Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів, інвентаризація матеріальних запасів в бюджетних установах

Видача робітником інструментів у  короткочасне користування контролюється  за допомогою інструментальних марок (жетонів) без реєстрації в яких-небудь документах.

При одномарочній системі контролю робітник одержує інструмент із роздавальної комори на підставі пред'явленої інструментальної марки з вибитим табельним номером. Видаючи працівнику інструмент, комірник поміщає інструментальні марки з осередку стелажа, у яких зберігався виданий інструмент, і повертає їх робітнику після здачі інструмента в комору.

При двухмарочній системі видачі інструментів використовуються два види марок: з  табельним номером робітника і з номенклатурним номером інструмента. Перший використовується для визначення, кому з робітників виданий інструмент у короткочасне користування, а другий дозволяє установити, скільки і які інструменти видані кожному робітнику.

До господарського інвентарю відносяться  предмети конторського і господарського оснащення: конторські меблі (столи, стільці, шафи, портьєри), вішалки, гардероби, протипожежний інвентар.

Інвентарна тара, використовувана  для постійного збереження запасів, для обслуговування виробництва, як тару тривалого користування і нерозривно зв'язана з

характером  виробництва (наприклад, бочки на пивоварних і хімічних підприємствах), чи контейнери, предмети, що призначені для укладання і тимчасового збереження матеріалів, переміщення продукції усередині підприємства, відносяться до господарського чи виробничого інвентарю.

Господарський інвентар відпускається зі складу підприємства в експлуатацію особам, відповідальним за його схоронність, на підставі вимог, оформлених у встановленому порядку. Облік господарського інвентарю, отриманого зі складу, матеріально відповідальна особа веде в двох картках, одна э яких заповнюється по номенклатурних номерах інвентарю, а інша — по окремих особах, яким виданий інвентар у користування.

Якщо  господарський інвентар одержує  зі складу безпосередньо особа, на яку покладена відповідальність за забезпечення його схоронності в цеху, чи відділі іншій службі, ця особа повинна здійснювати облік отриманого інвентарю в книзі (журналі), у якій указуються найменування і коротка характеристика предметів, дата надходження в експлуатацію, інвентарний номер, вартість, оцінка про вибуття.

До спеціального одягу, спеціальному взуттю і засобів індивідуального  захисту відносяться комбінезони, костюми, куртки, штани, халати, кожухи, різне взуття, рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори і т.п.

Спецодяг і спецвзуття видаються  працівникам тих професій і посад, що передбачені в типових галузевих нормах безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального захисту, або галузевих нормах, затверджених на підставі типових, відповідно до встановлених норм і термінів носіння незалежно від форми власності і галузевої приналежності підприємства, на якому працює даний працівник.

Видача, збереження і користування спецодягом, спецвзутгям і засобами індивідуального захисту здійснюються відповідно до порядку, установленого Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29.10.96р. № 170.

Облік видачі працівникам спецодягу  і спецвзуття ведеться в особистій  картці форми № МШ-6, у якій з описом і іншими даними, що характеризують такі предмети, відбиваються терміни їхнього носіння і відсоток придатності. Картка форми № МШ-6 ведеться в одному екземплярі і зберігається в місцях видачі спецодягу і спецвзуття до моменту їхнього вибуття через непридатність чи втрати. У випадку втрати спецодягу і спецвзуття в картці робиться запис про їхнє вибуття на підставі акта форми № МШ-4.

Крім спецодягу і спецвзуття індивідуального користування, працівникам  може видаватися на час роботи черговий спецодяг, спецвзуття і захисні засоби. Дані предмети видаються тільки на час виконання робіт, для яких вони передбачені, чи можуть бути закріплені за визначеними робітниками місцями і передаватися від однієї зміни працівників іншій. Ці МШП повинні враховуватися на окремих картках форми № МШ-6 з оцінкою "Чергова".

Що стосується оформлення вибуття  МШП, то для визначення їхньої непридатності  до подальшого використання, чи неможливості неефективності проведення їхнього відновлення, ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання зазначених предметів на підприємстві створюються постійно діючі комісії. Дані комісії роблять огляд предметів, що підлягають списанню, установлюють їхню непридатність до відновлення і подальшого використання, визначають можливість використання чи реалізації матеріалів, що залишаються від предметів, що списуються, а також складають акт на списання МШП форми № МШ-5 чи № МШ-8 на підставі актів вибуття форми № МШ-4.

 

 

1.3 Придбання МШП

 

Відповідно до П(С)БО 9 придбані (отримані) МШП зараховуються на баланс по первісній вартості.

Первісною вартістю МШП, придбаних  за плату, є собівартість, що складається  з наступних фактичних витрат:

•    сум,   що  сплачуються  постачальнику   (продавцю)   відповідно  до  договору   за винятком непрямих податків;

•    сум увізного мита;

• сум  непрямих податків у зв'язку з придбанням МШП, що не відшкодовуються підприємству;

•    транспортно-заготівельних  витрат (витрат на заготівлю МШП, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування МШП усіма видами транспорту до місця їхнього використання, включаючи витрати по страхуванню ризиків транспортування МШП), Транспортно-заготівельні витрати включаються в собівартість придбаних МШП чи загальною сумою відбиваються на окремому субрахунку обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що

узагальнюється  на окремому субрахунку обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку МШП на кінець звітного місяця і сумою МШП, що вибули (використаних, реалізованих, безоплатно переданих і т.п.) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до вибулих МШП, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості вибулих МШП із відображенням її на тих же рахунках обліку, у кореспонденції з якими відбите вибуття цих МШП. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається шляхом розподілу суми залишків транспортно-заготівельних на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку МШП на початок місяця і МШП, що надійшли за звітний місяць; • інших витрат, безпосередньо зв'язаних дз придбанням МШП і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. До таких витрат відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісно-технічних характеристик МШП.

