Проходження практики на ПП "Чарівниця"

Фондовіддача зросла в 2010 році в порівнянні з 2009 роком на 0,09 грн./грн. Це свідчить про те, що темпи зростання вартості валової продукції перевищують темпи зростання вартості основних виробничих засобів. У 2010 році в порівнянні з 2009 роком фондомісткість знизилася на 0,73 грн./грн. Таким чином, у 2010 році для виробництва одиниці продукції знадобилося менше основних фондів, ніж у 2009 році.

Рентабельність основних фондів зросла на 0,06 грн./грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Трудові ресурси підприємства, їх використання. Продуктивність праці та оплата труда

 

Єдиним фактором, що забезпечує створення додаткового продукту і розширене відтворення, є живою людська праця, що представляє собою доцільну діяльність, спрямовану на видозміну і пристосування предметів природи для задоволення людиною своїх потреб.

До складу трудових ресурсів включається робоча сила - сукупність фізичних і духовних здібностей, якими володіє людина, і які можуть бути ним використані у виробничому процесі. До робочої сили також належить частина населення, яка не бере участі в процесі виробництва, але за певних умов може бути залучена до участі у виробництві.

Можливість підвищення економічної ефективності виробництва продукції в значній мірі залежить від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, рівня продуктивності та оплати праці. Раціональне використання трудових ресурсів дозволяє отримати максимум валової продукції, сприяє зростанню продуктивності праці та рентабельності виробництва.

У таблиці 4.1. представлені показники забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів на ПП «Чарівниця»

Дані про середньооблікову чисельність працівників та розмір фонду оплати праці взяті з Форми № 1 – ПВ. Звіт з праці.

Найбільш загальним та універсальним показником, який відображає ефективність використання трудових ресурсів (персоналу) підприємства є продуктивність праці працівників.

У загальному розумінні продуктивність праці характеризує її результативність, тобто оцінює результат праці, отриманий на одиницю витрат, пов'язаних із використанням трудових ресурсів підприємства. У вузькому розумінні рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції, обсягом робіт чи послуг, що виробляються одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік) або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції.

Продуктивність праці розраховується як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньооблікової чисельності працівників.

Цей показник характеризує обсяг товарообороту, реалізованого одним працівником підприємства за певний проміжок часу.

Таблиця 4.1.

Забезпеченість та ефективність використання трудових ресурсів

Показники	Од. вим.	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення(+;-)	Темп зміни, %
Ввиручка від реалізації продукції	тис.грн.	895,7	1014,283	118,583	13,2
Середньооблікова чисельність працівників	чол..	32	35	3	9,3
Розмір фонд заробітної плати	тис.грн.	475,76	519,360	43,6	9,1
Продуктивність праці 1-го працівника	тис.грн./чол.	27,9	28,9	1,0	3,6
Середньомісячна заробітна плата 1-го працівника	грн.	980	1236	256	21,1

 

З наведених у таблиці 4.1. даних видно, що у 2010 році у порівнянні з 2009 роком збільшилась чисельність штатних працівників на з чол.(9,3 %). Причиною збільшення даного показника у 2010  році є потреба у робочій силі, оскільки ПП «Чарівниця» . планував розширити ринки збуту та збільшити обсяг виробництва продукції, а у 2010 р. плани почали втілюватися в життя.

У 2010 р.збілишився фонд заробітної плати у порівнянні з 2009 р. на 43,6 тис. грн. (9,1 %), , що пояснюється збільшенням кількості штатних працівників та збільшенням розміру заробітної плати.

Збільшилась продуктивність праці на 1,0 тис.грн./чол. (3,6 %) в порівнянні з 2009 р. Причиною збільшення даного показника є  збільшення доходу підприємства у 2010 р. . в порівнянні з 2009 p., оскільки продуктивність праці прямо пропорційна доходу підприємства.

У 2010 році зросла середня заробітна плата працівників на 256 грн. (21,1 %) в порівняння з 2009 роком. Дані зміни пов'язані, в першу чергу, з економічною та соціальною політикою країни (підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати у зв'язку з підвищенням цін на життєво необхідні продукти споживання та ін.), а також з фінансовим становищем підприємства.

На ПП «Чарівниця» використовується тарифна система оплати праці.

Працівникам нараховується посадовий оклад + процент доплат та надбавок. Але для таких посад, як тістовод та машиніст тістообробних машин використовується погодинно-преміальна оплата праці, яка виплачується за кількісні та якісні досягнення в роботі.

Стимулюють працівників за допомогою:

• заробітної плати
• премії
• доплат
• надбавок

Основною частиною доходу найманого робітника є заробітна плата. Вона являє собою ціну робочої сили, що відповідає вартості предметів споживання й послуг, які забезпечують відтворення робочої сили, задовольняючи матеріальні й духовні потреби працівника.

Доплатам властиві риси заохочувальних форм матеріального стимулювання, доплата є формою винагороди за додаткові результати праці, за ефект отриманий на конкретній ділянці. Доплати ж одержують лише ті, хто бере участь у досягненні додаткових результатів праці, додаткового економічного ефекту. Доплати на відміну від тарифу не є обов'язковим і постійним елементом заробітної плати. Доплати розглядаються як самостійний елемент заробітної плати й займають проміжне положення між тарифною ставкою й преміальними виплатами.

