Ситуаційний аналіз ринку

 

 

Тур - це первинна одиниця  туристичного продукту, яка реалізується споживачу як єдине ціле, на визначений маршрут та конкретний термін. 
Закон України "Про туризм" дає наступне визначення: "Тур - туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація, екскурсії тощо)".

Складовими туру є  туристичний пакет та комплекс послуг на маршруті, які клієнт просить  включити в обов'язкову програму і сплачує за них заздалегідь.

Розрізняють два основних види туру:

- пекидж-тур - комплексна  туристична послуга, яка містить  в собі розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування, транспортні, побутові, спортивно-оздоровчі та інші послуги.

- інклюзив-тур - окремі  туристичні послуги: харчування, розміщення, транспорт, екскурсійне обслуговування (на вибір).

На практиці більшою  популярністю користується інклюзивний тур, коли турист замовляє мінімальний набір основних послуг, купуючи додаткові послуги при необхідності.

Додаткові туристично-екскурсійні  послуги - це послуги, не передбачені  ваучером чи путівкою і доводяться до споживача в режимі його вільного вибору. Додаткові послуги не входять в основну вартість путівки. До них належать прокат, побутове обслуговування, додаткове харчування, стоянка для автомобіля, зберігання речей, розваги, придбання квитків, користування міні-баром і т.п.

Товари - це специфічна матеріальна  частина туристичного продукту (туристичне спорядження, буклети, сувеніри, листівки, плани і карти міст і т.п.) та неспецифічна частина туристичного продукту, куди входить велика кількість  товарів, які є дефіцитними або більш дорогими в місцях постійного проживання туристів.

Як свідчить статистика, структура вартості туристичного продукту при організації туристичної  поїздки з України, наприклад  в Болгарію, складає:

ТП(100%) = Т(45-50%)+ДТЕП(35-40%)+ Т( 10-20%),

де ТП - вартість туристичного продукту;

Т - вартість туру;

ДТЕП - вартість додаткових туристично-екскурсійних послуг;

Тв - вартість куплених товарів.

І зовсім іншою буде структура туристичного продукту при організації комерційної  поїздки в Туреччину або Китай, де у відсотковому відношенні буде переважати вартість куплених товарів. Туристичний продукт оцінюється як сумарний обсяг товарів і послуг, вироблених в сфері туризму. Він може бути оцінений двома способами:

а) як сума всіх проведених затрат на виробництво турпродукту;

б) як сума всіх витрат туристів, тобто дохід від туризму.

Отже, сумарний обсяг  товарів і послуг, вироблених (спожитих) у сфері туризму, і є валовим  туристичним продуктом, який і в  першому, і другому випадках вимірюється у вартісному виразі.

Виробництво туристичного продукту - це процес перетворення ресурсів на туристичний продукт, який відбувається на різних господарюючих суб'єктах: від натурального селянського господарства до сучасного підприємства. Комплексна система організації виробництва такого продукту називається індустрією туризму, яка об'єднує спеціалізовані підприємства, організації та установи. Згрупуємо їх за спеціалізацією:

1. Підприємства, які надають  послуги по розміщенню:

- готелі, мотелі, кемпінги;

- пансіонати, приватні будинки і квартири;

- туристичні бази, будинки відпочинку, притулки;

- інші засоби розміщення.

2. Підприємства харчування:

- ресторани, їдальні;

- кафе, бари;

- фабрики-кухні та  інші.

3. Транспортні підприємства;

- автопідприємства;

- авіаційні підприємства;

- залізничні відомства;

- підприємства морського та річкового транспорту.

4.Туристичні фірми по виробництву та реалізації туристичногопродукту:

- туристичні бюро (туроператори);

- туристичні агентства;

- екскурсійні бюро;

- бюро реалізації путівок.

5. Рекламно-інформаційні туристичні установи:

- рекламні агентства

- рекламні бюро;

- інформаційні агентства.

6. Виробничі туристичні підприємства:

- фабрики з виробництва  сувенірів;

- підприємства з виробництва туристичного спорядження;

- підприємства з виробництва комплектуючих для готелів та туристичних офісів (меблі, спальні предмети та ін.).

