Теоретичні аспекти аналізу поведінки фірми на ринку

Вступ

На поведінку кожної фірми впливає характер, тип ринку, на якому вона функціонує. Тип ринку залежить від виду продукції, кількості фірм на ньому, наявності або відсутності обмежень на вхід в галузь і вихід з неї, доступності інформації.про.ціни,.нововведення.і.т.д.  
 Часто зустрічається уявлення про те, що ринкова економіка є абсолютно вільною, що виробники - фірми і великі їх об'єднання - можуть призначати практично будь-які ціни на свої товари, маніпулюючи споживачем для досягнення найвищого обсягу продажів чи прибутку, сучасна ринкова економіка демонструє достатньо жорсткі правила гри, які характеризуються використанням методів і форм цінової і нецінової конкуренції.  
 У країнах з розвиненою ринковою економікою переважно існують ринки монополістичної конкуренції (виробництво одягу, взуття, сфера послуг, торгівля і т.д.), а також олігополії (автомобільна промисловість, металургія). Досконала конкуренція і чиста монополія зустрічаються досить рідко і скоріше є абстракціями, моделями, на прикладі яких можна провести аналіз поведінки фірми, формування її цінової стратегії і визначення обсягу випуску, що забезпечує максимальний прибуток. Хоча досконала конкуренція - явище рідкісне, її аналіз дозволяє зрозуміти, як функціонує ринкова економіка, і порівняти «ідеальний» ринок з реальним.  
 Таким чином, в залежності від характеристик, виділяють декілька типів ринкових структур - ринки досконалої і монополістичної конкуренції, монополії, олігополії. Тип організації ринку, як було зазначено вище, у свою чергу впливає на характер поведінки фірми, тим самим роблячи аналіз моделей поведінки фірми в умовах різних ринкових структур необхідним умовам для її успішного функціонування і розвитку.  
 У зв'язку з цим, обрана тема курсового дослідження є актуальною.  
 Об'єктом дослідження є фірма як мікроекономічна категорія, предметом - моделі її поведінки в умовах різних ринкових структур.  
 Метою курсової роботи є вивчення теоретичних і практичних аспектів моделей поведінки фірми в умовах різних ринкових структур.  
 Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:  
-.Визначити.поняття.фірми.і.її.відмінні.риси;  
-.Провести аналіз поведінки фірм в умовах ринку досконалої та монополістичної.конкуренції;  
-.Розглянути поведінку фірм в умовах монопольної та олігопольний ринкових.структур.  
 Поставлені завдання логічно визначили структуру роботи, яка складається з вступу, трьох розділів, послідовно розкривають тему, висновків та.списку.використаної.літератури.  
 Необхідно відзначити, що дана тема дослідження висвітлена в літературі в достатній мірі. Фундаментальні та прикладні дослідження, спрямовані на розгляд економічного змісту та суті моделей поведінки фірми в умовах різних ринкових структур, були проведені вітчизняними і зарубіжними вченими, серед яких Авдашева С.Б., Тарануха Ю.В., Тарасевич Л.С.,Шеррер.Ф.М..та.інші.  
 При написанні курсової роботи були вивчені монографічна та навчальна література, журнальні та газетні статті, присвячені даній проблемі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Теоретичні аспекти аналізу поведінки фірми на ринку

1.1 Фірма як суб’єкт ринкових відносин

Фірмою називається економічно самостійна одиниця, яка створюється для виготовлення продукції або виконання робіт і надання платних послуг.

 Під фірмами ще розуміють  підприємства, які здійснюють господарську діяльність у різних галузях промисловості з метою отримання кінцевого фінансового результату – прибутку.

 Кожна фірма має  своє найменування, під яким вона  значиться у державному реєстрі  своєї країни. Назва містить ім’я  та прізвище одного чи декількох власників і відображає характер діяльності та статус фірми.

Фірма має відмінності від таких об’єктів господарювання, як підприємство, завод або фабрика.

 Відмінності:

· у формі господарювання;

 · відрізняється статусом;

 · кожна фірма має  свій фірмовий знак або марку, яка використовується для ідентифікації товарів чи послуг продавця та їх відмінності від продукції (послуг) конкурентів на ринку.

 Спільне:

· юридичні особи;

 · самостійний баланс;

 · розрахунковий рахунок;

 · власна печатка;

 · закінчена система обміну і звітності.

 Кожна фірма має  головну мету, тобто чітко окреслену  причину її існування (місію).

Головною місією у багатьох фірм є виробництво продукції або надання послуг для задоволення потреб ринку та отримання завдяки цьому максимально можливого прибутку.

У кожній фірмі на основі цієї загальної місії формуються фірмові цілі.

 Загальнофірмові цілі  повинні бути:

 · орієнтовані у  часі;

 · досяжні;

 · конкретні;

 · вимірювальні.

