Статистика доходів населення Рівненської області

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 11:12, курсовая работа

Краткое описание

Метою моєї курсової роботи є дослідження статичних показників динаміки доходів населення Рівненської області, закріплення теоретичних і практичних знань, набутих протягом даного курсу. Завданням курсової роботи – оволодіти методами систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників, аналізу варіації, навчитися застосовувати індексний метод до аналізу статистичних даних , навчитися оцінювати ряди динаміки, оволодіти методами дослідження кореляційного зв’язку між показниками

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………….4
1. Теоретична частина…………………………………………….............5
1.1 Доходи населення …..…………………………...…………………....5
1.2 Структура доходів.……………………….………………...................6
1.3 Крива розподілу доходів….……………………………………........11
1.4 Доходи і витрати населення............................................................13
1.5 Кореляційне дослідження………………...………….…..………….14
2. Практична частина……………………………………………………………17
2.1 Завдання 1……………………………………………………………..17
2.2 Завдання 2……………………………………………………………..23
2.3 Завдання 3……………………………………………………………..32
2.4 Завдання 4……………………………………………………………..41
Висновки………………………………………………..………………………..45
Список використаної літератури…………….……….………………………...47

Вложенные файлы: 1 файл

курсова Жежук Віти.doc

— 807.00 Кб (Скачать файл)

 Показник сукупного доходу являє собою суму всіх доходів, одержаних членами домогосподарства. Структура грошових доходів домогосподарств рівненської області з 2008 по 2010 роки подана в таблиці 1. Діленням цього показника на кількість членів домогосподарства визначають ередньодушовий сукупний дохід.

 

Таблиця 1

Структура грошових доходів домогосподарств

 

Роки

2008

2009

2010

І

квартал

ІІ

квартал

ІІІ

квартал

ІV

квартал

Усього грошових доходів,

грн.

1432,3

1630,2

2006,6

2251,5

2531,1

2490,4

Оплата праці, %

51,9

56,4

57,0

56,4

55,6

56,0

Доходи від підприємниць-

кої діяльності та

самозайнятості, %

8,2

5,3

3,5

4,5

4,4

4,6

Доходи від продажу

сільськогосподарської

продукції, %

7,8

7,3

6,4

5,7

8,1

4,7

Пенсії, стипендії,

допомоги та субсидії,

надані готівкою, %

27,4

25,3

29,5

27,6

26,8

28,9

Грошова допомога від

родичів, інших осіб та

інші грошові  доходи, %

4,7

5,7

3,6

5,8

5,1

5,8


В умовах ринкової економіки одержання будь-яких доходів  пов’язане з результатами діяльності — чи підприємницької структури, чи держави, що, у свою чергу, безпосередньо пов’язане з іншим чинником — ризиком. Рівень ризику, а отже, і стабільність (гарантія) отримання доходів, змінюється від першої складової до п’ятої. Отже, прогнозуючи доходи певних категорій населення, слід обов’язково враховувати вплив фактора ризику.

Якщо для комерційних структур справді існує прямий зв’язок між кваліфікацією та працевіддачею працівників, то в державних установах такого зв’язку немає. Адже праця всіх державних службовців оплачується за рахунок державного бюджету, формування якого забезпечує лише незначна частина цих службовців. Отже, якщо не виконується бюджет, не виплачується заробітна плата всім державним працівникам і, як наслідок, порушується економічний механізм процесу відтворення національного продукту, потерпає вся країна, а не лише ті службовці, чия неефективна робота призвела до зазначеного стану в економіці.

Інша складова, що використовується для характеристики зміни реальних доходів, тобто купівельної спроможності населення, визначається показником інфляції.

Інфляція —  це знецінення паперових грошей та безготівкових грошових коштів, які не обмінюються на золото. Вона зумовлюється комплексом причин, які діють у сфері виробництва, грошового обігу та державних фінансів: монопольне підвищення цін, надрозвиток кредиту, надмірні невиробничі витрати держави і т. ін.

У статистиці рівня  життя використовуються різноманітні показники доходів і, насамперед, абсолютні значення сукупних доходів  домашніх господарств  і складових  цих доходів у грошовому виразі.

Розрізняють номінальні доходи і наявні доходи населення (домашніх господарств).  Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників за видами економічної діяльності за 2006-2010 рр. представлена у таблиці 2. Сума наявних доходів населення складається із суми витрат населення на товари та послуги, а також приросту заощаджень населення.

 Наявні доходи  – це кінцеві доходи населення,  які можуть бути використані на споживання  і накопичення домашніми господарствами. Після відрахування податків і обов’язкових платежів номінальні доходи стають наявними доходами.

Реальні доходи населення – це наявні доходи з  урахуванням змін споживчих цін. Реальні доходи характеризуються кількістю  споживчих товарів і послуг, які  можуть бути придбані на наявні доходи з метою задоволення своїх особистих потреб і накопичення. Отже, реальні доходи залежать не лише від розміру наявних доходів, а й від динаміки цін на споживчі товари і послуги. Вони підвищуються зі збільшенням наявних доходів при сталому рівні цін або знижуються за незмінного доходу і зростання цін.

За допомогою  індексу купівельної спроможності обчислюють один з головних показників характеристики доходів населення — індекс реальних наявних доходів:

 

Ідрр=Ідрр

 

 

 

  Ідр – індекс наявних доходів у номінальному вираженні;

  Ір – зведений індекс споживчих цін.

 

Реальні доходи являють собою купівельну спроможність номінальних доходів і визначаються обсягом товарів та послуг, що можуть бути придбані за отримані номінальні доходи. Індекс номінальних доходів характеризує

зміну таких  доходів у звітному періоді порівняно  з доходами в такому

самому за тривалістю попередньому періоді. Індекс реальних доходів

характеризує  зміну купівельної спроможності населення у звітному періоді

порівняно з  базовим.

