Сутність та функції грошей. Грошові системи

 

ВСТУП

Ринкову економіку неможливо уявити без  розвинутої грошової системи з різноманітними механізмами регулювання грошового  обігу, грошової маси, валютного регулювання. Для цього необхідні знання про  сутність грошей, грошових систем та їх функції. Ці питання є досить складними, суперечливими і багатогранними. Оскільки підходи до їх вирішення  дуже різноманітні, іноді навіть протилежні один одному, як і в класичних  працях науковців, так і в дослідженнях сучасників, то є очевидною складність грошей як об’єкта вивчення і теоретичного пізнання. Тому з’ясування сутності і  функцій грошей передбачають всебічний  розгляд і простеження існуючих теорій, концепцій щодо вирішення  цих питань, систематизацію і аналіз усіх теорій для полегшення вивчення такої складної категорії, як гроші.

Так, для  з’ясування сутності грошей важливо  простежити різноманітні погляди науковців  стосовно визначення грошей, спробувати їх об’єднати за певними критеріями у групи, бо лише у єдності та взаємозв’язку  можна зробити на їх основі ґрунтовний аналіз і висновки. Найбільш обґрунтовано історичну суть і функції грошей розкивають концепції, які розглядають  їх через розвиток форм вартості. Не можна досконало пізнати суть грошей, не пізнавши причини їх виникнення, походження, не з’ясувавши їх природу, не дослідивши історичний розвиток, зокрема, розвиток та зміну функціональних форм грошей. Можна сказати, що сутність реально проявляється лише через форми грошей, оскільки вони взаємопобудовані історією розвитку грошових відносин, внаслідок чого відбувалась модифікація грошових форм, поява нових, а також тому, що форми є свого роду відображенням грошових функцій, тобто вони є похідними функцій грошей. А функції у свою чергу теж характеризують сутність грошей шляхом розкриття їх призначення в економічній системі і грошових відносинах. Для більш детального вивчення функцій варто розглянути не лише напрямки дії та реалізації окремої функції, а й взаємозв’язок та взаємодію функцій між собою. Гроші - це невід'ємна й істотна частина фінансової системи кожної країни. Називаються вони доларами чи гривнями, фунтами чи франками, гроші служать засобом оплати, засобом збереження вартості й одиницею рахунка в усіх, окрім як самих ранніх економічних системах.

Проблема  суті сучасних грошей набула особливої  гостроти, бо без глибокого розуміння  їх природи не можна ні будувати сучасну грошову систему, ні ефективно  регулювати її. А це особливо важливо  у період трансформації економічної  системи України, становлення національної грошової системи.

У цій  роботі я намагатимуся розглянути сутність грошей та грошових систем, їхнє значення. Також буде зроблена спроба показати, наскільки велике економічне значення грошового обміну і яку роль гроші  грають у формуванні економічної  політики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.СУТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ.

1.1.Сутність  грошей.

За своїм  місцем у товарному виробництві  й обміні гроші — це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

У літературі існує безліч різних визначень грошей, які значно відрізняються одне від одного. Під грошима часто розуміється все те, що звичайно приймається в обмін на товари і послуги; продукт угоди між людьми. Л. Харріс визначає гроші як «будь-який товар, що функціонує як засіб обігу, лічильна одиниця й засіб збереження вартості». Р. Барр пише, що «гроші можуть бути визначені як засіб обміну, загальноприйнятий у даному платіжному співтоваристві». С. Фішер, Р. Дорн-буш і Р. Шмалензі вважають ключовим моментом у визначенні грошей їх платіжну функцію: «Гроші—загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін за товари і послуги, а також при оплаті боргів.” Яскравим прикладом суто функціонального підходу  в цьому питанні  слугує визначення К.Р.Макконнела і С.Л.Брю: “Гроші -  це те, що гроші роблять. Усе, що виконує функції грошей, і є гроші”

Підсумовуючи  різні визначення сутності грошей (а  їх дуже багато) я виділила такі особливості:

- грошима  у широкому змісті можуть бути  названі будь-які знаки цінності, що служать для розміну, придбання  інших предметів, чи наймання  людської праці;

- гроші  - це суспільний інститут, що збільшує  багатство, знижуючи витрати обміну  і, сприяючи більшій спеціалізації  відповідно з наявними порівняльними  перевагами людей;

- переваги використання грошей, у порівнянні з натуральним обміном, величезні. Витрати обміну були б набагато більші, а суспільне багатство внаслідок цього набагато менше, якби не існувало грошей, що значно полегшують весь цей процес. В економічній системі, обмеженій натуральним обміном, людям приходилося затрачати непомірну кількість часу на пошук тих,  із ким їм було б вигідно обмінюватися.

