Оподаткування підприємства

— непрямі податки - податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито;

— збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього середовища; рентні збори;гербовий збір);

— відрахування на фінансування автомобільних доріг, державне мито, плата за торговий патент на деякі  види підприємницької діяльності.

Місцеві податки і збори включають:

— два податки (комунальний  податок і податок з реклами);

— різні збори (за право  використання місцевої символіки; за пар-ковку  автотранспорту; за проїзд територією прикордонних областей транспортом, що прямує за кордон; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; готельний збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок та ін.).

Аналіз системи оподаткування  в Україні, її становлення і розвитку дає змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатня регулююча функція основних податків. По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнені.

Дослідження основ прибуткового оподаткування банків потребує визначення поняття доход підприємства. З позицій оподаткування слід розрізняти валовий і чистий доход підприємства. Валовий доход відображає новостворену вартість і включає заробітну плату і чистий доход. Він визначається як різниця між виручкою від реалізації й матеріальними та прирівняними до них затратами. Визначення чистого доходу складніше, бо визначається як рівнем матеріальних і прирівняних до них затрат, так і співвідношенням двох складових валового доходу. На рівні підприємств чистий доход має форму прибутку.

Існування двох показників доходу - валового та чистого - породжує проблему визначення об'єкта оподаткування. Вирішальним чинником виділення об'єкта оподаткування є відносини власності. З позицій прав власності всіх платників умовно можна поділити на дві групи. Першу складають платники, які одночасно є суб'єктами власності й трудової діяльності. Прикладом можуть служити колективні підприємства, партнерства. Специфіка цих суб'єктів господарювання полягає в тому, що отриманий ними валовий доход тільки умовно можна розділити на заробітну плату й прибуток. Тому й об'єктом оподаткування в даному випадку краще встановити валовий доход.

Другу групу складають платники, в яких має місце чіткий розподіл валового доходу на заробітну плату й прибуток. Реальність такого розподілу пов'язана з тим, що суб'єкти власності і суб'єкти праці не збігаються. Такими є державні та приватні підприємства. В цьому випадку об'єктами оподаткування повинні бути окремо заробітна плата й прибуток. Саме такий підхід покладений в основу системи прибуткового оподаткування юридичних і фізичних осіб у країнах із розвинутою ринковою економікою.

Слід звернути увагу на те, що об'єктом  оподаткування може бути також виручка  від реалізації продукції, робіт, послуг. Однак це вже не належить до сфери прибуткового оподаткування. Надходження виручки від реалізації ще не означає отримання доходу, оскільки вона вся може бути спрямована на покриття проведених затрат. Більше того, затрати можуть перевищувати суму виручки від реалізації, тобто банк взагалі понесе збитки. Ця виручка — джерело доходу, а не доход. Вона може бути об'єктом тільки непрямого, а не прибуткового оподаткування.

 

1.2. Огляд законодавчо-нормативної  бази та літературних джерел  з питання механізму оподаткування прибутку банків

      

      

Для здійснення фінансово-господарської  діяльності банкам необхідно дотримуватися  певних законодавчих та нормативних  актів, що розроблені урядом, Президентом, міністерствами та відомствами, Національним банком України.

Питання оподаткування  прибутків банків регулюється такими нормативними актами.

1. Законами України  – “Про банки і банківську  діяльність”, “Про оподаткування  прибутку підприємств”, “Про підприємництво”,  “Про підприємства в Україні”, “Про систему оподаткування”, “Про цінні папери та фондову біржу” та іншими.

2. Постановами Кабінету  Міністрів України - "Про затвердження  порядку визначення суми податку  наприбуток підприємств, одержаного  за рахунок зміни понижуючого  коефіцієнта з 0,7 до 0,6 при застосуванні норм амортизації у 1998 році, та спрямування зазначених коштів до Державного бюджету України”, “Про перелік покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів, напівфабрикатів та залишків готової продукції, облік приросту (убутку) балансової вартості яких ведеться за наслідками звітного (податкового) року”, “Про порядок зарахування до Державного бюджету України на 1999 рік частини амортизаційних відрахувань” та іншими.

3. Листами Головної  державної податкової інспекції  – “Про оподаткування доходів комурційних банків”, “Про оподаткування прибутку установ банків та їх філій”, “Про перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, що здійснюється установами банків в Україні і вартість яких, відповідно до п. 3.2.5 Закону України від 03.04.1997 року №168 “Про податок на додану вартість” не включається до об’єкту оподаткування податком на додану вартість”, “Про оподаткування пасивних прибутків банків-нерезидентів”, Про оподаткування операцій банків з векселями власної емісії” та іншими.

4. Постановою Правління Національного Банку України “Про затвердження Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України” від 27 червня 2001 року.

5. Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у націоналъній та іноземній валюті, затв. постановою правління Націоналъноro банку України від 18 грудня 1998 р. № 527.

При написанні дипломної  роботи використовувалася наступна літератра:

1. Досліджуючи питання  поняття банків ми зверталися  до праць: Савлука М.І. “Вступ до банківської справи”, Селіванова А.О. “Банківське право України”, Костюченко О.А. “Банківське право”.

2. Вивчаючи теоретичні  основи оподаткування банків, ми  звернули до наукової літератури - Ковальчука Т.Т., Коваля М.М. “Ліквідність  комерційного банку”, Поддерьогіна  А.М. “Фінанси підприємства”.

