Удосконалення обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість

УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ ПО ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

 

 

ПІБ., 6 курс ОЕФ КНТЕУ

Спеціальність «Облік і аудит в  підприємництві»

 

Анотація  В статті розглядаються аспекти удосконалення обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість в сучасних умовах. Запропоновано рекомендації щодо вирішення проблем, пов’язаних з обліком даного податку.

Ключові слова: податок на додану вартість, податкові зобов’язання, податковий кредит, нормативне регулювання ПДВ

 

Аннотация  В статье рассматриваются аспекты усовершенствования учета расчетов с бюджетом по налогу на добавленную стоимость в современных условиях. Предложены рекомендации относительно решения проблем, связанных с учетом данного налога.

Ключевые слова: налог на добавленную стоимость, налоговые обязательства, налоговый кредит, нормативное регулирование НДС

 

Annotation  The article is aspects of improvement of account of calculations are examined with a budget on a tax value-added in modern terms. The offered to recommendations in relation to by the decision of problems, to links recognition this tax.

Keywords: value added tax, tax obligations, tax credit, standard regulation of the VAT

 

Актуальність теми дослідження. У бюджетах майже 40 держав, у тому числі 17 європейських, податок на додану вартість вважається одним з основних бюджетоутворюючих податків. Саме тому його справляння є дуже важливим для економічної системи будь-якої держави.

До державного бюджету України  у загальному обсязі надходжень щорічно  надходить близько 30% зазначеного податку. Податок на додану вартість належить до типу податків, які можна назвати непрямими загальними податками на споживання. В європейських країнах його часто називають податком з продажу, податком з обігу. Тому цей податок не залежить від зміни кількості стадій обігу товарів, тобто від зміни організаційної структури економіки.

Розглядаючи методику обліку з ПДВ  необхідно зазначити, що відповідно до чинного податкового законодавства  України, в обліку та звітності з  ПДВ вибраний найскладніший підхід щодо обліку податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ. Він полягає у поєднанні системного бухгалтерського обліку та несистемного податкового обліку шляхом визнання доходів одночасно двома способами (за першою з подій).

Організація обліку передбачає достовірне, повне та своєчасне відображення даних на рахунках бухгалтерського обліку. Підставою для відображення на рахунках бухгалтерського обліку є дані первинного обліку. Підставою для відображення в обліку податкового кредиту чи податкового зобов’язання з ПДВ є належним чином оформлена податкова накладна, яка в свою чергу є розрахунковим і звітним податковим документом.

Аналіз наукових досліджень і публікацій із вивчення проблем, пов’язаних з обліком розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість присвячені праці вітчизняних та зарубіжних учених та фахівців, таких як  Г.В. Нашкерська, В.К. Орлова,   М.С. Орлів, С.В. Хома, Н. А. Ривак тощо [8, 9, 11].

Досліджені авторами питання є досить актуальними з точки зору необхідності вдосконалення методології та практики бухгалтерського обліку розрахунків з бюджетом та звітністю ПДВ, але розгляд економічної сутності та визначення шляхів удосконалення, дозволить більш наближено підійти до розкриття даної теми. 

Метою статті є висвітлення пропозицій щодо удосконалення обліку розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість.

Відповідно до мети, у статті поставлено та вирішено такі завдання:

• розглянути економічну сутність та особливості обліку податку на додану вартість;
• визначити шляхи удосконалення обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість.

Об’єктом дослідження є операції, що оподатковуються податком на додану вартість.

Предметом дослідження є методика обліку розрахунків підприємства з бюджетом по податку на додану вартість.

Результати досліджень. Проблеми обліку розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість виникли з введенням в дію з 1 жовтня 2007 року Закону України «про податок на додану вартість» та відповідної Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість від 1 липня 1997 року № 141 в редакції 2005 року.

Однак, перш ніж перейти до виконання  поставленого завдання, важливо хоча б у загальному підході торкнутися тих переваг, що забезпечили цьому  податку популярність у багатьох країнах світу. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи і послуги сприяє вагомому зростанню доходів держави, які надходять до бюджету від цього податку. Вилучення податку на всіх етапах руху товарів сприяє рівномірному розподілу податкового тягаря між усіма суб’єктами підприємницької діяльності. Універсальні, тобто єдині, ставки полегшують як обчислення податку безпосередньо для платників, так і контроль державних податкових органів за дотриманням платіжної дисципліни.