- Гроші це те, що приймають  як сплату за товари, послуги  і борги, отже гроші – це  засіб обміну. Люди приймають  гроші в обмін на товари  і послуги, щоб потім обміняти  гроші на ті товари і послуги,  які вони хочуть придбати. Без  такого засобу обміну люди  повинні звертатися до бартеру  - безпосереднього обміну товарів  і послуг на інші товари  і послуги - дуже неефективного  засобу здійснення обміну. При  бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам треба,  а він повинний хотіти те, що  ви пропонуєте до обміну. Це  вимагає вишукування всіх потенційних  партнерів по обміну, здатних  задовольнити потреби і побажання  один одного в товарах і  послугах, а потім досягнення  згоди за умовами обміну. У  такий спосіб бартер приводить  до високих витрат, зв'язаних з  пошуком.

- Гроші служать також розрахунковою  одиницею або «мірою вартості».  Роль грошей як «одиниці виміру»  дозволяє використовувати встановлені ціни для угод.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Функції грошей

В економічній літературі є декілька поглядів щодо функцій грошей в економіці. Так, представники класичної теорії визнавали наявність п'яти функцій  грошей (рис. 1.): міри вартості; засобу обігу; засобу утворення скарбів, накопичень і заощаджень; засобу платежу; світових грошей.

Рис. 1. Функції грошей

В іноземній літературі автори виокремлюють найчастіше три функції: міра вартості (або розрахунковий засіб), засіб  обігу, засіб збереження.

Функція міри вартості

Сутність цієї функції полягає  в тому, що гроші є засобом виміру вартості всіх інших товарів. Але не гроші роблять товари порівнянними, а кількість витраченої на їх виробництво суспільно необхідної праці. Ця функція дає змогу розкрити еволюцію грошей від виникнення специфічного товару, що виконував роль еквівалентної форми для вираження вартості будь-якого товару у формі матеріального носія, що має внутрішню вартість, до форми, за якої міра вартості представлена знаком вартості.

За металевого обігу цю функцію  виконували дійсні гроші (золото і срібло), що самі мали вартість, але й вони виражали вартість ідеально, тобто у вигляді уявних грошей. Проте з розвитком товарного виробництва гроші втрачають свою товарну природу, з'являються кредитні гроші. Функція грошей як міри вартості істотних змін не зазнає. З цією функцією тісно пов'язане поняття масштабу цін.

Масштаб цін – суто технічна функція грошей – фіксована вагова кількість грошового металу і його кратних частин, прийнята в певній країні як грошова одиниця.

Коли карбування монет лише розпочиналося, масштаб цін збігався з їх ваговим  вмістом. Проте з часом у процесі еволюційного розвитку грошових відносин масштаб цін почав відокремлюватися від безпосередньо вагового змісту. Це зумовлювалося, як уже зазначалося, зношуванням і псуванням монет, зменшенням їх вагового вмісту державною владою, застосуванням більш цінних металів для карбування монет (мідь, срібло, а згодом золото). З появою розмінних на золото паперових грошей масштаб цін зберігав своє функціональне призначення. Власники паперової купюри мали офіційне право і можливість обміняти її в банку на відповідну, встановлену офіційним масштабом кількість золота.

За масштабом цін здійснювалося  зіставлення національних грошових одиниць – долара, фунта стерлінгів, німецької марки, французького франка та інших паперових знаків вартості.

Мірою вартості в Україні є гривня.

Функція засобу обігу – функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг (рис. 2).

Рис. 2. Необхідні умови для виконання функції засобу обігу

У процесі обміну товарів гроші  виконують такі функції:

– посередницьку, за допомогою якої товари доставляються від виробників споживачам;

– об'єднавчу, в процесі якої всі  акти обміну об'єднуються у процес реалізації товарів та їх цін;

– засобу загальної купівельної  спроможності: у руках їх власників гроші створюють гнучкий інструмент вибору типів і кількості товарів та послуг.

