Класифікація зовнішніх ризиків

Кредитний ризик є одним з найважливіших ризиків в умовах ринкової економіки. Він пов'язаний з можливістю невиконання своїх зобов'язань перед інвестором чи кредитором.

Отже, кредитний ризик — це імовірність того, що партнери-учасники контракту виявляться не в змозі виконати договірні зобов'язання як у цілому, так і з окремих позицій. Зменшити вплив цього ризику можна шляхом обговорення контракту на попередньому етапі, аналізу можливих вигод і втрат від його укладення.

Під інвестиційним ризиком, як правило, розуміють ризики, пов'язані з вкладенням коштів у цінні папери. Сутність інвестиційного ризику полягає в ризику втрати укладеного капіталу й очікуваного доходу. На ринку цінних паперів покупці фінансових інструментів можуть бути або інвесторами, або спекулянтами, або гравцями.

Інвестор вкладає гроші на тривалий термін, розраховує на одержання доходу у вигляді дивідендів чи відсотків і намагається мінімізувати ризик втрати вкладеного капіталу. Спекулянти — це юридичні особи, — торгівці цінними паперами, інвестиційні банки, які розраховують на одержання доходу за рахунок одномоментних операцій на ринку і за рахунок повної інформації про стан ринку практично виключають ризик. Гравці йдуть на ризик, сподіваючись вгадати тенденції і зробити гроші на очікуваній зміні курсу фінансових інструментів.

При інвестуванні розумний інвестор виходить у першу чергу 3 понять безпеки і лише в другу чергу — з розрахунків одержання майбутнього прибутку.

Кредитний ризик залежить від зовнішніх (пов'язаних зі станом економічного середовища, кон'юнктурою) і внутрішніх (викликаних помилковими діями самого кредитора) факторів. Можливості керування зовнішніми факторами обмежені, хоча своєчасними діями кредитор може певною мірою пом'якшити їхній вплив і запобігти великим втратам. Однак основні важелі керування кредитним ризиком лежать у сфері внутрішньої політики кредитора. Кредитний ризик виникає в процесі ділового спілкування підприємства з його кредиторами, банком чи іншими фінансовими установами, контрагентами, а саме: постачальниками і посередниками, а також акціонерами.

Кредитний ризик може бути визначений як непевність кредитора в тому, що боржник збереже намір виконати свої зобов'язання у відповідності до термінів й умов кредитної угоди.

Причинами виникнення кредитного ризику є, наприклад, несумлінність позичальника, який одержав кредит, погіршення фінансового становища підприємницької фірми, яка одержала кредит, й ін.

Кредитний ризик або ризик неповернення боргу однаковою мірою стосується як банків, так і їхніх клієнтів і може бути розділений на:

— промисловий (пов’язаний з імовірністю спаду виробництва чи попиту на продукцію певної галузі);

— ризик врегулювання і постачань (обумовлений невиконанням з певних причин договірних відносин);

— ризик, пов’язаний із трансформацією видів ресурсів (найчастіше за терміном);

— ризик форс-мажорних обставин.

Часто в економічній літературі розглядають й інші види кредитного ризику:

— майновий ризик визначається тим, чи достатньо власних активів позичальника для покриття обсягу кредиту;

— моральний ризик — та частина ризику, яка має відношення до позичання грошей і залежить від моральних якостей позичальника;

—  діловий ризик пов’язується, як правило, зі здатністю підприємця робити прибуток.

Величина кредитного ризику — сума, яка може бути втрачена при несплаті чи простроченні виплати заборгованості. Максимальний потенційний збиток — це повна сума заборгованості у разі ії невиплати клієнтом. Прострочені платежі не приводять до прямих збитків, але виникають непрямі збитки, які є витратами з відсотків (через необхідність фінансувати дебіторів протягом тривалішого часу, ніж це необхідно) або втрати відсотків, які можна було б одержати, якби гроші були повернуті раніше і покладені на депозит.

З кількісної точки зору, кредитний ризик є функцією параметрів позики і позичальника. Ступінь ризику, пов’язаного з певним позичальником і видом кредиту, базується на оцінці різних видів ризику, які виникають для банку при наданні кредиту. Більше того, визначивши на етапі видачі кредиту ступінь його ризику, не можна забувати про те, що він часто змінюється. Таким чином, можна також розглядати кредитний ризик як:

1) ризик того, що позичальник не сплатить за позичкою;

2) імовірність того, що вартість частини активів фірми, a особливо кредитів, зменшиться чи зведеться до нуля або фактична прибутковість пo даній частині активів виявиться значно нижчою від очікуваного рівня;

3) імовірність неповернення кредитів;

4) імовірність значних збитків з кредитів та інших активів унаслідок невиконання позичальником своїх зобов’язань.

Хочеться відзначити також, що кредити, надавані підприємствам, різноманітніші, у порівнянні з кредитами, які надаються фізичним особам, і їх обсяги набагато більші. Можливість кредитного ризику існує протягом усього періоду кредитування. При наданні кредиту ризик виникає з моменту продажу і залишається до моменту одержання поворотного платежу.

До процентних ризиків належить небезпека втрат у результаті перевищення процентних ставок, виплачуваних із залучених коштів, над ставками з наданих кредитів.

