Аналіз виконання видаткової частини бюджетів по пріоритетним напрямкам у період 2011-2012рр

	Державний бюджет, в т.ч.			Загальний фонд
	факт 2012, млн.. грн.	рівень виконання річного планцу, %	темп приросту до факту 2011 року,%	факт 2012, млн.. грн.	рівень виконання річного планцу, %	темп приросту до факту 2011 року,%
1	2	3	4	5	6	7
Всього видатків	242437,2	85,2	0,4	187748,0	96,6	-2,9
Загальнодержавні функції, в т.ч.	24850,4	66,2	14,2	23343,4	84,9	13,1
Обслуговування державного боргу	9038,7	74,4	139,5	9038,7	74,4	139,5
Оборона	9663,3	74,4	17,6	7858,2	98,7	-13,1
Громадський порядок, безпека та судова влада	24159,2	95,7	-2,9	20026,3	98,2	-4,1
Економічна діяльність	33294,3	64,9	-14,0	6784,5	96,6	-63,7
Охорона навколишнього природного середовища	1824,3	84,5	-18,2	1118,0	93,4	-12,7
Житлово комунальне господарство	270,6 68,1	68,1	-39,0	71,7	71,6	-81,3
Охорона здоров’я	7535,0	93,7	2,3	6090,1	95,5	-1,2
Продовження таблиці 2.2.
1	2	3	4	5	6	7
Духовний та фізичний розвиток	3216,7	91,7	10,3	2086,8	94,8	-23,1
Освіта	23925,7	92,8	11,0	16523,0	99,4	11,8
Соціальний захист та соціальне забезпечення	51517,6	95,6	1,4	47356,6	99,2	8,5
Міжбюджетні трансферти	62180,1	97,8	5,2	56489,4	98,6	2,7

 

 

У 2012 році через зростання державного боргу суттєво зросли і видатки на його обслуговування. Їх зростання порівняно із 2011 роком становить 5264,1 млн. грн., або майже в 2,4 рази. Відповідно збільшилась їх частка як в структурі видатків Державного бюджету (на 2,2 в.п. до 3,7 %), так і в структурі ВВП (на 0,59 в.п. до 0,99%).

Для забезпечення фінансування цього Закону були внесені відповідні зміни до Закону України “Про державний бюджет України на 2012 рік” [21].

Однак фактично виплати почали здійснюватися лише наприкінці 2012 року.

Таким чином, аналізуючи инаведенві показники, треба визначити, що викладене вище свідчить про відсутність цілісного та послідовного підходу до управління бюджетними коштами із врахуванням сучасних стратегічних викликів, що постають перед країною. Спостерігається ставлення до бюджету як до механізму досягнення короткотермінових політичних цілей, які нерідко не відповідають можливостям української економіки.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ ВИДАТКІВ  В УКРАЇНІ

 

3.1. Пропозиції щодо ефективного використання бюджетних видатків

 

 

Проаналізувавши використання бюджетних видатків в попередньому розділі, можна дійти висновку, що обсяги державних інвестицій, особливо за останні роки, були недостатніми і не давали змоги здійснювати будь-який вплив як на формування структурної політики держави, так і на створення та/або підсилення тих напрямів, які сприяли б економічному зростанню.

Взагалі, останні роки можна вважати періодом втрачених можливостей. Адже країна мала певний фінансовий потенціал для проведення активної політики з формування інноваційно-інвестиційної моделі національної економіки, але не скористалася ним.

Так, у період 2011-2012 років, Україна істотно збільшивши частку видатків бюджету у ВВП (див. табл. 2.1. [22]), жодним способом не використала додатково отримані ресурси для стимулювання економічного зростання.

Нераціональна з погляду соціально-економічної перспективи політика у сфері видатків бюджету, а саме:

- вкрай низький рівень видатків на інвестиції, нехтування підтримкою інновацій;

- відсутність чітко визначених державних стратегічних пріоритетів витрачання бюджетних коштів;

- нераціональна модель державного управління;

- висока частка соціальних видатків.

 Призвела до неефективного використання бюджетних коштів, розбалансування економіки, збільшення державного боргу, інфляції.

Розглянуті негативні тенденції вимагають кардинальних змін у реалізації бюджетної політики, що повинне дістати відображення у середньотерміновій бюджетній стратегії для забезпечення сталих темпів економічного зростання.

Вищенаведені міркування дали змогу зробити певні висновки:

- Формуванням видаткової частини бюджетів називаємо комплекс цілеспрямованих дій, направлених на визначення обсягів, структури видатків та оцінювання їх впливу на соціально-економічний розвиток реґіону і навпаки.

- Принципами формування видатків місцевих бюджетів є: принцип цільової спрямованості бюджетних коштів, принцип актуальності здійснення бюджетних видатків, субсидіарності, принцип стратегічної спрямованості, принцип збалансування інтересів, принцип планомірності, принцип інноваційності.

