Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Июня 2013 в 01:07, курсовая работа
Землетруси — це підземні поштовхи і коливання земної поверхні, викликані процесами усередині землі. Час від часу на окремих ділянках земної кори, у зв'язку з глибинними фізичними і хімічними процесами, які відбуваються всередині, виникають напруження. Вони можуть бути викликані зближенням чи розходженням окремих плит земної кори або вертикальними рухами певних її блоків. Накопичуючись протягом більш-менш тривалого часу, напруження зрештою розряджаються шляхом стрімких і миттєвих переміщень ділянок земної кори.
Поширення землетрусів підлягає певним закономірностям: там, де формуються великі гори та впадини, звичайно і проявляються сильні землетруси. На земній кулі щорічно реєструється більше ста тисяч підземних поштовхів, з яких близько ста — з певним ступенем руйнування. Фахівці оцінюють середні річні збитки від землетрусів близько 70 млрд. дол.
Вихідні дані варіанту …………………………………………………………...3
Розділ1. Визначення впливу вражаючих факторів НС при землетрусах…….......4
1.1 Землетрус та його різновиди………………………………………………….4
1.2 Визначення характеристик небезпечних геологічних процесів……………5
1.3 Попередження можливих наслідків при землетрусах……………………....8
Розділ 2.Визначення впливу вражаючих факторів при техногенних вибухах…………………………………………………………………………………10
2.1 Визначення характеристик вражаючих факторів техногенних вибухів………………………………………………………………………………….10
2.2 Визначення параметрів ударної хвилі при вибуху ППС у приміщені…………13
2.3 Розрахунок параметрів зон теплового впливу при вибухах ППС…….14
2.4 Розрахунок характеристик зони токсичного задимлення, що утворюється під час пожеж ……………………………………………………………………………15
Розділ 3.Визначення наслідків радіаційного ураження ………………………….17
3.1 Поняття радіаційного ураження………………………………………………17
3.2 Визначеннявпливу вражаючих факторів при аварії з викидом радіоактивно небезпечних речовин…………..18
Розділ 4. Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з викидом НХР…………………………………………………………………………….22
4.1Довгострокове (оперативне) прогнозування…………………………………..22
4.2 Аварійне прогнозування……………………………………………………….25
Список використаної літератури…………………………………………………31
Додатки…………………………………………………………………………….
Примітка: зовнішня межа осередку виникнення пожеж за величиною теплового імпульсу складає 100…200 кДж/м2.
Таблиця 2.6. Швидкість перенесення переднього фронту забруднення в залежності від швидкості вітру та СВСП, км/год
СВСП |
Швидкість вітру, м/с | |||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Інверсія |
5 |
10 |
16 |
21 |
- |
- |
||||
Ізотермія |
6 |
12 |
18 |
24 |
29 |
35 |
41 |
47 |
53 |
59 |
Конвекція |
7 |
14 |
21 |
28 |
- |
- |
- |
Таблиця 2.7. Значення токсодоз в зоні задимлення
НХР |
Токсична доза, мгхв/л | |
Смертельна Dсм |
Порогова Dпор | |
Аміак |
60 |
18 |
Двуоксид хлору |
0,6 |
0,06 |
Окcид вуглецю |
60 |
25 |
Оксид азоту |
3 |
1,5 |
Сірчаний ангідрид |
70 |
1,8 |
Синільна кислота |
2 |
0,2 |
Фосген |
6 |
6,2 |
Фурфурол |
22,5 |
1,5 |
Фенол |
22,5 |
1,5 |
Формалін |
22,5 |
1,5 |
Хлор |
6,0 |
0,6 |
Додаток 3
Таблиця 3.1. Коефіцієнт Кt = t-0,4 для перерахунку рівнів радіації на різний час після аварії (руйнування) АЕС
t, год |
Кt |
t, год |
Кt |
t, год |
Кt |
t, год |
Кt |
0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 |
1,32 1,0 0,85 0,76 0,7 0,645 0,61 0,574 |
4,5 5,0 5,5 6,0 6,5 7,0 7,5 8,0 |
0,545 0,525 0,508 0,49 0,474 0,459 0,447 0,435 |
8,5 9,0 9,5 10,0 10,5 11,0 11,5 12,0 |
0,427 0,415 0,408 0,4 0,39 0,385 0,377 0,37 |
12,5 13,0 13,5 14,0 14,5 15,0 15,5 16,0 |
0,364 0,358 0,352 0,347 0,342 0,338 0,333 0,329 |
Таблиця 3.2. Залежність тяжкості променевої хвороби від дози опромінення людини
Доза опромінення |
Тяжкість захворювання | |
Зв |
Бер | |
1,5-2,0 2,5-4,0 4,0-6,0 6,0-10 |
150-200 250-400 400-600 600-1000 |
легка форма середня тяжка надзвичайно тяжка |
Таблиця 3.3. Радіаційні втрати при різних дозах випромінювання
Сумарна доза випромінювання, рад |
100 |
125 |
150 |
175 |
200 |
225 |
250 |
275 |
300 |
Вихід із ладу, % |
- |
5 |
15 |
30 |
50 |
70 |
85 |
90 |
100 |
Таблиця 3.4. Допустима тривалість перебування людей на радіоактивно забрудненій місцевості при аварії (руйнуванні) АЕС, (год, хв.)
