Контрольна робота з “ Платіжні системи ”

- секретний - для формування власної  ЕЦП;

Належність секретного ключа ЕЦП конкретній особі засвідчується сертифікатом. В сертифікаті, крім усього іншого, вказано, які види документів може підписувати власник даної ЕЦП. Кожен співробітник організації може мати один або декілька сертифікатів, які засвідчують і обмежують його повноваження

- відкритий - для перевірки достовірності  цифрових підписів.

Його застосування передбачає наявність у того, хто цей підпис перевіряє, відкритого ключа. Однак, при отриманні такого відкритого ключа не виключено шахрайство, внаслідок якого буде передано підроблений відкритий ключ, який автентифікуватиме підроблені повідомлення. Щоб запобігти цьому, застосовується практика сертифікування (підтвердження) відкритих ключів з боку уповноваженої на це установи або організації, яка заслуговує на довіру. Таку установу чи організацію називають сертифікуючою, і вона ставить свій електронний підпис на відкритих ключах, які надаються користувачам платіжної системи.

Жодна з платіжних систем, що на поточний момент використовуються або випробовуються для електронної комерції через Інтернет, не є монопольною і не займає виключних позицій. Порівняно із загальною кількістю користувачів Інтернету кожна з них задовольняє потреби незначної групи. Далі розглянемо деякі з них.

Для виконання платежів через Інтернет широко застосовується система з трьох протоколів ІКР (1 = 2, 2, 3). Відмінність між протоколами пов'язана з рівнем безпеки і полягає у різній кількості сторін (покупець, продавець та еквайр), що користуються парами відкритих ключів для розшифрування надісланої до них інформації. На першому рівні таку пару ключів використовує лише еквайр, на другому — також і продавець, а на третьому — всі учасники торговельної операції. При цьому застосовуються лише загальновідомі методи криптографії з використанням відкритих ключів. Результат — надійно захищений протокол доступу в Інтернет, який практично виключає можливість зловживання з боку будь-якого учасника комерційної операції. Мережею передається лише авторизація покупця, тобто дозвіл перерахувати гроші з його рахунку. Для перерахування коштів використовуються наявні механізми платежів.

Ті, хто надає інформаційні послуги, захоплюються перспективою інформаційного спілкування з аудиторією в будь-якому куточку світу. У той же час уряди, інші органи контролю та влади зовсім не в захваті від такої можливості, оскільки таким чином зменшується їх вплив на суспільство та ускладнюється нормативно-регулятивна діяльність. Так, надавачі послуг з-за меж країни не підлягають ні місцевому оподаткуванню, ні місцевим нормативно-законодавчим вимогам.

Центральні банки в усьому світі стурбовані проблемами, породженими впровадженням нових систем електронних платежів, а саме — порушенням монетарної стабільності внаслідок безконтрольного введення в обіг електронних еквівалентів місцевих валют. Збільшення загальної грошової маси в обігу може призвести до інфляції. Витісняючи готівку, новітні системи опановують останній механізм масових платежів, який ще залишається під контролем центральних банків, — готівковий ринок. Комерційні банки побоюються ослаблення своєї позиції у сфері надання фінансових послуг, оскільки інші установи зможуть займатися діяльністю, еквівалентною традиційним банківським послугам.

Значні дискусії викликає проблема невтручання у приватне життя. Вона пов'язана з питаннями анонімності та захисту приватної інформації. Багатьох непокоїть можливість порушення прав споживачів унаслідок того, що кожну окрему покупку, включаючи дрібні, які зараз оплачують готівкою, можна буде відстежувати. На думку прибічників такої точки зору, збирання та володіння інформацією про приватне життя є неприпустимим і може стати джерелом зловживань. А податкові та правоохоронні органи занепокоєні протилежною проблемою — електронні платежі можна буде виконувати анонімно на будь-якій відстані, що створюватиме ідеальні умови для уникнення від сплати податків, "відмивання" грошей та іншої злочинної діяльності.

Існують неправильні уявлення про електронну комерцію, наприклад, є думка, що електронні гроші по суті не відрізняються від готівкових і тому їх можна анонімно переміщувати. Тому часто висловлюються побоювання щодо можливостей використання Інтернету для "відмивання" грошей, здобутих шляхом кримінальної діяльності, або для ухилення від оподаткування.

Вищезазначених небезпек можна уникнути або хоча б значно їх зменшити шляхом створення надійної правової та регулятивної бази, здатної обмежити неправомірне використання нових систем.

У деяких випадках бажаним є також удосконалення систем оподаткування із урахуванням можливостей електронних платежів і розрахунків. Наприклад, щоб компенсувати втрати митних зборів або податків на імпорт, можна ввести податок на електронні платіжні операції, що виконуються за кордоном.

Як зазначалося, великих результатів у цій галузі можна досягти завдяки використанню потужних засобів захисту та посиленню контролю за платежами з боку емітентів електронних платіжних інструментів, розрахункових і сертифікуючих установ.

Список використаних джерел

1. Платіжна система України та її еволюція [Електронний ресурс] - http://ua-referat.com/
2. [Електронний ресурс]  - http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0543-05/page
3. [Електронний ресурс]  - http://buklib.net/books/24577/
4. Конспект лекцій Анпілогова Ж.Д. / Теми 1-8
5. А.В. Чучковська Правове регулювання електронної комерції / Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 224 с.
6. [Електронний ресурс]  - https://prezi.com/rfam9saiuzk9/presentation/