Адаптация военнослужащих в армии

Разом з тим слід підкреслити, що введення елементів психологічної гартування виправдане лише тоді, коли це робиться після ретельної підготовки воїнів, забезпечення заходів безпеки. Для перетворення новачка в надійного воїна важливу роль покликані зіграти заняття з фізичної підготовки та інші форми фізичного гартування. Тут необхідно враховувати, що значні фізичні навантаження викликають у частині воїнів хворобливість м'язів. У теж час більшості імпонує володіння високими фізичними якостями, і як показує досвід, що вже через 6-8 тижнів військовослужбовці втягуються в ритм фізичних навантажень.

Досвід роботи з молодим поповненням показує, що у вихованні старанності, підтягнутості, організованості важлива роль належить стройовій підготовці. Разом з тим практика свідчить, що ставлення до неї в молодих воїнів далеко не завжди позитивне. Більше того, значна частина з них вважає, що при сучасній техніці стройова виучка втратила значення і не потрібна. Тому абсолютно очевидна важливість переконливого роз'яснення молодим солдатам значення стройової підготовки, її ролі в формуванні морально-бойових якостей. З цією метою виправдані перегляди фрагментів з фільмів, де демонструється зразкова стройова виучка, паради, військові ритуали, урочисті церемонії, пропаганда висловлювань прославлених полководців, учасників парадів і церемоній, залучення молодих воїнів до урочистих заходів з елементами стройової підготовки.

При вивченні військових статутів необхідно враховувати, що молоді воїни вперше зіткнулися з необхідністю практично виконувати вимоги норм військового життя. Одна з важливих виховних завдань як раз і полягає в тому, щоб допомогти воїну засвоїти ці вимоги, подолати своєрідний психологічний бар'єр, що гальмує процес адаптації, формування високої дисциплінованості. Завдання офіцера-вихователя – запобігти формального запам'ятовування статутних положень, завжди дбати, щоб знання перетворювалися в особисту переконаність і поєднувалися з практичними навичками та вміннями.

Цьому сприяє використання яскравих прикладів з життя частини, військово-мемуарної та художньої літератури, фільмів [29. c.134].

У цей період здійснюється всебічний контроль за входженням молодих солдатів в колектив підрозділу. Їм надається допомога в процесі навчання, служби, організації побуту і дозвілля. Проводяться заходи, що сприяють згуртуванню військового колективу, зміцнення військової дисципліни, формування здорового громадської думки.

В організації бойової підготовки, несенні служби в добовому наряді враховуються особливості молодих солдатів, що складають міжособистісні зв'язки, їх позитивні сторони характеру і недоліки.

 Немало важливе значення для швидкої адаптації молодих воїнів має залучення їх в активне громадське життя. Заслуговує на увагу практика доручення вже на початковому етапі служби найбільш освіченим, ерудованим воїнам виступити з інформацією, доповіддю перед товаришами по службі, взяти участь у роботі ради кімнати інформування та дозвілля, редколегій стінгазет та ін.

Не можна не відзначити особливої ​​ролі дисциплінарної практики у виховній роботі з молодими воїнами. Перше заохочення окрилює, вселяє впевненість, викликає емоційний підйом. Воно довго зберігається в пам'яті. Разом з тим стягнення, оголошене військовослужбовцю, який має намір служити добре, але зробив порушення з незнання, недосвідченість, можна порівняти з руйнуванням своєрідного психологічного «бар'єра», після чого молодий воїн може опустити руки, вважаючи що, справа вже непоправна. Ось чому перші заходи дисциплінарного впливу повинні бути особливо глибоко продумані.

Тому, для формування стійкої адаптації до умов військової служби слід активно залучати командирів і офіцерів, рекомендуючи їм проведення наступнї заходи:

1.Створення в підрозділах навколо осіб, які зазнають труднощі в адаптації сприятливого психологічного клімату (доброзичливість, підтримка товаришів і командирів, практична допомога в подоланні труднощів, організація шефства і т.п.);

2. індивідуальний підхід  до військовослужбовців з урахуванням  наявних у них порушень здоров'я, особливостей характеру, інтелекту і т.д., ступеня адаптації до військової служби.

3.Формування у військовослужбовців, які перебувають на обліку і входять до «групи ризику», позитивної установки на подальшу військову службу, допомога у вирішенні конкретних проблем, що стоять перед ними.

Отже, такими є найбільш істотні особливості змісту, методики та організації виховної роботи з молодими солдатами в період їх адаптації. Зрозуміло, що вони не вичерпують усього їх різноманіття. У кожній частині, підрозділі може бути своя специфіка. Разом з тим, важливо пам'ятати що, початковий період служби молодого воїна – це особливо відповідальний етап у формуванні його особистості, коли закладаються основи моральнопсихологічних і бойових якостей.

 

ВИСНОВКИ

Проблема адаптації військовослужбовців до умов несення ними військової служби є найбільшим відповідальним етапом у становленні особистості воїна.

Особливості соціально-психологічної адаптації військовослужбовців у сучасних умовах полягають у явній невідповідності призовників пропонованим військовою діяльністю вимогам, послабленням традиційних внутрішньо-армійських інститутів соціальної адаптації (офіцери-вихователі), істотним скороченням загального терміну служби і, відповідно, періоду адаптації.

На підставі аналізу результатів дослідження, практичних рекомендацій щодо вдосконалення методів ефективної діяльності офіцерів з адаптації військовослужбовців за призовом можна зробити наступні висновки:

Адаптація – це один з найважливіших процесів, що відбуваються з молодою людиною, що прийшла на військову службу. Від цього процесу багато в чому залежатиме надалі діяльність військовослужбовця, його бажання і прагнення служити і виконувати поставлені перед ним завдання. Організація процесу адаптації молодого воїна є невід'ємна частина роботи командира. Швидка адаптація сприятиме підвищенню рівня згуртованості військовослужбовців, колективізму серед воїнів, формуванню здорової, дружньої обстановки в підрозділі.

В даний час питаннями адаптації військовослужбовців займається ряд військових наук, таких як військова педагогіка, військова психологія, офіцерами підрозділів активно використовується великий набір методів по організації адаптації молодого поповнення.

Для забезпечення ефективності адаптації молодих військовослужбовців з сержантським складом повинна проводитися серйозна та якісна роз'яснювальна робота, так як саме ця категорія військовослужбовців багато в чому буде впливати на процес адаптації молодих воїнів. Вона повинна бути спрямована на формування у них відповідальності і глибокого розуміння необхідності швидкої адаптації військовослужбовців до умов проходження військової служби, на формування дисциплінованості, військового товариства, шанобливого ставлення до молодого поповнення.

Для вирішення зазначених проблем повинна існувати модель психологічного супроводу соціально-психологічної адаптації молодих солдат, метою психологічного супроводу є оптимізація соціально-психологічної адаптації молодих воїнів, результатом якої стане ефективна взаємодія з військовим колективом і успішне здійснення службово-бойової діяльності.

У діяльності щодо забезпечення адаптації військовослужбовців необхідний постійний і надійний зв'язок з особовим складом. Найбільш тісний зв'язок здійснюється через заступника командира з виховної роботи, на якого покладається основне навантаження по адаптації особового складу. Найважливішими умовами для ефективної адаптації є: управління колективною думкою, створення атмосфери колективізму у військовому колективі, вдосконалення духовного і патріотичного виховання воїнів.

Багато в чому ефективність роботи з адаптації особового складу залежить від самого командира (начальника), його заступника з виховної роботи, а також всіх інших осіб підрозділу. Найбільша ефективність цієї роботи досягається, коли зазначені категорії працюють злагоджено і у взаємодії. Швидка адаптація військовослужбовців у підрозділах підвищує боєздатність частин і з'єднань, озброєних сил в цілому, професійний рівень військовослужбовців, рівень морально-психологічного стану воїнів.

Підводячи підсумки даної роботи можна зробити висновок про зростання в сучасних умовах важливо сті діяльності командирів усіх ступенів, начальників, служб, у вирішенні проблеми адаптації молодих солдатів строкової служби на перших етапах їх становлення, своєчасному наданні допомоги та пристосування військовослужбовцями до умов несення служби в Збройних Силах України.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Авдеев В.В. Теория и практика воспитательной работы: учебное пособие. / С.А. Чернов, Л.В. Глемба. – Новосибирск: НВВКУ, 2008. – 200 с.
2. Абрамова, Г.С. Возрастная психология. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 321 с.
3. Андреева Г.М. Социальная психология: учебник для высших учебных заведений, 5-е изд. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 267 с.
4. Барабанщиков А.В. Военная педагогика и психология: учебное пособие. / В.П. Давыдов Э.П. Утлик, М.Ф. Феденко; под ред. Н.И. Резник. – М: Воениздат, 1986. – 240 с.
5. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. – Л., 1988. – 228 с.
6. Бойко В.В. Методика диагностики доминирующей стратегии психологической защиты в общении. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 231 с.
7. Варваров В.И. Командир и подчиненные/ Варваров В.И., Мерзляк Л.Е.- М.: Воениздат, 1986. – 68 с.
8. Взаимоотношения военнослужащих и пути их формирования / Под ред. Асеева Г.В. – М.: ГУВР, 1993 – 168 с.
9. Выготский Л.С. Педагогическая психология. – М.: ACT: Астрела: Люкс, 2005. – 671 с.
10. Военная психология / под. ред. Маклакова А.Г. – Санкт-Петербург, 2004. – 426 с.
11. Глемба Л.В. Методика работы заместителя командира по воспитательной работе по организации и обеспечению условий адаптации и социализации военнослужащих в подразделении: учебно-методическое пособие. – Новосибирск: НВВКУ, 2008. – 98 с.
12. Глемба Л.В. Организация, методика подготовки и проведения основных форм воспитательной работы в подразделении (части): учебно-методическое пособие. / Л.В. Глемба, И.В. Трофимов. – Новосибирск: НВВКУ, 2008. – 86 с.
13. Дьяченко М.И. Военная психология и педагогика. – Минск, 1999. – 337 с.
14. Егоров Л.Г. Становление личности воина социалистического типа как социальный процесс. – М.: ВПА, 1982. – 154 с.
15. Заместителю командира подразделения по воспитательной работе, вступающему в должность: учебно-методическое пособие. – Новосибирск: НВВКУ, 2007. –140 с.
16. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. – М.: «Академия», 1983. – 345 с.
17. Ковалев В.А. Мотивы поведения и деятельности. – М.:Наука, 1988. –     191 с.
18. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования. – М.: Аспект Пресс ,1999. – 403 с.
19. Красильников И.А. Вариант исследования порога адаптационно-психологических возможностей личности / И.А.Красильников // Журнал прикладной психологии– 2003.- № 6. - с.8-12
20. Майерс Д. Социальная психология. – СПб., 1997. – 237 с.
21. Мартюшев Д. Психологическая адаптация призывников к условиям военной службы // Ориентир – 2002. – № 2. – с.50-52.
22. Муцинов С.С. Молодые воины: воспитание и адаптация в коллективе. – М.: Институт военной истории МО РФ, 1989. – 243 с.
23. Основы социальной работы: учебник / под ред. П.Д. Павленко; 2-е издание исправленное и дополненное. – М.: Инфра-М, 2001 – 395 с.
24. Основы общей педагогики: теория и методика воспитания: учебное пособие для вузов / под ред. В.А. Сластенина, – 2-е изд., испр. – М.: «Академия», 2002. – 336 с.
25. Психология. Словарь. / А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский; под общ. ред. – М., 1990. – 465 с.
26. Подоляк С.В. Практические вопросы военной психологии. – М.: Воениздат, 1998. – 244 с.
27. Покровский А.В. Социальная психология коллектива: учебное пособие. – М.: Просвещение, 1978. – 345 с.
28. Практическая психология / под ред. М.К. Тутушкиной. – СПб.: «Дидактика Плюс», 1998. – 336 с.
29. Прошутинский Ю.С. Психологическая модель адаптации и дезадаптации человека в экстремальных условиях существования. – СПб, 2003. – 223 с.
30. Рабочая книга практического психолога. / А.А. Бодалев, А.А. Деркач, