Мировое хозяйство

"Сучасна зовнішньоекономічна  діяльність України є вагомою  складовою економічного розвитку  нашої держави і, без перебільшення, в останні роки стала тим  локомотивом, який забезпечує загальне  економічне зростання економіки  України", — зазначив Міністр  економічного розвитку і торгівлі  України Ігор Прасолов, виступаючи  на конференції на тему «Зовнішньоекономічна  діяльність: нові шляхи партнерства  бізнесу і влади» в рамках Першої міжнародної бізнес-конференції «ABC: Ukraine & Partners».

Міністр повідомив, що минулий 2012 рік для розвитку зовнішньоекономічної діяльності був досить складним, оскільки вітчизняна зовнішня торгівля розвивалася в умовах несприятливого зовнішнього середовища, для якого було характерним погіршення цінової кон’юнктури на основні товари українського експорту та розвиток рецесійних процесів в основних зовнішньоторговельних країнах-партнерах України.     В той же час, Ігор Прасолов підкреслив, що за підсумками I кварталу 2013 року сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами хоча і залишалось негативним в сумі 125,8 млн. дол. США, однак у порівнянні з показниками I кварталу 2012 року покращилось у 9,5 рази.За словами Міністра, виправити та стабілізувати ситуацію з утворенням негативного сальдо в зовнішній торгівлі товарами дозволить реалізація нової редакції Плану заходів з подолання негативного сальдо у зовнішній торгівлі, яка затверджена розпорядженням Уряду від 29 квітня 2013 року.  Зазначеним Планом передбачено, зокрема, здійснення заходів спрямованих на стимулювання нарощування експорту високотехнологічної продукції, розвиток вітчизняної матеріально-технічної бази, забезпечення енергетичної безпеки, тощо.         «Хочу відзначити, що, з огляду на сучасні зовнішньоекономічні виклики, Президент України у своєму Щорічному Посланні до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2013 році» наголосив на необхідності зміщення акцентів економічної політики держави на внутрішні фактори економічного розвитку, що потребує відповідної модернізації зовнішньоекономічної політики України», — сказав Міністр. Серед напрямків модернізації зовнішньоекономічної політики Ігор Прасолов назвав підтримку діяльності та підвищення конкурентоспроможності експортерів на традиційних ринках та в освоєнні ними нових ринків збуту завдяки, зокрема, створенню спеціалізованого фінансового інституту, орієнтованого на кредитування та страхування експортних поставок, продовженню розбудови системи оперативного відшкодування ПДВ експортерам на “автоматичних” засадах тощо.      Разом з цим, Міністр повідомив, що для України важливим завданням залишається зберегти позитивну динаміку у відносинах не лише із традиційними “глобальними гравцями” такими як США, КНР та Росія, але і з державами, які утверджуються на сучасній світовій мапі як нові світові та регіональні лідери.          Крім цього, Міністр повідомив, що у поточному році з метою виконання Україною міжнародних зобов’язань проводиться робота щодо внесення змін до Митного тарифу України, якими передбачається, зокрема, введення нової редакція Митного тарифу України, в основу якого покладено нову версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2012 року та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу; зменшення пільгових ставок увізного мита на деяку продукцію і товари відповідно до зобов’язань України перед СОТ на 2013 рік.   Ведеться також робота зі спрощення дозвільних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, передбачається внести зміни до чинних нормативно-правових актів щодо процедури переоформлення та видачі окремих ліцензій у зовнішньоекономічній діяльності та дозволів на право здійснення реекспорту суб’єктами господарювання.    Ігор Прасолов висловив сподівання, що українські ділові кола проявлять свою зацікавленість і представлять своє бачення шляхів реалізації поставлених Президентом та Урядом завдань з удосконалення сфери зовнішньоекономічної діяльності.        «Зі свого боку, хочу переконати вас, що ми ретельно розглянемо ваші пропозиції і перетворимо їх у відповідні рішення Мінекономрозвитку та Уряду», — підкреслив Міністр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

    Друга половина XX ст. характеризувалася подальшим збільшенням масштабів господарської діяльності, розширенням зв'язків між різними країнами, поглибленням міжнародного поділу праці. Немає країн, що не взаємодіяли б між собою економічно, не були б включені в систему виробничих відносин і взаємозалежностей. В даний час весь світ - арена взаємозалежної господарської діяльності людей. В економічній літературі й у повсякденній мові широко використовуються поняття "світова економіка", "світове (глобальне) господарство". Очевидно, що світ при всій його складності і суперечливості в економічних відносинах являє собою певну цілісність, єдність.            Глобалізація господарської діяльності в теорії при досконалої конкуренції, рівність умов позитивно впливає на розвиток економіки окремих країн і всього світу. Вважається, що завдяки цьому процесу досягається економія на масштабі виробництва, більш ефективно розміщуються фактори виробництва в світі, стають більш доступними досягнення науки і техніки. На практиці, як показав досвід 80-90-х років XX ст., Вигоди від міровізаціі господарської діяльності, знаряддям якої виступають ТНК, дістаються провідним розвиненим країнам. Не дивно, що концепція глобалізації має чітко західне походження, американоцентристське за своєю спрямованістю. У політичному відношенні глобалізація виступає інструментом провідних в економічному відношенні держав для вирішення завдань зміцнення своїх домінуючих позицій. Концепція глобалізації включає положення про наявність єдиної держави, здатного діяти глобально і має світові інтереси у всіх найважливіших сферах.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1.Річний звіт НБУ за 2012 рік.

2.»Міжнародна економіка» підручник за редакцією докторів еономічних наук,професорів Задої  А.О.,Тарасевич В.М.

3. Валентієва О. В. Особливості зовнішньоекономічної діяльності підприємств машинобудівної галузі // Регіональні перспективи. — № 1. — С. 25–27.

4.Геєць В. Інтеграція через спеціалізацію // Політика і час. . — № 4. — С. 30–36.

5.Генхузен М., Нийкамп П. Формирование корпоративных трансграничных сетей в Восточной Европе: потенциальные возможные зоны развития Восток-Запад // Региональное развитие и сотрудничество. — . Вып. 1— С. 8–16.

6.Глобалізація і безпека розвитку / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко, М. О. Гончаренко та ін.; Заред. О. Г. Білоруса. — К.: ІСЕМВ НАН України, КНЕУ, . — 734 с.

7.Дергачев В. Геоэкономика (Современная геополитика): Учебник. — К.: ВИРА-Р, . — 512 с.

8.Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление? — М.: ОАО «Изд-во«Экономика»,8– С. 20.

9.Зав’ялова О., Кабанова Н. Формування системи інтегрованого міжнародного виробництва та місце України в цьому процесі // Укр. промисловець. — . — № 5. — С. 14–15.

10.Кузнецов А.В. Интернационализация российской экономики: Инвестиционный аспект.М.:КомКнига. – 2007. - С.215.

11.Паньков В.С. Глобализация экономики: сущность, проявления, вызовы и возможности для России.- Ярославль: Изд. дом «Верхняя Волга».- .- 163 с.

12.Паньков В.С. ТНК как главный субъект и «мотор»  глобализации//Экономика ХХI века.-.-№5.- С.16.

13.Предборський В.А., Гарін Б.Б., Кухаренко В.Д. Економічна теорія.– С. 449-454.