Экономика предприятия

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Визначення виробничої потужності, виробничих фондів і ефективності їх використання

Розрахунок виробничої потужності є найважливішим етапом обґрунтування виробничої програми підприємства. На його основі плануються обсяги випуску продукції, складаються баланси потужностей, визначаються обсяги необхідних капіталовкладень.

Виробнича потужність –  це максимально можливий обсяг випуску  продукції підприємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при  повному завантаженні обладнання і виробничих площ.

Виробнича потужність (в  умовних одиницях, оскільки виробництво  багатономенклатурне) обчислюється:

                                            ВП_ф.ум.

                 П_В = __________ , ум.одиниць   

                                               К_вп

де П_В – виробнича потужність в умовних одиницях;

     ВП_ф.ум. – фактичний випуск продукції в умовних одиницях;

     К_вп – коефіцієнт використання виробничої потужності.

ВП = 2 : 0,79 = 2,53(ум.од.)

Виробництво (ВП_ф.ум) слід розраховувати за формулою:

                                                 t_S

     ВП_ф.ум = ______ , ум.одиниць   

              t_ум.

де t_S - загальна машиномісткість усієї виробничої програми, годин;

   t_ум. – машиномісткість однієї умовної одиниці продукції, год/вироб.

Машиномісткість одиниці  продукції і-ого найменування t_і може бути орієнтовано визначена як частка від ділення трудомісткості одиниці цієї продукції на кількість чоловіків, що одночасно виготовляють цю продукцію.

t_А = 18:3 = 6 год.;

t_В = 20,5:3 = 6,8 год.;

t_С = 13,5:2 = 6,75 год.

                                                        n

t_S = S t_і × ВП_i, год,

                                                      і =1

де t_S - загальна машиномісткість усієї виробничої програми, годин;

    t_і – машиномісткість одиниці продукції і-ого найменування, годин/вироб;

     ВП_i – випуск продукції і-ого найменування, шт.

t_S = 6 × 83 + 6,8 × 92 + 6,75 × 23 = 1278,9 (год).

Машиномісткість однієї умовної  одиниці розраховується таким чином:

t_ум = t₁ g₁ + t₂ g₂ + ... + tn gn, годин/ум.вироб,

де t_і – машиномісткість одиниці продукції і-ого найменування, годин/ум.вироб;

    g_і – частка виробів і-ого найменування у загальній кількості виробів.

g_А = 83: (83+92+23) × 100 = 42;

g_В = 92:198 × 100 = 47;

g_С = 23:198 × 100 = 12.

t_А g_А = 6 × 42 = 252;

t_В g_В = 6,8 × 47 = 319,6;

t_С g_С = 6,75 × 12 = 81.

Таким чином t_ум = 252 + 319,6 + 81 = 652,6 (годин/ум.вироб).

ВП_ф.ум =1278,9: 652,6 = 1,9 (ум.од.)

Ефективність використання основних виробничих фондів визначається такими показниками як фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність.

                                                          ТП

Ф_в = __________  , г.о./г.о.

                                                         ОВФ_ср

де Ф_в – фондовіддача, яка показує, скільки товарної продукції знімається з кожної грошової одиниці вартості основних виробничих фондів (г.о./ г.о.);

    ТП – товарна  продукція, г.о.;

    ОВФ_ср – середньорічна вартість основних виробничих фондів, г.о.

Ф_в = 172977,5 : 61635 = 2,8 (г.о./г.о.)

 

 

Середньорічна вартість основних виробничих фондів може бути розрахована:

       БВ_п + БВ_к

ОВФ_ср = ______________  , г.о.

     2

де БВ_п, БВ_к – балансова вартість основних виробничих фондів відповідно на початок і кінець року, г.о.

ОВФ_ср = (68000 + 55270) : 2 = 61635 (тис.г.о).

Балансова вартість основних виробничих фондів на кінець року у  порівнянні з їх величиною на початок  року зменшується на суму амортизаційних відрахувань і вартості реалізованих непотрібних основних виробничих фондів (додаток Д).

БВ_к = 68000 – 0,16 × 68000 – 1850 = 55270 (тис.г.о)

                                                            ОВФ_ср

Ф_є = ________________ , г.о./г.о.