Надбавка до заробітної плати - грошові виплати понад зарплату, які стимулюють працівника до підвищення кваліфікації, професійної майстерності й тривалому виконанню сполучення трудових обов'язків.

Найважливішим напрямком матеріально грошового стимулювання є преміювання. Премія стимулює особливі підвищені результатів праці і її джерелом є фонд матеріального заохочення. Вона представляє одну з найважливіших складових частин заробітної плати.

Ціль преміювання - поліпшення насамперед кінцевих результатів діяльності, виражених у певних показниках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Структура та аналіз фінансових ресурсів ПП «Чарівниця»

 

Виробнича і фінансова діяльність підприємств починається з формування фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси підприємства - це грошові доходи та надходження, що знаходяться в розпорядженні суб'єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат по розширеному відтворенню і економічному стимулюванню працюючих. Формування фінансових ре ¬ сурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них коштів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку і надходження грошових коштів від фінансово-банківської системи в порядку перерозподілу.

Фінансові ресурси поділяються на:

- Капітал;

- Витрати на споживання;

- Інвестиції в невиробничу сферу;

- Фінансовий резерв.

Капітал - це частина фінансових ресурсів, що спрямовується на виробничо-господарські цілі (поточні витрати і розвиток). Капітал - це гроші, призначені для отримання прибутку. До структури капіталу входять кошти, вкладені в:

- Основні фонди;

- Нематеріальні активи;

- Оборотні фонди;

- Фонди обігу.

Сукупність майнових прав, що належать підприємству, являють собою активи підприємства. До складу активів входять основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти.

Основні засоби - це кошти, вкладені в основні виробничі фонди. Основні фонди являють собою засоби праці, які багаторазово використовуються в господарському процесі і переносять свою вартість частинами, у міру їх зносу на вартість створюваної продукції (послуг). Цей процес називається амортизацією.

Нематеріальні активи - це вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності та інших майнових прав. До них відносяться права, що виникають:

- З патентів на винаходи, промислові  зразки, товарні і фірмові знаки, торгові марки;

- З прав на «ноу-хау», «гудвіл»;

- З прав користування земельними  ділянками і природними ресурсами  та ін

Оборотний капітал (оборотні кошти) - частина капіталу підприємства, вкладена в його поточні активи. Частина оборотного капіталу авансована в сферу виробництва і формує оборотні виробничі фонди, інша його частина знаходиться в сфері обігу і утворює фонди обігу.

Оборотні виробничі фонди - це сировина, матеріали, паливо і т.п. - тобто предмети праці, а також знаряддя праці, що враховуються в складі малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП). Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва і повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції, змінюючи первісну форму протягом виробничого циклу.

Фонди обігу, хоча і не беруть участі в процесі виробництва, але необхідні для забезпечення єдності виробництва і обігу. До них відносяться: готова продукція на складі, товари відвантажені, грошові кошти в касі підприємства і на рахунках в комерційних банках, дебіторська заборгованість, кошти в розрахунках.

Чисті активи підприємства - це активи за вирахуванням боргів.

Пасиви підприємства - це сукупність боргів і зобов'язань підприємства, що складаються з позикових і залучених коштів, включаючи кредиторську заборгованість.

Фінансові ресурси утворюються за рахунок різних джерел. За формою права власності розрізняються дві групи джерел:

- Власні;

- Позикові 

- Залучені

Основними джерелами власних грошових коштів є статутний капітал (статутний фонд), прибуток і амортизаційні відрахування. До чужих коштах відносяться кредиторська заборгованість, кредити і позики.

Первісне формування фінансових ресурсів відбувається в момент установи підприємства, коли утворюється статутний фонд. Його джерелами залежно від організаційно-правових форм господарювання виступають: акціонерний капітал, пайові внески членів кооперативів, галузеві фінансові ресурси (при збереженні галузевих структур), довгостроковий кредит, бюджетні кошти.

Величина статутного фонду показує розмір тих коштів - основних і оборотних - які інвестовані в процес виробництва.

Основним джерелом фінансових ресурсів на діючих підприємствах виступає вартість реалізованої продукції (наданих послуг), різні частини якої в процесі розподілу виторгу приймають форму грошових доходів і накопичень. Фінансові ресурси формуються головним чином за рахунок прибутку (від основної та інших видів діяльності) та амортизаційних відрахувань.

Прибуток і амортизаційні відрахування є результатом кругообігу коштів, вкладених у виробництво. Оптимальне використання амортизаційних відрахувань і прибутку по цільовому призначенню дозволяє відновити виробництво продукції на розширеній основі.

Призначення амортизаційних відрахувань - забезпечувати відтворення основних виробничих фондів і матеріальних активів. На відміну від амортизаційних відрахувань прибуток не залишається повністю в розпорядженні підприємства, її значна частина у вигляді податків надходить у бюджет.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства - це багатоцільовий джерело фінансування його потреб, але основні напрямки її використання можна визначити як накопичення і споживання. Пропорції розподілу прибутку на нагромадження і споживання визначають перспективи розвитку підприємства.