До переваг ПДВ також належать збільшення доходів держави при зростанні населення та його добробуту, а також можливість впливу держави на розвиток виробництва і сфери послуг.

Одночасно відомі й ряд недоліків  даного податку, головним з яких є його регресивний характер, що проявляється у відсутності безпосередньої залежності його обсягів від розміру доходів платників. Взагалі податки на споживання вважається податками на бідних, а тому гостро засуджуються. Це пов’язане з тим, що групи осіб з низьким рівнем доходу в якості податку в ціні споживних товарів сплачують більшу частку свого доходу порівняно з високодохідними групами населення.

Однак, внаслідок притаманних ПДВ  перевагам, він широко застосовується у країнах з ринковою економікою та є обов’язковим у країнах ЄС, де давно завершилися дискусії на предмет доцільності справляння ПДВ на його користь. У загальній сумі податкових надходжень державного бюджету його сума у цих країнах коливається у межах 14-25%.       В останні десятиліття його зростання у більшості країнах супроводжується зменшенням частки податку на прибуток компаній.

Синтетичний облік розрахунків  підприємства з бюджетом за всіма  видами платежів, а також санкцій  за порушення податкового законодавства, які також вносяться в дохід  бюджету ведеться на рахунку 64 «Розрахунки  за податками і платежами». За кредитом цього рахунка відображається зобов’язання перед бюджетом при нарахуванні платежів, а за дебетом — погашення зобов’язань та зменшення на суму податкового кредиту.

Суми сплати до бюджету податку  на додану вартість формуються таким  чином.

Під час одержання матеріалів від постачальників разом із договірними цінами їм нараховується 20% податкового кредиту. Ці операції відображаються на рахунках:

Д-т 20 «Виробничі запаси»

Д-т 22 «Малоцінні і швидкозношувані  предмети» 

Д-т 64 «Розрахунки за податками і платежами» (на суму ПДВ)

К-т 63 «Розрахунки з постачальниками  і підрядниками».

Під час погашення зобов’язань  перед постачальниками разом  сплачується і податковий кредит:

Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками  і підрядчиками» 

К-т 31 «Рахунки в банках».

Відвантажена готова продукція  відображається в бухгалтерському  обліку як дохід підприємства і заборгованість покупців і замовників, яка включає  і суму податкового зобов’язання за ПДВ.

Д-т 36 «Розрахунки  з покупцями та замовниками»

К-т 70 «Доходи  від реалізації».

Оплата заборгованості покупцями і замовниками відображається на рахунках:

Д-т 31 «Рахунки в банках» 

Кредит 36 «Розрахунки  з покупцями і замовниками».

Із сумою  сплати надходить підприємству і  податкове зобов’язання за ПДВ. На суму ПДВ зменшується дохід підприємства і виникає зобов’язання перед бюджетом:

Д-т 70 «Доходи  від реалізації» 

К-т 64 «Розрахунки  за податками і платежами».

Бюджету при  цьому сплачується різниця в  сумі податкового кредиту і податкового  зобов’язання:

Д-т 64 «Розрахунки  за податками і платежами»

К-т 31 «Рахунки в банках».

Аналогічно  обліковуються зобов’язання перед  бюджетом за іншими платежами. Аналітичний  облік за рахунком 64 «Розрахунки  за податками і платежами» організується  за видами платежів до бюджету.

На нашу думку, на субрахунку 643 мають обліковуватись податкові зобов’язання з ПДВ, розрахунковий період яких не настав, а на субрахунку 644 – податковий кредит, розрахунковий період якого не настав, і ці субрахунки повинні мати назви, встановлені Інструкцією до Плану рахунків.

Оскільки є  два варіанти визначення виникнення податкового зобов’язання чи податкового  кредиту, бухгалтер може самостійно вибрати найбільш доцільний йому варіант, і відповідно використовувати  два субрахунки-дублери – 643 «Податкове зобов’язання» та 644 «Податковий кредит». Для правильного відображення сум ПДВ бухгалтеру необхідно звіряти дані обох обліків, нехай це займе більше часу, але підприємство не буде мати штрафних санкцій, буде збережено імідж належного платника податків.

