Оцінка природно-ресурсного потенціалу території та визначення шкоди і збитків йому в результаті нераціонального природокористування

 

      До уточнення меж  і площ сільськогосподарських  підприємств, тобто до передачі  земель у колективну власність,  здійснюється попередня грошова  оцінка земель в межах землекористування  на момент оцінки.

      Диференціальний рентний доход  на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в сільськогосподарських підприємствах обчислюється за формулою:

 

Рдрд(п) = Рдрд(р) · Рд(п) : Рд(р), (4)

 

де: Рдрд(п) – диференціальний рентний доход з 1 га орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами по сільськогосподарському підприємству (п), ц;

Рдрд – диференціальний рентний доход з 1 га орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами по адміністративному району (р), ц;

Рд(п) – диференціальний рентний доход за економічною оцінкою по виробництву зернових культур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за оцінкою цих угідь по сільськогосподарському підприємству (п), грн.;

Рд(р) – диференціальний рентний доход за економічною оцінкою по виробництву зернових культур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за оцінкою по адміністративному району (р), грн.

У разі відсутності економічної оцінки орних земель по виробництву зернових культур у розрахунках використовуються показники економічної оцінки ріллі  в цілому.

В сільськогосподарських підприємствах, де проводиться економічна оцінка окремо меліорованих і не меліорованих земель в розрахунках використовуються зведені показники оцінки земель під зерновими культурами в цілому.

Диференціальний рентний доход на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в сільськогосподарських підприємствах після уточнення меж і площ земель , переданих у колективну власність обчислюється на підставі нової експлікації агровиробничих груп ґрунтів підприємства за допомогою шкал економічної оцінки земель за формулою:

 

Рд(п) = ∑ (Рд агр · Пагр) : ∑ Пагр,   (5)

 

де: Рд(п) -  диференціальний рентний доход за економічною оцінкою по виробництву зернових культур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за оцінкою цих угідь по сільськогосподасрському підприємству (п), грн.;

Рдагр – диференціальний рентний доход за шкалами економічної оцінки по виробництву зернових культур на  орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами по агровиробничих групах грунтів, грн.;

Пагр – площа агровиробничих груп грунтів по відповідних угіддях, га;

До  диференціального рентного доходу з  1 га орних земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами, обчисленого в сільськогосподарських підприємствах, додається абсолютний рентний доход ( постійна величина, встановлена по Україні на 1 га угідь – 1,6 ц).

Загальна  грошова оцінка земель сільськогосподарського підприємства обчислюється виходячи з  грошової оцінки 1 га відповідних угідь і їх площ у межах його землекористування.

 

Завдання

 

 Задача 1. Провести грошову оцінку 1 га ріллі по сільськогосподарському підприємству за даними:

• диференціальний рентний доход з 1 га орних земель по підприємству за економічною оцінкою окремих земель по виробництву зернових культур -  589,95 грн.;
• диференціальний рентний доход з 1 га орних земель по адміністративному району – 14,115 ц;
• диференціальний рентний доход з 1 га орних земель  по адміністративному району за економічною оцінкою орних земель по виробництву зернових культур 665,4 грн.;
• ціна 1 ц зерна на час розрахунку - 12,5 грн.

Розв’язання:

              Рдрд(0з) = 14,115 · 589,95 : 665,4=12,5 ц

Рзрд(0з) = 12,5+1,6=14,1 ц 

Гоз(0з)  = 14,1 · 12,5 · 33=5816,25 грн.              

Грошова оцінка окремої земельної ділянки

 

Грошова оцінка окремої земельної ділянки (території сільськогосподарських  угідь, що знаходяться у власності  або користуванні юридичних та фізичних осіб) визначається на основі шкал грошової оцінки агровиробничих груп грунтів.

Шкали грошової оцінки агровиробничих груп грунтів розраховуються за формулою:

 

Гагр = Г · Багр / Б,     (6)

 

де: Гагр – грошова оцінка 1 га агровиробничої групи грунтів, грн.;

Г – грошова оцінка 1 га відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству, грн.;

Б агр – бал бонітету агровиробничої групи грунтів;

Б – бал бонітету 1 га відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству.