3. Детально досліджуючи  механізм оподаткування банків  ми звернулися у першу чергу  до праці Федосова В.М. "Податкова  система України”, а також Мороза  А.Н. “Коммерческие банки: финансовая  устойчивость коммерческого банка”.

При написанні дипломної роботи використовувалася і інша література, яка наводиться у кінці роботи.

 

 

 

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика акціонерного  поштово-пенсійного  банку  "Аваль"

 

Акціонерний  поштово-пенсійний  банк  "Аваль" діє на підставі Закону України "Про банки і банківську діяльність" , Закону України "Про власність" , Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", інших законодавчих актів України, а також нормативно-правових актів Національного банку України (надалі - НБУ), що регулюють банківську діяльність, та Статуту.

Банк є госпрозрахунковою  установою та створений у формі  відкритого акціонерного товариства. Банк створений організаціями-засновниками на підставі рішення установчих зборів (протокол № 1 від 03.03.1992 року).

Банк зареєстрований Національним банком України 27.03.1992 р., під реєстраційним номером № 94.

Акціонерами Банку можуть бути   резиденти та нерезиденти, юридичні та фізичні особи.

Банк є юридичною  особою та набув статусу юридичної  особи з дня його реєстрації НБУ   шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами НБУ. Підтвердженням державної реєстрації Банку є свідоцтво НБУ встановленої форми про його державну реєстрацію.

Банк має у своїй  власності відокремлене майно, може від свого імені набувати майнові  і особисті немайнові права та нести обов"язки, виступати від свого імені позивачем і відповідачем у суді, арбітражному і третейському судах.

Банк має самостійний  консолідований баланс, діє на підставі повного госпрозрахунку і самофінансування, відкриває кореспондентські рахунки  у Національному банку України та інших банківських установах, має круглу печатку зі своїм повним офіційним найменуванням та емблемою Банку "Аваль" у вигляді двох широких смуг, розташованих під ухилом вліво.

Банк здійснює свою діяльність на підставі та у відповідності з чинним законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ, які регулюють діяльність комерційних банків, цим Статутом та іншими документами Банку, що приймаються та затверджуються у відповідності з Статутом.

По своїх, зобов'язаннях  Банк відповідає всім належним йому майном, на яке згідно діючого законодавства України може бути звернене стягнення.

Банк не несе відповідальності по зобов'язаннях акціонерів. Акціонери  несуть відповідальність по зобов'язаннях  Банку у межах вартості акцій, власниками яких вони є.

Банк не відповідає за зобов'язаннями держави, так само і  держава не відповідає за зобов'язаннями Банку. НБУ не відповідає за зобов'язаннями Банку, а Банк не відповідає за зобов'язаннями НБУ, якщо інше не передбачено законом  або договором .

Місцезнаходження Банку- Україна, 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. № 9, код Банку у Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України - 4305909.

Відповідно до чинного  законодавства України, за згодою (дозволом) НБУ, з метою поліпшення обслуговування клієнтів і розширення їх кола, Банк створює як на території України так і за ії межами власні відокремлені структурні підрозділи - філії та представництва.

Філії Банку можуть мати наступні організаційні форми, які  визначаються за територіальною ознакою: дирекція, філіал (республіканського, обласного, міського або районного підпорядкування).

За рішенням Правління  та  за згодою (дозволом) територіального  управління    НБУ, Банк має  право створювати, територіальне  відокремлені безбалансові відділення (надалі -ТВБВ).

Філії, представництва та ТВБВ Банку діють на підставі Положень, які затверджуються по філіях та представництвах - рішеннями Спостережної Ради Банку, а по ТВБВ - рішеннями Правління  Банку та реєструються згідно чинного  законодавства України.

Банк з усіма своїми відокремленими структурними підрозділами складає єдину банківську установу - акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль" (АГГПБ "Аваль"), яка входить до складу банківської системи України.

Банк є універсальним  Банком, самостійно визначає напрями  своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій.

Предметом діяльності Банку  є виконання банківських та інших  операцій, згідно з наданими НБУ  ліцензіями та дозволами.

Основною ціллю діяльності Банку є одержання прибутку в  інтересах Банку та його акціонерів.

З метою забезпечення статутної діяльності акціонерний  поштово-пенсійний банк “Аваль”  формує статутний капітал, який може змінюватись у процесі діяльності Банку.

Статутний капітал Банку  становить 120 000 000 (сто двадцять мільйонів) гривень і сформований за рахунок випуску акцій.

Статутний капітая Банку  поділений на 1 200 000 000 (один мільярд  двісті мільйонів) простих іменних  акцій номінальною вартістю 10 (десять) копійок кожна.

Усі акції Банку є  простими та іменними і випущені в  документарній формі.

Банк, за рішення Правління Банку, може випускати привілейовані акції. Привілейовані акції' не можуть бути випущені на суму, яка перевищує 10 відсотків статутного капіталу Банку. Права власників привілейованих акцій визначаються умовами випуску таких акцій.

Банк, на підставі банківської ліцензії, здійснює такі банківські операції:

• приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
• відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
• розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

На умові виконання  вимог чинного законодавства  України та нормативно-правових актів  НБУ банк може здійснювати такі операції та угоди:

• операції з валютними цінностями;
• емісію власних пінних паперів;
• організацію купівлі та продажу пінних паперів за дорученням клієнтів;
• здійснення операщй на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
• надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, яю передбачають їх виконання у грошовій формі;.
• придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
• лізинг;
• послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
• випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
• випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
• надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.