Статистика доходів населення Рівненської області

            - показник за звітний рік,

                - показник за базовий рік.

                4555/4141= 1,1

                = 1251/1137= 1,1

         Обсяги продажу товарів А8 і А9 зросли на 10%.

 

2. Зведений індекс товарообороту:

                

             Товарооборот зріс на 21%.

 

3) Індекс цін:

          Ціни зросли на 10%.

 

4) Індекс фізичного обсягу реалізації:

Фізичний обсяг реалізації зріс на 10%.

 

 

5). Загальна абсолютна зміна товарообороту:

23611,87-19495,52=4116,35

 

6) Абсолютна зміна товарообороту за рахунок зміни ціни:

  23611,87-21445,04=2166,83

 

 Абсолютна зміна  товарообороту за рахунок зміни  кількості реалізованого товару:

21445,04-19495,52=1949,52

 

7) Взаємозв’язок: Ірq = Ip·Iq = 1,1·1,1=1,21

 

Висновок :

Обчисливши індивідуальні  індекси зміни цін, динаміку випуску  продукції, загальний індекс фізичного  обсягу реалізації, загальний індекс товарообороту, загальний індекс цін, приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару, ми побачили, що ціни, обсяг продажу, товарооборот, фізичний обсяг реалізації на товари А8 та А9 зростають.

 

 

Б.

За даними про зміну  в заробітній платі й чисельності працівників малих підприємств області по деяких галузях народного господарства визначити:

  1. на скільки процентів  змінилась середньомісячна заробітна  плата працівників по двох  галузях народного господарства;

   2. що більшою мірою вплинуло на зміну середньої заробітної плати: зміна її рівня окремо на кожній галузі чи зміни в структурі чисельності працівників галузей.

 

 

Маємо наступні дані про  зміни в заробітній платі і  чисельності працівників малих  підприємств по галузях народного господарства:

Таблиця 14

Дані про середньорічну  заробітну плату та чисельність  працюючих

Середньорічна кількість працівників (чол.)		Середньорічна заробітна  плата одного працівника, (тис. грн.)
базовий	звітний	базовий	звітний
685	754	171	188
458	504	115	126

 

Для розрахунків складемо таблицю з вихідними даними:

 

Таблиця 15

Вихідні дані для розрахунку

№	Середньорічна кількість працівників (чол.)		Середн. заробітна плата одного працівника, (тис. грн.)		X1f1	X0f0	X0f1
	базовий	звітний	базовий	звітний
1	685	754	171	188	141752	117135	128780
2	458	504	115	126	63504	52670	57708
Разом	-	-	286	314	205256	169805	186488

 

• Для обчислення зміни середньорічної заробітної плати працюючих визначимо індекс змінного складу:

 

Середньорічна заробітна  плата працівників по 2-х галузях  народного господарства зросла на 10%.

 

• Для визначення розміру впливу зміни заробітної плати на середню заробітну плату  визначимо індекс фіксованого складу:

                   

 

За рахунок зміни  заробітної плати окремо на кожну  галузь, середня заробітна плата зросла на 10%.

 

• Для визначення розміру впливу зміни чисельності працюючих на середню заробітну плату обчислимо індекс структурних зрушень.

           

 

За рахунок зміни  середньої чисельності працівників  середня заробітна плата не змінилася.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:

Одним із завдань статистики є вивчення рівня, структури, розподілу  і використання доходів. За класифікаційні ознаки під час вивчення рівня, розподілу і використання доходів найчастіше застосовуються такі: все населення (домашні господарства), населення окремих регіонів, міське і сільське населення, окремі соціальні або квантильні групи населення.

Доходи окремих категорій населення істотно різні за структурою, що впливає як на рівень цих доходів, так і на стабільність їх одержання.

Доходи населення включають обсяг нарахованих в грошовій та натуральній формі: заробітної плати, прибутку та змішаного доходу, одержаних доходів від власності, соціальних допомог та інших поточних трансфертів.

На основі даних розрахунків  та отриманих результатів у курсовій роботі можна сформувати висновки:

• за допомогою кореляційного дослідження можна оцінити зв’язок між факторною та результуючою ознаками, характеристикою зв’язку є коефіцієнт кореляції, значення якого свідчить про тісноту зв’язку та напрям розвитку досліджуваного явища;
• шляхом зведення і групування статистичних даних можна систематизувати інформацію з виділенням типових рис для кожної групи ознак, що характеризують всю сукупність;
• ступінь відхилення варіюючої ознаки від середнього значення по сукупності дозволяють оцінити абсолютні та відносні характеристики варіації; так, квадратичний коефіцієнт варіації свідчить про однорідність чи неоднорідність сукупності;
• розвиток явища в часі дозволяє оцінити аналіз рядів динаміки з наступним виявленням тенденцій розвитку досліджуваного явища; використовують такі статистичні методи дослідження, як метод плинної середньої, ступінчатої середньої та метод аналітичного вирівнювання;
• за допомогою індексного методу можна оцінити зміни показників в часі як в цілому, так і за рахунок впливу окремих факторів на явище, що підлягає вивченню.

 

У першому практичному завдані я на основі даних виконала групування, виділила чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи визначила її питому вагу в загальній чисельності, середню продуктивність та середній процент використання. Здійснила комбінаційний розподіл, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою.

У другому завданні, за результатами типологічного групування розрахувала: середнє значення відповідної  ознаки, моду і медіану за допомогою  формул та графічно, визначила показники варіації (розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами, коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії та середню з групових дисперсій, міжгрупову і загальну дисперсії; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення).

У третьому завдані обрахувала середнє значення рівня ряду, середні  узагальнюючі показники ряду динаміки (середній абсолютний приріст, середній коефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення одного проценту приросту), аналітичні показники ряду динаміки (абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютні значення одного проценту приросту), провела аналіз сезонних коливань, використала метод середньої арифметичної, метод плинної середньої і метод аналітичного вирівнювання, розрахувала показники сезонної хвилі та зобразила її графічно.

У четвертому завданні обрахувала різні статистичні індекси: індивідуальні  індекси цін, кількості проданого товару та товарообороту; загальний індекс фізичного обсягу реалізації; загальний індекс товарообороту; загальний індекс цін на суму економії чи перевитрат від зміни ціни; приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару.

Виконавши практичну частину курсової роботи, я закріпила свої знання з тем: "Ряди розподілу", "Показники варіації", "Ряди динаміки", "Статистичні методи вирівнювання взаємозв’язку", "Індекси".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури:

 

1. В.О. Вихрущ. Методологія та методика наукового дослідження. – Тернопіль, 2006. – 224с.
2. Крамченко Л.І., Лутчин Н.П., Москаль Б.С. Економічна статистика: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Львів: “Новий світ”,2009. – 364с

3. Ковтун Н.В., Столяров В,С. Загальна теорія статистики.  Курс  лекцій.К.: Хвиля, 1996.

4. Статистика. Підручник. За ред. Герасименка С.С., Головача  А.В.,

Єриної А.М., К.:КНЕУ 1998

5. Кушнір Н.Б., Кузнєцова Т.В., Статистика: Навчально - методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Рівне: НУВГП, 2008. – 205с.

6. Методичні вказівки 063-278.

7. Методичні вказівки 063-279.

8. Закон України про оплату праці//zakon.nau.ua

9. uk.wikipedia.org

10. www.oblstat.rivne.com – головне управління статистики у Рівненській області.