Національна модель економічного розвитку Росії

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

НАЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РОСІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Теоретичні моделі економічного розвитку країн світу …...…...5

1. Моделі економічного розвитку національних економік: сутність та      еволюція.……………………………………………………………………….......5

2. Особливості розвитку національних економік в умовах глобалізації.....10

3. Характеристика національної моделі економічного розвитку Росії……12

Розділ 2. Аналіз ефективності моделі економічного розвитку Росії……14

2.1.    Теоретичні  аспекти економічного розвитку……………………………...14

2.2.    Особливості  моделей економічного розвитку  країн світу ………………14

2.3.     Оцінка соціально-економічного  розвитку Росії………………………….18

2.4.     Порівняльна характеристика моделі  економічного розвитку Росії  з іншими  країнами………………………………………………………………………………...22

Розділ 3. Напрями модернізації національної моделі економічного      розвитку Росії в умовах глобалізації …………………………………………..26

3.1. Проблеми розбудови  моделі економічного розвитку  Росії в сучасних         умовах ……………..……………………………………………………………….26

3.2. Шляхи вдосконалення  національної моделі економічного  розвитку Росії .28

ВИсновки……………………………………………………………………….32

анотація……………………………………………………………………..…34

Список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………35

Додатки…………………………………………………………………………37

ВСТУП

 

Ключовим питанням розвитку країн є формування ефективної економічної системи. Лише сталий розвиток економіки створює базу для реальної демократії, в той же час ефективна економіка є мірилом правильності економічної політики будь-якої країни.

Основа ефективної політики визначається тим, якою мірою досягається формування науково обґрунтованої національної моделі економіки.

Теоретичний і практичний інтерес до вивчення національної економіки різко зростає, як показує історія, в період становлення держав або визначення ними національно-орієнтованої економічної політики. Саме ця ситуація типова в даний час для Росії.

Актуальність даної роботи може бути пояснена декількома причинами.

По-перше, сучасний інтерес до проблем формування національної економіки визначається не тільки формуванням нових незалежних держав, але і новими проблемами економічного розвитку. Даний аспект проявляється в тому, що сучасний розвиток проходить під прапором глобалізації. У цьому зв'язку виникає особлива проблема самовизначення національних економік в умовах глобалізації. По-друге, правильно сформульована модель економічного розвитку – це шлях до ефективного розвитку економіки країни.

Серед авторів багатьох наукових праць, які розглядають національні моделі економічного розвитку слід виокремити Г.Г. Старостенко, С.В. Онишко, В.І. Мельникова, Р.М. Нурєєв, П.В. Круш, С.О. Тульчинкська, В.М. Тарасевич, А.А. Крамаренко, С.В. Кривяков.

Проблему розвитку економічної моделі Росії розглядали А.А.Динкін, В.Г.Барановський, І.А. Хоменко, Р.І. Нігматулін, Л.Г. Савєльєв, А.А. Разумов та багато інших.

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є дослідження національних моделей економічного розвитку країн світу та визначення особливостей національної моделі економічного розвитку Росії. Для досягнення даної мети, були поставлені наступні завдання:

1) Визначити теоретичні  аспекти моделей економічного  розвитку країн світу, виявити  основні характеристики національної  моделі економічного розвитку  Росії;

2) Проаналізувати особливості  моделей економічного розвитку  країн світу та оцінити соціально-економічний  розвиток Росії ;

3) Визначити проблеми  розбудови моделі економічного  розвитку Росії та запропонувати  шляхи вдосконалення.

Об’єктом дослідження даної роботи є моделі економічного розвитку країн світу.

Предметом дослідження є національна модель економічного розвитку Росії.

Методи дослідження.  Під час написання даної роботи були використані наступні методи: системний, що полягає в комплексному вивченні особливостей національних моделей економічного розвитку країн світу, статистичний, а саме – аналіз особливостей моделей економічного розвитку за допомогою статистичної інформації, порівняння – виявлення відмінностей між моделями економічного розвитку країн світу.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН СВІТУ

 

1. . Моделі економічного розвитку національних економік: сутність та еволюція

До початку 21 століття у світі сформувалася ціла сукупність національних моделей економік, які являють собою широкий спектр поєднання ринкових відносин та державного регулювання, національного капіталістичного підприємництва та соціальної орієнтації, економічний закономірностей та неекономічних факторів. [9, ст.3]

Для дослідження моделей економічного розвитку національних економік, перш за все, потрібно визначити сутність моделі та системи.

Модель – це форми представлення базових характеристик складної системи за допомогою декількох основних взаємозв’язків [1, ст.787].

Система – це сукупність елементів або відносин ,які закономірно пов’язані один з одним в єдине ціле.

Виходячи з розуміння поняття моделі та системи можна визначити сутність економічної та національної економічної моделі.

Економічна  модель країни - це результат тривалого історичного процесу, протягом якого вибудовується співвідношення елементів моделі та формується механізм їх взаємодії. Отже, кожна національна економічна система є унікальною, а тому механічне запозичення її досягнень є неможливим.

Під національною економічною моделлю розуміється певний постійний набір стійких характеристик, які описують функціонування економіки окремої країни. Ефективність тієї чи іншої економічної моделі визначається її життєздатністю, можливістю постійно та адекватно реагувати на зовнішні та внутрішні дисбаланси. Таким чином, ефективність моделі оцінюється найбільш повно в показниках зростання економічного потенціалу та добробуту населення [2, ст. 11].

