Аналіз функціонування малого підприємництва в Україні

В Україні одна з найменш прогнозованих регуляторних політик світу – так як  багато рішень приймаються без обговорення з учасниками ринку.

 

3.2. Аналіз діяльності  малих підприємств в Україні

За офіційними даними, В Україні малі підприємства складають нині 93,7 % від загальної кількості усіх підприємств – суб'єктів підприємницької діяльності. Так, станом на кінець 2012 року їх число склало 150,8 тис. підприємств.

Основні показники розвитку малих підприємств  за 2009-2012 роки подано в табл. 2., а їх динаміку в табл..3. 

 

Таблиця 2.

Основні показники діяльності малих підприємств

 в  Україні за 2009-2012 рр.

Показник	Роки
	2009	2010	2011	2012
Кількість підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць	75	70	70	63
Кількість зайнятих працівників, тис. осіб	2152	2073,6	2070,8	2054,7
Кількість найманих працівників, тис. осіб	2067,8	1992,5	1991,1	1990,5
Середня заробітна плата по малих підприємствах, грн	950,21	1185,5	1317,7	1623,15
Частка обсягу реалізованої продукції малих підприємств до загального обсягу реалізації, %	16,7	14,2	13,8	12,2
Частка підприємств, що одержали збитки, до загальної кількості малих підприємств, %	39,9	41,4	42,5	45,6

 

 

 

Таблиця 3.

Динаміка показників діяльності малих підприємств

 в  Україні за 2009-2012 рр.

Показники	Абсолютна зміна
	2009/10	2010/11	2011/12
Кількість підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць	-5	0	-7
Кількість зайнятих працівників, тис. осіб	-78,4	-2,8	-16,1
Кількість найманих працівників, тис. осіб	-75,3	-1,4	-0,6
Середня заробітна плата по малих підприємствах, грн	235,29	132,2	305,45
Частка обсягу реалізованої продукції малих підприємств до загального обсягу реалізації, %	-2,5	-0,4	-1,6
Частка підприємств, що одержали збитки, до загальної кількості малих підприємств, %	1,5	1,1	3,1

 

Подані дані свідчать про погіршення даного сектора економіки. Всі показники, окрім середньої заробітної плати, яка збільшилась за аналізований період на  672,94 грн., що в більшій мірі зумовлено зростанням мінімальної заробітної плати, відображають зростання негативних тенденцій.  З 2009 по 2012 роки спостерігається зменшення кількості малих підприємств на 10 тис. наявного населення на 12 одиниць, зайнятих і найманих працівників майже на 5% та 4% відповідно. Також відбувається зменшення частки обсягу реалізованої продукції малими підприємствами до загального обсягу реалізації.

Таким чином, проаналізувавши вище зазначене, можна виявити ті головні фактори, які гальмують розвиток даних підприємницьких структур, зокрема це:

1) недостатня  державна підтримка (фінансова, інформаційна, консультаційна);

Особливо гостро стоїть проблема фінансової підтримки,  рівень якої є дуже низьким та не відповідає затвердженому державним бюджетом (табл.4).  

 

 

 

Таблиця 4.

Фінансування заходів регіональних програм розвитку малого підприємництва

Рік	Передбачено фінансування	Фактично профінансовано	Відсоток використаних коштів
2010	37656,1	6959,1	18,5
2011	42139,5	11094,7	26,3
2012	30708,7	14814,7	48,25

 

 

2) недосконала, нестабільна та обтяжлива ситема оподаткування;

Розвитку системи оподаткування малого бізнесу в Україні характеризується постійним зростанням на нього податкового навантаження. Прийняття нового Податкового кодексу  також не дало очікуваних позитивних змін, а навпаки ускладнило проблему вибору оптимальної системи оподаткування та сприяє розвитку лише великому бізнесу.