Аналізуючи частку бюджетних видатків у ВВП України, на жаль, змушені констатувати, що держава не використала додатково отримані ресурси для стимулювання економічного зростання.

За період із до 2012 р. істотно збільшились видатки на соціальний захист населення, на освіту, охорону здоров’я та на духовний і фізичний розвиток, питома вага яких у структурі всіх видатків Зведеного бюджету України збільшилась до 62,0%. Утім навіть за такого збільшення фінансування не забезпечується реальна потреба на перелічених сфер, оскільки рівень життя і добробуту більшості населення все ще залишається низьким.

Аналіз бюджетної політики у сфері видатків бюджету в Україні показав, що здійснені заходи були непослідовними і не забезпечили формування сталих тенденцій до посилення економічно стимулюючої функції бюджету.

З огляду впливу на темпи економічного зростання, істотним недоліком бюджетної політики є коливання обсягів державних інвестицій та соціальних виплат населенню.

Ще одним істотним недоліком, на нашу думку, є наявність стратегічних документів, які не пов’язані між собою, і відсутність єдиної стратегії розвитку держави. Ця стратегія не повинна бути спрямована на підвищення рівня життя населення та їх добробуту. І саме оптимальна структура бюджетних видатків у комплексі з виваженими і продуманими рішеннями органів державної влади дозволить досягти поставленої мети.

Вважаємо, що постійне збільшення видатків на соціальну сферу та соціальний захист за рахунок зменшення видатків на економічний розвиток призведе до погіршення ситуації на ринку праці, і, відповідно, добробуту та рівня життя населення.

Отже, перш за все, необхідно оптимізувати структуру бюджетних видатків шляхом збільшення видатків на бюджетні програми, що спрямовані передусім на створення нових робочих місць. Це, на нашу думку, дозволить знизити рівень безробіття населення та покращити їх добробут.

Крім того, провідну роль у забезпеченні ефективності фінансової системи та реалізації фіскальної політики держави відіграє бюджет, оскільки саме через нього проходить переважна частина грошових потоків і в ньому концентрується значна частина виробленого ВВП. Тому саме тут містяться основні економічні важелі державного регулювання соціально-економічного розвитку.

Складність бюджетних проблем полягає в тому, що в бюджеті одночасно реалізуються дві досить різні за змістом функції, пов’язані з перерозподілом ВВП:

- забезпечення загальносуспільних потреб (державне управління, національна оборона, судова влада, правопорядок, міжнародні відносини);

- здійснення економічного і соціального перерозподілу.

Інші фундаментальні інструменти стимулювання національної економіки зосереджені у податковій системі. Використання важелів податкової політики є потужним способом впливу на соціально-економічний розвиток країни. Податкові ставки, пільги, квоти, штрафні санкції, призначення об’єкта і суб’єкта оподаткування, а також джерела сплати податку дають можливість безпосередньо впливати на доходи суб’єктів національної економіки, обсяги споживання та заощадження тощо. Податки впливають на економіку через дохід кінцевого використання економічних агентів та зміну відносних цін. Залежно від системи оподаткування, вплив податкової політики на макроекономічні змінні може проявлятися по-різному. В цілому зниження податків стимулює зростання приватних витрат і сукупної пропозиції. Зростання податків, навпаки, призводить до їх скорочення. Рівень оподаткування в економіці вимірюється відношенням загальної суми фіскальних вилучень до суми доходів фірм і домогосподарств (ставка сумарного оподаткування доходів, або середня ставка податку).

 Проаналізуємо фіскальне  навантаження на доходи фізичних  осіб в Україні у період  з 2003 по 2012рр. на основі показників, наведених у таблиці 3.1 [22].

Таблиця 3.1.

Частка податкових та інших платежів у сукупних доходах домашніх господарств у 2003-2012 рр., млрд. грн.

Показник	Рік
	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах	225,8	267,3	345,1	441,4	537,7	720,7	948,1	914,7	1082,5	1314,1
Обсяг видатків зведеного бюджету	63,5	75,8	102,5	141,9	175,5	190,7	309,2	307,4	377,8	416,61
Частка видатків зведеного бюджету у ВВП, %	28,1	28,4	29,7	32,1	32,6	26,5	32,6	33,6	34,9	31,7

 

 

Динаміку показників таблиці 3.1. наведемо на рисунку 3.1 [22].

 

Рис. 3.1. Динаміка показників податкових та інших платежів у сукупних доходах домашніх господарств у 2003-2012 рр., млрд. грн.

 

Отже, розглядаючи доходи домогосподарств, а також їхні податкові та неподаткові платежі, необхідно зазначити, що у період з 2004 р. та 2007 р. спостерігається зростання частки цих платежів порівняно з попередніми роками.

 Варто вказати на  те, що значну частку цих платежів  складають прямі податки громадян (податки на доходи та майно фізичних осіб), які безпосередньо впливають на зменшення обсягу кінцевого споживання. Безперечно, зростання податкових платежів населення безпосередньо негативно позначається на їх добробуті.