Подолання тіньової економіки – нагальна проблема людства

 

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Чернівецький торговельно-економічний  інститут

Київського національного  торговельно-економічного університету

Кафедра економічної  теорії

Реєстраційний №___

від ________ 20__р.

Захищено з оцінкою __________

 

 

КУРСОВА  РОБОТА

№132 з  економічної (політичної економії, мікро-, макроекономіки) теорії на  тему:

Подолання тіньової економіки  – нагальна проблема людства

 

Студентки

2 курсу, 223 групи

Спеціальності 6.030508

«Фінанси та кредит»

Денної форми навчання

Щавінська Анна Вікторівна

Науковий керівник – 

Сідуняк Олександра Василівна

 

 

Чернівці, 2013 рік

 

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТІНЬОВА  ЕКОНОМІКА: СУТЬ, ВИДИ, ПРИЧИНИ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ 5

РОЗДІЛ 2.  ПРОБЛЕМИ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОІМКИ ТА ТІНЬОВОГО  БІЗНЕСУ І УКРАЇНІ 12

РОЗДІЛ 3. ДЕТІНІЗАЦІЯ  ЯК СПОСІБ ПОДОЛАННЯ ЯВИЩ ТА ПРОЦЕСІВ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 25

ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ 32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  теми дослідження. Ситуація, що склалася на цей час в Україні внаслідок масштабного поширення такого явища, як "тіньова" економіка, потребує  глибоких і комплексних наукових досліджень цього найбільш своєрідного феномена перехідної (і не тільки перехідної) економіки.

Спрощені, поверхневі суспільні  уявлення щодо реальних масштабів і  якісних особливостей такого складного  системного явища, яким є "тіньова" економіка, мають досить негативний вплив на ситуацію, що склалася у  цій сфері.

З одного боку, це потенційно призводить до формування у державній  політиці легковажних настроїв щодо даної негативної ситуації в країні. З іншого боку, зазначене сприяє поширенню такого синдрому, коли вважається, що весь негатив, який накопичився у "тіньовій" сфері, може якось сам по собі "розсмоктатися" і навіть автоматично трансформуватись у дещо економічно позитивне. За кінцевими наслідками, існування зазначених крайнощів у підходах до пошуку шляхів розв'язання цієї проблеми тільки сприяє подальшому масштабуванню процесів "тінізації" економіки та пролонгує на майбутнє зростання ускладнень, що пов'язані з позитивним вирішенням цього питання.

Оскільки високий розвиток економіки забезпечується саме втручанням влади у всі суспільні процеси, а надто, у зменшення тіньового  сектору, то саме ці аспекти надають  цій темі актуальності на сьогоднішній день.

Метою даної курсової роботи є висвітлення загальної проблеми тінізації економіки України, порівняння з зарубіжними країнами та шляхи вирішення цієї проблеми.

Об’єкт дослідження курсової роботи –  тіньова економіка, предмет – розгляд економіки та розгляд тіньового сектора в економіці України.

Завданнями курсової роботи є:

- описати суть, види, причини та соціально-економічні наслідки тіньової економіки;

- дослідити проблеми тіньової економіки та тіньового бізнесу в Україні;

- визначити основні шляхи детінізації економіки України.

Тему  досліджували такі науковці: Варналій З. [1], Ерке Ю. [3], Корягіна Т. [4], Мазур І. [5], Турчинов О. [8], Флейчук М. [9], Харазішвілі, Ю. [10].

Теоретичною та методологічною базою курсової роботи є Державна прогрма детінізації економіки України , періодичні видання, а саме: журнали - “Формування ринкових відносин в Україні”, “Економіка України” , “Банківська справа”.

Cтан досліджуваної теми. Проблему тінізації розглядали багато науковців, які намагались виявити першопричини виникнення явища, наслідки та масштаби розповсюдження, тому для узагальнення теоретичних та виокремлення практичних причин розвитку тіньової економіки, спробуємо запропонувати можливі шляхи його подолання.

Методи  дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії, законодавчі документи, статистичні дані, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері тіньової екноміки. Дослідження базується на використанні таких методів: методу пізнання, логічного та формально-логічного, аналізу та синтезу, порівняння, графічного методу тощо.

