Бухгалтерський облік та його особливості в Китаї

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Кафедра обліку в зарубіжних країнах

 

 

 

 

 

Реферат

на тему: „ Бухгалтерський облік та його особливості в Китаї”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2010 
Зміст

 

 

Вступ

Системи бухгалтерського  обліку різних країн відрізняються  своїм різноманіттям. На сучасному рівні економічної інтеграції країн, бухгалтерський облік стає одним з засобів міжнародного спілкування.

Мета даного реферату  - ознайомитися з організацією бухгалтерського обліку в Китаї.

Китай найчисельніша (населення Китаю складає: 1,3 млрд чоловік ) й найпрацьовитіша країна, з економікою що бурхливо розвивається. Економіка Китаю базується в основному на промислових галузях і сільському господарстві. Крім легкої промисловості, якою Китай славився з незапам'ятних часів, зараз активно розвивається виробництво телевізійного устаткування, побутової електроніки й металургія. А відомі на увесь світ китайський зелений чай і рис - головні експортні товари.

У цей час малі й середні фірми  становлять 99 відсотків всіх існуючих у Китаї підприємств. Тому всі китайці так чи інакше зайняті в малому бізнесі. Саме він приносить у скарбницю левину частку податків.

За останні 20 років  реальне зростання китайського  ВВП в середньому становить 9,9%. Це підняло економіку Китаю з  маргінального рівня до одного з найбільших рушіїв глобального зростання. Із 2000 по 2009 р. китайська економіка зросла від 3,7% глобального ВВП (в номінальному доларовому вимірі) до 8,1%. ВВП на душу населення складає близько 5 000 доларів (для порівняння в Україні 2 500 доларів)

 

 

1. Історія бухгалтерського обліку та бухгалтерське законодавство в Китаї

Облік в Китаї не завжди розвивався однаковими темпами. Характерними для нього були етапи злету  та падіння.

Перше згадування про  бухгалтерський облік в Китаї відноситься до XI століття. Починаючи із Цинь (221 - 207 до н.е.) і Хань (206 до н.е. -  8р. Н.е.) всі династії створювали бухгалтерські структури й призначали осіб, що відали звітністю, а також розробляли правові норми.

У період династії Цинь у законі «Саолюй»  було сказано, що при складанні звітності необхідно вказувати фактичні дані, уникати помилок. Там же розписувалася процедура зведення звітності й наводилися методи обліку втрат майна.

У ханському законоположенні «Шапцзи-люй» була визначена система подання звітності на перевірку в столицю, по якій передбачалося щорічне подання звітності кожною інстанцією знизу доверху. За порушення строків і недостовірності призначалося покарання.

 Династії Сунь (581-618) і Тан (618-907) також мали спеціальні системи ведення записів і рахунків, покарань за невірогідність парних звітів.

З настанням нового часу уряд Китайської Республіки в 1914 році опублікувало першу частину Закону про бухгалтерський облік. Потім пішли деякі спеціальні положення - в 1915 році «Правила ведення бухгалтерського обліку на залізницях», в 1921 році вони вийшли в новій редакції. Після 1927 року уряд опублікував «Правила бухгалтерського обліку», видані Міністерством фінансів, «Метод єдиної системи бухгалтерського обліку» і ряд інших актів.

В 1935 році був опублікований Закон про бухгалтерський облік, а в 1947 році -  Закон про бухгалтерів.

 

Ця законотворча активність у Китаї показувала зростаючу значимість бухгалтерського обліку й відображала загальне відношення у світі  до його правової регламентації.

Виділяють п’ять періодів розвитку та становлення бухгалтерського обліку в Китаї.

