Поняття економічного контролю, його сутність, об’єктивність та основні принципи

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Сентября 2015 в 00:27, реферат

Краткое описание

Мета: Дати визначення сутності економічного контролю, характеристику економічних правопорушень, їх класифікацію. Дати характеристику функцій правоохоронних органів в здійсненні економічного контролю. Проаналізувати що є спільним і відмінності трьох дисциплін, які вивчають організацію і порядок здійснення економічного контролю в нашій державі. Показати роль знань нормативного регулювання господарської діяльності.

Вложенные файлы: 1 файл

Лекція 1.docx

— 193.95 Кб (Скачать файл)


 

 

 

Судово-бухгалтерська експертиза є одним із видів судово-економічної експертизи й належить до найбільш поширених видів судових експертиз. ЇЇ призначають при розслідуванні кримінальних і цивільних справ, коли виникають питання, для вирішення яких необхідні ґрунтовні знання з бухгалтерського обліку, аналізу, контролю господарської діяльності тощо. Метою призначення судово-бухгалтерської експертизи слідчим або судом є встановлення фактичних обставин справи, які неможливо з’ясувати без застосування спеціальних (для юридичної сфери) знань. В цьому випадку судово-бухгалтерська експертиза може стати одним із засобів захисту фізичних осіб і суб’єктів господарювання від необґрунтованого обвинувачення в здійсненні злочину та захисту їх інтересів у господарських спорах.

У зв’язку з тим, що судово-бухгалтерська експертиза є процесуальною дією, то вона може призначатися та проводитися лише в процесі розслідування слідчим або суддею кримінальної або цивільної справи.

Зв’язок судово-бухгалтерської експертизи з економічною та юридичною науками обумовлюють те, що судово-бухгалтерська експертиза є процесуально-правовою за формою та економічною за змістом.

Процесуально-правова форма судово-бухгалтерської експертизи полягає в тому, що діяльність експерта-бухгалтера, порядок призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи регламентується значною кількістю законодавчих актів. Серед них найважливішими в регулюванні прав, обов’язків і відповідальності експерта й інших учасників процесу, пов’язаного з проведенням експертизи, є “процесуальні” нормативні акти – КПК, Цивільний процесуальний кодекс (ЦПК), Господарський процесуальний кодекс (ГПК) України. Їх положення встановлюють не лише права й обов’язки експерта, слідчого (суду) тощо, але й порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи, проведення експертного дослідження для надання відповідей на поставлені питання, підготовки висновку та захисту чи роз’яснення наданих експертом-бухгалтером відповідей на допиті слідчого чи в судовому засіданні. Процесуально-правова форма судово-бухгалтерської експертизи забезпечує об’єктивність проведення експертизи, належний (об’єктивний) підбір експертів, наукову обґрунтованість їх висновків.

Економічний зміст судово-бухгалтерської експертизи полягає в застосуванні експертом-бухгалтером знань з бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності, методики господарського контролю для встановлення фактичних обставин цивільної чи кримінальної справи та надання об’єктивних і обґрунтованих відповідей на питання слідчого чи суду. Робота експерта-бухгалтера переважно пов’язана з вивченням первинних документів, які складаються для відображення змісту господарських операцій і підтвердження факту їх здійснення; облікових регістрів, які містять бухгалтерське відображення господарської діяльності підприємства; звітності про фінансове становище юридичних осіб і результати їх господарської діяльності.

Використання судово-бухгалтерською експертизою деяких способів і прийомів господарського контролю та її зв’язок з бухгалтерським обліком стали причиною того, що судово-бухгалтерську експертизу часто не відрізняють від ревізії (особливо, тієї, що проводиться за призначенням правоохоронних органів) і аудиту, а також нерідко відносять до методів господарського контролю.

Проте судово-бухгалтерську експертизу не можна вважати методом господарського контролю. Це пояснюється наступними обставинами:

    • по-перше, важливою умовою ефективності господарського контролю є його повторюваність через визначені часові проміжки – періодичність проведення. Судово-бухгалтерська експертиза проводиться у процесі розслідування кримінальної чи цивільної справи лише за виникнення потреби в спеціальних знаннях для встановлення окремих фактичних обставин цих справ і призначається на підставі рішень правоохоронних органів. Таким чином, якщо в процесі своєї діяльності підприємство не було причетним до розслідування кримінальних справ, не виступало в ролі позивача чи відповідача в судовому розгляді цивільних справ, то дослідження документів, що відображають діяльність цієї юридичної особи експертом ніколи не проводитиметься. А це суперечить принципу періодичності господарського контролю;
    • по-друге, завдання господарського контролю відрізняються від завдань судово-бухгалтерської експертизи. Завданням судово-бухгалтерської експертизи є встановлення фактичних обставин справи, що розслідується слідчими органами чи розглядається в суді, але в жодному випадку не усунення та профілактика правопорушень в діяльності підприємств, які виявлені в процесі експертного дослідження. Тобто, судово-бухгалтерська експертиза не виконує профілактичну функцію, яка властива господарському контролю;
    • по-третє, за допомогою судово-бухгалтерської експертизи можна встановити лише окремі факти діяльності осіб, які є учасниками розслідування цивільної чи кримінальної справи. Господарський контроль має своїм завданням досліджувати господарську діяльність підприємства на основі принципу всебічності. Зокрема, ревізія як метод господарського контролю передбачає перевірку всіх господарських операцій та інших фактів господарського життя юридичної особи за період, що перевіряється.