Пунктом 139.1.12 статті 139 Податкового кодексу визначено, що до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку не включаються витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи-платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації). В наслідок цієї постанови за підрахунками експертів свою діяльність можуть припинити майже 200 тис. малих підприємств, що обов’язково позначиться на державному бюджеті.

Найбільш неприємне нововведення нового Податкового кодексу для фізичних осіб – спрощенців. Витрати на придбання товарів, оплату послуг, робіт, а також інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, який сплачує єдиний податок, не можуть бути віднесені контрагентом на витрати при визначенні оподатковуваної податком прибутку. Дане нововведення призвело до того, що платники податку на прибуток відмовляються від співпраці з підприємцями - спрощенцями, що нівелює всі переваги цього способу оподаткування.

Ще одним важливим моментом є те, що юридичні особи та фізичні особи – єдиноплатники, крім єдиного податку, який склав 34,7% від мінімальної зарплати   у 2011 році.

3) проблеми  в отриманні кредитів;

Позитивним зрушенням у сфері малого бізнесу стала постанова прийнята Кабінетом міністрів України щодо умов його кредитування,  де зазначається, що Український фонд підприємництва на конкурсній основі надає кредити малому бізнесу за умови їх повернення та сплати 1,5 % облікової ставки Національного банку України на момент підписання договору. Проте, як свідчать офіційні дані загалом стан кредитування малого бізнесу знаходиться в досить скрутному становищі (табл.5) Через ризик неповернення кредитних зобов’язань та недосконале державне регулювання і систему правового захисту, переважна більшість українських банків відмовляються співпрацювати з малими суб’єктами господарювання.

Таблиця 5.

Питома вага кредитів, наданих банками України малим підприємствам у загальному обсязі кредитного портфелю банку

Роки	Питома вага кредитів, %
2010	10,7
2011	12,6
2012	13,7

 

 

Для отримання фінансової допомоги суб’єкт повинен надати безліч документаційних підтверджень про свій фінансовий стан, конкурентноспроможність  продукції, повинен мати позитивну ділову репутацію, належати до відповідної вікової категорії (не менше 21 року на момент отримання кредиту та не більше 65років на кінцевий термін його погашення) та багато інших перепон.

За свідченням представників провідних банків на сьогоднішній день в Україні лише 5 банків мають спеціальні програми фінансування для малих підприємств .

Отже, перед підприємствами малого бізнесу постають такі проблеми, пов’язані з банківським кредитуванням:  високі відсоткові ставки;  потреба ліквідної застави для забезпечення гарантій повернення кредитних; коротко- та середньостроковий характер кредитів, що пропонуються банківськими установами (суб’єкти малого бізнесу потребують невеликі за обсягом довгострокові кредити з погашенням рівними частинами); недостатня поінформованість суб’єктів господарювання про умови надання кредитних фінансових ресурсів;  загроза втрати контролю за своїм підприємством .

4) незадовільна  інтеграційна підтримка;

Малі підприємства України постійно зазнають тиску з боку великих корпорацій та конкурують між собою. Окрім цього, новий Податковий кодекс своєю постановою про заборону великому бізнесу вносити до валових витрат витрати на купівлю товарів чи послуг, отриманих від підприємців, що працюють за спрощеною системою оподаткування робить їх співпрацю невигідною.

5) негативна  динаміка основних макроекономічних  показників, наприклад обмеженість  внутрішнього попиту та наявність  кризи збуту; недостатня урегульованість  відносини між суб’єктами підприємницької  діяльності і органами влади; негативні інфляційні процеси, що  ведуть  до збільшення витрат підприємства на сировину, матеріали  та всі інші елементи, що включаються до собівартості.

Означені проблеми функціонування та розвитку малого бізнесу в Україні потребують кардинального перегляду державної регуляторної політики у цій сфері.

Механізм змін регуляторної політики щодо покращення розвитку малого бізнесу.