7. Підприємства торгівлі:

- магазини з реалізації туристичного спорядження;

- магазини з реалізації сувенірів;

- пункти прокату.

8. Підприємства дозвілля:

- кіноконцертні зали;

- клуби за інтересами;

- зали ігрових автоматів та ін.

9. Заклади самодіяльного туризму:

- туристичні клуби;

- альпіністські, водні, спелеологічні клуби;

- кінні, велосипедні та інші клуби.

10. Навчальні та науково-проектні туристичні заклади:

- ищі і середні спеціальні навчальні туристичні заклади;

- інститути підвищення кваліфікації та перепідготовки;

- навчальні курсові  комбінати;

- науково-дослідницькі  та проектні інститути.

11. Органи управління туризмом:

- комітети, департаменти, управління туризму;

- громадські туристичні організації та об'єднання.

Але це далеко не повний перелік підприємств, організацій  установ, які беруть участь у виробництві  туристичного продукту. Туристичну індустрію  опосередковано формують підприємства зв'язку і торгівлі, дорожні і комунальні служби, прикордонні і митні переходи та багато інших.

Розділ 3. Ціноутворення

Політика  ціноутворення в індустрії туризму  визначається різними факторами, тому вибір методів при цьому широкий.

Ціноутворення за методом витрати-плюс, що полягає в збільшенні витрат на визначений відсоток з метою одержання доходів, достатніх для створення продукту і його реалізації на ринку. Простота цього методу супроводжується недоліками через високі постійні витрати, особливо в сфері готельного бізнесу. Він не враховує динаміки попиту і цін послуг, пропонованих на ринку конкурентами. Проте цей метод застосовується при визначенні цін на послуги внутрішнього туризму.

Метод, що бере за основу ціноутворення нормативну рентабельність, пов'язаний з фінансовим аналізом і дозволяє визначити, наскільки ефективна діяльність туристичної фірми стосовно інвестицій. Якщо попередній метод ґрунтується на витратах бізнесу, то даний метод виходить з рівня прибутку, від інвестування капіталів. Його перевага у тому, що враховуються багато факторів, які впливають на ціноутворення, в тому числі й обсяги продаж. Цей метод застосовується також на ринку послуг внутрішнього туризму.

Для послуг виїзного туризму застосовують метод зворотного ціноутворення, заснований на ринковій ціні турпродукту й запланованого прибутку. Орієнтація на конкретний рівень рентабельності стимулює протизатратну діяльність при збереженні високої якості та розмаїтості послуг.

Політика "зняття вершків" успішно діє, яйщо на ринку йде скорочення пропозиції послуг, а попит не еластичний від підвищення ціни на туристичний продукт. Наприклад, реалізація круїзних турів, таймшерів.

Дискримінаційне ціноутворення вважається дуже гнучким  інструментом, що враховує зміну ринкового  попиту, цін залежно від часу, місця, виду, продукту та обсягу продаж.

Ціноутворення проникнення на ринок практикують  компанії при виході на нові сегменти ринку і нові ринки. При цьому  встановлюють ціни нижчі від середньоринкових, забезпечуючи нормальну рентабельність за рахунок інших видів діяльності або послуг. Цей метод використовують туроператори при встановленні контактів з новими туристичними центрами в розрахунку на формування стабільних потреб і наступного підвищення цін. Цей метод активно використовують великі ресторанні ланцюги. Метод забезпечує економію від масштабу як у процесі створення продукту, так і надалі від маркетингових заходів.

Маніпулювання цінами здійснюють турфірми, що отримують  серйозну конкуренцію на зовнішньому  ринку (як виїзний, так і в'їздний туризм). Встановлення нижчих цін на послуги в'їзного туризму створює демпінгову ситуацію. Економічно виправданої вважається різниця цін, при якій сукупний обсяг реалізації фірми забезпечує рентабельність, не нижчу від нормальної.

Цінова  дискримінація за категоріями споживачів практикується також для різних ринкових сегментів залежно від готовності і можливості платити цю ціну. Наприклад, студентам, інвалідам, молодятам даються знижки в готелях, при придбанні квитків на транспорт. Дискримінація цін з урахуванням фактора часу використовується, коли готелі і транспортні компанії знижують ціни перед піковим сезоном, щоб залучити споживачів і тим самим відшкодувати витрати, пов'язані з підтримкою рівня обслуговування і збереженням кваліфікованого персоналу.

