Моделі рівноважного зростання та прогнозні моделі розвитку економіки

Оборот підприємств оптової торгівлі за січень 2012р. становив 59,9 млрд. грн. Фізичний обсяг оптового товарообороту порівняно з січнем 2011 р. збільшився на 8,4%. Оборот роздрібної торгівлі (включаючи роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями) за січень 2012 р. становив 41,1 млрд. грн., що на 11,7% більше обсягу січня 2011 р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 30,9%.    Індекс споживчих цін (ІСЦ) у січні 2012 р. становив 101,0% (у січні 2011 р. - 101,8%); індекс цін виробників промислової продукції - 101,3% (101,9%). Індекси споживчих цін у січні 2012 р. наведено у Додатку В.

На ринку праці кількість зареєстрованих безробітних на 1 лютого 2012р. порівняно з 1 січня 2011р. збільшилась на 7,5% і становила 585,6 тис. осіб, що на 11,2% більше порівняно з відповідною датою та попередніми роками (табл. 3.3.).

Таблиця 3.3.

Динаміка рівня безробіття в Україні за 2010-2012 рр.

Показник	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Абсолютний приріст, %		Темп приросту, %
				2011-2010 рр.	2012-2011 рр.	2011-2010 рр.	2012-2011 рр.
Рівень безробіття,%	6	8,4	9	2,4	0,6	40,0	7,1

 

У період з 2010-2012 рр. спостерігається постійний темп приросту рівня безробіття на 40,0% та 7,1% відповідно. 

На 1 січня 2012 р. в Україні, за оцінкою державного комітету статистики України, проживало 45778,5 тис. осіб. Упродовж 2011 р. чисельність населення зменшилася на 184,4 тис. осіб, що в розрахунку на 1000 жителів становило 4,0 особи. Для порівняльного аналізу основних макроекономічних чинників див. у Додатку А. Порівнюючи основні макроекономічні данні, можна сказати, що макроекономічна ситуація нормалізується, спостерігається зростання більшості основних макроекономічних показників.

 

3.2.  Середньостроковий прогноз ефективності соціально-економічного розвитку України 2012-2015 роки.

Однією з найважливіших  закономірностей соціально-економічного розвитку (СЕР) є визначення  впливу  інвестицій  на  економічне  зростання  та  дефлятор  ВВП.  Найбільший  ефект  економічного  зростання  дає  саме  збільшення  інвестицій,  тому  вони  є  зв’язувальним  елементом  між  сукупним  попитом  та сукупною пропозицією.

Ідентифікація  виробничої  функції  для  офіційних  статистичних  даних  економіки  України дозволила  виявити  статистичну  залежність  коефіцієнта  завантаження  виробничого  капіталу  від інвестицій  (валового  нагромадження  основного  капіталу)    у  поточному періоді .  Цей коефіцієнт  визначає  темпи  зростання  економіки  (реальний  ВВП)  країни  та  дефлятор  ВВП  (кут нахилу визначає, якою мірою вплив інвестицій буде розподілятися між економічним зростанням та інфляцією) і нелінійно залежить від обсягів залучених інвестицій. 

Визначення  такої  залежності  дозволяє  обчислювати  прогнозні  значення  коефіцієнта завантаження  капіталу,  обчислювати  потенційно  можливий  ВВП  за  умов  повного  використання факторів  виробництва  та  передбачати  на  прогнозні  періоди  необхідний  обсяг  інвестицій  для забезпечення  заданих  темпів  економічного  зростання.  Наведена  динаміка  демонструє  явище “гістерезису”, тобто після падіння обсягу інвестицій зростання завантаження капіталу відбувається по  іншій  траєкторії  деякій  період  часу  (приблизно  3-4  р.)  до  виходу  на  природну  траєкторію завантаження капіталу. Виявлена залежність має дуже важливе значення для прогнозування темпів економічного  зростання  та  може  бути  використана  для  прогнозування  інвестицій  та  темпів економічного зростання майбутніх періодів. 

На основі наступних данних можна побудувати графік,і зробити прогноз на три періоди вперед.(табл.3.4)

 

Таблиця 3.4.

