні надають розвиткові партнерських зв'язків з Росією. Великобританія прагне зайняти позицію якоїсь сполучної ланки між Заходом і Росією. Помітно зросла інтенсивність двосторонніх контактів. Британським підприємцям запропоновано понад 30 інвестиціонних проектів у Росії. Лондон пообіцяв надати Росії підтримку для вступу до СОТ.

Розвиток торговельно-економічних зв'язків - один з основних пріоритетів нашої співпраці з Великобританією. Зрозуміло, цьому напрямку приділяється особлива увага. Останнім часом у цій сфері окреслилися позитивні зрушення. За підсумками 2002 року взаємний товарообіг виріс на 14,6% і перевищив 5,0 млрд. дол Російський експорт зріс на 14,5% і досяг 3,5 млрд. доларів, а імпорт - на 15%, досягнувши 1500 млн . дол  
Великобританія є одним з провідних торговельних партнерів Росії, на неї припадає близько 3,5% товарообігу (в обсязі зовнішньої торгівлі Великобританії частка Росії становить 0,5%). Товарообіг між нашими країнами, починаючи з 1997 року, стабілізувався на рівні 4,2 - 4,4 млрд доларів на рік, при позитивному сальдо на користь Росії (за період 1996-2000 рр.. - Близько 11 млрд доларів). Російський експорт зріс на 39%, а імпорт-на 34%. За підсумками 2002 р. взаємний товарообіг Росії і Великобританії виріс на 14,6% і перевищив 5 млрд. дол Про це напередодні візиту президента РФ Володимира Путіна до Великобританії повідомив журналістам офіційний представник МЗС Росії Олександр Яковенко. За його словами, російський експорт виріс на 14,5% і досяг 3,5 млрд. дол, а імпорт - на 15%, досягнувши 1,5 млрд. дол Серйозні позитивні зміни намічаються у сфері інвестиційного співробітництва.

Нещодавно про свої наміри вкласти в російський ПЕК великі інвестиції оголосили «Брітіш Петролеум» (6,75 млрд. дол) і корпорація «Шелл» (10 млрд. дол) З початком реалізації цих проектів Великобританія може стати провідним іноземним інвестором в економіку Росії . Зусилля лідерів Росії і Великобританії спрямовані на те, щоб використовувати не тільки можливості сировинного ринку, але і максимально розширювати економічне співробітництво, диверсифікуючи його і наповнюючи новим змістом. Досить перспективним бачиться, зокрема, взаємодію в галузі високих технологій.  
За словами офіційного представника МЗС РФ, всі ці завдання в комплексі покликаний просувати в життя Міжурядовий комітет з торгівлі та інвестицій (МКТІ), який з російського боку очолює заступник голови уряду, міністр фінансів А. Кудрін, а з британської - міністр торгівлі та промисловості П . Хьюітт.

У 2003 році товарообіг між Великобританією і Росією виріс майже на чверть. Обсяг поставок з Англії збільшився на 43%. Експорт товарів з Росії до Великобританії склав майже $ 4 млрд.  
У 2004 р. Великобританія посіла шосте місце серед західних торговельних партнерів Росії: товарообіг склав більше 6 млрд. дол За обсягом поточних інвестицій в Росію ця країна в 2003 році вийшла на перше місце, довівши суму капіталовкладень до 4,6 млрд. дол У січні - вересні 2004 р. до Росії надійшло понад 4,8 млрд. доларів британських інвестицій.

Одним з перешкод зростання експорту російськими фірмами товарів на британський ринок є антидемпінгові процедури. В даний час антидемпінгові мита у Великобританії (як і в інших країнах ЄС) введені на імпортовані з Росії нітрат амонію, сечовину, штучний корунд, металевий кальцій, хлорид калію, карбід кремнію, феросиліцій, передільний чавун, плоский прокат з легованих сталей, необроблений магній , ізобутан, ферохром.

У російському імпорті на частку чотирьох товарних груп припадало близько 80% обсягу (машини й устаткування (%) - 45, хімічна та фармацевтична продукція - 18, готова промислова продукція - 13, товари широкого вжитку - 12).

Великобританія сьогодні є найбільшим іноземним інвестором в Росію - що вражає, беручи до уваги куди більш тісну і тривалу історію інвестицій Німеччини, і пояснюється в основному величезним участю в енергетичній індустрії Росії корпорацій «Shell» і BP.  
За даними Державної реєстраційної палати при Мін'юсті, в Росії діє понад 900 фірм, створених за участю британського капіталу (понад 70% з них у сфері послуг).

