Криптоспоридіоз телят

Рекомендується використовувати  також молекулярні методи зокрема полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР). [2]

 

 

 

 

2.7.Лікування

Досить повноцінна дієта  і прийом адекватної кількості рідини (сольові  розчини для оральної регідратації) - основне лікування криптоспоридіозу у хворих з легким або середньотяжким перебігом хвороби при відсутності  порушень в імунній системі. При важкому перебігу доцільно проводити внутрішньовенну регідратацію у відповідності зі ступенем зневоднення. [13]

 

Для лікування при криптоспоридіозі телятам застосовують сульфадимезин в дозі 0,1 г / кг маси

двічі на день протягом 6 днів(рис.9).

 

 

Ефективним є поєднання  сульфадимезина в дозі 0,1 г / кг маси двічі на день з фумарової кислотою в дозі 0,1 г / кг один раз на день протягом 7 днів(рис.10) . 

 

Можна застосовувати поєднання сульфадимезина в дозі 0,1 г / кг і ампроліума в  дозі 0,2 г / кг живої маси двічі на день протягом 5 днів(рис.11).

 Хімкокцід-7 застосовують у  дозі 0,04 г / кг два рази на день протягом 4 днів. 

Норсульфазол використовують у дозі 0,05 г / кг три рази на день протягом 3 днів(рис.12) . 
Найбільш ефективним при лікуванні криптоспоридіозу телят є використання комплексного препарату сульфаметила, що складається з сульфадимезина і метилурацилу(рис.13), який застосовують всередину в дозі 0,12 г / кг живої маси двічі на день протягом 3 днів поспіль . 
Про ефективність лікування судять за клінічним станом тварин - припинення проносів, поява апетиту,      зникнення ознак зневоднення організму, підвищення рухової активності. У мазках фекалій виявляються одиничні ооцисти кріптоспорідій в полі зору мікроскопа або їх відсутність. [14]

 
2.8.Профілактика

Для профілактики зараження молодняку  ​​тварин криптоспоридіями необхідно  проводити організаційно-господарські заходи, що включають забезпечення збалансованої годівлі маточного  поголів'я і новонароджених тварин, своєчасне випоювання молозива і належні умови утримання(рис.14).

Число заходів щодо профілактики криптоспоридіозу передбачає виконання певних вимог:

-у з’язку з високою  стійкістю ооцист криптоспоридій  до дезинфікуючих засобів, дезінфекцію  потрібно проводити гарячими  розчинами не нижче 70° при зіткненні з поверхнею об'єкта.В їх число входять:3-4% розчин їдкого натрію,10% емульсія ксилонафту,та інші;

-недопускається  присутність на фермі котів,собак,мишей,щурів і контакту їх з

тваринами та кормами .За наявності гризунів проводити дератизацію.(рис15.)

-організувати щоденне  прибирання та дезінфекцію кліток (боксів), станків

,предметів догляду(щіток, мітел, лопат і т.д.) гарячим 3-4% розчином  їдкого лугу;

 

- забезпечення персоналу, обслуговуючого тварин,спецодягом (халатами,  

взуттям,головними уборами) і предметами гігієни - рушниками,милом, 

рукавичками, тощо(рис16.). [2]

Рис.16.

 

3.Власне дослідження

3.1 Характеристика  господарства

Господарство, на базі якого виконувалась курсова робота, а це «Товариство з обмеженою відповідальністю» ( ТзОВ) ім. Б. Хмельницького розташоване у Камянко-Бузькому районі Львівської області. У його складі нараховується чотири виробничих бригади, а саме: бригада господарства №1 – розташована у с. Велике Колодно, бригада №2 – с. Печихвости, бригада №3 – с. Честині і бригада №4 – с. Новий Став.

Дане господарство є одним  із 17-и господарств, які є на території  Камянко-Бузького району, воно розміщене у південній його частині. Природні умови господарства визначаються зоною помірно – континентального клімату, в якій знаходиться вся Львівська область. Центральна бригада господарства розміщена у с. Велике Колодно, відстань від якого до районного центру близько 15 км., а до обласного – 25 км.Стан забезпечення господарства земельними ресурсами відображений у табл. №1.

Таблиця 1. Земельні ресурси  господарства

Землі	Площа, (га)	Площа у%
усього	1746,75	100
сіль.-угіддя	1743,25	99,7
орні землі	1270,2	72,74
сіножаті	52,7	3,01
пасовища	420,35	24,06
багаторічні насадження	2,2	0,12
прим. ферм, склади, тощо	1,3	0,07

Основний масив земель господарства межує з землями  ПАФ «Лан» (с. Сапіжанка) та держлісфондом  – на півночі, на півдні – з землями  ПАФ «світанок», на сході – з  землями ТзОВ «Жовтанці».