Одним із інструментів підвищення прибутковості малих підприємств є широке впровадження системи коопераційних зв’язків між малим та великим бізнесом на основі таких форм як аутсорсинг та інсорсинг, лізинг, венчурне фінансування та субпідряд.

Особливо ефективною для України є одна із видів венчурного фінансування – бізнес-інкубатор. Кількість бізнес-інкубаторів на території України є дуже низькою (68 інкубаторів на кінець 2011 року), порівняно з провідними країнами ринкової економіки, де дані структури в короткі терміни дали свій результат. Головним  їх завданнями є надання суб’єктам малого підприємництва комплексних послуг: юридичної, консалтингової, інформаційної підтримки, підготовки кадрів для малих підприємств, пошук інвесторів, надання в оренду обладнаних оргтехнікою приміщень тощо.

 

 

 

 

 

Висновки

Мале підприємництво є важливим фактором розвитку та ефективного функціонування економіки. На сьогоднішній день, в умовах фінансової нестабільності мале підприємництво має певні переваги по відношенню до великих підприємств, але все таки спостерігаються негативні тенденції у розвитку малого підприємництва, що перешкоджають його ефективному функціонуванню.

Дана проблема особливо актуальною є в умовах сьогодення, коли Україну охопила світова фінансова криза. Оскільки мале підприємництво є досить поширеною і складною за своєю функціональною роллю категорією, то у процесі своєї діяльності воно стикається з рядом проблем, що заважають його нормальній роботі і цим самим зменшують прибутковість підприємницьких структур.

Передумовами масового виникнення суб'єктів малого підприємництва в Україні  є:

-    наявність товарного виробництва і перехід до ринкових відносин з початку 90-х років, бо підприємець не існує поза ринком, а ринок неможливий без підприємництва;

-    надання економічної свободи підприємцям, гарантій свобод і прав (вибір виду господарської діяльності, відсутність регламентації зверху відносно спеціалізації, диверсифікації, засобів виробництва, продукту, доходів; свобода заключення контрактів, встановлення цін, забезпечення доступу до ресурсів і ринкам збуту; можливість вільного найму робочої сили і т.д.);

-    забезпечення рівних умов господарювання для різних організаційних типів і форм малого підприємництва;

- державна  підтримка малого підприємництва  у фінансовій і ресурсній сферах  і її передбаченість (пільговий  податковий і кредитний режим, що створює стимули для відкриття  нових підприємницьких структур; формування розвиненої інфраструктури  підтримки (інноваційних, маркетингових, рекламних, учбових і інних центрів) і т.д. (Закон України „Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000р.);

-      формування позитивної громадської думки до підприємництва взагалі як до почесної справи в суспільстві. Визнання суб'єкта підприємництва основним носієм ринкових відносин, без якого неможливе існування повноцінного, розвиненого ринку;

-      створення добротної правової бази, що забезпечує державний захист підприємницької діяльності – законів про землю, власність, оподаткування, про банки, кредитну систему, про оренду; роздержавлення власності.

 

Використана література

 

1. Податковий кодекс України  від 02.12.2010 р. №2755-VI (з наступними змінами і доповненнями) [Електроний ресурс]. – Режим доступу. – http://zakon.rada.gov.ua
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436- IV [Електроний ресурс]. – Режим доступу. – http://zakon.rada.gov.ua
3. Гринчуцький В. І., Карапетян Е. Т., Погріщук Б. В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури,  2010. – 304 с.
4. Господарське право України: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. Н.О.Саніахметової. — X.: «Одіссей», 2005. - 608 с.
5. Труфен А. Деякі аспекти визначення поняття «суб’єкт малого підприємництва» відповідно до діючого законодавства. Стаття. [Електроний ресурс]. – Режим доступу. – http:// http://sophus.at.ua
6. Васільєва Л.М. Необхідність та передумови виникнення малих форм господарювання. Стаття. [Електроний ресурс]. – Режим доступу. –
7. http://www.rusnauka.com