Загальна грошова оцінка окремої  земельної ділянки визначається сумою добутків площ агровиробничих груп грунтів на їх грошові оцінки.

 

 

Завдання

 

Обчислити грошову оцінку:

1. 1 га орних земель по сільськогосподарському підприємству;
2. 1 га агрогруп:53 г, 55 г, 56г;
3. агрогруп: 53 г, 55г, 56г;
4. загальну грошову оцінку ділянки. Дані для обчислення грошової оцінки ріллі окремої земельної ділянки:

• диференціальний рентний доход з 1 га  орнихземель по підприємству – 10,15 ц;

• ціна 1 ц зерна на час розрахунку 12,5 грн.;
• площа 191,25 га;
• площа агрогруп згідно експлікації агровиробничих груп ґрунтів: 53г – 122,85 га;  55г – 40,2 га;  56г – 28,2 га;
• бал бонітету агрогруп за шкалами бонітетів орних земель України: 53г – 55; 55г – 45; 56г – 36;
• бал бонітету гектара орних земель по підприємству

Розв’язання:

Гоз = (10,15+1,6) ·33·12,5=4847 грн.              

Гагр(53) = 4847 · 55 / 53=5030 грн.

Гагр(55) = 4847 · 45 / 53=4115 грн.

Гагр(56) = 4847 · 36 / 53=3292 грн.

Г(53)=122,85·5030=617935,5 грн.

Г(55)=40,2·4115=165423 грн.

Г(56)=28,2·3292=92834,4 грн.

Г(53+55+56)=617935,5+165423+92934,4=876192,9 грн.

 

 

 

3. ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАТИ ЗА

ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

 

Формування  механізму плати за використанні природних ресурсів розглядається  як складова єдиної цінової та податкової політики держави. Об'єктами плати є  джерела природних ресурсів -  родовища  корисних копалин, водосховища, лісові ділянки тощо, а суб'єктами підприємства, організації та установи, їх філії та об'єднання, окремі   громадяни, які використовую природні ресурси.

Одним з найважливіших є питання  розподілу платежів між бюджетами  різного рівня, оскільки з цим  пов’язане узгодження інтересів  держави з інтересами регіонів. В  ході розробки природноресурсного законодавства, а саме Кодексу про надра, Лісового і Водного кодексу тощо норматив розподілу платежів було встановлено окремо для кожного виду природних ресурсів з урахуванням їх специфіки. До державного бюджету спрямовується: 80% платежів за використання водних ресурсів загальнодержавного значення; 40% платежів за користування надрами при видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення; 30% платежів за землю; 80% зборів за використання лісових ресурсів державного значення; 100% плати за використання рибних та інших водних живих ресурсів. У місцеві бюджети надходить: 20% платежів за використання водних ресурсів загальнодержавного значення і 100% платежів за використання водних ресурсів місцевого значення; 60% платежів за користування надрами при видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення і 100% платежів за користування надрами при видобуванні корисних копалин місцевого значення; 70% платежів за землю; 20% зборів за використання лісових ресурсів державного значення.

 

 

3.1 Нормативи плати за користування надрами для

видобування корисних копалин

 

Нормативи  плати  встановлюються для  кожного  виду корисних копалин (близьких за призначенням) як базові  або  диференційовані  залежно  від  геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ.

Базові  нормативи плати за видобування  корисних копалин установлюються як:

• фіксована   сума   в   гривнях   за   одиницю   погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин вугілля кам’яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин,  сировини  нерудної для  металургії,  гірничохімічної, гірничорудної, будівельної сировини;
• фіксована сума в гривнях за одиницю видобутих корисних пилин - для нафти, конденсату, газу природного (у тому числі супутнього при видобутку нафти), підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу;
• відсоток величини до вартості мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки - для уранової руди, сировини  ювелірної (дорогоцінне  каміння),  ювелірно -виробної (напівдорогоцінне каміння), сировини виробної (виробне каміння) та для облицьовувальних матеріалів.

