Культура поведінки та зовнішній вигляд лікаря вет.медицини. Постійна готовність до виконання професійних обов'язків

Лікар просто зобов'язаний бути завжди витриманим, привітним, ніколи не забувати про усмішку. Жодні особисті неприємності не повинні «відбиватися» на його роботі, в його тоні при розмовах з колегами та власниками. Недопустимими є надмірна сухість та офіційність, легковажні жарти та фамільярність.

Основоположна вимога медичного  етикету: вигляд лікаря повинен переконати хазяїна, що перед ним професіонал, якому не страшно довірити здоров'я  і життя свого улюбленця. Ніхто  не захоче лікуватися у людини легковажної, неакуратної, з байдужістю, а то й  неприязною до власника та його тварини. Зовнішній вигляд іноді видає  прихильність до шкідливих звичок. Лікар повинен бути зібраним, стриманим, доброзичливим і, звичайно, здоровим і підтягнутим людиною (або як мінімум виробляти таке враження).

Згідно з медичним етикетом, вигляд лікаря дуже важливий. На роботу переважно надягати костюм і краватку, а не майку та джинси. Лікарю не пристало блищати ультрамодними нарядами і дорогими прикрасами, вражати колег  і хворих незвичайними зачісками. Для  медиків обов'язкові хороші манери, ввічливість, доброзичливість. Підвищувати  голос, грубити колегам та власникам неприпустимо, навіть стикаючись з їх неадекватною реакцією, лікарю слід вести себе твердо, але коректно. Якщо колега чи власник викликають явну антипатію у медичного працівника (що трапляється не так уже й рідко), негативні почуття не повинні виявлятися ні в словах, ні в жестах і, природно, не повинні відображатися на лікуванні - це вже вимога не етикету, а деонтології . 

Постійна  готовність до виконання професійних  обов'язків

 

«Готовність майбутніх лікарів  до професійного самовдосконалення  як соціально-педагогічна проблема»  – здійснено теоретичний аналіз і узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми формування  готовності майбутніх лікарів до професійного самовдосконалення, з’ясовано  її сутність, визначено критерії, показники  та рівні готовності майбутніх лікарів  до професійного самовдосконалення.

У результаті дослідження  встановлено, що проблема формування готовності до професійного самовдосконалення  особистості є однією з найбільш важливих у сучасній науці. У філософії  професійне самовдосконалення особистості  нині вивчають у тісному зв’язку  зі смислотвірним ядром людини, її унікальністю та неповторністю. В психології його трактують як результат духовно-практичної діяльності особистості, що прагне до розкриття усієї повноти своєї  людської сутності. Психологи розглядають  професійне самовдосконалення як соціально-психологічний  феномен, як внутрішньо детермінований процес розвитку особистості. В педагогічних дослідженнях професійне самовдосконалення  аналізують з урахуванням активного  впливу соціального середовища. Предметом  педагогічних досліджень є ті шляхи  і засоби підвищення внутрішньої  творчої активності особистості, що в результаті повинні сприяти  її самовдосконаленню.

У контексті проведеного  дослідження  професійне самовдосконалення  особистості розглядається як цілеспрямована, систематична, високоорганізована й  творча діяльність, що полягає в  самостійному поглибленні й розширенні фахових знань, розвитку умінь, здібностей, професійно значущих якостей особистості  та передбачає безперервне формування її  кваліфікації й особистісне  зростання. Складовими самовдосконалення  є самоосвіта та самовиховання. Результати аналізу наукової літератури дали змогу  визначити, що готовність майбутнього  лікаря до професійного самовдосконалення  – це  його  інтегративна особистісна  властивість, яка характеризується системою фахових знань і вмінь, сформованих самоосвітніх і самовиховних умінь, професійної самосвідомості, переконаності в соціальній і  особистій значимості професійного самовдосконалення, прагненні до нового і бажанні стати висококваліфікованим фахівцем.

Будь культурною, освіченою  людиною, постійно поповнюй свої знання і вдосконалюйся як інтелігентна людина. Інтелігентність з дипломом не видається, вона виховується. Привітна усмішка і чуйність, душевна доброта - невід'ємні ознаки краси та високої культури твоєї праці.

Завжди пам'ятай про високу відповідальність лікаря ветеринарної медицини перед народом. Своєю самовідданою працею прагни завоювати всенародні любов і повагу.

Активні заходи щодо підтримки  життя пацієнта припиняються тільки тоді, коли стан людини визначається як незворотна смерть.

