Статистика доходів населення Рівненської області

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 11:12, курсовая работа

Краткое описание

Метою моєї курсової роботи є дослідження статичних показників динаміки доходів населення Рівненської області, закріплення теоретичних і практичних знань, набутих протягом даного курсу. Завданням курсової роботи – оволодіти методами систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників, аналізу варіації, навчитися застосовувати індексний метод до аналізу статистичних даних , навчитися оцінювати ряди динаміки, оволодіти методами дослідження кореляційного зв’язку між показниками

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………….4
1. Теоретична частина…………………………………………….............5
1.1 Доходи населення …..…………………………...…………………....5
1.2 Структура доходів.……………………….………………...................6
1.3 Крива розподілу доходів….……………………………………........11
1.4 Доходи і витрати населення............................................................13
1.5 Кореляційне дослідження………………...………….…..………….14
2. Практична частина……………………………………………………………17
2.1 Завдання 1……………………………………………………………..17
2.2 Завдання 2……………………………………………………………..23
2.3 Завдання 3……………………………………………………………..32
2.4 Завдання 4……………………………………………………………..41
Висновки………………………………………………..………………………..45
Список використаної літератури…………….……….………………………...47

Вложенные файлы: 1 файл

курсова Жежук Віти.doc

— 807.00 Кб (Скачать файл)

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Національний університет  водного господарства та природокористування 

Кафедра обліку та аудиту

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

з ДИСЦИПЛІНИ «Статистика»

за темою:

 

«Статистика доходів населення Рівненської  області»

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                        Виконала: студентка ФЕіП

                                                                                                   групи ОА-21 

                                                                                          Жежук Віта Михайлівна

Перевірила:    ст. викладач

                             Мельничук Наталія                                               

   Вікторівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівне  2011

 

 

Зміст

Стор.

Вступ……………………………………………………………………………….4

1. Теоретична частина…………………………………………….............5

            1.1 Доходи населення …..…………………………...…………………....5

            1.2 Структура доходів.……………………….………………...................6

            1.3 Крива розподілу доходів….……………………………………........11                                                                                             

            1.4 Доходи і витрати населення............................................................13

            1.5 Кореляційне дослідження………………...………….…..………….14

2. Практична частина……………………………………………………………17

2.1 Завдання 1……………………………………………………………..17

2.2 Завдання 2……………………………………………………………..23

2.3 Завдання 3……………………………………………………………..32

2.4 Завдання 4……………………………………………………………..41

Висновки………………………………………………..………………………..45

Список використаної літератури…………….……….………………………...47

      Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Статистика - наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. Статистика поділяється за своїм змістом на демографічну, економічну,фінансову, соціальну, санітарну, судову, біологічну, технічну тощо.

Статистика як самостійна наука пройшла складний шлях свого  становлення. Це багатогалузева наука, яка складається з окремих розділів або частин, які, будучи самостійними, тісно пов’язані між собою.

Статистика за допомогою  цифр характеризує фактичний стан (рівень) явища, що вивчається на певному ступені  його розвитку в конкретних умовах місця  і часу.

Термін  „статистика”  має багато значень:

  • системи показників, категорій, понять, які характеризують різні сторони суспільного життя (виробництво, науку, культуру, трудові ресурси, робочу силу, основні фонди та інше);
  • сукупність статистичних даних, що відтворюють стан і динаміку економіки світу, країни, окремого регіону, різних галузей економіки;
  • практичну діяльність людей зі збирання і обробки інформації про життя суспільства;
  • науку, галузь математики, яка розробляє методи збору і узагальнення так званих випадкових величин;
  • суспільну науку, яка спеціалізується на вивченні кількісної сторони масових суспільних явищ і процесів;
  • навчальну дисципліну.

Специфіка статистики як особливої галузі знань полягає  в тому, що вона в змозі виміряти рівень і обсяг явищ, визначити  їх структуру, тенденцію та інтенсивність тих або інших процесів: дає нам можливість визначити вартість валового внутрішнього продукту і валового національного доходу, створених у країні за рік, оцінити ефективність суспільного виробництва, економічних реформ тощо. Ґрунтуючись на знаннях і принципах економічної теорії, статистика формує статистичні сукупності, встановлює суттєві ознаки для виділення соціально-економічних типів, виявляє кількісні зміни масових суспільних явищ, вивчає конкретні явища і процеси суспільного життя. В той же час, керуючись законами і категоріями економічної теорії, статистика збагачує економічні науки фактами, одержаними в статистичному дослідженні, підтверджує або ж заперечує їх теоретичні положення.

