Організація бухгалтерського обліку основних засобів

 

 

Зміст

 

 

Вступ

1. Організація бухгалтерського обліку основних засобів…………..7

1.1 Суть та зміст основних  засобів як об’єкта основних  засобів..7

1.2. Формування облікової політики  основних засобів.………..15

1.3. Вплив галузевих особливостей  підприємства на організацію обліку основних засобів...………………………………………..18

2. Організація первинного обліку основних засобів.......……….…22

3. Організація аналітичного обліку основних засобів……..............29

4. Організація синтетичного обліку основних засобів………..…...31

5. Відображення практики ведення фінансового обліку та складання звітності підприємства.…………………………………………..….39

Висновки

Список літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Організація бухгалтерського обліку основних засобів.

1.1 Суть та зміст основних  засобів як об’єкта основних  засобів

Існують наступні діючі нормативні акти, що регламентують питання організації і ведення обліку основних фондів організації та їх амортизації:

- Закон України "Про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-XIV.

- Закон про ПДВ від 03.04.97 р. №168/97-ВР, зі змінами і доповненнями.

- Закон України "Про  оподаткування прибутку підприємств" від 15 липня 1999 року №977-XIV.

- Інструкція про застосування  плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291, зареєстрованим у Мін'юсті України 21.12.99 р. за № 892/4185.

- Наказ Міністерства  фінансів України "Про затвердження Iнструкцiї з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондiв" від 24 липня 1997 р. №159.

- Наказ Міністерства  статистики України "Про затвердження  типових форм первинного обліку" від 29 грудня 1995 р. №352.

- Положення про документальне  забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88, зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.95 р. за №168/704.

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну від 30.11.2000 № 304.
• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджений наказом Мінфіну України від 31.12.99р. №318.

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). [1, с. 1]

Основні засоби вважаються активами, якщо їх вартість достовірно оцінена та є ймовірність, що у майбутньому вони принесуть економічні вигоди.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну. [2, c. 285 - 299]

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція, тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.

Справедлива вартість об'єкта основних засобів дорівнює сумі, за якою   актив   може   бути   обміняний   при   здійсненні   угоди   між компетентними,   обізнаними,   зацікавленими   та   незалежними сторонами.

Справедливою вартістю в більшості випадків є ринкова вартість за умови тривалого збереження способу господарського використання відповідних об'єктів, тобто використання для ведення одного і того ж або аналогічного виду діяльності.

Податковий облік основних фондів регламентується Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства. На підставі цього закону під основними фондами розуміються матеріальні цінності, які призначуються платником податку для використання в його господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати вводу в експлуатацію таких матеріальних цінностей, вартість яких перевищує 1000 грн. та поступово  зменшується у зв’язку з фізичним або матеріальним зносом.

Для цілей податкового обліку основні фонди ділять на 4 групи:

І гр. - будинку, спорудження, їхні структурні компоненти, передатні пристрої, у т.ч.  жжитлові будинки і їхні частини й вартість капітального поліпшення землі;

II гр. – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

III гр. - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

IV гр. - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

  Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього [3, c. 65 – 66]; або конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Якщо один об'єкт основних засобів складається із частин (компонентів), які мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з них частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

До основних засобів відносяться:

- будови, споруди, обладнання, обчислювальна техніка, прилади, транспортні засоби, інструменти, інвентар та інші засоби праці, вартість яких поступово зменшується v зв'язку із їх зносом, та ін.;

- сільськогосподарські  машини і обладнання, робочі та  продуктивні тварини, будівельний  механізований інструмент та бібліотечні фонди - незалежно від вартості:

- капітальні вкладення  у багаторічні насадження, на  покращання земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи) та  у орендовані будови, споруди, обладнання  та інші об'єкти, що відносяться до основних засобів. [4, c. 248 - 253]

Капітальні вкладення у багаторічні насадження, покращання земель включаються до складу основних засобів щорічно у сумі витрат і відносяться до прийнятих в експлуатацію площадок, незалежно від ступеня готовності всього комплексу робіт.

Завершені капітальні витрати у орендовані будови, споруди, обладнання та інші об'єкти , що відносяться до основних засобів, зараховуються орендарем до власних основних засобів у сумі фактичних витрат, якщо інше не передбачено договором оренди.

Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

Основні засоби в Україні можна класифікувати: за їх функціональним призначенням; за галузевою ознакою: [5, c. 16 - 18]

- за використанням;

- за ознакою належності;

- за натурально-матеріальним  складом.

 

 

Рис. 1.1 - Класифікація основних засобів за функціональним призначенням, галузевою ознакою, використанням та належністю

За функціональним призначенням розрізняють:

- виробничі – основні  засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;

- невиробничі основні  засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

Більша частина основних засобів належить до галузі ''Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ та ін.) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво", підсобного сільського господарства - до галузі ''Сільське господарство" тощо.

У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби промислових підприємств поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства та невиробничі (непромислові).

До промислово-виробничих основних засобів належить: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових погреб населення.

За використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Істотне значення в обліку основних засобів має поділ їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

Необхідною умовою правильного обліку основних засобів є єдиний принцип їх грошової оцінки - за первісною, залишковою, відновлюваною і ліквідаційною вартістю.

Залишкова вартість являє собою різницю між первісною вартістю і сумою зносу за весь строк експлуатації об'єкта. Оцінка по залишковій вартості використовується при розробці планів відтворення основних засобів і для нарахування зносу.

Первісна вартість - це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Відновлювана вартість - є вартістю відтворення основних засобів в сучасних умовах.

Зміна первісної (відновлювальної) вартості основних засобів проводиться у випадках індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування основних засобів.

Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп основних засобів може проводитися щорічно згідно з індексом інфляції року та відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про оподаткування   прибутку підприємств".