Організація виробництва сирого бензолу в умовах ВАТ «Дніпрококс»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Октября 2014 в 20:46, курсовая работа

Краткое описание

Підприємство ВАТ «Дніпрококс» випускає кокс та хімічні продукти коксування (кам’яновугільна смола, аміак, сирий бензол, толуол, ксилол, сульфат амонію та ін.).
Сирий бензол – рідина, яка містить бензол, толуол, ксилол і інші вуглеводні. Сирий бензол розділяють на фракції ректифікацією (випаруванням з подальшою конденсацією парів). Отримані напівпродукти піддають очищенню і вторинній ректифікації, в результаті чого одержують чисті бензол, толуол, ксилол, сольвент і сірководень. З бензолу можна добути фенол, сульфонал, анілінові барвники, стирол, нітробензол, отрутохімікати, лаки, синтетичні смоли і багато інших продуктів.

Содержание

Вступ....................................................................................................................... 3
Розділ 1 Просторове розміщення підприємства, його структура.... ................5
Розділ 2 Організаційна структура управління підприємством та ділянкою....7
Розділ 3 Тип та метод організації виробництва сирого бензолу.......................9
3.1 Визначення типу виробництва та його техніко-економічна
характеристика........................................................................................10
3.2 Метод організації виробництва сирого бензолу на ділянці, умови застосування..........................................................................................................10
3.2.1 Технологічна схема виробництва сирого бензолу.................... ..12
3.2.2 Техніко-економічні розрахунки для прийнятого методу
організації виробництва .................................................................14
Розділ 4 Заходи по удосконаленню організації виробництва...........................15
Розділ 5 Розрахунок проектної виробничої потужності та виробничої
програми випуску сирого бензолу.......................................................19
Розділ 6 Складання кошторису витрат на виробництво сирого бензолу....................................................................................................................22
Розділ 7 Розрахунок проектуємих техніко-економічних показників роботи
ділянки.....................................................................................................28
Висновки...............................................................................................................32
Список використаної літератури.....................................................................33

Вложенные файлы: 1 файл

Organizatsiya_virobnitstva_sirogo_benzolu.docx

— 65.80 Кб (Скачать файл)

Теф = Треж – Трем

     де:   Треж - режимний час роботи обладнання за рік (год);

             Трем - час простою обладнання згідно з графіком планово - попередніх ремонтів для даного обладнання;

Теф = 8760 – 340 = 8420 год

Пот(пр) = 1,6892*1*8420 = 14223,16 т

  т/год

5.3. Розраховуємо збільшення виробничої потужності у результаті прийнятих у роботі заходів відносно потужності базового обладнання.

ΔПот = Пот(пр) – Пот(баз) = 14223,16 – 13812 = 411,16 т.

Для оцінки ефективності використання виробничої потужності розраховуємо коефіцієнт екстенсивності використання обладнання.

       Кекс =

       Кекс =

5.4. Розраховуємо виробничу програму.

Для визначення величини виробничої програми в натуральному вимірі прирівнюємо досягнуте підвищення потужності до додаткового випуску продукції в результаті запропонованих заходів:

∆Пот = ∆В

де: ΔВ - додатковий випуск продукції, забезпечений збільшенням виробничої потужності.

Тоді виробнича програма цеху по сирому бензолу складає

         Впр = Вбаз + ∆В

де: Вбаз - фактичний випуск продукції базового цеху.

         Вбаз = 693*12 = 8316 т.

          Впр = 8316+411,16 = 8727,16 т.

Величина виробничої програми у вартісному виразі визначається на основі оптової ціни на сирий бензол.

ТПпр. = Впр * Ц

де: ТПпр - товарна продукція за проектом

Ц - оптова ціна одиниці товарної продукції за даними підприємства.

Тпр = 8727,16*1500 = 13090740 (тис. грн)

 

                                                                                                    Таблиця 1.