 

 

 

 

Таблиця 2

 

 

Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих

працівників за видами економічної діяльності

(грн.)

Роки

2006

2007

2008

2009

2010

Усього

506

685

888

1133

1523

Промисловість

756

955

1215

1534

2050

Діяльність транспорту та

зв’язку

713

891

1115

1381

1791

Державне управління

604

908

1271

1504

2079

Охорона здоров’я та надання

соціальної  допомоги

335

507

630

818

1104

Будівництво

822

770

912

1547

1497


 

 

Проте індекс реальних доходів — узагальнюючий. Усебічна характеристика  доходів потребує одночасного аналізу витрат цих окремих категорій населення. Структура витрат та структура споживання населенням конкретних товарів і послуг вивчає статистика бюджетів домогосподарств. Цей розділ статистики дістає потрібну інформацію, аналізуючи результати спеціального вибіркового обстеження. Доведено, що за умови правильного добору статистичної сукупності досить надійні результати можна дістати, обстеживши 0,5% домогосподарств. Їх добирають методом механічної вибірки в межах територій. І хоча згідно з інструкціями, законом та практикою проведення обстежень бюджетів домогосподарств здобута інформація використовується виключно для статистичного аналізу в узагальненому вигляді й не може бути надана нікому — навіть судовим органам, останнім часом постали труднощі як із формуванням самої сукупності, так і з достовірністю збираної інформації.

Одним з важливих показників у статистиці доходів  є прожитковий мінімум, який характеризує в грошовому вираженні мінімальний набір споживчих благ, що необхідні для задоволення основних потреб людини. З використанням рядів розподілу населення за розміром доходів обчислюється також частка тих, чий дохід нижчий від прожиткового мінімуму (існує ще менший показник — нижчий від порогу бідності). Це найбідніше населення, яке найбільше потребує соціального захисту. Згідно з методикою Європейської Економічної Комісії ООН до найбідніших належать ті групи населення, середньодушовий дохід у яких не перевищує 2/3 середнього доходу по країні в цілому. Кількісну оцінку диференціації за рівнем доходу можна дістати, обчисливши коефіцієнти диференціації, які характеризують співвідношення доходів найбільш і найменш забезпечених груп населення. Найчастіше обчислюють децильний та квартильнийкоефіцієнти диференціації, які встановлюють співвідношення доходів 10%(для децильного коефіцієнта) та 25% (для квартильного коефіцієнта) найбільш і найменш забезпеченого населення.

1.3 Крива розподілу доходів.

Графічно диференціацію  доходів можна подати за допомогою  кривих Лоренца (рис.1), коли по осі абсцис відкласти кумулятивний ряд чисельності населення, а по осі ординат — кумулятивний ряд доходів. Тоді, чим більше відхилення кривої Лоренца від діагоналі, тим більша нерівномірність розподілу, тобто вища диференціація доходів.

 

 

Рис. 1. Крива розподілу доходів (Крива Лоренца)

Теоретично можливість абсолютно рівного розподілу  доходу представлене бісектрисою, яка  вказує на те, що будь-який даний відсоток сімей отримує відповідний відсоток доходу. Це означає, що якщо 20,40,60% сімей отримує відповідно 20,40,60% від всього доходу, то відповідні точки будуть розташовані на бісектрисі. Крива Лоренца показує фактичний розподіл доходів, будується за реальними даними. Наприклад, 20% населення з найнижчими доходами отримує 5% загального доходу, 40% з низькими доходами - 15% і т.д. Область між лінією абсолютної рівності і кривою Лоренца вказує на ступінь нерівності у розподілі доходів. Чим більшою є ця область, тим більша нерівність розподілу доходів у суспільстві. Реальне суспільство не характеризується ні абсолютною рівністю, ні абсолютною нерівністю. Проте, чим більше вигнута крива Лоренца, тим більша нерівність розподілу доходів, а чим вона більш пряма, тим більша рівність сімей за рівнем доходів. Наближення кривої Лоренца до прямої лінії абсолютної рівності вбиває стимули до продуктивної праці, а надмірна її вигнутість може викликати соціальну напругу в суспільстві.

На стадії виробництва  розподіл національного доходу проявляється в тому, що створюється необхідний і додатковий продукт, котрий розпадається на первинні доходи – це доходи які підкреслюють, що суб’єкти, які їх одержують беруть безпосередню участь у створенні національного доходу. На стадії обліку відбувається утворення вторинних доходів – це пенсії, стипендії, допомоги різного виду. На стадії споживання розподіл національного доходу відбувається між споживачами благ та послуг.

Динаміка доходів  і витрат населення Рівненської  області за 2004-2008 рр. представлена у  таблиці 3.

 

 

Таблиця 3

 

Доходи і витрати населення

(млн.грн)

Роки

2006

2007

2008

2009

2010

Доходи

5675

7821

9656

12555

16964

Заробітна плата

2142

2942

3680

4830

6379

Соціальні допомоги та інші поточні трансферти

2296

3236

4050

5049

6878

Витрати та заощадження

5675

7821

9656

12555

16964

Придбання товарів та послуг

4605

6173

7418

9440

13035

Поточні податки на доходи, майно та інші сплачені трансферти

314

388

497

727

1046

Наявний доход

4403

6192

7557

9555

12917

Наявний доход у розрахунку на одну особу, грн.

3787,9

5344,4

6540,6

8285,6

11217,5

Реальний наявний доход, % до попереднього року

115,9

122,9

114,2

113,0

108,0

Информация о работе Статистика доходів населення Рівненської області