                                                              ТП

де Ф_є – фондомісткість, г.о./г.о.;

     ОВФ_ср – середньорічна вартість основних виробничих фондів, г.о.;

     ТП – товарна  продукція, г.о.

Ф_є = 61635 : 172977,5 = 0,36 (г.о./г.о.)

Фондоозброєність дорівнює:

                                                            ОВФ_ср

Ф_о = _________________, г.о./чол

                                                             ПВП

де Ф_о – фондоозброєність, г.о./чол;

    ОВФ_ср – середньорічна вартість основних виробничих фондів, г.о.;

    ПВП – чисельність  промислово-виробничого персоналу,  чол.

Ф_о = 61635 : 3398 = 18,1 (г.о./чол..)

Визначення середньорічної вартості оборотних засобів можна  зробити, виходячи з формули коефіцієнту оборотності:

                                                               

                                                                    РП

К_об = ____________ , де

                                                          О_ЗНср

        К_об – коефіцієнт оборотності оборотних засобів (додаток Д);

     РП – реалізована  продукція за рік, г.о.;

    О_Знср – середньорічна вартість нормованих оборотних засобів, г.о.

К_об = 3,4;

О_ЗНср = 172977,5 : 3,4 = 50875,7 (тис.г.о.)

Тривалість обороту визначається за формулою:

360

Т_об = _________ , днів,

К_об

де Т_об – тривалість одного обороту, днів;

     К_об – коефіцієнт оборотності оборотних засобів.

Т_об = 360 : 3,4 = 106 (днів).

Узагальненим показником ефективності діяльності підприємства є його рентабельність (або норма прибутку), що обчислюється за формулою:

                                                            П_бал

Р = ________________  × 100, %

                                                    ОВФ_ср + О_Знср

де Р – рентабельність підприємства, %;

    П_бал – балансовий прибуток підприємства, г.о.;

    ОВФ_ср – середньорічна вартість основних виробничих фондів, г.о.;

    О_Знср – середньорічна вартість нормованих оборотних засобів, г.о.

П_бал = 42 × 83 + 47 × 92 + 12 × 23 = 8028 (тис.г.о.)

Р = (8028 × 100)/ (61635 + 50875,7) = 7 %.

 

 

 

 

4. Складання собівартості товарної продукції і визначення ії структури

Загальна собівартість дорівнює сумі собівартостей продукту:

ЗС = 676 × 83 + 679 × 92 + 681 × 23 = 134239 (тис.г.о.)

Для здійснення заходів щодо зниження собівартості необхідно визначити  її структуру, тобто розрахувати  внесок кожного елементу у загальну повну собівартість.

Матеріальні витрати можуть бути розраховані, виходячи з їх долі у собівартості одиниці продукції  кожного виду; тоді загальні матеріальні  витрати – це сума добутків матеріальних витрат на одиницю продукції на її кількість у натуральному виді (додаток Д).

Мат.витр. = 0,36×676×83 + 0,31×679×92 + 0,43×681×23= 46299,07 (тис.г.о.)

Другий елемент собівартості – оплата праці – містить основну  і додаткову заробітну плату усього промислово-виробничого персоналу. Для його розрахунку необхідно:

1. ЗП_А = 6,82 × 18 = 122,76

ЗП_В = 6,82 × 20,5 = 139,81

 ЗП_С = 7,72 × 13,5 = 104,22

      2)  з урахуванням додаткової:

     ЗП_А = 122,76 × 1,23 = 150,99

ЗП_В = 139,81 × 1,23 = 171,97

     ЗП_С = 104,22 × 1,23 = 128,2

3) ЗП_N = 150,99×83 + 171,97×92 + 128,2×23 = 31302,01 (тис.г.о.);

4) ЗП = ЗП_N × 1,46 = 45700,9 (тис.г.о).

Третій елемент – відрахування у соціальні фонди – визначається, виходячи з величини оплати праці і встановлених відсотків відрахувань = 45700,9× 0,3935 = 17983,3 (тис.г.о)

Четвертий елемент – амортизаційні  відрахування – А = 10244,5 (тис.г.о).

П¢ятий елемент – інші витрати – розраховується як різниця між загальною собівартістю усього випуску товарної продукції і сумою попередніх елементів.

Ін.витр. =134239 –(46299,07+31302,01+17983,3+10244,5)=28410,12 (тис.г.о.)