Виробнича програма

Найменування продукції

Натуральні одиниці вимірювання

Обсяг продукції у натуральному вимірі

Оптова ціна за одиницю продукції

Вартість товарної продукції (грн)

Сирий бензол

т

8727,16

1500

13090740


 

 

На основі розрахунку виробничої програми визначаємо коефіцієнт використання потужності:

Кпот =

Кпот =

 

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання визначаємо за формулою:

Кін =

де: qпл - планова годинна продуктивність обладнання у натуральних одиницях

Кін =

          qпл =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 6. Складання кошторису витрат на виробництво сирого бензолу.

Витрати операційної діяльності групується за такими економічними елементами:

      • матеріальні витрати

      • витрати на оплату праці

      • відрахування на соціальні заходи

      • амортизація

      • інші операційні витрати.

 

6.1. Матеріальні  витрати.

Матеріальні витрати включають витрати на:

      • сировину і матеріали,

      • напівфабрикати та комплектуючі вироби,

      • паливо та енергію,

      • тару та тарні матеріали,

      • інші матеріальні витрати.

6.1.1., 6.1.2. – Витрати на сировину і матеріали та напівфабрикати і комплектуючи визначаємо за формулами:

Вм = НВ2 * ОЦ * Впр

де: НВ2 - норма витрат сировини, матеріалів, напівфабрикату чи комплектуючих виробів у натуральному вимірі за проектними даними;

ОЦ - оптова ціна одиниці ресурсу;

Впр - річна виробнича програма випуску продукції у натуральному вимірі.

          Вм = 0,09785*51,25*8727,16 = 43 765,0711

          НВ2 = НВ1 * Кзв

          НВ2 = 0,103*0,95 = 0,0978

 

6.1.3. Витрати на  паливо та енергію визначаємо  за формулою:

Q1 = * ОЦел

де: Пвст - встановлена потужність обладнання ділянки у Квт;

Теф - ефективний річний фонд часу роботи обладнання;

Кін - коефіцієнт використання обладнання за продуктивністю;

Ко - коефіцієнт одночасної роботи обладнання дорівнює 0,6 - 0,7;

Км - коефіцієнт утрат електроенергії умережі прийняти 0,96;

Кел - коефіцієнт дії електрообладнання дорівнює 0,85 - 0,9;

ОЦел - оптова ціна 1квт.год електроенергії.

          Q1 = 145761,894 (грн.)

Річні витрати електроенергії на освітлення визначаємо за формулою:

         Q2 = * ОЦел

де:   h - кількість встановлених світильників;

 W - середня потужність одиниці світловоїточки;

Тгор - середній час горіння за рік;

Ко - коефіцієнт одночасного використання світильників (прийняти 0,85 - 0,9).

         Q2 = 24173,82 (грн.)

Річні витрати технічної води на виробничі потреби визначаємо за формулою:

Q4 = НВв * Впр * ОЦв

де: НВв - норма витрат води на одиницю продукції (за заводськими даними); ОЦв - ціна за 1м3 води.

Q4.1 = 16,35*8727,16*0,69 =98455,4555 (грн.)

Річні витрати чистої води на виробничі потреби визначаємо за формулою:

Q4 = НВв * Впр * ОЦв

          Q4.2 = 60,1*8727,16*0,87 =456317,015 (грн.)

Річні витрати води на побутові потреби визначаємо за формулою:

Q5 = (25+40+4) * Чсп * tеф * ОЦв

де: Чсп - спискова чисельність працюючих ділянки;

     tеф - ефективний час роботи одного працюючого у днях.

 

Q5 = 88*215*0,87  = 11357,68 (грн.)

6.1.5. Інші матеріальні  витрати.

Інші матеріальні витрати приймаємо у розмірі 20 % від суми попередніх матеріальних витрат.

Qп = 3,87*8727,16*119,33 = 4030264,45 (грн.)

          Qін = (4799452,47*20)/100 =959890,494 (грн.)

          МВ = 43765,0711 + 145761,894 + 24173,82 + 98455,4555 + 456317,015 + 11357,68 + 4030264,45 + 959890,494 = 5772114,46 (грн.)