Час, що пройшов від моменту аварії до початку опромінення, год | ||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
8 |
12 |
24 | |
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 |
7,30 4,50 3,30 2,45 2,15 1,50 1,35 1,25 1,15 |
8,35 5,35 4,00 3,05 2,35 2,10 1,50 1,35 1,30 |
10,00 6,30 4,35 3,35 3,00 2,30 2,10 1,55 1,40 |
11,30 7,10 5,10 4,05 3,20 2,40 2,25 2,05 1,55 |
12,30 8,00 5,50 4,30 3,45 3,10 2,45 2,25 2,10 |
14,00 9,00 6,30 5,00 4,10 3,30 3,00 2,40 2,20 |
16,00 10,30 1,30 6,00 4,50 4,00 3,30 3,05 2,45 |
21,00 13,30 10,00 1,50 6,25 5,25 4,50 4,00 3,40 |
Таблиця 3.5. Радіаційне ураження людей (%) при опроміненні дозою вище 100 рад
Доза, рад |
Час початку опромінення |
Тривалість опромінення |
% і час настання врати |
Смертність, % | ||||
Години |
Доба | |||||||
6 |
12 |
1 |
15 |
30 | ||||
125 150 200
250 |
до 4 діб до 4 діб до 4 діб
4 доби |
4 доби 4 доби 30 хв 1 год 6 год 12 год 1 доба 4 доби 30 хв 1 год 6 год 12 год 1 доба |
- - 5 5 - - - - 10 10 1 - - |
- - 5 5 5 2 - - 10 10 10 3 - |
- - 5 5 5 5 4 2 10 10 10 10 5 |
- - 5 5 5 5 5 5 10 10 10 10 10 |
5 15 50 50 50 50 50 50 85 85 85 85 85 |
Од.випадки -«- -«- -«- -«- -«- 10 % -«- -«- -«- -«- |
Таблиця 3.6. Тимчасові режими захисту населення у разі ускладнення становища на АЕС
№ режиму |
Потужність експозиційної дози, мР/год |
Режимні заходи із захисту населення |
1 |
0,1-0,3 |
Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття та упаковка продуктів харчування. Обмежене перебування на відкритому повітрі дорослих. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у квартири |
2 |
0,3-1,5 |
Заходи першого режиму, йодна профілактика дітей, обмежене перебування на вулицях всього населення. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у квартири |
3 |
1,51-15 |
Заходи попередніх режимів, йодна профілактика всього населення, часткова евакуація (дітей та вагітних жінок) |
4 |
15,1-100 |
Заходи 1, 2, 3 режимів. Евакуація всього
населення, крім контингенту, задіяного
в аварійно-рятувальних |
5 |
більше 100 |
Повна евакуація населення |
Додаток 4
Таблиця 4.1. Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря з вражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0°С)
Найменування НХР |
Кількість ХНР в ємності, т | |||||||
1 |
5 |
10 |
20 |
30 |
50 |
100 |
300 | |
Інверсія | ||||||||
Хлор |
4,65 |
12,2 |
18,5 |
28,3 |
36,7 |
50,4 |
78,7 |
156 |
Аміак |
<0,5 |
1,6 |
2,45 |
4,05 |
5,25 |
6,85 |
10,8 |
21 |
Соляна кислота |
1,25 |
3,05 |
4,65 |
6,8 |
8,75 |
12,2 |
18,7 |
31,7 |
Ізотермія | ||||||||
Хлор |
1,75 |
5,05 |
7,35 |
11,6 |
14,8 |
20,2 |
30,9 |
62 |
Аміак |
<0,5 |
1,25 |
1,55 |
1,95 |
2,75 |
4,45 |
8,35 | |
Соляна кислота |
<0,5 |
1,3 |
1,85 |
2,9 |
3,7 |
5 |
7,45 |
14,7 |
Конвекція | ||||||||
Хлор |
0,75 |
2,4 |
4,05 |
6,05 |
7,6 10,7 |
16,1 |
31,9 | |
Аміак |
<0,5 |
1,05 |
1,45 |
2,2 |
4,55 | |||
Соляна кислота |
<0,5 |
0,95 |
1,5 |
1,9 |
2,6 |
4,0 |
7,7 |
Примітки. 1. При температурі повітря -20 °С зменшується на 5
Таблиця 4.2. Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР
Найменуванні НХР |
Густина НХР, d, т/м3 |
Вражаюча токсодоза, мг хв/л |
k2 залежно від температури | |||
-20°С |
0 °С |
20 °С |
40°С | |||
Аміак |
0,681 |
15 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Хлор |
1,553 |
0,6 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Соляна кислота |
1,198 |
2 |
0,1 |
0,3 |
1 |
1,6 |
Таблиця 4.3. Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря за даними прогнозу погоди
Швидкість вітру, м/с |
Ніч |
День | |||||||
Ясно |
Напівясно |
Похмуро |
Ясно |
Напівясно |
Похмуро | ||||
0,5 |
Інверсія |
Конвекція |
|||||||
0,6 – 2,0 |
|||||||||
2,1 – 4,0 |
Ізотермія |
Ізотермія | |||||||
Більше 4,0 |
Таблиця 4.4. Корегувальні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру
СВСП |
Швидкість вітру, м/с | |||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 | |
Інверсія |
1 |
0,6 |
0,45 |
0,4 |
- |
- |
Ізотермія |
1 |
0,65 |
0,55 |
0,5 |
0,45 |
0,35 |
Конвекція |
І |
0,7 |
0,6 |
0,55 |
- |
- |