Ціни  дискримінуються за місцем, наприклад, коли вартість однакових номерів у готелі різний залежно, наприклад, від виду з вікна. Так, цілком природно, що номер у готелі з видом на моое коштує набагато дорожче, ніж номер з вікнами, що виходять у внутрішній дворик готелю.

Дискримінація ціни можлива за обсягом, коли дається знижка при наданні готельних номерів туроператорам за умови, що вони повинні підтримувати обіцяний рівень обслуговування туристів. У зворотньому випадку знижки скасовуються. Цей метод істотно орієнтований на ринок послуг виїзного і внутрішнього туризму і вимагає постійної уваги до динаміки попиту та пропозиції.

 

Розділ 4. Розподіл

Просуванням продукції ТОВ «Академія подорожей» займається служба маркетингу. З метою визначення лідируючих позицій підприємства  розподілимо продукцію по зонах матриці БКГ (рис. 1).

Рис. 1. Матриця БКГ 

Матриця БКГ (англ. BCG matrix, інша назва: матриця «зростання — частка ринку» Бостонської консалтингової групи) — інструмент для стратегічного аналізу і планування в маркетингу. Створена засновником Бостонської консалтингової групи Брюсом Д. Хендерсеном.

Матриця БКГ — один з найбільш відомих методів класифікації напрямків діяльності компанії(виробництва продуктів, надання послуг тощо) за критерієм потенційної прибутковості. Тобто, це простий рейтинг продуктів фірми за критерієм прибутковості. Така класифікація та поділ діяльності компанії на групи допомагає визначити адекватну стратегію та фінансування заради досягнення лідерських позицій чи прибутковості напрямку (продукту, послуги). Такий розподіл дозволив нам зробити висновок, що не всі перебувають у секторі «Зірки», тобто займають найбільшу питому вагу, але ж це продукція, що приносить найбільший прибуток підприємству та характеризуються зростанням, як попиту, так і ринкової частки. Таким чином, позиції, що лідирують, по питомій вазі найбільш прибуткових товарів у загальному обсязі реалізації підприємства зайняли: ювелірна біжутерія та вироби з золота.

 

Розділ 5. Просування продукції

ТОВ ТП«Академія подорожей» одна з найбільших туристичних фірм в Україні. Це ім’я, яке вже багато років має дуже високу репутацію.

Конкуренті переваги:

- Обслуговування на вищому рівні.

- Низька цінова політика.

- Великий ассортимент продукції.

- Наявність філій, які спрощують процес оформлення путівок.

У ТОВ ТП «Академія подорожей» сильні сторони переважають над слабкими. До сильних сторін належать: висока активність керівництва компанії, здатність до інновацій, відома торгова марка, хороша якість продукції та відносно невисока ціна, атакуючий маркетинг, добре налагоджена система розповсюдження. Керівництво приділяє досить багато уваги рекламі, тому про компанію знає великий процент споживачів туристичного ринку.

Слабкі  сторони: велика конкуренція, недостатні фінансові ресурси.

ТОВ ТП«Академія подорожей» має на меті завоювання 35% ринку через 3 роки. Адже з кожним роком прибуток зростає і керівництво займається розповсюдженням мережі по всій території України

Більш детальну інформацію можна розглянути в SWOT - аналізі.

Основні тенденції:

Галузь  і конкуренти. Український туристичний ринок демонструє активне зростання. Зниження темпів зростання не очікується , тому що люди які хочуть подорожувати знайдуться завжди.

Компанія. Сьогодні спеціалізацією ТОВ ТП«Академія подорожей» є обслуговування клієнтів в сфері туристичних послуг, а саме розповсюдження, оформлення путівок, білетів на прямі рейси туристичного транспорту.

Вихід і закріплення нової продукції ТОВ ТП«Академія подорожей» на ринок забезпечуватиметься за рахунок: розширення асортименту продукції на ринку; задоволення зростаючого попиту споживачів; завоювання більшої долі на ринку; формування товарного асортименту відповідно до запиту споживачів; забезпечення конкурентоспроможності товару; проведення PR-кампанії; розробки каналів збуту; популізація бренду.