 

6.2. Витрати на  оплату праці.

Витрати на оплату праці включають:

      • річний фонд зарплати основних робітників,

      • річний фонд зарплати допоміжних робітників,

      • річний фонд зарплати управлінського персоналу цеху (керівників, спеціалістів, службовців).

Річний фонд зарплати основних робітників визначаємо за формулою:

ФЗПор = ФЗПос + ФЗПдод

де:   ФЗПос – основний фонд зарплати

ФЗПдод – додатковий фонд зарплати

ФЗПос = Тст(год)*Чсп*Теф = 9,8*12*1688 = 198508,8 (грн.)

де:   Тст(год) – середня годинна тарифна ставка одного основного робітника;

        Чсп  – спискова чисельність основних  робітників

          Чсп(осн) = 12 чол

         Теф взято з балансу робочого  часу, який надано в додатку  Д.

ФЗПдод = 39701,76+26401,67+6550,7904+4367,1936+19850,88 = 96872,294 (грн.)

Пс = (грн.)

Дн = (грн.)

Дв = = 6550,7904 (грн.)

Дсв = = 4367,1936 (грн.)

Дін = 19850,88 (грн.)

Пс – премія;

Дн – доплати за роботу у нічний час;

Дв – доплати за роботу у вечірні зміни;

Дсв – доплати за роботу у святкові дні;

Дін – інші додаткові віплати.

ФЗПор = 198508,8+96872,294 = 295381,094 (грн.)

Річний фонд зарплати допоміжних робітників визначаємо за формулою:

ФЗПос = 9,8*15*1720 = 252840 (грн.)

Чсп = 15 чол

ФЗПдод = 111009,92 (грн.)

Пс = 37926 (грн.)

Дн = 33893,72 (грн.)

Дв = 8343,72 (грн.)

Дсв = 5562,48 (грн.)

Дін = 25284 (грн.)

ФЗПдр = 252840 + 111009,92 = 363849,92 (грн.)

 

Річний фонд зарплати керівників визначаємо за формулою:

ФЗПу = 191193,75 +19119,38 = 210313,13 (грн.)

ФЗПосн = 5*3476,25*11 = 191193,75 (грн.)

ФЗПдод = (грн.)

ФЗПор – річний фонд зарплати основних робітників;

ФЗПдр – річний фонд зарплати допоміжних робітників;

ФЗПу – річний фонд зарплати управлінських працівників.

 

Загальні витрати на оплату праці трудящих ділянки дорівнюють

ФЗПзаг = 295381,094+363849,92 + 210313,13 = 869544,14 (грн.)

6.3. Відрахування на соціальні заходи

        Ці  заходи складають 38,8 % від загальних  витрат.

ВСС = (грн.)

6.4. Амортизація.

До елементу «Амортизація» входить сума нарахованої амортизації основних фондів та нематеріальних активів. Для визначення річної амортизації беремо дані початкової вартості конкретних груп основних фондів цеху та затверджені згідно із Законом «Про оподаткування прибутку» норми амортизації. Розрахунок приводимо у таблиці 2.

                                                                                                       Таблиця 2 

Початкова вартість та річна амортизація основних фондів за проектом

Види основних фондів

один. вимір.

Початкова вартість

Норма амортизації

Річна амортизація

  1. Будівлі, споруди, передавальні пристрої

тис. грн

2710,44272

8%

216,83542

  1. Транспорт, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти

тис. грн

275,63824

40%

110,2553

  1. Основні фонди, які не входять до груп 1,2,4

тис. грн

1424,13092

24%

341,79142

  1. ЕОМ, програмне забезпечення, інформаційні системи

тис. грн

183,75883

60%

110,2553

Підсумок

тис. грн

4593,97071

-

779,13744


 

 

Річна амортизація визначається за формулою:

Ар =

де: ОФ – початкова вартість основних фондів;

       На –  норма амортизації.