Моделі розвитку національної економіки вирізняються за напрямами розвитку і будуються з урахуванням: особливостей соціально-економічних умов країни, стану економіки; трансформаційних процесів; державного регулювання економіки; стратегій соціально-економічного розвитку; конкурентних переваг країни, її традицій.

Виділяють кілька моделей сучасного ринкового господарства. До них відносять ліберальну (американську), соціально орієнтовану (скандинавську) і корпоративну (японську) моделі економіки.

Американська модель -  це ліберальна ринкова модель, що припускає пріоритетну роль приватної власності , ринково-конкурентного механізму, капіталістичних мотивацій, високий рівень соціальної диференціації. Ця модель орієнтована на досягнення особистого успіху людини.

Становлення та розвиток американської моделі проходило в сприятливих умовах, оскільки США виникла на території, вільної від попередніх нашарувань соціального характеру та давніх традицій, та європейські переселенці мали високу підприємницьку активність і ініціативу, які були засновані на  товарно-грошових відносинах, які розвивались у той час в Європі.

У 1980 рр. до влади в США прийшла ультраконсервативна республіканська адміністрація Р. Рейгана, яка проголосила курс на скорочення державного втручання в економіку, зміцнення ринкового розвитку в господарському механізму країни, заохочення приватної капіталістичної ініціативи. Реформи, проведені Рейганом мали назву «рейганоміка». Концепція «рейганоміки» передбачала вирішення трьох основних завдань: зниженні рівня інфляції, збільшення темпів економічного зростання, продуктивності праці та зайнятості, забезпечення збалансованості федерального бюджету.

В результаті цієї програми змінилась структура федерального бюджету, відбувся перехід до непрямих методів державного регулювання. Частка державного сектора в результаті програм приватизації та дерегулювання скоротилась, а приватний сектор отримав новий імпульс у своєму розвитку, що призвело до значного економічного підйому з 1983року до 1990х років.

Отже, американську модель можна охарактеризувати, як модель, в якій переважає приватна власність, забезпечується максимальна свобода суб’єктів ринку, заохочується підприємницька активність, сфера державного регулювання обмежується проведенням макроекономічної політики, малозабезпечені групи населення мають прийнятний рівень життя, оскільки отримують часткові пільги та допомоги, держава підтримує стабільну кон’юнктуру та економічну рівновагу [4, ст. 126].

Соціально орієнтована ринкова економіка – це економічна система, яка характеризується розвинутим підприємництвом та ринковою інфраструктурою, дієвим державним регулюванням розподілу доходів, яке зацікавлює підприємців розширювати і вдосконалювати виробництво, гарантує високий рівень добробуту працюючим, соціальне забезпечення непрацездатним, інвалідам, та ефективну охорону життя.

 Ця модель відрізняється від американської тим, що держава зобов’язується підтримувати прийнятний рівень життя для своїх громадян, а також захищати їх від економічних потрясінь.

Скандинавська модель – це сукупність загальних рис економічного, політичного та соціального розвитку країн північної Європи (Швеції, Норвегії, Данії, Фінляндії та Ісландії). 

Термін «шведська модель» виник у кінці 60х років в той час,коли іноземні спостерігачі стали відзначати успішне поєднання швидкого економічного росту з політикою реформ на тлі соціальної безконфліктності в суспільстві.

Основоположником шведської моделі вважається Г.Мюрдаль, який обґрунтував і довів тісний зв'язок розвитку техніки і технології з прогресом соціуму, тому що все, що робиться, має на меті благо для людства.

Основними цілями шведської моделі протягом тривалого часу були повна зайнятість і вирівнювання доходів. Це пояснюється унікальною силою шведського робочого руху. Протягом десятиліть з Соціал-демократичною партією Швеції співпрацює Центральне об’єднання профспілок Швеції, що підсилює реформістський робітничий рух в країні. Швеція відрізняється від інших країн тим, що економічна політика має незмінну мету – повна зайнятість, яку активно підтримує народ.

З середини 70х років через загостренням конкурентної боротьби на зовнішніх ринках та глибокою економічною кризою становище країни помітно ускладнилось, і шведська модель почала давати осічку, оскільки деякі галузі промисловості, що зазнали значного впливу кризи, почали отримувати значну державну допомогу. Але все-таки Швеції вдалося вийти з кризи. Тривалий економічний підйом, що тривав з 1983 року, показав, що шведській моделі вдалося пристосуватися до нових умов. Шведська модель базувалась на тому, що децентралізована ринкова система виробництва є ефективною , держава не втручається у виробничу діяльність підприємства, активна політика на ринку праці повинна звести до мінімуму соціальні витрати ринкової економіки.

Отже, шведська модель характеризується високим ступенем інституціоналізації, особливо в галузі регулювання бюджетних витрат, гнучкістю антикризової держаної політики, низьким безробіттям, значним державним сектором, профспілковою політикою солідарності в області заробітної плати, важким податковим тягарем, розвиненою системою виробничої демократії.

Японська модель – це модель регульованого корпоративного капіталізму, де сприятливі можливості накопичення капіталу сполучаються з активною роллю державного регулювання у сферах програмування економічного розвитку, структурної, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики і з особливим соціальним значенням корпоративного (внутрішньофірмового) початку.