Характеристика Центрального і Східного регіону

Для перспективи розвитку галузі агропромислового комплексу необхідні конкретні фінансові ресурси за рахунок державних коштів, які б забезпечували виробництво продуктів сільського господарства (в першу чергу для столиці -м. Києва та великих міст регіону).

Транспортний комплекс регіону

Складає залізничний, автомобільний, річковий, повітряний і міський електротранспорт. Рівень його розвитку не повною мірою забезпечує сучасні потреби в перевезенні вантажів та обслуговуванні пасажирських перевезень. Обсяги залізничних та автомобільних перевезень значно скоротились (в тому числі і вантажі, і пасажири більше як на половину).

Головним напрямом розвитку транспортної галузі регіону є його оновлення і раціоналізація використання рухомого складу згідно зі змінами вантажо- та пасажиропотоків. Водночас необхідна реструктуризація залізниць і автошляхів для збільшення їх пропускної спроможності та забезпечення матеріально-технічними ресурсами.

Інвестування в будівельний комплекс

За останні роки вкладання інвестицій в розвиток регіону були нерівномірними. Найбільші обсяги капітальних вкладень були спрямовані в розвиток економіки м. Києва Але визначальним показником інвестиційної діяльності є обсяг капітальних вкладень надушу населення, який у регіоні на 14 % вищий ніж в середньому по Україні.

У цілому інвестиційно-будівельний комплекс Центрального економічного регіону є достатньо потужним, проте домінуюча частина інвестицій припадає на м. Київ

Для найбільш об'єктивного розподілу інвестицій доцільно розподіляти їх надушу населення за регіонами.

Екологічна ситуація в регіоні

Достатньо напружена. Чорнобильська катастрофа призвела до різкого погіршення стану навколишнього середовища і, як наслідок, до високого рівня захворюваності населення.

Основними забруднювачами довкілля є паливно-енергетична галузь, хімічна і нафтохімічна, медична, харчова та ін., які викидають у повітря значну частину шкідливих речовин, серед яких сірковий ангідрид, окиси азоту. Вони також забруднюють і водні джерела неочищеними та недостатньо очищеними стічними водами.

Для вирішення екологічної проблеми необхідно збільшувати обсяги капітальних вкладень і вважати їх пріоритетними, оскільки стан навколишнього середовища - це активний вплив на стан здоров'я людей, які постійно знаходяться в цьому середовищі.

Соціальна сфера

На вирішення проблем соціальної сфери адекватно впливає розвиток економіки. Загальний спад економіки негативно вплинув на розвиток виробництва товарів народного споживання і надання різноманітних послуг населенню (як побутових, так і соціально-культурних). Зменшення обсягу надання платних послуг населенню склало близько ЗО %. Зменшена забезпеченість населення лікарняними ліжками - 21,6 % (в результаті недостатнього фінансування в галузі охорони здоров'я). Як показує аналіз, зменшились виробництво і рівень споживання основних видів продовольчої продукції на душу населення, зокрема молока і молокопродуктів, м'яса і м'ясопродуктів, яєць, олії, фруктів, ягід, винограду, риби тощо.

Це дуже важливий фактор, який негативно впливає на розвиток суспільства як регіону, так і країни в цілому. Тому проблеми науково-обґрунтованого і раціонального харчування мають бути на повсякденному контролі, оскільки вони впливають на рівень життя народу в цілому.

 

6. Зовнішньоекономічна діяльність Центрального регіону.  Структура експорту та імпорту.

У Центральному економічному регіоні зосереджено потужний експортний потенціал. У загальній кількості підприємств, які здійснюють експорт товарів і послуг з України, підприємства регіону становлять 23,3 %, а вартість експорту -16,8 % всієї вартості експорту України. Сальдо експортно-імпортних операцій по регіону є додатнім.

Безперечно, лідером у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є Київ. Тут зосереджено 18,5 % всіх підприємств, що експортують продукцію, і 29,6 % тих, що імпортують її. Імпорт товарів і послуг міста перевищує експорт - понад 800 млн. дол. США.

Експорт здійснюється майже у 60 країн світу. На Центральний економічний регіон припадає понад 45 % іноземних інвестицій, які отримують усі регіони України, одночасно регіон інвестує економіку інших країн (близько 8 %).

 

7. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил Центрального регіону

Нині, оцінюючи стан і розвиток економічних процесів у державі, ми повинні визначити головні напрями розвитку господарського комплексу як регіону, так і в цілому України.

У першу чергу, необхідно здійснити структурну перебудову народногосподарського комплексну, спрямувавши його на максимально можливе технологічне оновлення всіх галузей економіки з безумовним визначенням галузевих пріоритетів.