В останні роки британські компанії воліли вкладати капітал в Росії в основному у видобуток руд кольорових металів і золота, а також паливну та харчову промисловість.  
Основним документом, що регулює російсько-британські відносини, є Договір про принципи відносин між Росією і Великобританією (1992 рік). Залишаються чинними документи, укладені між Великобританією і СРСР (до 1992 року).

Для взаємодії на міжурядовому рівні в 1992 році був створений Російсько-британський комітет з торгівлі та інвестицій (МКТІ) у рамках якого діють три робочі групи (в області енергетики, будівництва, високих технологій).  
 

Стан  та перспективи зовнішньоторговельного співробітництва Великобританії з  Україною

Великобританія визнала Україну 31 грудня 1991 p., а дипломатичні відносини було встановлено 10 січня 1992 р. Для сучасної України Великобританія - важливий стратегічний партнер. Як член "великої вісімки", Ради Безпеки ООН, вона є авторитетною державою, що має великий досвід міжнародного спілкування, професійну армію, кваліфікований дипломатичний персонал. Англія - визнаний лідер у банківських, фінансових, страхових сферах, світовій торгівлі, в неї унікальний досвід приватизації в промисловості, модернізації важкого машинобудування.

Україна та Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії мають також багато спільних інтересів у торговельно-економічній та інвестиційній сфері. Основні напрямки економічної співпраці українських та британських компаній і підприємств включають, зокрема, інвестиції британських компаній в економіку України; традиційну торгівлю товарами; надання послуг, в першу чергу туристичних; участь у виставках, ярмарках, конференціях тощо.

Яскравими прикладами вдалого співробітництва в інвестиційній сфері стали проекти будівництва масло переробного заводу компанією Cargill та вкладення коштів у Прилуцьку тютюнову фабрику компанією British American Tobacco.

Найбільшими торговельними партнерами України серед британських компаній залишаються Procter & Gamble (товари побутової хімії), GlaxoSmithKline (ліки), British American Tobacco та Rothmans International (тютюнові вироби), Cargill (сільськогосподарська техніка), Zeneca International (агропромислова хімія), які через представницькі офіси своїх компаній в Україні налагодили збут товарів масового споживання. Деякі з них (Cargill, Zeneca International) також імпортують товари українського виробництва, насамперед сільськогосподарські. Нетоварний сектор двостороннього економічного співробітництва представлений у першу чергу, британською часткою „великої шістки” світових лідерів аудиту і консалтингу: Deloitte and Touche, Ernst and Young, KPMG, PriceWaterhouseCoopers, які працюють безпосередньо в Україні. Крім того, в Україні працюють британські юридичні, страхові та транспортні фірми (Baker&McKenzie, Lawrens Graham Aon Group International British Airways тощо). [9]

У 1 кварталі 2007 року у зовнішньоторговельному обороті  товарами України Великобританія займає 18 місце, а її частка становить 1,1 %. По обсягах торгівлі послугами Великобританія є 2-м найбільшим партнером України (після РФ) – частка в загальному обсязі перевищує 8,5%.

За  даними Держкомстату України, в січні-березні 2007 року зовнішньоторговельний оборот між Україною та Сполученим Королівством збільшився (у порівнянні з 1кв.2006 р.) на 27 % та становив 0,51 млрд. дол. США. Сальдо було негативним та становило – 126 млн. дол. США.

Обсяг українського експорту товарів та послуг до Великої  Британії збільшився на 8 % та становив 192 млн. дол. США. В свою чергу, показник імпорту британської продукції до України збільшився на 43 % та склав 318 млн. дол. США.[18]

Основною  характеристикою двосторонньої торгівлі з Великобританією є стабільне зростання за переважною більшістю позицій товарного імпорту в Україну, зокрема автомобілів та іншого наземного транспорту (код ТН ЗЕД 87), котлів, машин, апаратів тощо (код 84), фармацевтичної продукції (код 30) тощо поряд із традиційно (для британської сторони) високими обсягами імпорту в Україну фінансових послуг та інших послуг комерційного характеру – юридичні, консалтингові, тощо.[16]

Україна, в свою чергу, традиційно високими темпами експортує до Великобританії жири та олії, зернові, продукцію чорної металургії та текстильний одяг. Що стосується експорту послуг до Великобританії, провідними експортерами є транспорт, сектор зв’язку та сільське господарство. У 2006 році відчутно зросла вартість британського імпорту в Україну автомобілів та інших наземних транспортних засобів (+53млн.дол.США); товарів, придбаних в портах (+17 млн. дол. США); фармацевтичної продукції (+17 млн. дол. США); риби та рибопродуктів (+10 млн. дол. США). [9]Суттєвого зменшення обсягів не спостерігалось за жодною позицією британського імпорту.