Структура собівартості товарної продукції

№ п/п	Назва елементу	Грошові одиниці	%
1	Матеріальні витрати	46299,07	34,5
2	Заробітна плата	31302,01	13,3
3	Відрахування в соц. фонди	17983,3	17,4
4	Амортизація	10244,5	13,6
5	Інші витрати	28410,12	21,2
6	Загальна собівартість	134239	100

 

 

 

 

              2.5. Визначення цін на продукцію, формування і розподіл прибутку підприємства

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Величина прибутку характеризує фінансові результати роботи підприємства та визначає його фінансовий стан.

Прибуток можна визначити  за формулою:

                                                                                  _n

П_заг = S ВП_i × П_і + РМ, г.о.

                                                                                 ⁱ⁼¹

де П_заг – загальна сума прибутку, що надійде до підприємства після продажу товарної продукції, г.о.;

     ВП_i – випуск продукції і-ого найменування, шт;

     П_і – прибуток, що заплановано в оптову ціну одиниці продукції і-ого найменування, г.о.;

     РМ – надходження  від реалізації непотрібного  майна, г.о.

П_заг = 83× 202,8 + 92×183,3 + 23×197,5 – 1850 = 36388,5 (тис.г.о).

Чистий прибуток, що залишається  на підприємстві, дорівнює 75% від П_заг. 

3638,5 × 0,75 = 27291,4 (тис.г.о).

Цей прибуток орієнтовано  розподіляється за схемою (у відсотках):

резервний фонд - 5 = 27291,4×0,05 = 1364,6 (тис.г.о);

фонд розвитку виробництва, науки і техніки -50 = 27291,4×0,5 =13995,7;

фонд соціального розвитку – 15 = 27291,4×0,15 = 4093,71 (тис.г.о.);

фонд матеріального заохочування - 30 = 27291,4×0,3 = 8187,42 (тис.г.о).

Фонди соціального розвитку і матеріального заохочування формуються лише за рахунок прибутку, що залишається на підприємстві; фонд розвитку виробництва науки і техніки (ФРВНТ) має і інші джерела (наприклад, амортизаційні відрахування); тому його величину необхідно розраховувати.

Якщо припустити, що ФРВНТ  буде спрямований на придбання нових  основних виробничих фондів, то можна  розрахувати коефіцієнт оновлення  за формулою:

, де                     

 К_онов – коефіцієнт оновлення;

    ОВФ_вв –вартість введених виробничих фондів за певний період, г.о.;

    ОВФ_к – вартість основних виробничих фондів на кінець періоду, г.о.

К_оновл = 1364,6 : 61635 = 0,02.

Величина одержаного коефіцієнта  оновлення дозволяє оцінити достатність  чи брак коштів на реконструкцію підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

2.6. Виконання підприємством  обов’язків перед бюджетом і  соціальними фондами

Підприємство обов’язково  сплачує до бюджетів:

1). податок на прибуток, базова ставка якого встановлена на рівні 25 % від П_заг.

    36388,5 × 0,25 = 9097,125 (тис.г.о).

2). акцизний збір;

3). податок на додану  вартість.

Сума акцизного збору, що сплачує підприємство як виробник підакцизного товару можна визначити за формулою:

                                                                         _n                     C_АЗі

АЗ_заг =S ВП_i × Ц_і × ___________ , г.о.

                                               ⁱ⁼¹                    100

де АЗ_заг - загальна сума акцизних зборів, що сплачується підприємством, г.о.;

     ВП_i – випуск продукції і-ого найменування, шт;

     Ц_і – оптова ціна одиниці продукції і-ого найменування, г.о.;

     C_АЗі – ставка акцизного збору на продукцію і-ого найменування;

      n – номенклатура  випуску.

АЗ_заг = 83×878,8×0,06 + 92×862,3×0,08 + 23×878,5×0,15 = 13749,75 (тис.г.о)

Податок на додану вартість, що складає 20%, дорівнює:           

 

де ПДВ – податок  на додану вартість, г.о.;

    С_ПДВ – ставка податку на додану вартість, %

    ВП_i – випуск продукції і-ого найменування, шт;

    Ц_і – оптова ціна одиниці продукції і-ого найменування, г.о.

ПДВ = 0,2×(83000 ×(878,8 + 52,73) + 92000×(862,3 + 68,98) + 2300×(878,5 + 131,78))= 37246238 (тис. г.о)