Пріоритетними галузями економічного розвитку повинні бути конкурентоспроможні, які виготовляють продукцію, товари і послуги як для внутрішнього, так і зовнішнього ринку. В Центральному економічному регіоні такими є: машинобудування (приладобудування), у тому числі виробництво оптичних і оптико-механічних приладів, радіовимірювальних систем, авіаційна та мікробіологічна промисловість. Продукція цих галузей спрямована на задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку.

У хімічній і нафтохімічній промисловості, які є галузями регіональної спеціалізації, необхідно оптимально використовувати наявні потужності, здійснювати реконструкцію і технічне переозброєння всіх основних виробничих ланок.

Агропромисловий комплекс необхідно спрямувати на збалансування основних блоків комплексу; сільськогосподарського виробництва, розвитку харчової промисловості та виробничої інфраструктури, що дасть можливість оптимально наблизити попит і споживання їх продукції, підвищити її якість та конкурентоспроможність на ринку.

Для Центрального економічного регіону важливим є розвиток індустрії туризму з центром у Києві, який багатий на історичні та культурні пам'ятки, що сприяють зростанню обсягу надання туристичних послуг та збільшенню грошових надходжень до місцевого та державного бюджетів.

Регіон має найбільший науково-технічний потенціал, удосконалюючи його структуру та розширюючи масштаби своєї діяльності, він може активно впливати і здійснювати наукові розробки та дослідження в регіонах держави таза її межами, впроваджуючи найновіші досягнення в конкретне виробництво.

У Центральному економічному регіоні треба і надалі вести прискорений розвиток соціальної сфери, суттєво покращувати життєвий рівень населення (збільшувати рівень реальних доходів, підвищу вати охорону здоров'я населення).

Особливо потрібно звернути увагу на екологічну ситуацію в регіоні, запровадивши систему заходів екологічного моніторингу, яка має бути спрямована на оздоровлення навколишнього середовища, пов'язаного з забрудненням значної території Чорнобильською АЕС.

 

8. Місце і роль економіки Східного регіону  в розвитку економіки країни

До складу Східного економічного регіону входять Полтавська, Сумська і Харківська області. Площа економічного регіону - 84,0 тис. км2 і становить 13,9 % території України, має вигідне економіко-географічне положення, регіон розташований на важливих шляхах сполучення розвиненими районами Росії, портами Чорного і Азовського морів, а також з країнами Центральної і Західної Європи, поблизу матеріальних баз Донбасу (див. рис.2.)

Більшість території регіону знаходиться у лісостеповій зоні, шість районів Сумської області - у Поліській, декілька районів Полтавської—у степовій зоні.

Лісовий ландшафт на південь від Глухова змінюється лісостеповим, а далі на південь від Кременчука і Харкова - степовим.

4/5 усієї площі грунтів  має природну родючість, Поліська  частина регіону - з менш родючими  фунтами і вимагає відповідного  внесення добрив.

Природно-географічні умови в загальному сприятливі для розвитку продуктивних сил. Достатньо висока густота населення, розгалужені транспортні зв'язки сприяють розвитку промисловості, насамперед, машино будування.

Через Східний економічний регіон проходять важливі транспортні магістралі: міжнародний транспортний коридор Європа - Азія (через Сумську обл.), траса міжнародного значення Москва - Сімферополь (через Харківську область).

У регіоні склався індустріально-аграрний господарський комплекс. Важливе місце у структурі економіки займають харчова і легка промисловість, а також аграрно-промисловий комплекс, який розвивається на базі багатогалузевого сільського господарства.

У регіоні на 1 січня 2005 р. проживало 5,639 тис. чол. Густота населення становить 70,5 чол/км2. Найбільша густота населення в Харківській області - 93,6 чол/км2, що пояснюється концентрацією виробництва і наявністю великої кількості міських поселень. У регіоні налічується 46 міст, 104 селища міського типу, 1081 сільська рада. Найбільші міста Східного регіону - Харків - місто-мільйонер, Суми, Полтава, Кременчук. Особливо вирізняється Харківська міська агломерація з ядром у Харкові, навколо якої зосереджено багато міст і селищ міського тилу.

Місто Харків - найбільший багатогалузевий центр регіону, навколо нього сформувався великий промисловий вузол, куди входять міста Дергачі, Буда, Мерефа, Люботин, Пісочин, Чугуїв. У цьому вузлі зосереджено 2/3 міського населення Харківської обл. і виробляється 4/ 5 промислової продукції області.

У Полтавській області найбільш багатогалузевими є Полтава, Кременчук. Тут сконцентровано 2/5 промислових підприємств і випускається 2/3 товарної продукції промисловості області.

У Сумській обл. у м. Сумах сформований Сумський промисловий вузол, в якому виробляється продукція машинобудування та хімічної промисловості. У Шостко-Глухівському вузлі також переважають хімічна промисловість і машинобудування.

