Шляхи вдосконалення обліку довгострокових фінансових інвестицій

 

План

Вступ………………………………………………………………………......3

Розділ 1.Економічний зміст  та значення довгострокових фінансових інвестицій………………………………………….………………..………………4      

1.1 Поняття та види фінансових інвестицій………………………………...4

1.2 Основи обліку довгострокових фінансових інвестицій………………..7

1.3 Нормативно - інструктивне  і літературне забезпечення ………………..

обліку фінансових інвестицій………………………………………………11

Розділ 2. Методика обліку довгострокових фінансових інвестицій…..…15          2.1 Документальне оформлення господарських операцій з обліку

довгострокових фінансових інвестицій………………………………………..…15

2.2 Синтетичний і аналітичний  довгострокових фінансових інве-

стицій………………………………………...……………………………..………16

2.3 Методика аналітичного  і синтетичного обліку на матеріалах  умовного підприємства за методом  участі в капіталі……………………………………….19

Розділ 3. Шляхи вдосконалення  обліку довгострокових фінансових інвестицій…………………………………………………………………………...22

Висновки……………………………………………………………………..26

Список використаної літератури…………………………………………...28

Додатки………………………………………………………………………31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Більшість підприємств має  в своєму розпорядженні тимчасово  не зайняті грошові кошти, крім тих  мінімальних коштів, які необхідні  для здійснення щоденних операцій. З метою отримання прибутку такі тимчасово вільні кошти підприємство може інвестувати в окремі об'єкти різних галузей економічної діяльності.

Актуальність теми даної  курсової роботи визначається тим, що інвестиції є основою розвитку підприємства, окремих галузей та економіки  країни в цілому. Від уміння інвестувати  залежить розквіт власного виробництва, можливості вирішення соціальних й  екологічних проблем, сучасний рівень і потенційний динамізм фізичного, фінансового та людського капіталів. Без надійних основ інвестиційної  діяльності, якими професійно володіли спеціалісти відповідного профілю, важко сподіватися на сталий розвиток вітчизняного виробництва, науково-технічний та соціальний прогрес, а з ним і на належне місце у світовому господарстві.

Мета дослідження особливості обліку довгострокових фінансових інвестицій на підприємствах України.

Для досягнення встановленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

• визначити економічну сутність та надати характеристику довгострокових фінансових інвестицій;
• встановити методи оцінки довгострокових фінансових інвестицій;
• визначити шляхи удосконалення обліку фінансових інвестицій на підприємстві.

Предметом дослідження є  методологія обліку та законодавче  регулювання фінансових інвестицій підприємств України.

В умовах перехідної економіки  суттєво зростає роль фінансових інститутів, що здатні забезпечити  економічну, фінансову, соціальну стабілізацію та стати новим джерелом залучення  інвестиційних ресурсів.[1]

Розділ 1. Економічний зміст та значення довгострокових фінансових інвестицій

  1.1 Поняття та види фінансових інвестицій

 Інвестиції - це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

В умовах ринкової економіки  предметом купівлі-продажу можуть бути не лише основні засоби (земельні ділянки, будівлі, автомашини тощо), матеріальні  оборотні засоби (сировина, матеріали, готова продукція, товари і т.д.), нематеріальні  активи (патенти, ліцензії, торгові  марки і т.д.), але й фінансові  інвестиції.

Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством  з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для  інвестора.

Не всі вкладення капіталу є фінансовими інвестиціями. Так, у будь-якої юридичної особи, зайнятої в сфері матеріального виробництва  або торгівлі, вилучення ресурсів у вкладення з метою отримання  доходу будуть означати фінансові вкладення. В організаціях, що зайняті у фінансовій сфері і є професійними учасниками ринку цінних паперів, фінансові  вкладення не є вилученням ресурсів і, як наслідок, не є фінансовими  вкладеннями. Для вказаних організацій  робота з цінними паперами, що придбані за рахунок власних коштів і за рахунок коштів клієнтів, буде складати предмет їх основної (статутної) діяльності, в тому числі за рахунок коштів клієнтів, – посередницьку діяльність.

Фінансові вкладення здійснюються з метою:

- отримання відповідного, як правило, сталого доходу. Наприклад, більшість інвесторів, купуючи акції підприємства, інвестують його з метою отримання прибутку, який складається з двох елементів:

1) доходу у вигляді  дивідендів (відсотків), отриманих протягом  інвестиційного періоду;

2) зростання ринкової  вартості цінних паперів, що  знаходяться у в власності  інвестора. Інвестори зацікавлені  у розширенні підприємства, оскільки  це призводить до зростання  ринкової вартості цінних паперів;

- виявлення впливу на діяльність підприємства, що інвестується. Цей вплив може виявлятися у можливостях інвестора контролювати повністю або частково виробничу чи фінансову діяльність об'єкта інвестицій.[5]

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо  або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку, або управління найбільшою кількістю голосів у  керівному органі такого платника податку, або володіння часткою (паєм, пакетом  акцій), не меншою 20-ти відсотків від  статутного капіталу платника податку. Фінансові інвестиції класифікують за різними ознаками. За терміновістю вони поділяються на довгострокові - інвестиції зі строком більше одного року, та короткострокові - на строк менше одного року. Довгострокові фінансові інвестиції розглядаються як необоротні активи, короткострокові - як поточні активи (табл.1).

       Довгострокові фінансові інвестиції — це інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в  будь-який момент. До них відносяться довгострокові фінансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права. Довгострокові інвестиції згідно з П(С)БО 12 поділяються на ті, що обліковуються за методом участі в капіталі, та інші інвестиції.

