Потенціал підприємства: формування та оцінка

Міністерство  освіти та науки України

Промислово-економічний  коледж НАУ

 

 

 

 

Реферат

З економіки підприємства

На тему:

«Потенціал підприємства: формування та оцінка».

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка 2 курсу

Групи №425-КД

Лесик Анастасія

Перевірила:Гоменюк В. А.

 

 

 

 

-Київ 2013-

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1.Сутність потенціалу підприємства.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1.Теоретичні основи оцінки потенціалу підприємства.

2.2. Методичні підходи до оцінки потенціалу підприємства

2.3. Загальна оцінка вартості підприємства.

Висновки.

Використана література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сучасний економічний  розвиток свідчить про необхідність використання нових теоретичних  підходів, прикладного інструментарію, які уможливлюють ефективне подолання  складними соціально-економічними системами господарювання різних рівнів невизначеності динамічного ринкового  середовища та дасть змогу своєчасно  адаптуватися до нього.

Для ефективного функціонування і забезпечення конкурентоспроможності підприємств та інших суб'єктів  господарювання необхідно якісно розвивати  матеріально-технічні, структурно-функціональні, соціально-трудові та інші елементи потенціалу. Це зумовлює виключну увагу  керівників підприємницьких структур до ефективного управління технологічними й організаційними змінами, а  особливо до алгоритмів визначення та використання їхніх потенційних  соціально-економічних можливостей.

Термін «потенціал» у  своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «potentia» й означає «приховані можливості», які в господарській практиці завдяки праці можуть стати реальністю. Вперше про цей термін згадано в 1924 році Воблиєм К.Г.

У вітчизняній економічній  літературі цей термін у широкому розумінні трактують як можливості, наявні сили, запаси, засоби, які можуть бути використані, або як рівень потужності у будь-якому відношенні, сукупність засобів, необхідних для чого-небудь. Тлумачний словник української мови також під цим терміном розуміє „приховані здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов”.

Таким чином термін „потенціал”  означає наявність у кого-небудь прихованих можливостей, які ще не виявилися, або здатності діяти у відповідних сферах.

Мета і завдання реферату  полягає в слідуючому:

1. Визначити сутність  «потенціалу підприємства», оглянути видову класифікацію потенціалів і їхню роль в управлінні та державному регулюванні економічних процесів.

2. Ознайомитися з методологічними  підходами і методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу сучасних підприємств, визначити прикладні моделі вимірювання, оцінки та забезпечення стратегічних конкурентних переваг.

3. Дослідити загальні принципи, методи і нормативно-методичні положення оцінки потенціалу підприємства як динамічної поліструктурної виробничо-господарської та соціальної системи.

4. Вивчити особливості  методичного інструментарію оцінки  вартості машин та обладнання, рівня їх фізичного, функціонального, технологічного та економічного старіння.

5. Визначити методологічний  підхід до ринкової оцінки потенціалу управлінського і техніко-технологічного персоналу та його впливу на вартість підприємницьких структур.

 

 

1.1. Сутність потенціалу  підприємства

Вивчення еволюції наукового  розуміння терміна «потенціал»  дає змогу зробити висновок, що його запровадження в економічні дослідження було пов'язане з розробкою проблем комплексної оцінки рівня розвитку виробничих сил у двадцяті роки минулого століття.

У розвитку сучасних уявлень  про потенціал можна виділити три напрямки. Представники першого (Д. Черников, С. Бєлова, Є. Фігурнов та інші) стверджують, що потенціал – це сукупність необхідних для функціонування або розвитку системи різних видів ресурсів. До складових потенціалу в цьому розумінні відносять відповідні трудові, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси, які залучаються у сферу вдосконалення виробництва.