Метою моєї курсової роботи є дослідження статичних показників динаміки доходів населення Рівненської області, закріплення теоретичних і практичних знань, набутих протягом даного курсу. Завданням курсової роботи – оволодіти методами систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників, аналізу варіації, навчитися застосовувати індексний метод до аналізу статистичних даних , навчитися оцінювати ряди динаміки, оволодіти методами дослідження кореляційного зв’язку між показниками

 

 

 

 

1.Теоретична частина

 

Статистика  доходів населення Рівненської області

 

1.1 Доходи населення.

Сукупні доходи населення, їхній рівень, структура, засоби одержання і диференціація  є показниками економічного і  соціального добробуту суспільства. Розподіл їх має яскраво виражене соціально-політичне забарвлення, визначаючи майнову і соціальну диференціацію. 
Розподіл доходів тісно пов'язаний з розподілом ресурсів. Через диференціацію доходів у громадському житті виявляються ті взаємозв'язки, що приховані за розподілом ресурсів. Всі економічні процеси протікають у певному соціальному середовищі, тому розмежування економічної і соціальної сторін систем суспільної взаємодії умовно й абстрактно. Аналіз розподілу результатів виробництва у формі розподілу доходів дозволяє оцінити, чи правильно суспільство вирішує розподільне питання.

Будь-яке суспільство  є складним утворенням, що складається  з людей, об'єднаних певними ознаками. Однією з основних характеристик  людини в сучасному суспільстві  є розмір і засоби одержання нею  свого сукупного доходу. Доход  у самому загальному виді – це та сума грошей, що ми заробляємо або одержуємо протягом певного часу (як правило, за рік).

Доходи населення — як їх загальний обсяг, так і рівень — являють собою вихідний пункт для оцінювання й прогнозування процесу відтворення національного продукту, а отже, національного доходу та національного багатства країни.

Доходи населення включають обсяг нарахованих в грошовій та натуральній формі: заробітної плати, прибутку та змішаного доходу, одержаних доходів від власності, соціальних допомог та інших поточних трансфертів.

Одним із завдань статистики є вивчення рівня, структури, розподілу  і використання доходів. За класифікаційні ознаки під час вивчення рівня, розподілу  і використання доходів найчастіше застосовуються такі: все населення (домашні господарства), населення окремих регіонів, міське і сільське населення, окремі соціальні або квантильні групи населення.

Доходи окремих  категорій населення істотно різні за структурою, що впливає як на рівень цих доходів, так і на стабільність їх одержання. Різниця доходів зумовлюється такими чинниками:

 

           1) вік та стать, які визначають фізичні можливості особи щодо

               працевлаштування, а відповідно — й одержання доходу;

           2) робота за наймом чи у власному бізнесі;

           3) схильність до ризику.

 

1.2 Структура доходів.

 Під час вивчення  структури доходів насамперед  аналізуються джерела їхнього  утворення. Усі джерела утворення  сукупного доходу можна об’єднати  у групи: 

1) оплата праці робітників усіх вдів господарських одиниць за                                               виконану за наймом роботу у вигляді коштів і продукції в натурі;

2) дохід від підприємницької діяльності, який лишається в розпорядженні того, хто одночасно є власником капіталу та працівником фірми (включаючи фермерів);

3) дохід особи як власника капіталу, що вкладений у цінні папери,

нерухомість, землю  чи відповідні фонди (пенсійний, страховий  і т. ін.);

4) доходи окремих осіб за рахунок виплат з державного бюджету (студенти, пенсіонери, інваліди та інші) – соціальні трансферти;

5) інші доходи.

Заробітна плата є первинним доходом домашніх господарств, який включає винагороду у грошовій або натуральній формі, що повинна бути виплачена роботодавцем найманому працівнику за роботу, виконану у звітному періоді. 

Номінальна заробітна плата — сума грошей, що нарахована протягом

відповідного  періоду за виконану працівником  роботу. Заробітна плата нараховується згідно з установленими нормами оплати праці — ставками, окладами, іншими чинними формами та системами.

Залежно від складових частин виокремлюють:

  • валову заробітну плату (брутто);
  • чисту заробітну плату (нетто), тобто за відкиданням обов’язкових податків.