Не включаються в первісну вартість МШП, а відносяться до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

— наднормативні втрати і нестачі  МШП;

— відсотки за користування позиками;

— витрати на збут;

загальногосподарські й інші подібні  витрати, безпосередньо не зв'язані  з придбанням і доставкою МШП і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

 

 

1.4 Безоплатне одержання

 

Первісною   вартістю   МШП,   отриманих   підприємством   безоплатно,   є   їхня справедлива вартість. Вартість безоплатно отриманих МШП відбивається в складі інших доходів на рахунку 745 "Доходи від безоплатно отриманих активів" звітного періоду.

Приклад : Підприємством безоплатно отриманий господарський інвентар, по справедливій вартості 270 грн.

У регістрах бухгалтерського обліку дана операція відбивається наступними записами:

 

№ п/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
			дебет	кредит
1	2	3	4	5	6
1	Прибуткова накладна	Оприбуткування госпінвентарю	22	631	270
Валовий дохід — 270 грн.
2	Договір (лист) про безоплатну передачу	Відображення доходу підприємства від безоплатного отримання госпінвентарю	631	745	270
3	Бухгалтерська довідка	Списання суми доходу на фінансовий результат	745	793	270

 

 

 

 

 

 

 

 

1.5 Передача МШП в експлуатацію

 

Відповідно до П(С)БО 9 вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто списується з балансу підприємства.

Списання вартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів оцінки запасів, запропонованих у П(С)БО 9:

1. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів. Суть цього методу полягає в тому, що вартість запасів, що вибувають визначається окремо по кожній одиниці запасів, тобто одиниця запасів вибуває по такій же вартості, по якій вона була оприбуткована при надходженні.

2. Метод середньозваженої собівартості. Оцінка по середньозваженій собівартості відбувається по кожній одиниці запасів розподілом сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й отриманих у звітному місяці запасів.

3. Метод нормативних витрат. При використанні цього методу собівартість запасів, що вибувають визначається виходячи з норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг). Норми витрат установлюються підприємством самостійно з урахуванням нормальних рівні

використання  запасів, праці, виробничих потужностей  і діючих цін. Для того щоб нормативні витрати були максимально наближені до фактичних витрат, норми витрат і ціни повинні регулярно (наприклад, з періодичністю один раз на місяць) перевірятися і переглядатися підприємством.

4. Метод ціни продажів. Даний метод оцінки вартості вибуття запасів використовують підприємства торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової націнки на товари. Собівартість реалізації в такому випадку визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів.

5. Метод ФІФО. Оцінка запасів по методу ФІФО грунтується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, придбані першими, продаються першими, а запаси, що залишилися на кінець періоду, є запасами, що були придбані чи виготовлені в останню чергу. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по собівартості останніх за часом надходження запасів.

6.МетодЛІФО. Оцінка запасів по методу ЛІФО припускає, що запаси використовуються в послідовності, протилежній їхньому надходженню на підприємство, тобто першими вибувають одиниці запасів, що придбані чи виготовлені останніми, у результаті чого на кінець періоду залишаються одиниці запасів, придбані чи виготовлені першими. При цьому запаси, що вибувають першими, оцінюються по собівартості останніх за часом надходження запасів. Вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по собівартості перших за часом надходження запасів.

У залежності від обраного підприємством  методу оцінки запасів, наприкінці звітного періоду вартість вибулих запасів списується на витрати.

Це означає, що в момент передачі МШП в експлуатацію, вони списуються з балансу, і 'їхня вартість включається до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

Надалі з метою забезпечення схоронності цих предметів в  експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.

У випадку повернення придатних  для подальшого використання МШП  на сі'лад, вони оприбутковуються по дебету рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношені предмети" і кредиту рахунка 71 "Інший операційний доход".

Наприклад:

Протягом звітного періоду зі складу підприємства відпущені МШП: на капітальне будівництво — 96 грн.; на виробництво продукції— 740 грн.; на загальногосподарські потреби — 83 грн.; для адміністративних потреб — 230 грн.; на забезпечення збуту продукції— 121 грн.; для потреб житлово-комунальних і обслуговуючих господарств — 45 грн. Через якийсь час частина МШП була повернута на склад на суму 60 грн. У бухгалтерському обліку дані операції відбиваються наступними записами:

№ п/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
			дебет	кредит
1	Лімітно-забірна карта, накладна-требування на відпустку (внутрішнє переміщення)	Видача МШП зі складу:
		для капітального будівництва	151	22	96
		для виробництва продукції	23	22	740
		для загальногосподарських потреб	91	22	83
		для адміністративних потреб	92	22	230
		для забезпечення збуту продукції	93	22	121
		для потреб житлово-комунальних і  обслуговуючих господарств	949	22	45
2	Накладна-требування на відпустку (внутрішнє  переміщення)	Повернення МШП на склад	22	719	60