Залежність коефіцієнта  завантаження капіталу від обсягів інвестицій в Україні 1999-2012рр

 

Показник	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Коефіцієнт завантаження капіталу	0,35	0,4	0,42	0,44	0,5	0,58	0,58	0,59	0,61	0,6	0,48	0,5	0,15	0,2
Обсяг інвестицій,млрд.грн..	20	40	48	49	60	75	100	140	210	260	160	210	275	330

 

 

Рис. 3.4. Залежність коефіцієнта  завантаження капіталу від обсягів  інвестицій в Україні 1999-2015рр

Використовуючи  макроекономічну  модель  загальної  економічної  рівноваги, виявлену залежність завантаження капіталу від інвестицій та зроблені припущення щодо темпів зростання інвестицій,  заробітної плати,  експорту  та  імпорту товарів і послуг,  отримаємо наступні прогнозні макропоказники на середньостроковий період (2012-2015 рр.) в цілому по Україні (табл. 3.5):

Таблиця  3.5

Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України 2012-2015рр

№	Показник	2012-2013 (у середньому)	2014-2015 (у середньому)
1	Номінальний ВВП, млрд..грн	1812,1	2605,5
2	ВВП реальний , % до попереднього року	107,6	105,9
3	Дефлятор ВВП (середній за рік), %	114,5	112,1
4	Доходи зведеного бюджету, млрд.грн                                                 % до ВВП	497,5 28,0	756,9 29,2
5	Видатки зведеного бюджету, млрд..грн                                               % до ВВП	543,1 30,6	786,9 30,4
6	Дефіцит зведеного бюджету, млрд. грн.                                               % до ВВП	44,7 2,51	30,0 1,16
7	Експорт товарів  і послуг, млрд. дол. США                                             % рік до року	113,3 15,0	142,3 13,0
8	Імпорт  товарів  і послуг, млрд. дол. США                                             % рік до року	117,3 13,0	143,3 13,0
9	Сальдо товарів і послуг, млрд..дол США	-3,9	-0,7
10	Середньомісячна з/п, грн. %, до попереднього року( відносно дефлятора ВВП)	3514,2 104,2	4939,2 106,4
11	Наявний доход домогосподарств,млрд.  грн. %, до попереднього року( відносно дефлятора ВВП)	1388,1 109,4	2014,0 106,9
12	Загальне споживання (С+G), млрд.грн %, до попереднього року( відносно дефлятора ВВП)	1467,8 107,1	2068,4 103,4
13	Сукупний внутр. Попит (С+G+I), млрд.грн %, до попереднього року( відносно дефлятора ВВП)	1806,5  106,6	2570,5 104,2

 

   

За  останні  10  років  максимальне  значення  ступеня  інноваційності  СЕР спостерігалося  у промисловості (7,0  %)  у 2005  р.  завдяки зменшенню тіньової  складової ВДВ, збільшенню  узагальненої  продуктивності,  частки  оплати  праці у випуску,  суттєвому збільшенню заробітної  плати з 590,0  до  806,0  грн.,  покращанню  технології  виробництва та  використанню потенційних можливостей,  незважаючи  на  незначні  темпи зростання реальної  ВДВ. Мінімальне значення  ступеня інноваційності  спостерігалось  у будівництві у 2008  р.  на  рівні -11  %.  За прогнозними розрахунками середньорічні значення ступеня інноваційності за період 2000-2015 рр. за  видами  економічної діяльності  склали:  у сільському  господарстві  – 1,6;  у послугах  – 0,9;  у транспорті та зв’язку – 0,8; у промисловості – 0,6; у будівництві – від’ємний -1,4 %. У прогнозних

періодах спостерігається  практично нульовий ступінь  інноваційності СЕР за  інерційним сценарієм  розвитку України.

   Для повного уявлення  про процеси,  що  відбуваються,  доцільне  виділення з інтегрального критерію  економічної (узагальнена продуктивність,  технологія  виробництва,  рівень  використання потенційних можливостей)  та  соціальної  (соціальна справедливість,  тіньова економіка,  рівень використання  праці)  складових.  Така  реалізація  дає можливість  отримати  окремо  показники динаміки  ефективності  та  ступеня інноваційності  соціального та  економічного  розвитку  як  для країни в цілому, так і за основними видами економічної діяльності.Аналіз  динаміки  ефективності  економічного  розвитку  України свідчить  про пожвавлення економічного  розвитку  та  початок виходу  з кризи.            За  прогнозними розрахунками  рівень ефективності  економічного  розвитку  2008р.  досягатиметься  у 2013  р.. Навпаки, рівень ефективності соціального розвитку знижується до 2012 р. з подальшою стабілізацією до 2015 р. Можна прогнозувати,  що  економічний розвиток  дасть змогу в подальшому  підвищити рівень соціального розвитку.  За  середньорічними значеннями  ступеня інноваційності  соціального  та економічного розвитку лідирує  економічний розвиток – 1,2 %   проти 0,4 %  соціального розвитку .

