Поняття економічного контролю, його сутність, об’єктивність та основні принципи

 

 

 

Мета: Дати визначення сутності економічного контролю, характеристику економічних правопорушень, їх класифікацію. Дати характеристику функцій правоохоронних органів в здійсненні економічного контролю. Проаналізувати що є спільним і відмінності трьох дисциплін, які вивчають організацію і порядок здійснення економічного контролю в нашій державі. Показати роль знань нормативного регулювання господарської діяльності.

 

 

 

 

 

1. Поняття економічного контролю, його сутність, об’єктивність та основні принципи.

 

 

 

 

 

 

Контроль об’єктивно необхідний у разі здійснення будь-якого з видів управління, що мають місце у правовій державі з ринковою економікою. Він спрямовує процес управління за встановленими моделями, керуючи поведінкою підконтрольного об’єкта.

Суть контролю полягає в тому, що суб’єкт управління здійснює облік і перевірку того, наскільки точно і в повному обсязі об’єкт управління виконує його настанови. Основною метою контролю є блокування відхилень діяльності суб’єкта управління від заданої програми, а в разі виявлення аномалій — приведення керованої системи у певний стан за допомогою всіх важелів, які можуть бути задіяні у відповідній системі управління.

В управлінні контроль є з’єднуючим елементом між управлінськими циклами. Процес управління складається з таких функціонально-логічних стадій: управлінського рішення; контролю і перевірки виконання; оцінки результатів. Контроль є необхідною самостійною функцією управління.

Контроль і перевірка виконання починаються з вивчення управлінського рішення, яке супроводжує процес розробки конкретної програми дій і найбільш повно виявляється на стадії фактичного виконання рішення. Завершуючи первинний процес управління, контрольна діяльність створює сприятливу перспективу для нового управлінського циклу.

Під час контролю виявляють: якість самого управлінського рішення; ефективність тих організаційних заходів, яких було вжито для його виконання; відповідність організації об’єкта цілям успішного виконання настанов управлінського рішення, а також доцільність розстановки кадрів, які виконують ці рішення.

За допомогою контролю встановлюють причини і винних у відхиленнях з метою усунення негативних явищ і недопущення їх у майбутньому. Контроль як функція управління є засобом зворотного зв’язку між об’єктом і системою управління, він на-дає інформацію про дійсний стан керованого об’єкта, фактичне виконання управлінського рішення.

Контроль є основою правової держави, отже, роль економічного контролю в демократичному суспільстві в умовах ринкової економіки полягає в регулюванні процесу розширеного відтворення суспільно необхідного продукту відповідно до конституційних норм.

Головне завдання контролю — забезпечення законності виконання операцій, збереження коштів, майна та цінностей, а його мета — запобігання протиправним, незаконним та неправильно оформленим документами операціям, які надалі можуть призвести або призводять до викривлення даних наступної підсумкової інформації, що впливає на фінансову та господарську діяльність підприємства. Викривлення підсумкової інформації негативно позначається на прийнятті управлінських рішень керівництвом підприємства.

Викриття причин виявлених порушень та правил у здійсненні операцій, веденні бухгалтерського обліку надає можливість забезпечити дієвість заходів з боку керівництва та персоналу для усунення виявлених недоліків.

Контроль має загальноприйняті види: державний, незалежний (аудиторський), внутрішньовідомчий, внутрішньогосподарський — та форми: тематична перевірка, ревізія, аудит, судово-бухгалтерська експертиза, службове розслідування.

Основними принципами контролю є:

1. Повсюдність — контроль не є винятком для якогось регіону, а здійснюється в усіх економічних регіонах, областях, містах та районах.

2. Загальність — перевіркою мають бути охоплені всі сторони роботи господарюючого суб’єкта.

3. Універсальність, яка виявляється:

-як функція управління;

-як профілактичний засіб, що запобігає порушенням та зловживанням;

- як засіб забезпечення заощадливого та раціонального використання усіх ресурсів.

4. Масовість.

5. Раптовість — про початок перевірки не повинні знати працівники організацій та установ, що перевіряються. Дотримання цього принципу найбільшу об’єктивність в оцінці виробничої, господарсько-фінансової діяльності та обґрунтованості дій службових осіб.

6. Безперервність — перевірка не має сезонного характеру, а здійснюється постійно.

7. Системність — контроль здійснюється не стихійно, а в плановому організованому порядку, з дотриманням певної мето-дики перевірки, з використанням ефективних способів, методів та засобів обчислювальної техніки. 
До організаційних принципів контролю належать:

- недопустимість повного адміністративного підпорядкування функціональних контрольних служб і підрозділів лінійним керівникам;

- забезпечення спеціальними засобами контролю, які застосовуються одночасно з виконанням господарських операцій.

Складовими елементами економічного контролю є контрольні перевірки, аудит, ревізії та судово-бухгалтерські експертизи, які досліджують один і той самий предмет — фінансово-господарську діяльність підприємств та організацій, користуючись загальними методичними прийомами та процедурами економічного контролю. Їхня функція — виявлення негативних явищ у практиці господарювання з метою їх ліквідації та недопущення в майбутньому. Крім того, вони використовують однакові джерела інформації (первинну облікову документацію, регістри бухгал-терського обліку та звітність) та спираються на одні й ті самі законодавчі та нормативні акти з питань фінансово-господарської діяльності.

