Вплив бюджетної політики на економічне зростання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З економічної теорії

НА ТЕМУ:

” Вплив бюджетної політики на економічне зростання”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП

Бюджетна політика держави як важлива складова економічної політики країни є системною сукупністю цілей, включаючи пріоритетні наукових підходів і конкретних заходів щодо цілеспрямованої діяльності держави в цілому з регулювання бюджетного процесу, управління бюджетами всіх рівнів, ефективного використання бюджетної системи для вирішення економічних і соціальних завдань країни. Отже, як видно з цього визначення, складовою бюджетної політики є сукупність її пріоритетів або національних інтересів у цій сфері діяльності держави.

Для того щоб проаналізувати теперішній стан із визначенням пріоритетів бюджетної політики, варто спочатку визначитися з критерієм віднесення тих чи інших цілей бюджетної політики до пріоритетних. Критерієм віднесення цілей бюджетної політики до пріоритетів може бути такий підхід: пріоритети бюджетної політики повинні реалізуватися тільки за рахунок бюджетних коштів і мати чіткий орієнтир кількісного характеру.

Мета роботи полягає в тому, щоб на основі доступної літератури проаналізувати та з’ясувати основні аспекти бюджетної політики та її впливу на економічне зростання країни.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:

• визначити риси бюджетної політики в Україні;
• дослідити зв’язок бюджетної політики України з розвитоком національної економіки;
• проаналізувати засади визначення пріоритетів бюджетної політики держави;
• розглянути бюджетну політику стимулювання економічного зростання;
• дослідити проблеми та негативні наслідки проведення бюджетної політики останніх років;
• проаналізувати результати зміни бюджетної політики та її вплив на розвиток економіки України;

Об’єктом дослідження є основи та загальні риси державного бюджету.

Предметом дослідження виступає формування державної політики України та її вплив на соціально-економічну стабільність країни.

 

 

 

Розділ І. Теоретичні основи бюджетної політики

1.1. Бюджетна  політика України, її основні риси та елементи

Бюджетна політика впливає на бюджетний процес, який інтегрує окремі його складові: розгляд, затвердження, виконання і контроль за бюджетними коштами. Слід зазначити, що бюджетну політику розробляє Міністерство фінансів України, як це й передбачено Указом Президента України "Про Положення про Міністерство фінансів України" від 26 серпня 1999 року п. 108/99. В Указі серед основних завдань міністерства на першому місці — розробка та проведення єдиної фінансової, бюджетної, податкової політики. У Конституції України відзначено, що Верховна Рада затверджує Державний бюджет України та вносить зміни до нього, контролює виконання бюджету, приймає рішення щодо звіту про його виконання (ст. 85).

Зазначимо, що поняття "Бюджетна політика" в економічній літературі тлумачиться неоднозначно. В Бюджетному кодексі України замість бюджетної політики сформульовані основні принципи бюджетної системи (ст. 7). Хоча ці поняття взаємопов'язані, але вони не тотожні. Термін "бюджетна політика" характеризується, з одного боку, як сукупність заходів держави щодо використання фінансових ресурсів, а з іншого — як інструмент регулювання економіки регіонів країни. Є й інші визначення. "Бюджетна політика (або фіскальна політика) (fiscal policy) звичайно, на думку окремих фахівців, означає використання оподаткування і державних видатків для регулювання сукупного рівня економічної діяльності". Аналізуючи складові фінансової реструктуризації вітчизняні фінансисти дійшли до висновку, що "фінансова політика полягає у поєднанні конкретних цілей та відповідних засобів, за допомогою яких вирішуються поставлені завдання". Зішлемося на наступне визначення бюджетної політики фінансистом Ц.Г. Огонь. "Бюджетна політика — це цілеспрямована діяльність держави у фінансово-бюджетній сфері"[20, c. 29].

Дещо по-іншому формулюють бюджетну політику вчені Російської Федерації, які зазначають, що "Бюджетна політика — сукупність рішень, які приймаються органами законодавчої (представницької) та виконавчої влади на виконання заходів, пов'язаних із визначенням основних напрямів розвитку бюджетних відносин і формування конкретних шляхів їх використання в інтересах громадян, суспільства держави". В такому контексті дещо звужено розглядається роль бюджетної політики у відтворювальному процесі. Автори посібника "Казначейська система" під бюджетною політикою розуміють сукупність форм, методів впливу державних органів на бюджетні відносини.

Подібні визначення бюджетної політики можна було б продовжувати, але й з наведених можна зробити висновок, що основний зміст бюджетної політики полягає у забезпеченні формування реального державного бюджету на наступний рік на макро- і мікрорівні.