 

По динаміці складових  інтегрального критерію можна судити про поточні недоліки і розробляти заходи  для  їхньої  ліквідації.  Необхідно  пам'ятати,  що  ідеальне  (теоретичне)  значення  частинних  критеріїв дорівнює 1, якщо їхнє значення більше 0,5 − це прийнятній рівень.  Як  видно  з  результатів  моделювання,  найбільшої  уваги  потребують  показники  узагальненої продуктивності  та  соціальної  справедливості, що  пов’язано  з  падінням  коефіцієнта  завантаження

капіталу  та  зниженням  частки  оплати праці  у  випуску  відповідно.  Завантаження  капіталу,  у  свою чергу,  залежить  від  інвестицій,  від  експорту  і  внутрішнього  споживання.  Із  шести  критеріїв, починаючи з 2011 р., негативну динаміку у прогнозних періодах мають критерії наявності  тіньової економіки,  соціальної  справедливості  та  узагальненої  продуктивності,  що  обумовлює  відповідні  заходи. 

  Таким  чином,  моделювання  та  аналіз  ефективності  та  інноваційності  соціально-економічного розвитку України за розробленим сценарієм розвитку дозволяє дійти таких висновків:

1.  Аналіз  динаміки  інтегрального  критерію  і   його  складових  дає  можливість  виявити  “вузькі місця”,  тобто  зробити  поперечний  зріз  економіки,  що  є  необхідним  фундаментом  для  розробки  цілеспрямованої  стратегії   розвитку  країни.  За  визначеним  інерційним  сценарієм  розвитку 

(зростання  інвестицій, заробітної плати, доходів   і видатків бюджету, експорту  та  імпорту товарів  і послуг) можливе середньорічне зростання  реального ВВП України на рівні  6,5 % до 2015 р. 

2.  За  інтегральним  критерієм  соціально-економічного  розвитку  України  2010  р.  став  переломним, з якого починається  період зростання та подальший  повільний етап виходу з кризи  - 2013−2015 рр. На жаль, досягнення рівня  соціально-економічного розвитку 2008 р.,  за визначеним сценарієм,  буде можливим лише у 2015 р. На тлі стабілізації та подальшого зростання економічної складової інтегрального критерію соціальна складова продовжує знижуватись до 2013 р., після чого стабілізується та починає повільно зростати у 2015 р. Незважаючи на реальне зростання заробітної плати і попиту  на  працю,  від’ємна  динаміка  соціальної  складової інтегрального критерію обумовлена зниженням частки оплати праці у випуску та зростанням тіньової економіки. 

3.  Найважливішою  характеристикою   оновлення  економіки  є   початок  зростання  завантаження  виробничого капіталу по  всіх  секторах економіки  (за рахунок   зростання  зовнішнього попиту), що обумовлює позитивні темпи  зростання в промисловості, транспорті  і зв’язку та  істотне скорочення  негативних  темпів  зростання   в  будівництві. Необхідною  умовою  підтримання  прийнятних  темпів економічного зростання  є збереження частки валового  нагромадження капіталу у ВВП  на рівні не менше 22,0 %.

4. Тіньова складова в  умовах трансформаційної економіки  є абсолютно очевидним фактом, а  її нелегальність  обумовлена  слабкістю  соціально-економічних   інститутів.  Збільшенню  тіньової  економіки сприяє скорочення  виробництва в основних видах  економічної діяльності, низька  частка оплати праці у випуску  та ФОП у ВВП, збереження  високого рівня бідності працюючого  населення, високий  рівень  оподаткування  легального  бізнесу,  у  тому  числі  внесків   до  державних  соціальних фондів,  низький  рівень  дотримання  законів  і,  як  наслідок,  втрата  довіри  до  правоохоронної  й судової систем держави.