Друга група авторів (М. А. Іванов, Ю. Г. Одегов, К. Л. Андреєв та інші) уявляє потенціал як систему  матеріальних та трудових факторів (умов, складових), що забезпечують досягнення мети виробництва. Основою для такого підходу є висловлювання К. Маркса про те. що засоби праці, предмет праці та робоча сила як фактори виробництва та елементи утворення нового продукту виступають як можливості, що підкреслює їхній потенційний характер

Учені третього напрямку (І. Ансофф) розглядають потенціал як здатність комплексу ресурсів економічної системи виконувати поставлені перед нею завдання. Потенціал, на їхню думку, – це цілісне уявлення про єдність структури і функції об'єкта.

Загальна характеристика потенціалу підприємства.

Перехід до нового механізму  господарювання значно підвищив актуальність дослідження тих ринкових ознак потенціалу, котрі якнайповніше виражають, на нашу думку, поняття «потенціал підприємства».

Потенціал, що об'єднує в  собі як просторові, так і тимчасові  характеристики, концентрує одночасно  три рівні зв'язків і відносин:

По-перше, він відображає минуле, тобто сукупність властивостей, нагромаджених системою в процесі її становлення і таких, що зумовлюють можливість до її функціонування та розвитку.

По-друге, він характеризує рівень практичного застосування і використання наявних можливостей.

По-третє, він орієнтується на розвиток (на майбутнє)..

Потенціал підприємства – це складна, динамічна, поліструктурна система. Ця агломерація має певні закономірності розвитку, від уміння використати які вирішальною мірою залежить ефективність економіки, темпи та якості її зростання. Отже, потенціал підприємства характеризується чотирма основними рисами.

Перши риса. Потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері соціально-економічної діяльності.

Друга риса. Можливості будь-якого підприємства здебільшого залежать від наявності ресурсів і резервів (економічних, соціальних), не залучених у виробництво.

Третя риса полягає в тому, що потенціал підприємства визначаєтьсяь навичками різних категорій персоналу до його використання з метою виробництва товарів, здійснення послуг (робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення ефективного функціонування та сталого розвитку виробничо-комерційної системи.

Четверта риса. Рівень і результати реалізації потенціалу підприємства (обсяги виробленої продукції або отриманого доходу (прибутку) визначаються також формою підприємництва та адекватною їй організаційною структурою.

Структура потенціалу підприємства.

Структуру потенціалу підприємства складається з об'єктних та суб'єктних складових.

Об'єктні складові пов'язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. Вони споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі в процесі функціонування. До них належить: інноваційний потенціал, виробничий потенціал, фінансовий потенціал .

Інноваційний потенціал – сукупні можливості підприємства щодо генерації, сприйняття та впровадження нових (радикальних і модифікованих) ідей для його системного технічного, організаційного та управлінського оновлення.

Виробничий потенціал  – наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг

Фінансовий потенціал – обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства, що ними воно може розпоряджатися для здійснення поточних і перспективних витрат.

Суб'єктні складові пов'язані із суспільною формою їх виявлення. Вони не споживаються, а становлять передумову, загальноекономічний, загальногосподарський соціальний чинник раціонального споживання об'єктних складових.

 

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Теоретичні  основи оцінки потенціалу підприємства

Основні цілі та сфери застосування.

Оцінка вартості потенціалу підприємства – це упорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості об'єкта з урахуванням потенційного і реального доходу, який має місце в певний проміжок часу за умов конкретного ринку.

В оцінці потенціалу підприємства зацікавлені: кредитори; інвестори; держава; акціонери; управлінці; постачальники; страхові фірми. Вони бажають реалізувати свої економічні інтереси і визначають головні цілі оцінки, а саме:

- підвищення ефективності поточного управління підприємством або фірмою;

- визначення вартості  цінних паперів у разі купівлі-продажу акцій підприємства на фондовому ринку;

- визначення вартості  підприємства у разі його купівлі-продажу цілком або частинами;

- реструктуризація підприємства;

- розроблення плану розвитку;

- визначення кредитоспроможності  підприємства і вартості застави за кредитування;

- укладення страхової  угоди, в процесі якого виникає  необхідність визначення вартості  активів;

- установлення бази оподаткування; 

- прийняття обґрунтованих  управлінських рішень (зокрема усунення впливу інфляційних процесів);

- здійснення інвестиційного  проекту розвитку бізнесу. 