 

 Порівняння аудиту, ревізії та судово-бухгалтерської експертизи

Судово-бухгалтерська експертиза, ревізія* та аудит пов’язані з економічною наукою: в основі функціонування кожної з них – основна закономірність економічного кругообігу ресурсів, будь-яка невідповідність в якому обов’язково знаходить зовнішнє вираження.

Основними джерелами інформації для проведення ревізії, аудиту, судово-бухгалтерської експертизи є дані первинних документів, облікових регістрів, показники звітності, що часто стають надійним підтвердженням вчинених зловживань і порушень (або ж спростуванням інформації про їх можливе існування). Саме за допомогою бухгалтерського обліку можливе ефективне здійснення кожного з названих видів діяльності.

Крім того, аудиту, ревізії та судово-бухгалтерській експертизі властивий ретроспективний характер. Це означає, що суб’єкт дослідження при проведенні аудиту, ревізії та судово-бухгалтерської експертизи працює з даними про операції, що вже відбулися, й на підставі результатів проведеного дослідження робить відповідні висновки. Проте інші ознаки, які є спільними для всіх трьох видів діяльності одночасно, відсутні (див. табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Порівняння аудиту, ревізії та судово-бухгалтерської експертизи

з/п

Ознака

Аудит

Ревізія

Судово-бухгалтерська експертиза

1

Поняття

Полягає у вираженні аудитором особистої думки про достовірність фінансової звітності, що відображається у висновку, який надає аудитор

Метод господарського контролю діяльності підприємств і їх підрозділів за певний період часу з метою встановлення законності, доцільності та ефективності здійснених господарських операцій, забезпечення збереженості майна, правильності й достовірності обліку і звітності

Процесуальна дія, що полягає у вивченні експертом-бухгалтером матеріалів справи в межах його спеціальних знань на завдання слідчого або суду з метою встановлення фактичних обставин справи й надання експертного висновку

2

Законодавче регулювання

Закон України “Про аудиторську діяльність”

Закон України “Про Державну контрольно-ревізійну службу України”

Закон України “Про судову експертизу”, Кримінально-процесуальний, Цивільний процесуальний і Господарський процесуальний кодекси України

3

Підстава для проведення

Договір між аудиторською фірмою та замовником аудиту

Наказ керівника підрозділу контрольно-ревізійної служби або керівника вищої установи

Постанова (ухвала) органу дізнання, слідства чи суду

4

Періодичність проведення

Обов’язковий – один раз на рік (для підприємств, що оприлюднюють свою фінансову звітність), ініціативний – на замовлення суб’єкта господарювання

Може призначатися не частіше одного разу на рік (ст. 2 та ст. 11 Закону України “Про Державну контрольно-ревізійну службу України”) для перевірки господарських операцій підприємств, установ і організацій, які використовують кошти бюджетів, а також – до і після порушення кримінальної справи уповноваженими на те органами

Призначається після порушення кримінальної чи цивільної справи або розгляду справи в суді за необхідності використання спеціальних знань для встановлення фактичних обставин справи

5

Суб’єкт проведення

Аудитор – це особа, яка має спеціальний дозвіл на проведення аудиту чи надання аудиторських послуг й працює в аудиторській фірмі або одноособово

Ревізор – службова особа, яка уповноважена державою виконувати контрольні функції з перевірки діяльності підприємства, але позбавлена будь-яких процесуальних прав на стадії попереднього слідства; в процесі розслідування справ може бути допитаний лише як свідок

Експерт-бухгалтер є учасником судового процесу, активно бере участь в ньому: ознайомлюється з матеріалами справи, подає клопотання до органу або особи, які призначили експертизу щодо надання додаткових документів для дослідження, ставить з дозволу суду або слідства додаткові питання для дослідження

1

2

3

4

5

6

Предмет

Фінансова звітність підприємства та дані, сформовані в системі бухгалтерського обліку, на яких вона ґрунтується, з точки зору їх достовірності

Документально відображена в системі обліку господарська діяльність підприємства, що вивчається шляхом застосування спеціальних прийомів з позиції її законності, достовірності та доцільності. До предмету ревізії належать процеси та явища, пов’язані з господарською діяльністю підприємств і відображені документально, а межі їх визначаються програмою ревізії

Явища та процеси, які відображають або повинні бути відображені в бухгалтерському обліку, межі дослідження яких встановлюються питаннями слідчого, прокурора чи суду

7

Об’єкт

Фінансова звітність конкретного суб’єкта господарювання

Господарські факти й операції, що формують господарські процеси, вся сукупність яких є господарською діяльністю певного суб’єкта

Матеріали порушеної судово-слідчими органами цивільної чи кримінальної справи

8

Завдання

Перевірити відповідність фінансової звітності, що оприлюднюється, даним бухгалтерського обліку та іншим документам підприємства

Перевірити на відповідність нормативно-правовим актам здійснені господарські операції; виявити факти господарських і фінансових порушень, розкрадань, безгосподарності й марнотратства, встановити причини і умови, що сприяють порушенням, встановити винних осіб, вжити заходи щодо відшкодування нанесеної шкоди, внести пропозиції для виправлення виявлених помилок, вжити заходів щодо притягнення до відповідальності винних осіб

Встановити фактичні обставини справи в межах питань, що поставлені перед експертом-бухгалтером судово-слідчими органами й мають суттєве значення для правильного вирішення справи

9

Принципи

Професійна об’єктивність, ком-петентність, конфіденційність, доброзичливість

Послідовність, безперервність, активність, раптовість, гласність, ревізійна незалежність, оцінка фактів, виявлених ревізією

Законність, повнота, об’єктивність, незалежність судового експерта

10

Права суб’єктів проведення

Права аудитора визначені Законом України “Про аудиторську діяльність”

Права ревізорів визначаються Законом України “Про Державну контрольно-ревізійну службу України”

Права експерта передбачено в Цивільному процесуальному, Господарсько-процесуальному та Кримінально-процесуальному кодексах України

11

Можливості здійснення самостійних дій суб’єктами проведення

Самостійно вибирає способи та прийоми перевірки достовірності фінансової звітності в межах чинного законодавства та за погодженням із замовником

Самостійно підбирає необхідні документи для перевірки, активно шукає матеріали про розкрадання та інші економічні злочини й, окрім аналізу даних бухгалтерського обліку, може здійснювати ряд самостійних дій: проводити інвентаризацію, опечатувати приміщення та вилучати документи тощо

Діяльність експерта-бухгалтера обмежена матеріалами, що надані йому в справі. Самостійних дій щодо збору та пошуку додаткових матеріалів експерт здійснювати не може

1

2

3

4

5

12

Оплата послуг

Здійснюється замовником відповідно до умов договору

Ревізор є державним службовцем, посадовими обов’язками якого є проведення ревізії. Оплата праці для нього встановлюється відповідно до займаної посади

У цивільних справах:

за рахунок сторони, що подала клопотання про порушення справи;

за рахунок обох сторін, якщо вони подали клопотання про призначення експертизи.

У кримінальних справах – за рахунок засуджених

13

Вид діяльності

Підприємницька діяльність

Державна діяльність

Державна діяльність

14

Місце проведення

На підприємстві – що є  замовником

На підприємстві, що визначається у наказі на проведення ревізії

В експертній установі, місцезнаходження слідчого органу, суді

15

Відповідальність

За неналежне виконання своїх обов’язків аудитор несе майнову відповідальність відповідно до умов договору на проведення аудиту, у вигляді попередження, зупинення дії сертифікату

Ревізор – державний службовець, тому за допущені порушення несе відповідальність, яка передбачена чинним законодавством для державних службовців: дисциплінарну, кримінальну

Передбачена кримінальна відповідаль-ність за ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України

16

Документ, який складається в результаті проведення

Аудиторський звіт, аудиторський висновок

Акт ревізії або довідка про наслідки ревізії

Висновок експерта

17

Можливість використання результатів в судовому процесі

Аудиторський висновок сприймається лише як інші свідчення, а не фактичні докази

Акт ревізії сприймається лише як інші свідчення, а не фактичні докази

Процесуальне законодавство визначає висновок експерта одним із засобів встановлення фактичних обставин справи, який може бути джерелом доказів або набути сили доказу

18

Контроль якості

Здійснює керівник аудиторської фірми або уповноважена ним особа та Аудиторська палата України

Реалізує керівник органу контрольно-ревізійної служби, працівник якого проводив ревізію, або вища установа для органу контрольно-ревізійної служби або представник органу, особа, що призначила ревізію

Здійснюється: особою або представником органу, які призначили експертизу; керівником експертної установи


 

Отже, за наведеними в табл. 1.1 ознаками між аудитом, ревізією та судово-бухгалтерською експертизою набагато більше відмінностей, ніж подібних рис. Узагальнення аналізу даних табл. 1.1 дозволяє зробити важливий висновок: судово-бухгалтерська експертиза досить суттєво відрізняється від ревізії, яка у будь-якому випадку не є методом господарського контролю; вона є самостійним видом діяльності, якому властиві певні особливості.

 

 

* При вивченні даного питання розглядаються сутність і характеристики ревізії, яка проводиться уповноваженим органом державної влади – контрольно-ревізійним управлінням України.


Информация о работе Поняття економічного контролю, його сутність, об’єктивність та основні принципи