Перший період (1949 - 1957)	Становлення та розвиток соціалістичного обліку	Після створення Китайської народної республіки бухгалтерська  служба була впорядкована та реорганізована. На основі вивчення бухгалтерського обліку в СССР і узагальнення знань його ведення в Китаї, була створена єдина система бухгалтерського обліку, що містила в собі порядок складання первинних документів, реєстрацію господарських  операцій і їхнє відображення на рахунках за допомогою способу подвійного запису, складання звітності.
Другий період (1958 - 1960)	Занепад бухгалтерського  обліку в період так званого  „великого стрибка”	У Китаї з'явився напрямок, що мав на меті ліквідацію старого  обліку й впровадження "нового". На практиці це відобразилося у втраті системного підходу до методики й організації обліку, його спрощенні, відмові від  складання облікових регістрів (бухгалтерських книг  тощо), у намірі складання бухгалтерського  балансу підприємства за даними  первинної документації.
Третій період (1961 - 1965)	Впорядкування та вдосконалення  бухгалтерського обліку	До цього періоду  належить публікація таких важливих нормативних документів, як "Правила  ведення бухгалтерського обліку державних підприємств" і багато інших. У результаті прикладених зусиль у країні був переборений хаос і відтворена система бухгалтерського обліку.
Четвертий період (1966 - 1975)	„ Культурна революція”	Спосіб подвійного запису по дебету і кредиту рахунків називався  капіталістичним, значно скоротилися наукові дослідження в сфері обліку. Тільки в трьох вищих навчальних закладах країни тривала підготовка за фахом "Бухгалтерський облік", а у всіх інші вона була скасована. Загальний правовий нігілізм торкнувся бухгалтерського обліку. Цей час відзначений лише черговими "Правилами бухгалтерського обліку на державних підприємствах", розробленими Міністерством фінансів в 1973 р.
П’ятий період (після 1976)	Впорядкування та прискорення  розвитку бухгалтерського обліку	Після подолання застою почалося посилення ролі обліку в керуванні виробництвом. При цих умовах розгорнулися роботи з удосконалювання методики й організації бухгалтерського обліку в об'єднаннях і на підприємствах, підсилилася науково-дослідна робота, значно виросли кількість науковців у системі обліку.

 

Після утворення Китайської Народної Республіки в грудні 1949 року в рамках уряду була створена спеціальна структура, у веденні якої перебувала система бухгалтерського обліку держави.

В 1950 році була опублікована «Система бюджетної звітності одиниць народних правлінь кожного рівня», а в січні 1951 Державна адміністративна Рада КНР надала Міністерству фінансів право керування системою бухгалтерського обліку у всіх державних підприємствах. Із цього часу всі системи звітності розроблялися або затверджувалися цим міністерством і тільки після цього підлягали опублікуванню.

Перші роки нової влади були дуже продуктивними в частині правової регламентації бухгалтерського обліку й звітності.  Їхньою характерною рисою було відносно регулярне проведення конференцій,  за підсумками яких у законодавство вносилися корективи.                                                                                   

Першу конференцію по фінансовому керуванню й бухгалтерському  обліку Міністерство фінансів КНР скликало в листопаді 1951 року.  У ході обговорення були визначені об'єкти бухгалтерського обліку промислових підприємств і вироблені єдині форми звітності. Незабаром Міністерство фінансів розробило «Метод реєстрації бухгалтерських книг і заповнення звітної документації державних підприємств», «Тимчасовий метод голоного обліку (ревізії) майна державних підприємств» і «Метод ведення бухгалтерського обліку на державних промислових підприємствах»

У жовтні 1952 року Міністерство фінансів КНР скликало другу конференцію, а в період з 1961 по 1965 рік були проведені ще дві, за підсумками яких удосконалювалася єдина система бухгалтерського обліку.

У другій половині 60-х років наступив період «культурної революції». Загальний правовий нігілізм торкнувся й бухгалтерського обліку. Цей час відзначений лише черговими «Правилами бухгалтерського обліку на державних підприємствах», розробленими Міністерством фінансів в 1973 році.

Незабаром робота над створенням правових основ бухгалтерського обліку була продовжена й уже в 1978 - 1981 роки Державна Рада КНР опублікував «Правила виконання обов'язків співробітниками бухгалтерії» і «Тимчасове норма про бухгалтерські кадри»,  Міністерство фінансів КНР розробило «Систему бухгалтерського обліку на будівельних, спільних і інших підприємствах».

Ведення бухгалтерського обліку в  сучасному Китаї побудовано на двох основних масивах:

- правові акти спеціального характеру, що містять окремі вимоги по веденню бухгалтерського обліку й звітності;

- безпосередні базові джерела  правового регулювання.

До першої групи, наприклад,  відноситься Закон КНР від 4 вересня 1992 року «Про управління стягнення податків», у якому міститься спеціальний розділ  «Контроль за веденням бухгалтерської звітності й іншої господарської документації». У ньому, визначено, що інформація про систему й способи  ведення бухгалтерської звітності платника податків, направляється в податкові органи для звітності.                                                                                                                                                                                                                                                              

До другої групи належать спеціальні норми, що визначають правила ведення бухгалтерського обліку й пов'язані з ними питання. До їхнього числа відноситься закон, наприклад, що вступив у чинність із 1 січня 1994 року «Про сертифікацію професійних бухгалтерів».