Принципи та основні етапи  оцінки потенціалу підприємства.

Теоретико-методологічною базою  оцінки ринкової вартості потенціалу підприємства є сукупність взаємозв'язаних принципів, в основу формування яких покладено багаторічний досвід зарубіжних експертів-оцінювачів і вітчизняну практику оцінювання майнових комплексів промислових підприємств.

Загальновживана класифікація принципів оцінки виокремлює такі їх групи:

1) принципи, які базуються  на уявленнях користувача; 

2) принципи, які пов'язані із землею, будинками і спорудами;

3) принципи, які пов'язані з ринковим середовищем;

4) принцип найліпшого  і найефективнішого використання.

До складу принципів, які базуються на уявленні користувача, включають: корисність, заміщення та очікування.

Принцип корисності базується  на постулаті, що будь-яке підприємство має вартість, якщо воно корисне потенційному власнику для реалізації певної економічної функції протягом певного періоду.

Принцип заміщення передбачає, що максимальна ринкова вартість підприємства визначається найменшою вартістю іншого підприємства з еквівалентною корисністю. Інакше кажучи, покупець не сплатить за підприємство (нерухоме майно) суму більшу, ніж мінімальна ціна іншого об'єкта з адекватною корисністю.

Принцип очікування ґрунтується  на тому, що вартість підприємства, котре оцінюється, визначається розміром чистого доходу, який очікує покупець від володіння (комерційного використання) ним з урахуванням можливого чистого доходу від його перепродажу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Методичні підходи до оцінки потенціалу підприємства

Методологія визначення вартості потенціалу підприємства.

Методи вартісної оцінки земельно-майнового комплексу підприємства та окремих його компонентів, що можуть бути використані для оцінки відповідних можливостей підприємства, поділяють на:

1) Витратні (майнові) методи  – визначають вартість об'єкта  за сумою витрат на його  створення та використання. Існують  такі види витратних методів:

- метод порівняльної оцінки;

- метод поділу за компонентами;

- метод кількісної діагностики; 

- метод обліку витрат на інфраструктуру;

- метод заміщення; 

- метод індексації даних  проектно-кошторисної документації.

2) Порівняльні (ринкові)  методи – визначають вартість  на базі зіставлення з аналогами,  що вже були об'єктами ринкових  угод. Існують такі види порівняльних  методів:

- метод парних продаж;

- метод статистичних корегувань;

- експертні методи порівняння;

- метод мультиплікаторів порівняння.

3) Результатні (дохідні)  методи – оцінюють вартість  об'єкта на засаді величини  чистого потоку позитивних результатів  від його використання. Існують такі види результатних методів:

- метод капіталізації  доходу;

- метод дисконтування  грошових потоків;

- метод залишкового доходу.

Слід зазначити, що кожен  з указаних підходів реалізується з допомогою специфічних методик, які залежать від об'єкта оцінки.

Слід також приділити  відповідну увагу чинникам, що формують вартість земельно-майнової та соціально-організаційної системи підприємства, а значить і його потенціал. Всі чинники поділяються на слідуючи групи:

1) Загальні чинники (безпосередньо  не пов’язані з об’єктом оцінки):

- економічні: система оподаткування,  джерела фінансування, попит і  пропонування ринку, національна  політика у галузі, стратегія  зовнішньоекономічних відносин  тощо;

- соціальні: культурно-освітній рівень населення, статево-вікова структура населення, густота заселення території, структура населення за національностями, Рівень соціальної інфраструктури;

- політичні: податкове  законодавство, земельні кадастри, спеціальні нормативно-законодавчі  акти, рівень політичної стабільності, стратегія національного розвитку, механізми ліцензування і патентування;