За формою вкладень довгострокові фінансові інвестиції поділяються на позикові і пайові (табл.2).

Поточні фінансові  інвестиції (фонди та акції інших підприємств) мають наступні ознаки: встановлений строк їх погашення не перевищує одного року або вкладення здійснені без наміру отримувати доходи по них більше одного року. Ці інвестиції згідно з П(С)БО 12 поділяються на еквіваленти грошових коштів та інші поточні фінансові інвестиції.[11]

 

 

Таблиця . Класифікація довгострокових

фінансових інвестицій

Довгострокові фінансові  інвестиції
Позикові			Пайові
Не дають права на участь в капіталі об’єкту інвестування;   Приносять дохід у вигляді процентів;   Як правило мають визначений строк обігу;   Утримуються інвестором до строку погашення;   Якщо вартість придбання відрізняється від номінальної, різниця повинна бути з амортизована до моменту погашення			Засвідчують право інвестора на частину в капіталі об’єкта інвестування;   Приносять дохід у вигляді дивідендів;   Не мають встановленого строку обігу;   Вартість між варіст придбання і номінальною вартістю не амортизується

 

                

1.2 Основи обліку  довгострокових фінансових інвестицій

У бухгалтерському обліку фінансові інвестиції, відповідно до Плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань  і господарських операцій підприємств  і організацій та Інструкції про  його застосування (нормативи затверджено  наказом Міністерства фінансів України  від 30.11.99 р. №291, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. за №892/4185), обліковуються  на активних рахунках першого ("Необоротні активи") та третього ("Кошти, розрахунки та інші активи") класів:

- синтетичний рахунок  першого порядку 14 "Довгострокові  фінансові інвестиції".

Рахунок 14 "Довгострокові  фінансові інвестиції" призначений  для узагальнення інформації про  наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних  та місцевих позик, статутний капітал  інших підприємств, створених на території країни та за кордоном тощо.

Рахунок 14 "Довгострокові  фінансові інвестиції" має такі субрахунки:

141 "Інвестиції пов'язаним  сторонам за методом обліку  участі в капіталі";

142 "Інші інвестиції  пов'язаним сторонам";

143 "Інвестиції непов'язаним  сторонам".

За дебетом рахунка 14 "Довгострокові  фінансові інвестиції" відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом - їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання  дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік на рахунку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об'єктами інвестування. Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об'єкти як на території країни, так і за кордоном.

Аналітичний облік ведеться за видами фінансових інвестицій із забезпеченням  можливості отримання інформації про  інвестиції як на території країни, так і за кордоном. Рахунки, з якими кореспондують рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» наведено у додатку Б.

Бухгалтерський облік  фінансових інвестицій ведеться в залежності від того, за якими методами обліковуються  фінансові інвестиції.

Порядок облікових записів  щодо надходження фінансових інвестицій визначається виходячи з джерела  такого надходження. Підприємства можуть купувати фінансові інвестиції (цінні  папери), одержувати їх як внесок до статутного капіталу, а також в оплату заборгованостей.

Важливим для теорії і  практики інвестування є правильне  визначення поняття інвестицій та діяльності щодо їх реалізації. У вітчизняній  і зарубіжній економічній літературі немає єдиного підходу до визначення терміну інвестиції. Недостатньо  чітко дане поняття трактують  у вітчизняному законодавстві.

В бухгалтерському обліку визначення терміну "Фінансові інвестиції" та їх класифікація наведена в П(с)БО 2. Відповідно до п.4 П(с)БО 2 фінансові  інвестиції - це: активи, які утримуються  підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або  інших вигод для інвестора [4].

До таких активів зазвичай відносяться  акції, облігації, інші цінні папери (наприклад, депозитні сертифікати, казначейські зобов'язання, тощо), корпоративні права.

Всі акції умовно поділяють на два  типи: звичайні та привілейовані акції.

Звичайні (прості) акції — це акції, які безпосередньо купує інвестор на ринку цінних паперів і надає інвестору право одного голосу на зборах акціонерів.

Звичайні акції поділяють на іменні акції та акції на пред’явника.

Іменні - це акції, дані про власника якої реєструють в книзі реєстрації емітента

Акції на пред’явника - це акції, купівлю-продаж яких проводять без реєстрації власника в книзі акціонерів емітента (фіксується лише кількість таких акцій)..

Привілейовані акції - це акції, які не надають права голосу на загальних зборах акціонерів, якщо це не передбачено умовами випуску, але вони надають право власникові на отримання гарантованих дивідендів і беруть участь у розподілі прибутків та активів емітента при його ліквідації.

Облігація - це коротко або довготерміновий цінний папір, який засвідчує факт надання кредиту інвестором емітенту, забезпечує інвестору право на отримання регулярних фіксованих дивідендних доходів, а при погашенні облігації - суми кредиту, яка дорівнює номінальній вартості облігації.

Зокрема, найпоширенішими кваліфікаційними типами облігацій є такі.

Залежно від емітента облігації  поділяються на державні, місцеві  та інституційні (корпоративні).

Залежно від місця реєстрації основного  офісу емітента та ринку обертання  розрізняють облігації вітчизняні та іноземні.

Залежно від виплати відсоткової  винагороди розрізняють облігації  відсоткові, безвідсоткові, дисконтні  та конвертовувані.

Залежно від терміна «життя»  розрізняють облігації короткотермінові, середньотермінові, довготермінові, безстрокові, а також з правом дострокового погашення.