Із загальної кількості  населення, що проживає на території  господарства на 1 січня 2002 р. – 2500 осіб, в ТзОВ Ім. Б. Хмельницького працювало 328 чоловік.

Відповідно до структури  вартості товарної продукції ТзОВ в  останні роки, беручи до уваги також  структуру вартості валової продукції  та структуру затрат праці, сучасний виробничий напрямок сільськогосподарського виробництва є і залишиться молочно-м’ясним  скотарством з додатковими галузями – репродукторним свинарством та овочівництвом для постачання населення.

В господарстві займаються вирощуванням різноманітних сільськогосподарських  культур, перевага віддається зерновим і буряківництву. Для забезпечення тварин кормами в господарстві значні площі зайняті під кормовими  угіддями. (Таблиця №3).

Таблиця №3. Посівні площі  та їх структура

Культура	Площа яку займає культура га %
Зернові і зернобобові	761,8	43,7
Цукрові буряки	242,31	13,9
Картопля	83,67	4,8
Овочі	13,94	0,8
Кормові культури	641,51	36,8
Всього	1743,25	100

В середньому у господарстві на 1 га орної землі припадає 0,37 га сінокосів та випасів, в тому числі  випасів -, 033 га. Ступінь забезпеченості бригад кормовими угіддями має значні відмінності. (Таблиця №4)

Таблиця №4. Забезпечення бригад кормовими угіддями

Бригади	На 1 га орн. землі прип. всіх корм угідь.	В тому числі випасів, га
Бригада №1, В. Колодно	0,42	0,14
Бригада №2 с. Печихвост.	0,54	0,44
Бригада №3 с. Частині	0,22	0,06
Бригада №4 с.Н. Став	0,71	0,45

Робота в господарстві здійснюється із спеціалізацією виробничих підрозділів – бригад, з урахуванням  їх розміщення та концентрації виробничих ресурсів.

Бригада №1 (с. В. Колодно) – обслуговує центральний господарський двір (кінний двір, тракторно-автомобільний парк і майстерні, складський сектор, контору господарства), має найбільші тваринницькі ферми: основну скотарську ферму та єдину у товаристві репродукторну свиноферму.

Структура посівних площ бригади  підпорядковується, насамперед виробництву  двох основних видів товарної продукції  – цукрових буряків та молока, а  також додаткових товарних галузей  овочівництва і репродуктивного  свинарства.

На скотарській фермі  бригади концентрується 350 корів  з молодняком та все репродуктивне  свинарство та овочівництво.

Бригада №2 (с. Печихвости). Ця бригада має більш вузьку спеціалізацію: виробництво молока у поєднанні з буряківництвом. Має скотарську ферму на 200 голів ВРХ (в тому числі корів з молодняком 100), та користується культурними випасами суміжно з 1-ою бригадою.

Бригада №3 (с. Частині). На даний момент бригада займається польовим кормовиробництвом. Утримується 30 голів коней.

Бригада №4 (с.Н. Став). На бригаді утримується 150 голів молодняка великої рогатої худоби. Має дуже добру кормову базу – сіножаті та випаси.

 

     Інформація про загальне поголів’я тварин ТзОВ ім. Б. Хмельницького подається в таблиці №5.

 

Таблиця №5. Наявне поголів» я тварин ТзОВ ім.Б. Хмельницького

Вид  тварин	Кількість гол. всього	Бриг. №1 гол.	Бриг. №2 гол.	Бриг. №3 гол.	Бриг №4 гол.
ВРХ	700	350	200	–	150
Свині	71	71	–	–	–
Коні	80	50	–	30	–

Санітарний стан тваринницьких  приміщень не повністю відповідає умовам необхідним для утримання тварин.Відмічені  відхилення показників мікроклімату від  норм технологічного проектування. Не приділяється увага температурі  та вологості повітря, наявності  газів (аміаку та сірководню).У станках  для тварин обладнано «лежаки» з  дерев’яного настилу поверх бетонної підлоги, на які періодично дається  солом’яна підстилка.Для видалення  гною у підлозі створені спеціальні гноєві канали біля станків. Підлога  у станках зроблена невеликим  нахилом (6 см – на 1 м) у бік гнойового жолоба, що полегшує очистку і поліпшує мікроклімат у станку. Прибирання гною здійснюється вручну.При в’їзді на територію присутній санпропускник, але він необладнаний відповідним чином, не діє дезбар’єр. Не налагоджене чергування на вході до ферми, через що на територію можуть потрапляти особи, які не беруть участі у виробництві.Через погану пропаганду ветеринарних знань працівники ферми, що доглядають за тваринами інколи допускають помилки і не дотримуються санітарно-ветеринарних та зоогігієнічних вимог.