 Усі цілі фірми мають  бути чітко сформульовані для  кожного виду її діяльності, тому що місія фірми має багато цілей.

Серед напрямів діяльності фірми розрізняють виробничу, маркетингову, комерційну, економічну, соціальну тощо.

Класифікація фірм

У країнах з розвиненою ринковою економікою існують мільйони різних типів і видів фірм, які відображають різні форми і напрями залучення та використання капіталу.

 Усі фірми класифікуються  за рядом ознак:

 · вид господарської  діяльності;

 · форма власності;

 · з точки зору  галузевої сфери;

 · з точки зору  територіально-національних масштабів діяльності;

 · за кількісними  критеріями.

 Найважливішою із зазначених  ознак є організаційно-правова.

 Ознаки класифікації  фірм

1) За видом господарської  діяльності:

 · виробничі;

 · торговельні;

 · інноваційні;

 · фірми, які спеціалізуються  в галузі зв’язку та транспорту;

 · інжинірингові;

 · банківські і фінансово-інвестиційні  та ін.

2) За галузевою сферою  діяльності:

 · моногалузеві;

 · диверсифікаційні;

 · багатогалузеві, які  включають у свою діяльність  фінансові операції.

3) За територіально-національними масштабами діяльності:

 · національні;

· транснаціональні.

4) Кількісний критерій:

 · великі;

 · середні;

 · дрібні.

5) За організаційною формою:

 · приватна власність;

 · партнерство;

 · акціонерні товариства  або корпорації.

6) За напрямом діяльності:

 · багатопрофільні;

 · галузеві і міжгалузеві;

 · техніко-інноваційні.

Ринкове середовище діяльності фірм

Керівник фірми повинен володіти теорією організації, де кожна фірма розглядається як єдине ціле з урахуванням взаємозв’язків і взаємозалежності.

 Це повинно бути  ключем для успіху при прийнятті  та реалізації будь-яких рішень, тобто необхідно користуватися  комплексним і системним підходом. Системний підхід дає можливість  побачити фірму як цілісну  систему, де пов’язані всі її  складові частини у зв’язку із зовнішнім середовищем.

 Система – це цілісна  складова із взаємозалежних частин, кожна з яких робить свій  внесок у характеристику цілого.

 Системи поділяються  на закриті та відкриті.

Закрита система має суворо обмежені межі. Вона не залежить від зовнішнього середовища. Прикладом може бути годинник.

 Відкрита система функціонує  у взаємозв’язку із зовнішнім  середовищем. Енергія, інформація, матеріали  – це об’єкти обміну в зовнішньому  середовищі, і тому схема функціонування  фірми нагадує “відкриту систему”, яка має три частини: вхід, перетворення, вихід.

На вході фірма отримує від зовнішнього середовища сировину, матеріали, інформацію, людські ресурси та інше. Ці компоненти називають вхідними.

 У процесі перетворення  фірма обробляє ці входи, перетворюючи в продукцію або послуги. Отримана продукція і послуги є вихідними даної фірми, які вона виносить у зовнішнє середовище.

Якщо механізм функціонування фірми ефективний, то в ході процесу перетворення створюється додаткова вартість. У результаті з’являються додаткові виходи, такі, як прибуток, збільшення ринку, збільшення продажу, реалізація соціальної відповідальності, зростання організації, задоволення працюючих тощо.

 Отже, всі організації (фірми, підприємства) є відкритими  системами, і життєдіяльність будь-якої з них залежить від зовнішнього середовища. Для того, щоб продовжити своє функціонування, кожна відкрита система пристосовується до змін у зовнішньому середовищі.

 У сучасних умовах  особливо актуальним є те, що  фірма повинна ефективно реагувати і пристосовуватись до змін зовнішнього середовища.

 Якщо недооцінювати  зовнішні умови, то це може  призвести до невдалого бізнесу. Тому будь-яка фірма залежить  від впливу певних факторів, які  в сукупності створюють зовнішнє  середовище для її діяльності.

 Зовнішнє середовище  фірми складається з різних  факторів. Вони можуть бути прямими  і непрямими.

 До прямих факторів  належать фактори, які впливають  на фірму безпосередньо і швидко, а до непрямих – фактори, які впливають опосередковано.

1.2 Аналіз поведінки фірми на ринку досконалої конкуренції та монополії

Досконала конкуренція - вид галузевого ринку, на якому багато фірм продають стандартизований продукт і жодна фірма не має контролем над такою часткою ринку, яка дозволила б впливати на ціну продукту. При вільній конкуренції частка кожної фірми в загальному випуску продукції, що продається на ринку, становить менше 1%. У силу того що на зовсім конкурентних ринках продається не диференційована (як при монополістичної конкуренції), а стандартизована, тобто позбавлена ​​особливих якісних характеристик, продукція, фірми також не можуть впливати на ринкову ціну, а змушені приймати її як задану ззовні, самим ринком. Для продавців вхід на ринок і вихід з нього абсолютно вільні, так як не існує бар'єрів, що не дозволяють фірмі продавати свій товар на даному ринку, нема і труднощів з припиненням операцій на ринку.  
 Отже, абсолютно конкурентна фірма не в змозі сама встановлювати ціну на свою продукцію. Саме тому крива попиту для конкурентної фірми - це горизонтальна лінія, що проходить на рівні заданої ринком ціни (рис. 1).