До процентних ризиків належать також ризики втрат, яких можуть зазнати інвестори у зв’язку зі зміною дивідендів по акціях, процентних ставок на ринку по облігаціях, сертифікатах та інших цінних паперах. Ріст ринкової ставки відсотка веде до зниження курсової вартості цінних паперів, особливо облігацій з фіксованим відсотком. При підвищенні відсотка може початися також масове скидання цінних паперів, емітованих під нижчі фіксовані відсотки і, за умовами випуску, достроково прийнятих назад емітентом.

Процентний ризик несе інвестор, який вклав кошти в середньострокові і цінні довгострокові папери з фіксованим відсотком при поточному підвищенні середньоринкового відсотка в порівнянні з фіксованим рівнем. Іншими словами, інвестор міг би одержати приріст доходів за рахунок підвищення відсотка, але не може звільнити своїх коштів, вкладених на зазначених вище умовах.

Процентний ризик несе емітент, який випускає в обіг середньострокові і довгострокові цінні папери з фіксованим відсотком при поточному зниженні середньоринкового відсотка в порівнянні з фіксованим рівнем. Інакше кажучи, емітент міг би залучати кошти з ринку під нижчий відсоток, але він уже зв’язаний здійсненим ним випуском цінних паперів. Цей вид ризику при швидкому зростанні процентних ставок в умовах інфляції має значення і для короткострокових паперів.

 

 

Задача № 2

 

Існує два варіанти виходу на ринок з новим товаром. Для першого з ймовірностями p1, p2 і p3 прибутки складуть Х1, Х2 і Х3 тис. грн..

Для другого варіанту з рівними ймовірностями прибутки складуть У1 і У2 тис. грн. Оцінити варіанти статистичним методом і обґрунтувати прийняте рішення про варіант виходу на ринок.

Розрахунок:

Вихідні дані:

р1	р2	р3	Х1 тис. грн.	Х2 тис. грн.	Х3 тис. грн.	У1 тис. грн.	У2 тис. грн.
0,4	0,3	0,3	80	13	65	50	36

Оцінювання варіантів рішень статистичним методом здійснюється за формулами:

1. Середньо очікуване значення результату:

 

Е1 = 80*0,4+13*0,3+65*0,3 = 32 + 3,9 + 19,5 = 55,4 тис. грн.

E2=50*0,5+36*0,5= 25 + 18 = 43 тис. грн.

За середньо очікуваним кращий перший варіант, бо прибутки більші.

2. Середньоквадратичне відхилення:

 

(80-55,4)2*0,4 + (13-55,4)2*0,3 + (65-55,4)2*0,3 = 242,064 + 539,328 – 27,648 = 809,04

(50-43)2*0,5 + (36-43)2*0,5 = 24,5 + 24,5 = 49

У першому випадку ризик вищий.

3. Дисперсія:

 

4. Коефіцієнт варіації:

 

Перший варіант: 28,44/55,4 = 0,51

Другий варіант: 7/43 = 0,16

Цей відносний показник оцінює величину ризику, що припадає на одиницю результату. Оскільки в першому варіанті він вищий, то цей варіант гірший.

 

Відповідь: хоча очікувані прибутки при першому варіанті вищі, але ризик теж вищий. Він не перекривається зростаючими прибутками. Тому ми обираємо другий варіант з меншим ризиком.

 

 

 

Задача № 3

 

Через нестачу паливних матеріалів скорочується випуск автобусів на маршрутах 1 і 2. Відповідно скорочуються обсяги перевезень пасажирів на Х1 і Х2 осіб. Ціни на квитки складають Ц1 і Ц2 грн. Норма прибутку транспортної компанії на маршрутах – р%. умовно-постійні витрати на маршрутах становлять Вп1 і Вп2. Визначити розмір втрат від скорочення обсягів перевезень.

Розрахунок:

Вихідні дані:

Х1 осіб	Х2 осіб	Ц1 грн.	Ц2 грн.	р%	Вп1	Вп2
1050	550	2,50	3	13	150	220

Ціна квитка розраховується за формулою:

Ц = (Вп+Вз) + (Вп+Вз)*р

 де Вз – це змінні витрати на одиницю продукції.

Вз1 = (2,50/1,13)-(150/1050) = 2,21 – 0,14 = 2,07

Вз2 = (3/1,13)-(220/550) = 2,65 – 0,4 = 2,25

Величина втрат від можливого скорочення обсягів перевезень визначається за формулою:

 

В = 1050*(2,50-2,07)+550*(3-2,25) = 451,5 + 412,5 = 864 грн.

 

Відповідь: втрати від ризику можливого зниження обсягів перевезень складуть 864 грн.

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. І. Ю. Івченко «Моделювання економічних ризиків і ризикових ситуацій», -К.: Центр учбової літератури, 2012.
2. Конспект лекцій «Фінансові ризики», 2012.

Електронний ресурс: http://vuzlib.su/fdsg/2.htm

3. Конспект лекцій на тему: «Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків», 2013.

Електронний ресурс:  http://pidruchniki.com/17061002/ekonomika/klasifikatsiya_rizikiv

4. Тарануха О. М. «Фактори впливу на ризик в управлінському рішенні» // Економічний простір: Збірник наукових праць. – 2010. – Випуск № 36. – С. 81 – 91. 
5. Левченко М. О, «Фактори визначення внутрішнього та зовнішнього ризиків діяльності підприємства», 2011.

Електронний ресурс: http://mev-hnu.at.ua/load/mizhnarodna_naukovo_praktichna_internet_konferencija/2_organizacija_eksportno_importnikh_operacij_upravlinnja_rizikami_v_zovnishno_ekonomichnij_dijalnosti/3-1-0-111