Основні методи обліку витрат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо ці окремі господарські операції, що їх здійснюють підприємства, які ведуть тільки рахунки класу 9 (табл. 3.3.).

 

Таблиця 3.3. Бухгалтерські записи щодо витрат із використанням рахунків класу 9

Операція	Бухгалтерський запис
	Д-т	К-т
1	2	2
Списані запаси, заробітна плата, нарахування на заробітну плату, на виробництво, амортизація	23 "Виробництво"	66 "Розрахунки з оплати праці"
		20 "Виробничі запаси"
		22 "МШП"
		65 "Розрахунки страхування"
		13 "Знос необоротних активів"
Нараховано обов'язкові загальнодержавні податки і збори (комунальний податок)	94 "Інші витрати операційної діяльності"	64 "Розрахунки за податками і платежами"
Закриття рахунка 23 на собівартість готової продукції	26 "Готова продукція"	23 "Виробництво"
Списання собівартості реалізації	90 "Собівартість реалізації"	26 "Готова продукція"
Закриття рахунків 90, 94	791 "Результат основної діяльності"	90 "Собівартість реалізації" 94 "Інші витрати операційної діяльності"
Списано матеріали на ремонт офісу	92 "Адміністративні витрати"	20 "Виробничі запаси"
Нараховано заробітну плату персоналу		66 "Розрахунки з оплати праці"
Зроблено нарахування на соціальне страхування		65 "Розрахунки зі страхування"
Нараховано амортизацію обладнання для офісу		13 "Знос необоротних активів"
Нараховано обов'язкові загальнодержавні податки та збори		64 "Розрахунки за податками і платежами"
Командировочні управлінського персоналу		372 "Розрахунки з підзвітними особами"
Віднесено суму адміністративних витрат на зменшення фінансового результату від основної діяльності	791 "Результат основної діяльності"	92 "Адміністративні витрати"
Витрати на збут
Нараховано послуги на рекламу виробів, що продаються	93 "Витрати на збут"	68 "Розрахунок за іншими операціями"
Відображено суму ПДВ	641 "Розрахунок за податками"	68 "Розрахунок за іншими операціями"

 

 

Продовження табл. 3.3.

1	2	3
Списано пакувальні матеріали	93 "Витрати на збут"	201 "Сировина і матеріали"
Нараховано заробітну плату продавцям		66 "Розрахунки з оплати праці"
Зроблено нарахування на обов'язкове соціальне страхування		65 "Розрахунки зі страхування"
Списання витрат, пов'язаних зі збутом продукції	791 "Результат основної діяльності"	93 "Витрати на збут"
Інші операційні витрати
Віднести на витрати втрати від знецінення запасів	946 "Втрати від знецінення запасів"	20 — 28 рахунки обліку запасів
Недостачі і втрати від псування цінностей	947 "Недостачі і втрати від псування цінностей"	20 — 28 рахунки обліку запасів
Віднесено на витрати, визнані економічними санкціями	948 "Визнані штрафи, пені, неустойки"	68 "Розрахунки за іншими операціями" 31 "Рахунки у банках"
Віднесено собівартість реалізованих виробничих запасів	943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"	201 "Сировина і матеріали"
Закривається рахунок "Інші операційні витрати"	791 "Результат основної діяльності"	94 "Інші витрати операційної діяльності"

 

На практиці підприємство має вибір: використовувати тільки клас 8, тільки клас 9 чи обидва класи рахунків (див. рис. 3.1, 3.2, 3.3). Як не парадоксально, але чим більше підприємство, тим імовірніше та необхідніше використовувати відразу два класи, щоб накопичити інформацію про собівартість і за елементами, і за статтями витрат.

Рис. 3.1. Схема обліку витрат із використанням тільки рахунків класу 8

Рис. 3.2. Схема обліку витрат із використанням тільки рахунків класу 9

Рис. 3.3. Схема розгорнутого обліку витрат

 

У примітках до фінансової звітності до П(С)БО 16 слід наводити таку інформацію:

• про склад і суму витрат за статтями "Інші операційні ви 
  трати", "Інші витрати";
• про склад і суму витрат та доходів за кожною надзвичай 
  ною подією;
• про склад і суму витрат, не включених до статті Звіту про 
  фінансові результати, а відображених у складі власного капіталу 
  (крім вилучень капіталу та розподілу його власниками).

 

4. ВІДОБРАЖЕННЯ  ВИТРАТ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ

Відображення статей витрат у фінансовій звітності про фінансові результати за формою 2 П(С)БО 3 згідно з новим Планом рахунків подано у табл. 4.1.

Необхідно зазначити, що надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за винятком суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства у результаті збитків від надзвичайних подій.