 

Рис.1. Крива попиту для конкурентної фірми

Така конфігурація кривої попиту означає, що ціна, за якою продає кожну одиницю продукції ідеально конкурентна фірма, абсолютно не залежить від того, скільки продукції зробить і доставить на ринок кожна фірма; вся продукція буде викуплена споживачами за однією ціною. Це пояснюється тим, що ідеально конкурентна фірма дуже мала, а її частка в загальному обсязі ринкових продажів просто нікчемна.

Відповідно, обсяг випуску, як і об'єм продажів фірми, будемо позначати.буквою.Q. 
 Прибуток - це різниця між виручкою, отриманою фірмою від реалізації виробленої продукції, і загальними витратами, тобто витратами фірми на виробництво даної кількості продукції. Економічна прибуток підраховується шляхом вирахування всіх економічних витрат з виручки фірми. Загальна виручка фірми - це ціна одиниці продукції (P) помножена на кількість продукції, продане за даний період часу.

 
 
де. прибуток.фірми;  
загальні.витрати;  
 Тоді завданням менеджера, керуючого фірмою, є вибір такого обсягу випуску Q при якому величина прибутку буде найбільшою за даний період часу.

Фірма, що працює на зовсім конкурентному ринку і прагне максимізувати прибуток, повинна виробляти таку кількість продукції, при якому граничні витрати виробництва останньої одиниці продукції дорівнюють ринковій ціні одиниці продукції.

 
.або. (2)  
де. оптимальний.обсяг.випуску.  
 Уявімо умова максимізації прибутку абсолютно конкурентної фірми графічно(рис.2).  
 
Рис.2.Умова.максимізації.прибутку  
 На рис. 2 видно, що крива граничних витрат перетинає лінію попиту в двох точках: при обсязі випуску Q1 і при обсязі випуску Q2 Це означає, що при ціні p1 функція прибутку має два екстремуми. Однак при Q1 фірма отримує мінімальний прибуток, а при Q2 - величина прибутку стає максимальною.  
 Розглянемо поведінку абсолютно конкурентної фірми в довгостроковому.періоді.  
Тут фірма, як і раніше зіштовхується з горизонтальною кривої попиту на свою продукцію. Тільки замість короткострокових середніх і граничних витрат ми будемо мати справу з довгостроковими загальними, середніми і граничними.витратами. і.  
 Умова максимізації прибутку в довгостроковому періоді….. …  
 Оскільки в довгостроковому періоді фірма не несе постійних витрат, то вона покине галузь як тільки ринкова ціна опуститься нижче мінімуму довгострокових середніх витрат, тобто як тільки економічна прибуток підприємства стане негативною величиною.  
 Отже, в довгостроковому періоді крива пропозиції абсолютно конкурентної фірми буде збігатися з висхідною частиною кривої LMC що лежить.вище.кривої.LAC.як.показано.на.рис.3.  
 
Рис.3..Максимізація.прибутку.в.довгостроковому.періоді  
 Таким чином, обсяг виробництва фірма буде визначати, порівнюючи валовий дохід і валові витрати або граничний дохід і граничні витрати. В умовах досконалої конкуренції граничний доход дорівнює ціні одиниці продукції, і фірма буде нарощувати виробництво до того моменту, коли граничні витрати стануть дорівнюють граничному доходу (ціною).  
 У короткостроковому періоді фірма продовжить виробництво навіть в тому випадку, коли вона не зможе отримувати прибуток, за умови, що ціна буде вищою мінімальних середніх змінних витрат. У такій ситуації завданням фірми стане мінімізація збитків, що виникли через зниження ринкової ціни. Якщо ціна виявиться нижче мінімальних середніх змінних витрат, фірма зволіє зупинити виробництво і закритися.  
 У довгостроковому періоді, коли можуть змінюватися всі види витрат (у тому числі й ті, які в короткостроковому періоді були постійними), рішення фірми про обсяг випуску продукції буде прийматися інакше, оскільки можна змінювати всі виробничі фактори, у тому числі і розміри підприємства.  
 Рівновага на ринку буде досягнуто, коли у фірм не буде стимулів як для входу в галузь, так і для виходу з неї. Це досягається за умови, якщо ринкова ціна встановиться на рівні мінімуму середніх валових витрат і економічний прибуток, таким чином, зникне.