2. Поняття та сутність економічних злочинів.

Під економічним злочином розуміють розкрадання (привласнення) матеріальних цінностей, грошових коштів, цінних паперів з метою особистого збагачення.

Всі економічні злочини можна класифікувати за групами, наведеними на рис.1.1. 1.1.

 

Рис. 1.1. Класифікація економічних злочинів за відповідними групами

 

3. Роль правоохоронних органів під час здійснення економічного контролю.

Правоохоронні органи — це державні силові структури, які покликані захищати законні права та інтереси громадян України, в тому числі економічні.

До правоохоронних органів України належать: Служба безпеки України (СБУ), Державна служба у боротьбі зі злочинами у сфері економіки у складі МВС України, Прокуратура України, судові органи і т.д.

Служба безпеки України (СБУ) — це елітна державна правоохоронна служба, яка з метою підтримання належного рівня Державної безпеки держави здійснює державний контроль у сфері зовнішньоекономічних операцій, а також протидіє міжнародній незаконній торгівлі наркотиками, людьми, зброєю, землею тощо.

Роль СБУ особлива — захищати країну від злочинності в глобалізованій економічній сфері і потребує від її працівників високого інтелектуального рівня, професійного рівня у сфері знання міжнародного права, специфіки зовнішньоекономічної діяльності, комп'ютерно-інформаційної безпеки, іноземних мов, прийомів бойових мистецтв, водіння всіма видами транспортних засобів і т.ін.

Значення Служби безпеки України полягає в тому, що вона є виразником державних інтересів у міжнародних стосунках (в тому числі міжнародних економічних стосунках) та дозволяє Україні щорічно уникати збитків, що оцінюються в декілька мільярдів умовних одиниць.

Державна служба у боротьбі зі злочинами у сфері економіки — це державна правоохоронна служба, що здійснює оперативну профілактичну роботу і проводить цілеспрямовану боротьбу проти осіб, які свідомо порушують вітчизняне законодавство щодо господарсько-фінансової діяльності різних суб'єктів підприємницької діяльності.

Роль Державної служби безпеки у боротьбі зі злочинами в сфері економіки у забезпеченні профілактичних заходів, виявленні та локалізації економічних злочинів, збирання аргументованих їх доказів, проведенні слідчих дій та передаванні матеріалів до суду й т. ін. Служба діє як складова частина (підрозділ) Міністерства внутрішніх справ України.

Значення Державної служби у боротьбі зі злочинами у сфері економіки полягає в тому, що спеціалізуючись на боротьбі з економічними злочинами, ця служба сприяє суттєвому зменшенню цих злочинів, допомагає суспільству очиститись від сильних проявів тіньової економіки, корупції, хабарництва і, врешті-решт, навести елементарний порядок в державі та вітчизняній економіці.

Прокуратура України — це сукупність державних правоохоронних органів, які забезпечують безперервний і системний нагляд за точним виконанням фізичними та юридичними особами України чинного, на її території, законодавства, в тому числі фінансового, банківського, податкового, митного, антимонопольного, приватизаційного, господарського, трудового, міжнародного, земельного, аграрного і т. ін.

Роль прокуратури полягає в тому, що вона здійснює загальний нагляд за дотриманням в державі законодавчих актів, що поширюються на всю територію країни або окремі її регіони. Прокуратура виступає в ролі провідного правоохоронного органу, який вимагає від усіх дотримання законності та проводить відповідні заходи з метою її забезпечення.

Значення прокуратури України в її функціях щодо кримінального переслідування винуватців різних злочинів (в тому числі економічних злочинів) і підтримання обвинувачення в суді.

Податкова міліція - контрольний орган, що складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

 Згідно ст. 348.2. Завданнями податкової міліції є:

- запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

 

- розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері;

- запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів;

- забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.

Судові органи — це органи, які в процесі публічного розгляду судових справ приймають рішення про міру відповідальності винуватців за здійснені ними вчинки.

Роль судових органів полягає в тому, що вони зобов'язані брати до розгляду судові справи, вивчати матеріали цих справ і відкрито розглядати їх, вислуховувати свідків, потерпілого та обвинувачуваного, виносити вирок (рішення).

Значення судових органів полягає у забезпеченні законних прав і свобод громадян на звернення до суду та відстоювання там своїх інтересів.

Під час розслідувань та судових розглядів кримінальних справ нерідко виникає потреба у застосуванні фахових знань з економіки та бухгалтерського обліку. На практиці вони використовуються як залучення фахівців до слідчих і судових дій та проведення судово- бухгалтерської експертизи.

Судово-бухгалтерська експертиза є засобами доказу в кримінальній справі, що передбачені та регламентовані кримінально- процесуальним кодексом України. На цьому етапі відбувається дослідження зібраних у справі матеріалів, зокрема даних бухгалтерського, податкового, статистичного обліку та звітності, їх аналізі та узагальненні у висновках експертів.

Характер та обсяг експертного дослідження визначається питаннями, які слідчий (суд) передає на розгляд експерту.

Експерт бере участь у процесі доказування, а його права й обов'язки чітко визначенні процесуальним законом.

 

 

 

 

 

4. Особливості судово-бухгалтерської експертизи та її відмінності від аудиту та ревізії фінансово-господарської діяльності.