Таблиця 4.1. Відображення статей витрат у фінансовій звітності

Рядок звітності	Найменування показника витрат	Застосовувані субрахунки другого порядку
		При використанні класу 9	При використанні класу 8
040	Собівартість реалізованої продукції	90 "Собівартість реалізації", субрахунки 901 — 903	80 "Матеріальні витрати", субрахунки 801 — 809 81 "Витрати на оплату праці", субрахунки 811 — 816 82 "Відрахування на соціальні заходи", субрахунки 821 — 824 83 "Амортизація", субрахунки 831      833
		91 "Загальнови-робничі витрати", субрахунки за видами витрат
070	Адміністративні витрати	92 "Адміністративні витрати"
080	Витрати на збут	93 "Витрати на збут"
090	Інші операційні витрати	94 "Інші операційні витрати"	84 "Інші операційні витрати", субрахунки за видами витрат
140	Фінансові витрати	95 "Фінансові витрати"	85 "Інші витрати", субрахунки за видами витрат
150	Втрати від участі в капіталі	96 "Втрати від участі у капіталі"
160	Інші витрати	97 "Інші витрати"
205	Надзвичайні витрати	99 "Надзвичайні витрати"
180, 210	Податок на прибуток	98 "Податок на прибуток"	79 "Фінансові результати"

 

У розділі II "Елементи операційних витрат" відображаються витрати, що їх здійснило підприємство під час своєї діяльності протягом звітного періоду за відповідними елементами:

• матеріальні витрати;
• витрати на соціальні заходи;

 

•  амортизація;
• інші операційні витрати.

Для складання цього розділу використовується інформація, узагальнена на відповідних рахунках класу 8.

Рахунки класу 8 призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду за економічними елементами.

Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" застосовують для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям або ліквідацію їх наслідків. Тому Планом рахунків передбачено окремі рахунки для обліку витрат за різними видами діяльності.

За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом — списання сум витрат наприкінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 "Фінансові результати".

 

 

5. ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРУ  ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ОСНОВНІ  МЕТОДИ ОБЛІКУ ВИТРАТ.

Результатом виробництва є продукція. Для побудови обліку продукції основним є визначення її характеру. За цією ознакою (тобто характером) продукцію групують за формою, ступенем готовності, конструктивною та технологічною складністю.

За формою продукцію поділяють на таку, яка має речову форму, тобто виріб, і таку, яка має форму результату роботи (ремонт) або форму послуги (перевезення вантажу).

За ступенем готовності продукцію поділяють на готову, напівфабрикати (напівпродукти) та неготову. Готова — це продукція, яка завершена в обробці й призначена для реалізації; напівфабрикати — продукція, що незавершена в обробці, але готова для реалізації; неготова — незавершена у виробництві, але така, що має бути завершена.

За конструкторською та технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну.

Готовою вважається продукція, яка повністю відповідає стандартам, а у разі їх відсутності — технічним, договірним або іншим умовам, прийнята з виробництва на склад.

Бухгалтерський облік має забезпечити інформацію про кількість, якість, вартість продукції. Натуральні характеристики ресурсів, які використовують у процесі виробництва, визначені системою одиниць СІ (Міжнародною системою одиниць) та прейскурантами технічних умов (ТУ), а вартісні — грошовою одиницею (гривня, марка, долар тощо).

Особливо актуальний облік випуску продукції в комплексних виробництвах, де з одного виду матеріалів виготовляють кілька видів готової продукції.

Продукція може бути основною, побічною або побіжною.

Бухгалтерський облік процесу виробництва залежить від конкретних розмірів, властивостей та характеру технології й організації виробництва та визначається індивідуальними особливостями. Інколи виготовлення одного продукту за різними технологічними прийомами вимагає різної системи групування статей витрат собівартості.

При цьому можливі два варіанти: готовий продукт має кількісні параметри або і кількісні, і якісні. Усі ці характеристики мають міститися в документах на випуск, інакше калькулювання собівартості продукції неможливе.

За своїми технічними та іншими характеристиками побічна  та супутня продукція мало чим відрізняється від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначають аналогічно основній продукції.

Разом із тим від відходів слід відокремлювати технологічні витрати. У калькуляційних процесах важливим моментом є оцінка відходів. Сьогодні відходи оцінюють переважно за цінами можливої реалізації. Усі відходи у виробництві мають бути здані на склад і оформлені накладними. Раціональне використання відходів вимагає здійснення контролю з боку бухгалтерської служби за їх утворенням та використанням.

Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу також має якісні та кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику. Така продукція оцінюється за звичайними або за договірними цінами, її вартість вираховують з витрат основного виробництва. Але такий підхід не можна вважати правильним ні економічно, ні технічно, оскільки фактичне одержання допоміжної продукції — це витрати на її виробництво.

На відміну від допоміжної побічна продукція не потребує додаткових витрат. Така продукція створюється в комплексних виробництвах паралельно з основною. Для калькулювання собівартості основної продукції потрібно попередньо визначити кількісні, якісні та вартісні параметри побічної продукції. Оскільки побічну продукцію одержують в одному технологічному процесі з основною, то краще її калькулювати як супровідну разом з основною, а не оцінювати на підставі окремих цінових даних. При цьому раціонально застосовувати метод коефіцієнтів, за якими можна встановити технічні пропорції та розподілити витрати між окремими видами продукції. Остаточний брак — це якісний показник роботи господарства. Як вихідний елемент процесу виробництва він має кількісні та якісні характеристики, на основі яких шляхом оцінки одержує вартісне вираження. На основі акта на брак його оцінюють за допомогою нормативної вартості з урахуванням місця та операції виникнення браку; вартість забракованої продукції після цього відображають на рахунку 24 "Брак у виробництві", остаточні витрати від бракованої продукції відносять на дебет рахунка 23 "Виробництво".