Названі нормативні акти, що становлять правову основу сучасного законодавства Китаю про бухгалтерський облік і регламентують наступні напрямки:

- концепція й основні  цілі бухгалтерського обліку;

- об'єкт бухгалтерського  обліку;

- основні принципи  бухгалтерського обліку;

- система керування  роботою по організації бухгалтерського  обліку;

- якість бухгалтерських  розрахунків;

- бухгалтерський контроль;

- сфера компетенції  головного бухгалтера:

- відношення до бухгалтерського  персоналу й керівника підприємства.

Правова регламентація  бухгалтерського обліку Китаю має  глибокі історичні коріння. Численні акти 50-х років являли собою спробу створення єдиної системи бухгалтерського обліку нової держави. Багато хто з них так і не знайшли практичного застосування. Проте саме вони заклали основу сучасного законодавства про бухгалтерський облік Китаю, що у цілому відповідає міжнародним стандартам.

 

2. Бухгалтерські професії

Головний вчитель Давнього Китаю Конфуцій почав свій життєвий шлях бухгалтером товарного складу. Його ідеї і сьогодні вважаються важливими. Вони містять основні етичні норм поведінки людини, як в особистому житті, так і на роботі. В нашому випадку іде мова про те, що і я повинен робити бухгалтер.

Основу його праці  становить етика, яка зводиться  до таких понять:

1. Вірність роботодавцю
2. Повага до батьків
3. Справедливість – це робота бухгалтера
4. Чесність – невід’ємна  риса бухгалтера 

Коли китайські  статистики підрахували всі існуючі  професії, з'ясувалося, що у країні їх 1838. І одна із самих престижних - бухгалтер. Незважаючи на те що на рахівників великий попит, дипломованих фахівців не вистачає. Згідно зі звітом Світового банку про облік та аудит в Китаї, від грудня 2009 року, Китайський інститут сертифікованих приватних бухгалтерів має в своєму складі 150 000 членів, з них 88 000 практикуючі аудитори.

Дослідники ринку  робочої сили говорять, що в найближчі десять років професійні бухгалтери будуть на піку популярності в роботодавців.

І це незважаючи на те, що професія досить високооплачувана. Середній річний дохід дипломованого бухгалтера, що працює в столиці Китаю - Пекіні, становить приблизно 125 тисяч юанів у рік (близько 90 тисяч гривень), тобто більше 7 тисяч гривень на місяць. У той же час у країні є зарплати всього в 400 юанів (280 грн) на місяць і навіть менше.

Чому ж Китаю не вистачає бухгалтерів? Справа в тому, що на гарні зарплати можуть розраховувати тільки жителі великих міст. Але через їхню перенаселеність китайські громадяни із провінції не мають можливості переїхати в мегаполіси. А в глибинці вигідніше займатися вирощуванням рису, чим складанням проводок.

Ще одна складність: китайський бухгалтер повинен досконало володіти іноземною мовою. Справа в тому, що звітність у Китаї складається дуже часто англійською мовою, особливо якщо у фірми є іноземні постачальники. Це необхідно тому, що традиційне китайське написання тексту – не з ліва на право, а зверху вниз. А так як комп'ютерні облікові програми настроєні на європейське написання, то в китайських бухгалтерів, що не володіють іноземною мовою, виникають серйозні проблеми.

І все-таки часто  буває, що молоді люди, відучившись чотири роки й отримавши диплом про бухгалтерську освіту, відправляються шукати удачі в більші міста. Вони сподіваються знайти там більш високооплачувану роботу й залишитися жити. Якщо їх приймуть на роботу, то перший час можна пожити в роботодавця. У кожної поважаючій себе фірмі звичайно є спеціальні кімнати, де залишаються на ніч приїжджі співробітники. Саме тому директори фірм із великим небажанням беруть до себе «немісцевих» бухгалтерів - навіщо витрачатися на облаштованість їхнього житла.

Найвідоміші університет Китаю Пекінський університет(12 факультетів, 93 бакалаврські програми), університет Цінхуа, університет Фудаль,.

Місцевий ринок аудиторських послуг монополізований представниками „Великої четвірки” - KPMG, Deloitte, Ernst & Young и Pricewaterhouse Coopers. Із більш ніж 5600 китайських аудиторських компаній тільки 70 мають право надавати професіональні послуги китайським компаніям.