Ветеринар не має права навіть у випадках, що здаються йому безнадійними, навмисно прискорювати смерть хворого або переривати необхідне лікування. 

При наданні допомоги потрібно:

• поважати рішення і вибір власника, щонайпильніше враховуючи та реагуючи на удь-які його рішення та погляди,при цб=ьому не піддаватися впливу та тиску на себе як особистість та як професіонала;
• сприяти забезпеченню взаєморозуміння у відносинах між усіма лікарями, до яких зверталися за допомогою та консультацією до цього та сприяти взаємопорозумінню при зміні лікаря без пред’яви претензій,критики та інших негативних сторін;
• попереджати конфлікти, що можуть виникнути на грунті відносин між лікарями;
• не допускати, щоб угода про сумісну діяльність медичних працівників заподіяла шкоди пацієнтові.

Ветеринар має невідкладно  реагувати на будь-які невдоволення власника,рахуючись при цьому  зі своїми якостями,не вдаючись до приниження,але  й не гордити.

Можна навести цитати з  твору нашого колеги, письменника  Джеймса Херріота.

1. «Меня  подбросило,  и  я  проснулся.  Сердце стучало  в  одном  ритме  с настойчивым  трезвоном.   Телефонный   аппарат  на  тумбочке  у  кровати. Я не сомневался, что ничего хорошего он мне не сулит.

Голос в трубке был оскорбительно  бодрым:

 - Кобыла у меня жеребится.  Только  что-то дело у нее не  идет. Думаю,

жеребенок лежит неправильно. Может, приедете пособить?

     У  меня  защемило  в животе. Это  уж  слишком!  Когда  тебя  поднимают   с

постели посреди ночи, радость  невелика, но дважды подряд? Это несправедливо,

это,  попросту говоря,  чистейший садизм. У меня  был  тяжелый  день, и  я  с

большим  облегчением  улегся спать  около полуночи. В  час меня подняли из-за

тяжелого  отела,  и  я вернулся  домой  почти в  три. А сейчас  сколько?  Три

пятнадцать. Господи, да я  и десяти минут не проспал! И к  тому же кобыла. Как

правило, с  ними вдвое  больше хлопот,  чем с коровами. Ну  и жизнь!  Чертова

жизнь! Я ответил: - Хорошо, хорошо, мистер Диксон, сейчас еду.»

2. «За два с половиной  часа можно ли выспаться? Тем не менее я  решительно

встал  в половине восьмого, а  в восемь, побрившись и приведя  себя  в полный

порядок, уже спустился  в столовую.»

3. «- Джеймс, я знаю,  вы не обидитесь. Но старик Самнер сегодня жаловался

мне, что вчера ночью  позвонил вам, а  вы отказались поехать  к его корове. Вы

знаете,  он хороший  клиент и отличный человек, но он был возмущен.

-  Но ведь это же  просто  хронический мастит, -  сказал я. -    Молоко

чуть хуже свертывается, только и всего.

     - Джеймс,-  сказал Зигфрид  мягким голосом, - в вашей профессии есть одно

главное правило, перед  которым  все остальное  отступает на задний план, и я

скажу вам какое. БЫТЬ ВСЕГДА НАГОТОВЕ. Вам надо запечатлеть его  в своей душе

огненными буквами. - Он назидательно поднял палец - БЫТЬ ВСЕГДА НАГОТОВЕ.

Не забывайте этого, Джеймс, ни на секунду. Каковы бы ни были обстоятельства,

в дождь и в жару, ночью  и днем, если клиент вас вызывает, вы обязаны ехать к

нему, и  ехать  охотно. Вот  вы  говорите, что  причина  не  показалась  вам

срочной.  Но  ведь,  в  конце-то  концов,  вы  полагались  только  на  слова

владельца, а  он  некомпетентен  решать, насколько это  срочный  случай. Нет,

дорогой мой, вы  обязаны  ехать.  Пусть они сами  пользовали животное, но ему

могло вдруг стать хуже.»

 

 

Таким чином стає зрозуміло, що ветеринар має бути завжди готовий  до виконання. При цьому він має  бути і лікарем для тварини, і  психологом для його власника, аби  вислухати в будь-який час його скарги.

Тому опанувати таку складну  професію можуть лише люди з поглядами  на життя, що стоять на міцному фундаменті філософії та етики.

Отже, ветеринар має бути уособленням лише найкращих рис  характеру та професійнх якостей.