       Ар1 =

Для інших груп розрахунки аналогічні.

 

6.5. Інші операційні  витрати.

До цього елементу витрат належать витрати на відрядження, придбання технічної літератури, проведення аудиту, транспортне обслуговування, витрати на охорону праці, інші витрати. Приймаємо їх за 30% від суми попередніх елементів в кошторису:

ІОП =

         ІОП  = (грн.)

 

6.6. Кошторис витрат  виробництва.

Кошторис витрат виробництва надаємо у вигляді таблиці 3.

 

                                                                                                      Таблиця 3

Кошторис витрат виробництва

Економічні елементи витрат

один. вимір.

Абсолютне значення

  1. Матеріальні витрати

грн.

5772114,46

  1. Витрати на оплату праці

грн.

 

 
  1. Відрахування на соціальні заходи

грн.

 

 
  1. Річна амортизація

грн.

799134,44

  1. Інші операційні витрати

грн.

 

 

Підсумок

грн.

9739468,61


 

 

У зв`язку з тим, що згідно із завданням цех умовно випускає один вид продукції, визначаємо собівартість одиниці продукції за проектом:

Спр = = (грн.)

де:  КВ – кошторис витрат на рік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 7. Розрахунок проектуємих техніко-економічних показників роботи цеху вловлювання хімічних речовин.

 

7.1. Відносне підвищення  продуктивності праці.

Цей показник визначаємо за формулою:

Δ ПП = = %

де: Вбаз; Впр - річний обсяг виробництва за даними підприємства і запроектовані у натуральному вимірі;

Чбаз; Чпр - чисельність працюючих відповідно до і після впровадження заходів з удосконалення виробництва.

7.2. Відносне зниження  собівартості продукції.

Цей показник визначаємо за формулою:

ΔС = 100% -

де:  Сбаз; Спр - виробнича собівартість одиниці продукції відповідно базова (дані підприємства) та проектна.

          ΔС = 100 –  = 12,87%

 

7.3. Витрати на 1 грн. товарної продукції:

 

- базові                   = = 0,85(грн.)

 

- за проектом         (грн.)

де:     ВСбаз; ВСпр - відповідно базова та проектна виробнича собівартість    річного випуску продукції;

         ТПбаз, ТПпр - річний випуск товарної продукції за даними підприємства та за проектом.

7.4. Приріст прибутку  в результаті впровадження у  виробництво організаційно-технічних  заходів.

 

Приріст прибутку розраховуємо за формулою:

∆Пр = Прпр - Прбаз

де: Прпр, Прбаз - операційний прибуток підрозділу за рік за даними підприємства (базовий) і за проектом;

 

Річний прибуток базовий рахуємо так:

 (грн.)

де: ОЦ - оптова ціна одиниці продукції без ПДВ за даними підприємства;

      , - адміністративні витрати та витрати на збут на одиницю продукції за даними підприємства.

 (грн.)

31 (грн.)

 (грн.)

 (грн.)

 (грн.)

        ΔПр = = (грн.)

 

7.5. Рентабельність  виробництва.

 

Рвирбаз =

Рвирпр. =

де:   ОЗбаз ; ОЗпр - вартість оборотних засобів ділянки базова та за проектом;

ОФбаз, ОФпр – вартість виробничих фондів за даними ділянки та за проектом.

 

 

 

 

7.6. Рентабельність  сирого бензолу

 

Рпрбаз =

Рпрпр. =

Рбаз =

Рпр =

 

7.7 Фондовіддача  виробничих фондів

 

Базова               fвід = = т/грн

 

За проектом     fвід = т/грн

 

7.8. Термін окупності  додаткових капітальних вкладів.

 

Ток = (р)

де:       ΔК – додаткові капіталовкладення на удосконалення виробництва.

 

7.9. Річний економічний  ефект від впровадження організаційно-технічних  заходів:

 

Ееф = ∆Пр – Ен * ∆К

Информация о работе Організація виробництва сирого бензолу в умовах ВАТ «Дніпрококс»