Внутрішнє обладнання приміщень  вже частково застаріле або потребує ремонту, через що не створюються  оптимальні умови утримання, які  б могли забезпечити максимальну  продуктивність тварин.

Ветеринарне обслуговування тваринництва ТзОВ ім. Б. Хмельницького здійснюється двома спеціалістами ветеринарної медицини: лікарем ветеринарної медицини і ветеринарним фельдшером. В господарстві є обладнано два ветеринарних кабінети з аптеками на першій і другій бригадах. Але їх обладнання потребує оновлення і покращення постачання ветпрепаратами, які через брак коштів закуповуються невчасно і в недостатній кількості.

 

 

 

 

3.2 Вивчення епізоотичних  даних

В ТзОВ ім. Б. Хмельницького за матеріалами ветеринарної звітності (Звіт про заразні хвороби тваринництва ф. 1 вет) і згідно записів у журналі для реєстрації хворих тварин (ф. №1-вет) протягом попередніх 10 років реєстрували:

– інфекційні хвороби: трихофітія ВРХ, бешиха свиней;

– найбільш поширені незаразні хвороби: хвороби обумовлені порушеннями годівлі і утримання тварин (гіповітамінози, хвороби шлунково-кишкового тракту, акушерські захворювання);

-         інвазійні хвороби: гельмінтози великої рогатої худоби, гельмінтози свиней, гельмінтози коней, ентомози (гіподерматоз),криптоспоридіоз.

Вперше ооцисти криптоспоридій виявляли у фекаліях телят триденного віку (ЕІ – 8,3 – 20,0%). Поступово кількість  тварин, уражених криптоспоридіями, зростала і вже у віці семи днів ЕІ досягала 41,6 – 70,0%. Перший пік інвазії припадав на 8 – 12-денний вік телят (ЕІ – 83,3 – 100% ), другий – реєстрували у телят 18 – 21-денного віку (ЕІ – 33,3 – 41,6% ).У подальшому ЕІ знижувалась – і в тварин 23 – 28-денного віку у фекаліях ооцист криптоспоридій не виявляли.

Інтенсивність інвазії з віком  тварин мала тенденцію до зростання:  
якщо в телят триденного віку реєстрували в середньому від 2,4 до 5,0  
ооцист у 10 полях зору мікроскопа, то в наступні дні спостерігалося різке збільшення кількості ооцист C. parvum. Найбільшу кількість ооцист (в окремих випадках близько 158 екз./10 полях зору мікроскопа) виявляли у телят з 7-го по 14-й день життя. У телят старше 20-денного віку в пробах реєстрували лише поодинокі криптоспоридії.

Взимку екстенсивність криптоспоридіозної інвазії у телят становила 56,8 – 73,7%, навесні – 67,6 – 78,1%. У подальшому ЕІ знижувалась, утримуючись влітку та восени на рівні 8,3 – 18,2% та 15,8 – 29,4% відповідно.

На нашу думку, максимальне  підвищення екстенсивності інвазії  навесні, а саме у березні –  квітні, пов’язане зі сприятливими кліматичними умовами для накопичення  ооцист у навколишньому середовищі та збільшенням поголів’я новонароджених телят, чутливих до криптоспоридіозу.

3.3 Клінічні спостереження

Інкубаційний період при  криптоспоридіозі телят тривав 3-7 днів. Клінічний прояв хвороби реєстрували  у телят із 3- до 25-денного віку, проте найчастіше яскрава симптоматика спостерігалась у 7-15-денних тварин.

Основним симптомом на початку хвороби було пригнічення загального стану, зниження апетиту, малорухливість.

Раніше, або практично одночасно з виділенням ооцист, з’являлася прогресуюча діарея, і вже на 2-й день хвороби фекалії набували водянистої консистенції, жовто-оранжевого або сірого кольору з відразливим запахом.

У наступні дні з розвитком  хвороби збільшувалась кількість  слизу у фекаліях, з’являлися прожилки крові, а в деяких випадках знаходили  шматочки слизової оболонки кишечника.

У тяжкохворих виділення фекалій відбувалося мимовільно, при цьому у телят відмічали сильне пригнічення, залежування, ексикоз, анорексію, прогресуюче схуднення, гіпотрофічність мускулатури, блідість видимих слизових оболонок, зниження тургору шкіри.