Особливість функції грошей як засобу обігу полягає в тому, що її виконують, по-перше, реальні або готівкові  гроші, а по-друге, знаки вартості – паперові та кредитні гроші. Сьогодні, коли золото демонетизується, функцію  засобу обігу виконують кредитні гроші. Причому вони функціонують як купівельний засіб і як засіб  платежу: якщо продаж одного товару і  купівля іншого не переривається, обіг товарів відбувається на основі грошей як купівельного засобу. Якщо відбувається розрив у часі між купівлею і продажем товарів, гроші є основою платежу.

Функція засобу обігу невіддільна  від функції міри вартості. У взаємодії  вони конституюють гроші як інструмент вираження ціни та обміну товарів. Органічно доповнюючи одна одну, вони реалізують подвійну природу грошей – їх призначення виконувати у товарному світі роль загального вартісного еквівалента і водночас бути технічним засобом обміну товарів.

Функція засобу утворення  скарбів, накопичень і заощаджень aбo гроші як засіб нагромадження. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються на скарб. Функцію накопичення скарбів раніше виконували повноцінні і реальні гроші – золото і срібло. Оскільки гроші є загальним втіленням багатства, то виникає прагнення до їх накопичення.

Особливість кредитних грошей як засобу накопичення полягає в тому, що вони накопичуються в процесі постійного обігу. Якщо вони осідають у скринях, то перетворюються з грошей на паперові символи. Склад скарбів постійно змінюється. Незмінним залишається лише те, що серед їх компонентів обов'язково перебуває товар, який функціонує як гроші:

– короткострокові цінні папери (казначейські векселі), які вважаються високоліквідними, оскільки завжди можуть бути продані на фінансовому ринку;

– акції та довгострокові облігації, яким властивий менший ступінь ліквідності;

– нерухомість.

Отже, нагромадження є необхідним елементом суспільного відтворення. Невиконання паперово-кредитними грошима  цієї функції призводить до кризових потрясінь у національній економіці.

Функція засобу платежу  – функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення. Гроші виконують специфічну роль за реалізації функції засобу платежу (рис. 3).

Рис. 3. Роль грошей у функції засобу платежу

Функція засобу платежу виникла  в результаті розвитку кредитних  відносин у капіталістичному господарстві. У цьому випадку гроші використовуються під час:

– продажу товарів у кредит, необхідність якого пов'язана з  неоднаковими умовами виробництва  і реалізації товарів, різною тривалістю їхнього виробництва й обігу, сезонним характером виробництва;

– виплати заробітної плати робітникам та службовцям.

Отже, гроші, виконуючи функцію  засобу платежу, мають свою специфічну форму руху, відмінну від форми  руху грошей як засобу обігу (рис. 4).

Рис. 4. Відмінності грошей як засобу платежу та як засобу обігу

Функція світових грошей – функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обігу і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. У цій функції гроші постають як загальний купівельний і платіжний засіб, матеріалізація багатства взагалі (рис. 5).

Рис. 5. Сутність функції "світові гроші"

Ця функція грошей виникла в  капіталістичних формаціях, але  набула високого рівня розвитку зі створенням світового ринку. На цьому ринку гроші скидали "національні мундири", тобто поставали у вигляді злитків золота (995-ї проби). Паризькою угодою 1867 р. єдиною формою світових грошей було визнане золото. Але останнім часом з метою зниження вартості міжнародних розрахунків почали застосовувати кредитні гроші (СПЗ, євро та ін.). За цих умов золото стало резервним фондом світових грошей.

 

1.3.Форми  грошей та їх еволюція.

Гроші пройшли  тривалий і складний шлях розвитку з точки зору не тільки ускладнення  їх економічної суті та підвищення суспільної ролі, а й урізноманітнення їх форм. Під впливом зміни суспільних відносин, формою виразу яких є гроші, та ускладнення вимог ринку до грошей останні періодично скидали  одну форму і набували іншої, більш  адекватної новим умовам. Історія грошей по суті є процесом поступового відбору окремих товарів чи особливих штучних форм, найбільш придатних виконувати функції грошей у певних ринкових умовах. Загальний процес еволюції форм грошей схематично показано на рис. 6.