На нашу думку  найчастіше помилки здійснюються при визначенні події, за якою настає право на отримання податкового зобов’язання або податкового кредиту. Тому бухгалтер обов’язково повинен врахувати подію платежу, щоби правильно відобразити суму податку на додану вартість за поточний період. Як відомо, існують дві методики визначення дати та права виникнення податкового кредиту чи податкового зобов’язання: або за правилом «першої події», або за касовим методом. При різних методах відповідно і різні проводки [12]. Багато помилок виникає саме при використанні правила «першої події». Як відомо, податковий кредит може виникати лише за умови наявності документа – податкової накладної, яку виписує постачальник або іншого підтверджуючого документа, тобто податковий кредит може настати в момент отримання податкової накладної від постачальника [1]. Проте якщо постачальних за якихось умов її затримує, підприємство не може відобразити податковий кредит (Дт 641). В цьому випадку замість 641 рахунку буде використовуватись «дублер» - рахунок 644 «Податковий кредит». Наприклад, отримали товар, проте накладна ще не надійшла – Дт 28 Кт 631, відображено податковий кредит – Дт 644 Кт 631, отримання накладної – Дт 641 Кт 644. Відповідно, якщо замість 644 використати 641, можна зависити суму свого податкового кредиту та неправильно визначити суму ПДВ до сплати.

Значним недоліком бухгалтерського й податкового обліку податку на додану вартість є той факт, що нормативними документами з обліку ПДВ не передбачено та не встановлено конкретний порядок перевірки й звірки підсумкових даних про податковий кредит і податкове зобов’язання з ПДВ за звітний період перед складанням податкової декларації з податку на додану вартість, що не сприяє попередженню й недопущенню помилок при складанні декларації. Тому необхідно внести порядок перевірки і звірки податкового і бухгалтерського обліку ПДВ в нормативно-правових документах, це в свою чергу сприятиме правильному відображенню сум ПДВ, що сплачується до бюджету та уникненню штрафних санкцій.

Механізм справляння ПДВ у різних країнах світу має певні відмінності. Країни, що належать до ЄС, зобов'язані застосовувати модель ПДВ, викладену у Шостій Директиві Європейської Співдружності, хоча певні відмінності у справлянні ПДВ у країнах — членах ЄС є й дотепер. Інші європейські країни під впливом ЄС і з огляду на перспективу вступу до ЄС при запровадженні ПДВ також дотримуються механізму стягнення ПДВ, що функціонує у країнах Євросоюзу [4].

Отримати уявлення про відмінності  у справлянні ПДВ у різних країнах  світу можна розглянувши особливості  визначення ставки ПДВ. Структура ставок ПДВ у країнах світу є неоднаковою (табл. 1). Одні країни мають лише одну, стандартну ставку ПДВ, інші застосовують також і зменшені або підвищені ставки податку для окремих категорій товарів.

 

Таблиця 1

Ставки ПДВ у країнах  світу

 

Країна	Стандартна ставка ПДВ	Зменшені ставки ПДВ
Країни ЄС, що застосовують єдину  ставку ПДВ
Данія	25	-
Словаччина	19	-
Країни ЄС, що застосовують дві  ставки ПДВ
Чеська Республіка	19	5
Кіпр	15	5
Естонія	18	5
Німеччина	19	7
Латвія	22	12
Мальта	18	5
Нідерланди	19	6
Словенія	20	8,5
Велика Британія	17,5	5
Країни ЄС, що застосовують більше двох ставок ПДВ
Австрія	20	10/12
Бельгія	21	6/12
Фінляндія	22	8/17
Франція	19,6	2,1/5,5
Греція	23	6,5/13
Угорщина	2	5/15
Ірландія	21	4,8/13,5/0
Італія	20	4/10
Литва	21	5/9
Люксембург	15	3/6/9/12
Польща	23	5/8/10
Португалія	23	6/13
Іспанія	18	4/8
Швеція	25	6/12
Інші країни, що входять до ОЕСР (Організації економічного співробітництва  і розвитку)
Канада	6/14	-
Японія	5	-
Ісландія	24,5	14
Норвегія	25	8/14
Нова Зеландія	15	-
Австралія	10	0
Україна	20