Міське населення регіону складає 70 %. Найвищий рівень міського населення у Харківській обл. - 78,8 %. В усіх трьох областях здійснюється видобуток нафти і газу. У нафтовидобувній галузі вирізняється Сумська обл., на її частку припадає до 20 % запасу нафти України. Значні балансові запаси нафти є в Полтавській обл. (близько 10 % запасів України). На території регіону є Кременчуцький нафтопереробний завод - один з найбільших в Україні, який і зараз виробляє значну кількість нафтопродуктів.

Зручне економічно-географічне положення Східного економічного регіону щодо джерел сировини і палива, транспортних зв'язків, сприятливі умови створюють високі потенційні можливості для комплексного розвитку його господарства.

 

9. Характеристика природно-ресурсного потенціалу Східного регіону

Мінерально-сировинні ресурси

У регіоні вдало поєднуються рівнинна поверхня, сприятливий кліматичний режим, родючі грунти, значні запаси корисних копалин. У Полтавській і Харківській обл. виявлені багаті залізорудні родовища, серед яких вирізняється Кременчуцьке, але важливе значення для регіону і країни мають ресурси паливної галузі.

Особливо важливий нафтогазоносний район знаходиться у Дніпровсько-Донецькій западині. Тут розташована одна з найбагатших на нафту і газ областей України - Полтавська, На базі наявних родовищ створено паливно-енергетичний комплекс і здійснюється забезпечення сировиною ряду галузей органічної хімії. Багаті родовища газу є у Харківській області, а саме: Шебелинське, Єфремівсь-ке, Пролетарське, Західно-Сосновське, Кегичівське.

У регіоні видобувають 83 % природного газу всієї України. З родовищ, що експлуатують, видобувається: нафта з конденсатом - 65,7 % від видобутку в Україні, залізна руда -14%, абразивна сировина -91,1 %, скляна сировина - 44 %.

Наявність потужної промисловості в регіоні супроводжується значним споживанням електроенергії. Серед галузей промисловості найбільш енергомісткими є машинобудування і металообробка, які споживають 28,5 % всієї електроенергії. Велику кількість електроенергії споживає житлово-комунальне господарство регіону - 29,9 %. Найпотужніша серед теплових електростанцій - Зміївська ДРЕС (2,4 млн. квтг).

У регіоні є відкриті родовища фосфоритів у Харківській і Сумській обл., є поклади кам'яної солі (Сумська обл.), каоліну, кварцових та скляних пісків, крейди, мергелю, вапняків, глин для виробництва будівельних матеріалів.

Земельні ресурси

Сільгоспугіддя займають 15,1 % від сільськогосподарських угідь України. У регіоні переважають чорноземи, цінні і родючі грунти. На півночі виділяються мало- і середньому чорноземи, які менш родючі, а також підзолисті і болотні грунти. Високоврожайні чорноземні фунти, сприятливі кліматичні умови дають змогу регіону зайняти в Україні важливе місце у виробництві товарного зерна, зокрема пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику; розвивати овочівництво і садівництво, м'ясо-молочне і м'ясне тваринництво. Розораність грунтів становить 80,4 % від загальної площі сільгоспугідь. Розвиток сільського господарства базується на раціональному використанні великих площ ріллі та природних кормових угідь.

Водні ресурси

Серед річок найбільше народногосподарське значення мають Дніпро з Кременчуцьким водосховищем, Дніпродзержинське і Червоноармійське водосховища. Решта річок невеликі, маловодні: Ворскла, Сіверський Донець (верхня течія), Десна, Сула, Псьол, Хорол.

Відомі джерела мінеральних вод у Полтавській (Миргородське, Гоголівське) і Харківській (Березівське) обл.

На річці Сіверський Донець знаходиться Печенізьке водосховище, а на річці Оскол - Краснооскольське. Ці річки використовуються для водопостачання промислових підприємств, а також для розвитку сільського господарства.

Водні ресурси забезпечують господарську діяльність Полтавської і Сумської областей, у Харківській запаси води недостатні.

Лісові ресурси

Ліси в регіоні займають 10 % території, зокрема в Сумській -15 %, Харківській - 9,4 %, Полтавській - 6,6 %.

Переважають змішані ліси: сосна з дубом та інші листяні породи у поліській частині. Для лісостепу характерні листяні ліси - грабово-дубові та липово-дубові.

Однак з метою захисту фунтів від ерозії та потреб в лісодеревині потрібно заліснювати територію майже удвічі. Це проблема, яка вимагає часу, довготермінова, але від неї не варто відступати, потрібно мати цілеспрямовану програму для стратегічної перспективи.