Доход від власності - це первинний доход, який одержують власники фінансових активів і матеріальних невироблених активів (землі, майнових прав і т.д.) від надання їх у користування іншим інституційним одиницям. Він включає: дивіденди, відсотки від акцій, внесків та договорів оренди земельних ділянок та майна; доходи населення від власності на землю; проценти за вкладами, отримані від банків фізичними особами.

Не цитуючи  Інструкції про склад коштів, спрямованих  на споживання, яка затверджена наказом Мінстату України за № 150 від 27.06.94, достатньо зауважити, що перші 4 наведені групи доходів утворюють фонд споживання, який являє собою головну складову сукупного оподаткованого доходу для нарахування прибуткового податку.

Окремо слід спинитися на останньому пункті цієї структури «Інші доходи».

До нього  будуть віднесені доходи, які одержуються  здебільшого поза

контролем з  боку держави та податкових служб. Тому, якщо перші 4 складові можуть бути доволі точно розраховані на підставі бухгалтерських та статистичних звітів, то «Інші доходи» обчислюються з допомогою статистичних оцінок та з використанням спеціальних методик для виконання відповідних розрахунків. Це оцінка доходів від незаконної підприємницької діяльності та доходів, одержаних злочинним шляхом. В умовах перехідної економіки, за недосконалості законів та слабкості виконавчих державних структур, ця частина доходів в Україні, за різними оцінками, коливається в межах 30—50% від загальної суми доходів населення, що значно перевищує 10—12%, притаманних розвиненим країнам. Така структура доходів, значна частина яких виведена за межі офіційного обліку та управління, негативно впливає як на прийняття державою управлінських рішень у всіх сферах діяльності, так і на провадження контролю за їх виконанням, а також провокує розвиток криміногенних структур.

У статистиці рівня  життя використовують різні показники  доходів: номінальні, реальні, кінцеві, сукупні, мобільні й т. ін.

Згідно з  рекомендаціями статистичної комісії  ООН обчислюють:

    • первинний дохід у розрахунку на годувальника в поточних та              незмінних цінах;
    • наявний факторний дохід на душу населення в поточних та незмінних цінах;
    • сукупний дохід на душу населення та домогосподарство.

 

Первинний дохід  — це дохід від прямої участі у виробництві чи наданні послуг, і його розрахунок має сенс лише щодо тих членів домогосподарства, які працюють. Вони містять у собі оплату праці за виконану за наймом роботу, інші змішані доходи, а також чисті доходи від власності й прибуток від житлових послуг, що надаються власником житла для власного споживання.

Чисті доходи від  власності визначаються як різниця  між сумою доходу, отриманого від власності, і сумою витрат на неї.

 Наявний  факторний дохід — це дохід Дn з урахуванням розрахунків з держбюджетом: сплати податків та надходження з

бюджету у вигляді  прямої допомоги та пільгових послуг, тобто поточних трансфертів Тд.

 

Дрnд

 

Трансферт – операція, при якій товари, послуги або кошти даються в односторонньому порядку, без одержання натомість якогось еквівалента.

Соціальні допомоги є одним з основних видів поточних трансфертів, які домашні господарства одержують у грошовій формі для забезпечення потреб, що виникли у зв’язку з певними подіями або обставинами (наприклад, хворобою, безробіттям, виходом на пенсію, житловими умовами, одержанням освіти або сімейними обставинами).

Інші одержані поточні  трансферти включають поточні виплати населенню в грошовій формі (крім соціальних допомог): страхові відшкодування, виплати одноразової матеріальної допомоги працівникам, компенсації тощо.

Трансферти можуть даватися домашнім господарствам не тільки в  грошовій, але й у натуральній  формі у вигляді товарів або безкоштовних послуг. Це так звані соціальні трансферти в натуральній формі Тн. Якщо вартість цих трансфертів у грошовому виразі додати до наявного доходу, то утвориться валовий скоригований наявний дохід домашніх господарств:

 

Дрс= Дрн.

 

Соціальні трансферти в натуральній формі визначаються вартістю товарів та послуг, які надаються домашнім господарствам безкоштовно або за економічно незначущими цінами органами загального державного управління і некомерційними організаціями, що обслуговують домашні господарства (НКОДГ).

Информация о работе Статистика доходів населення Рівненської області