Зазначимо, що поряд із бюджетною політикою існує поняття "бюджетна резолюція", яку іноді ототожнюють із бюджетною політикою, яка тісно взаємодіє з бюджетною резолюцією. Остання, на відміну від бюджетної політики, визначає основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний рік: комплекс соціальних асигнувань, обсяг адміністративних витрат, у тому числі на утримання центральних органів влади, доходи й видатки державного бюджету, обсяг ВВП, рівень інфляції тощо.

З метою розв'язання соціально-економічних проблем держава використовує інструменти втручання в економіку підприємств, особливо коли країна знаходиться в стані фінансової кризи, що й зумовлює розробку відповідної бюджетної політики. Досить зазначити, що у 1998 році, коли розгорнулася світова фінансова криза і Україна опинилася на межі дефолту, Верховна Рада України прийняла постанову "Про основні напрями бюджетної політики", у якій передбачалося різке скорочення коштів на державне споживання, відновлення та розвиток вітчизняного виробництва, приріст доходів держави за рахунок неподаткових надходжень, а також консолідація коштів усіх державних цільових фондів (крім ПФУ) й позабюджетних фондів міністерств і відомств, які створили основу для економічного зростання, тощо. Завдяки цим, а також комплексу заходів, розроблених Верховною Радою України, в країні було створено умови для зростання економіки. Україна, на відміну від інших держав, не відчула фінансових потрясінь.

Враховуючи нинішній критичний стан економіки, обмеженість фінансових ресурсів слід було б у бюджетній політиці на 2014 рік передбачити скорочення бюджетних коштів на державне споживання, зокрема на медичне обслуговування депутатів і членів Уряду. Є й інші статті, які доцільно було б дещо скоротити, а вивільнені кошти спрямувати на розвиток економіки країни, підвищення життєвого рівня населення[14, c. 38-41].

         1.2. Засади визначення пріоритетів бюджетної політики держави

У Бюджетному кодексі України немає поняття «пріоритет бюджетної політики», а використовується категорія «основний напрям бюджетної політики» [7]. Тому слід чітко визначитися щодо співвідношення між категоріями «основний напрям бюджетної політики» і «пріоритет бюджетної політики». На наш погляд, напрямів бюджетної політики може бути багато, про що якраз і свідчить аналіз Бюджетних резолюцій Верховної Ради України [8] і Основних напрямів бюджетної політики [17], які відповідно до Бюджетного кодексу України розробляє з 2003 року Кабінет Міністрів України. А от пріоритетів може бути лише декілька. Так, в Основних напрямах бюджетної політики на 2014 рік, представлених Президентом України Верховній Раді України, «основних завдань бюджетної політики» - 8 [24]. В Основних напрямах бюджетної політики на 2014 рік, представлених Урядом Верховній Раді України, таких напрямів визначено в розділах: «Доходи бюджету» - 8, «Фінансування бюджету» - 3, «Видатки бюджету та міжбюджетні відносини» - 4, а загалом їх 15 [8]. До того ж, ці напрями викладено нечітко: в одному місці це напрями, в іншому — цілі, хоча це не одне й те ж. Приблизно такий же підхід до визначення пріоритетів бюджетної політики наведено у Постанові Верховної Ради України від10 квітня 2013 року. Тут пріоритетними напрямами бюджетної політики встановлено такі:

• забезпечення безумовної збалансованості бюджету;
• забезпечення соціального спрямування бюджету;
• послаблення боргового навантаження на державні фінанси;
• підвищення рівня реальних доходів населення та купівельної спроможності громадян;
• забезпечення соціальних гарантій, соціального захисту населення та безплатної медичної допомоги, а також соціально-медичне забезпечення ветеранів війни та праці;
• погашення заборгованості із заробітної плати у бюджетній сфері та соціальних виплат і недопущення виникнення такої заборгованості у наступних періодах;
• забезпечення пропорційного фінансування державних програм, затверджених Верховною Радою України;
• стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності як фактора економічного зростання;
• розробка та впровадження податкової реформи [22].

У даному документі вказано 9 напрямів бюджетної політики, які є пріоритетними. Як видно зі змісту наведених напрямів, їх сутність має лише якісний характер і не має кількісного визначення. Крім того, навіть не потрібно рахувати, щоб зробити висновок, що всіх коштів зведеного бюджету країни не вистачить для їх фінансування. Тому їх не можна вважати за пріоритетні напрями бюджетної політики.

Основні напрями бюджетної політики включають також як напрями реформування бюджетної й податкової систем, так і конкретні заходи щодо поліпшення існуючих відносин в економічній сфері країни, а також основні параметри бюджетної політики. Тобто вони значно ширші за сукупність пріоритетів бюджетної політики [17]. Тут ми спостерігаємо ширший об'єкт «докладання зусиль». Тому серед основних напрямів бюджетної політики слід визначати пріоритетні. Пріоритети бюджетної політики мають вужчий об'єкт «докладання зусиль», а саме: вирішення складних проблем економічного й соціального розвитку країни лише за рахунок бюджетних коштів. До того ж, вони кількісно визначені.

Крім того, проведений аналіз змісту Бюджетних резолюцій [8] і Основних напрямів бюджетної політики [17] за вищенаведений період свідчить про наявність суттєвих недоліків у механізмі визначення пріоритетів бюджетної політики, а саме:

• наявність великої кількості пріоритетів, які практично неможливо реалізувати в умовах вкрай обмежених бюджетних ресурсів;
• визначення пріоритетів бюджетної політики лише на бюджетний період, тобто на рік. Такий підхід не дає можливості планувати їх на довгостроковий період та не забезпечує проведення послідовної бюджетної політики, спрямованої на здійснення широкомасштабних економічних і соціальних завдань на перспективу;
• відсутність наступності й послідовності в реалізації визначених пріоритетів;
• визначення нереальних пріоритетів, які на практиці виявляються недосяжними за даних умов функціонування економіки країни;
• відсутність розрахунку потреби у бюджетних коштах для реалізації пріоритетів бюджетної політики;
• невідповідність напрямків використання бюджетних коштів визначеним пріоритетам;
• неузгодженість бюджетних пріоритетів із завданнями Програми соціально-економічного розвитку України[5, c. 3-9].

Подолати вищенаведені недоліки в процесі визначення пріоритетів бюджетної політики можна лише шляхом зміни наукового й методологічного підходу до їх визначення.

Виходячи з результатів проведеного аналізу, до основних засад визначення пріоритетів бюджетної політики доцільно віднести такі:

- інформаційно-аналітичне забезпечення аналізу шляхом запровадження системи моніторингу стану соціально-економічного розвитку країни і реалізації бюджетної політики;

- визначення сукупності показників (індикаторів) стану бюджетної сфери, за якими здійснюватиметься аналіз стану бюджетної сфери і рівень реалізації наміченої бюджетної політики;

- аналіз соціально-економічного розвитку країни і стану бюджетної сфери, включаючи реалізацію бюджетної політики за попередній період (з використанням системного і ситуаційного аналізу,);

- за результатами аналізу — виявлення загроз стану бюджетної сфери і здійсненню бюджетної політики;

- стратегічне планування бюджетної політики з урахуванням результатів аналізу соціально-економічного розвитку країни, стану бюджетної сфери, переліку загроз. Власне визначення пріоритетів бюджетної політики. Прогнозування дії чинників і заходів, які забезпечуватимуть реалізацію бюджетної політики і перспектив здійснення самої бюджетної політики через розробку і реалізацію бюджетних цільових програм за кожним пріоритетом.

 

 

 

 

Розділ ІІ. Бюджет і бюджетна політика України в умовах трансформаційної економіки

2.1. Вплив бюджетної  політики на розвиток національної  економіки

Останнім часом в українському суспільстві виникла дискусія щодо доцільності підвищення загального рівня доходів населення як основного пріоритету державної політики шляхом соціалізації бюджету, тобто розширення і спрямування основної частини державних витрат на соціальні потреби й споживання. Такий бюджет дехто з видатних вітчизняних політиків і економістів називає бюджетом "проїдання" та критикує його, аргументуючи необхідність формування так званого бюджету розвитку, сутність якого полягає в обмеженні зростання соціальних виплат на користь збільшення державних інвестицій. Основні причини погіршення економічної ситуації в країні вони вбачають у посиленні податкового тиску на економіку шляхом скасування податкових пільг вільним економічним зонам та в неадекватній роботі Уряду. Інші аргументують необхідність соціалізації бюджету низьким рівнем життя населення за високих темпів економічного розвитку.

Емпіричні дослідження впливу структури бюджетних витрат на економічний розвиток не мають однозначних результатів. З одного боку, встановлено, що тільки державні інвестиції, тобто продуктивні бюджетні витрати, позитивно впливають на економічне зростання, а інші або не впливають, або впливають негативно . З другого боку, навпаки, дослідження підтверджують, що саме державні соціальні витрати мають позитивний вплив на зростання економіки в короткостроковому періоді, тоді як капітальні витрати — негативний.