[9], [18]

Серед 118 країн-інвесторів за обсягами прямих інвестицій в Україну Сполучене Королівство посідає 4 місце після Німеччини, Кіпру та Австрії. За даними Держкомстату України, кумулятивний обсяг прямих інвестицій з Великобританії в Україну станом на 01.04.2007р. становив 1,7 млрд. дол. США (7,6% від загального). У січні-березні 2007р. з Великобританії до України у вигляді ПІІ надійшло понад 127 млн. дол. США. Прямі інвестиції зі Сполученого Королівства одержали 904 підприємства України.

Зі свого боку, інвестиції в економіку  Сполученого Королівства вклали 5 підприємств з України. Станом на 01.04.2007 резидентами України залучено 13 880 тис.дол.США в економіку Сполученого Королівства, що становить 5,7 % від загального обсягу інвестицій з України. За січень-березень 2007 року зростання українських інвестицій в економіку Великобританії не відбувалось. Станом на 01.04.2007 основний обсяг українських інвестицій в британську економіку (99,1 % від загального обсягу) вкладено у фінансову діяльність – 13,8 млн.дол.США.

Висновок

Своєрідність британської економіки і її поєдання в світовому господарстві відображає особливості розвитку країни в минулому столітті. Звертає на себе увагу невідповідність між серйозно підірваними позиціями країни в промисловому виробництві, міжнародної торгівлі і валютній сфері, з одного боку, і слабкими, але все ще досить сильними позиціями у вивезенні капіталу, а також зберігається роллю Лондона як одного з провідних фінансових і товарно-біржових центрів.

Особливості процесу ослаблення позицій Великобританії в XX ст. кореняться насамперед у характері структури британського капіталізму в період його могутності. Аж до останніх десятиліть країна з працею долаючи традиції, успадковані від тривалої про лової та колоніальної монополії в світі.

Еволюцію світових позицій Великобританії в XX ст. не можна зрозуміти також без урахування відмінностей інтересів між різними групами великого бізнесу. Одна з йдуть глибоко в історію рис господарського розвитку - зберігалася довгий час деяке відчуження між промисловими і банківським капіталом. Колишнє монопольне становище країни на світовому ринку сприяло тому, що промисловість не відчувала потреби у великих позичних засобах. Хоча до цього часу така відчуженість подолана, проте і до цього дня Великобританія відрізняється від інших європейських країн більш низькою часткою зовнішніх джерел фінансування компаній.

Тривалий час гальмуюча дія на розвиток економіки надавала діяльність потужної коаліції колоніально-сировинних ком-паній і фінансових установ . У міру зміцнення промислових ТНК, які робили ставку передусім на експорт капіталу, відбувалося розмежування інтересів і в промислових колах. Найбільш впливова їх частина все більше використовувала свої інтереси не з національним, а з закордонним виробництвом. Така своєрідність розстановки сил у правлячому класі знижувало ефективність пристосування економіки Великобрітаніі до змінючий обстановці у світі.

Затяжний характер адаптації британської економіки до нових умов у значній мірі був зумовлений низьким рівнем соціальної мобільності, збереженням елітарних методів, визначеної кастовістю соціальної структури. До цього слід додати, що за мірой того, як змінювалася обстановка в світі, досвід, накопичений британської елітою протягом майже вікову історію світового панування, часто-густо ставав швидше перешкодою, ніж премайном при вирішенні різних економічних, соціальних і політичних проблем.

Так,нездатність правлячих кіл тверезо і своєчасно урівняти господарські можливості країни і проводиться нею зовнішню військову політику (за часткою військових витрат ВВП країна протягом багатьох десятиліть поступалася лише США) багато в чому визначила невдачі у спробах пристосувати економіку до нових умов.