Базові  нормативи плати наведені в додатку  до постанови Кабінету Міністрів  України від 12 вересня 1997 р. № 1014 (у  редакції постанови Кабінету Міністрів  України від 19 січня 1998 р. № 42).

Диференційовані нормативи плати встановлюються для мінеральних підземних вод  як фіксована сума в гривнях за 1 м³ видобутих мінеральних підземних вод (крім скидів без використання). Нормативи диференціюються в залежності від обсягу видобування мінеральних підземних вод за добу (крім скидів без використання), групи, напрямку використання вод і категорії родовищ. Диференційовані нормативи плати наведені в додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2000 р. № 456.

Перелік родовищ мінеральних підземних  вод за категоріями наведено в  додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів  України від 7 березня 2000 р. № 456 "Про  затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для  видобування мінеральних підземних  вод".

При видобутку  мінеральних підземних вод понад  установлені квоти (ліміти) плата  за видобуток понад установлену  квоту (ліміт) розраховується із застосуванням середньозваженого диференційованого нормативу. Середньозважений диференційований норматив визначається як частка від ділення суми плати, що розраховується, виходячи з фактичних обсягів видобутку мінеральних підземних вод з початку року і диференційованих нормативів, на загальний обсяг видобутку цих вод з початку року. До диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод коефіцієнти не застосовуються.

Базові та диференційовані нормативи  плати можуть переглядатися у  разі зміни умов господарювання (оподаткування, кон'юнктура ринку, інфляція) та в  результаті вичерпання запасів надр. Перегляд цих нормативів та коефіцієнтів до базових нормативів плати здійснюється Кабінетом Міністрів України  за подання Міністерства екології та природних ресурсів, Мінекономіки та Мінфіну.

До  базових нормативів плати за користування надрами для видобування залізної руди багатої, залізної руди для збагачення, доломіту, флюсового вапняку, вапняків для цукрової промисловості застосовується Коефіцієнт 0,2, а для решти корисних копалин (крім нафти. Конденсату, газу природного, вугілля кам’яного, вугілля  бурого) - коефіцієнт 0,3. При видобуванні  піщано-гравійної сировини в акваторіях морів, водосховищ, у річках  та  їх  заплавах  до  базових   нормативів   плати; застосовується коефіцієнт 2,0.

 

 

Задачі для розрахунку плати  за користування надрами для видобування  корисних копалин

 

Завдання 1. Гірничовидобувне підприємство веде розробку родовища залізної руди для збагачення. Обсяг погашених у надрах балансових запасів з початку року (за І і II квартали) склав 7800000 т. Базовий норматив плати за одиницю погашених у надрах запасів залізної руди для збагачення 0,32 грн./т. Понижувальний коефіцієнт, який застосовується до нормативу плати - 0,2.       За 1 квартал нараховано 240000грн.

Обчислити плату: 1) за користування надрами для видобування залізної руди; 2) за II квартал.

Розв’язання:

1. 7800000 · 0,2 · 0,32 = 499200 грн.
2. 499200 – 240000 = 259200 грн.

 

Завдання 2. Цементний завод веде розробку родовища сировини для виготовлення цементу - вапняку. Обсяг погашення балансових запасів за звітний період становить 157500 т. Обсяг погашення позабалансових запасів склав      15600т. Базовий норматив плати до одиниці погашених в надрах запасів вапняку 0,19 грн./т. Понижувальний коефіцієнт до базового нормативу 0,3. Коефіцієнт при погашенні позабалансових запасів 0,5. Нараховано за попередній період 4500 грн.

Обчислити плату: 1) за користування надрами для видобування вапняку з балансових запасів; 2) за користування надрами для видобування вапняку з позабалансових запасів; 3) за користування надрами для видобування вапняку з балансових і позабалансових запасів; 4) за звітний квартал.

Розвязання:

1) 157500 · 0,19 · 0,3 = 8977,5 грн.

2) 15600 · 0,19 · 0,5 = 1482 грн.

3) 8977,5 + 1482 = 10459,5 грн.

4) 10459,5 –  4500 = 5959,5 грн.