Складається із вступу, трьох тематичних розділів (розділ 1 – «Тіньова економіка: суть, види, причини та соціально-економічні наслідки»; розділ 2 – «Проблеми тіньової економіки та тіньового бізнесу в Україні»; розділ 3 – «Детінізація як спосіб подолання явищ та процесів тіньової економіки України»), висновків та пропозицій, списка використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА: СУТЬ, ВИДИ, ПРИЧИНИ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ

Економіка будь-якої країни має дві складові: офіційну і неофіційну (тіньову). Офіційна економіка - це та частина  народногосподарського комплексу  країни, яка функціонує за існуючими  в державі законам. Її діяльність постійно враховується, контролюється  і регулюється відповідними державними органами статистичного обліку, контролю, управління, регулювання. Наявність  тіньової економіки в країні обумовлено корисливими цілями, бажанням різними  шляхами організації підпільного  виробництва, незаконного перепродажу  товарів і послуг, приховування доходів, використання механізмів недобросовісної  конкуренції та монополізму та іншими протизаконними діями отримати додатковий, прихований від сплати податків дохід. 

Значний внесок у розроблення  сучасних наукових підходів до з'ясування механізмів тіньової економічної діяльності зробив О. Турчинов, який сформулював  таке визначення тіньової економіки: "тіньова  економіка – це економічна діяльність, яка не враховується і не контролюється  офіційними державними органами, а  також діяльність, спрямована на отримання  доходу шляхом порушення чинного  законодавства" [8, с. 300]. Проте, це визначення може стосуватись всіх загальнокримінальних злочинів (крадіжка, розбій, вимагання), а це може призвести до неприпустимого розширення сфери тіньової економіки. [1, с. 576].

Суб'єкти тіньової економіки  поділяються на три рівні:

1. Кримінальні елементи.

2. «Тіньовики - господарники» (підприємці, комерсанти).

3. Наймані працівники з неформальною зайнятістю, держслужбовці, хабарі  у яких складають до 60% їхнього доходу. [8, с. 300].

Для того, щоб познайомитись  з тіньовою діяльністю детальніше, потрібно здійснити більш розширену  її класифікацію за основними її ознаками. До них можна віднести масштабність, масовість,  тривалість здійснення, мотивацію тощо.

За масштабністю тіньової економічної діяльності  її доцільно було б розділити на зовнішню і внутрішню.  Зовнішньою тіньовою економічною діяльністю є такі дії, які здійснюються в межах декількох держав,  мають чітку інфраструктуру і впливають на економіку загалом.  Внутрішню ж тіньову економічну діяльність можна поділити на такі підскладники, як загальнодержавна, галузева, регіональна та локальна. [4, с. 39]

Загальнодержавна тіньова  економічна діяльність –  це діяльність яка здійснюється в межах однієї держави, статистично не опубліковується, приховується від держави та офіційно не зареєстрована. Галузева тіньова економічна діяльність – це діяльність, яка здійснюється в межах однієї галузі (наприклад машинобудування).  Регіональна тіньова економічна діяльність –  це діяльність,  що здійснюється в межах одного регіону,  міста чи області та впливає на їхній соціально-економічний розвиток.  Локальна тіньова економічна діяльність –  це діяльність,  яка здійснюється в межах одного підприємства від нижчого рівня керівництва до вищого і впливає на його виробничу діяльність. Запропоновану класифікацію тіньової економічної діяльності за масштабністю здійснення представлено на рис. 1.1. [21]

За кількістю осіб, що здійснюють тіньову економічну діяльність, можна розподілити на одноосібні та колективну.  До одноосібної відносять  тіньову економічну діяльність,  яку здійснює одна фізична особа,  наприклад надання послуг з ремонту  телевізора,  які ніде не обліковуються  та з цих доходів не сплачуються  податки. До колективної відносять  тіньову економічну діяльність,  яку здійснює група осіб, які не обов'язково мають статус юридичної  особи. [19]

 

 

 

		Тіньова економічна діяльність
Зовнішня економічна діяльність					Внутрішня економічна діяльність
			Загальнодержавна тіньова  економічна діяльність
			Галузева тіньова економічна діяльність
			Регіональна тіньова економічна діяльність
			Локальна тіньова економічна діяльність

Рис. 1.1 Класифікація тіньової економічної діяльності  за масштабністю здійснення [21]

За мотивацією тіньову  економічну діяльність можна про  класифікувати як навмисну і ненавмисну.  Навмисна тіньова економічна діяльність –  це діяльність, яку здійснює фізична  чи юридична особа з метою отримання  додаткового,  ніде не зареєстрованого  доходу,  з його подальшим використанням. Ненавмисна тіньова економічна діяльність – це діяльність, яку здійснюють через незнання законодавства чи допущення ненавмисних помилок  у фінансовій звітності. [11, с. 990]

За постійністю здійснення тіньову економічну діяльність можна  розділити на три групи: разова, сезонна, постійна. За тривалістю здійснення тіньову  економічну діяльність можна розділити  на коротко-, середньо- і довготермінову. Короткотермінова тіньова економічна діяльність – це діяльність, яка здійснюється лише в термін до 1 року,  середньотермінова – це діяльність, яка здійснюється протягом від 1 до 5 років,  довготермінова – це діяльність,  що здійснюється протягом більше  5 років. [7, с. 235]

За стадіями виробництва  тіньову економічну діяльність можна  поділити на постачальницьку, виробничу  та збутову.

Отже,  всю класифікацію тіньової економічної діяльності можна звести у таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Зведена класифікація тіньової економічної діяльності за основним ознаками

Класифікаційна ознака	Складники класифікації
За масштабністю тіньової  економічної діяльності	зовнішня
	внутрішня: загальнодержавна галузева регіональна локальна
За кількістю осіб,   одноосібна що здійснюють тіньову  економічну діяльність	одноосібна
	колективна
За мотивацією тіньової економічної  діяльності	навмисна
	ненавмисна
За постійністю здійснення  тіньової економічної  діяльності	разова
	сезонна
	постійна
За тривалістю здійснення  тіньової економічної  діяльності	короткотермінова
	середньотермінова
	довготермінова
Залежно від стадії виробництва	виробнича тіньова економічна діяльності
	постачальницька тіньова  економічна діяльність
	збутова тіньова економічна діяльність

 

Зазвичай виділяють три  групи чинників, які сприяють розвитку тіньової економіки.

Економічні:

• криза фінансової системи;
• високі ставки, велика кількість та складний механізм розрахунку податків;
• прагнення підприємців одержати надприбутки;
• взаємозв’язок бізнесу з кримінальними структурами;
• занадто високий рівень податків

Соціальні:

• низький рівень життя населення;
• високий рівень безробіття та орієнтація частини населення на те, щоб отримати дохід будь-яким способом;
• нерівномірний розподіл валового внутрішнього продукту

Правові:

• слабке забезпечення правоохоронних структур необхідними матеріально-технічними ресурсами;
• необмежене нормативно-правове поле у державному законодавстві та значна кількість механізмів здійснення тіньових операцій;
• відсутність чіткої межі між офіційною та тіньовою діяльностями

Державні:

• корумпованість державних служб різноманітних владних структур, контрольних служб: податкової, санепідемконтролю, пожежної безпеки тощо;
• умови, що дають змогу використовувати державне майно та майно організаційних структур
• заради одержання неофіційного приватного доходу державними чиновниками та управлінцями;
• можливість лобіювання власних інтересів суб’єктами господарювання у державних інстанціях через залучення фірмами до свого штату у вигляді “консультантів” посадових осіб вищих та найвищих рангів [20]

Тіньова економіка чинить значний негативний вплив на всі  соціально-економічні процеси, які  відбуваються в суспільстві. Без  урахування тіньової економіки не можливо  здійснити економічний аналіз на макро- і мікро- рівнях, ухвалити ефективні управлінські та законодавчі рішення. Поширення тіньової економіки веде до різкого зниження ефективності державної політики,  утруднення, а подекуди – й неможливості регулювання економіки ринковими методами, із застосуванням інструментів грошово-кредитної й податкової політики. Негативи тіньової економіки показано в таблиці 1.2. [1, с. 576]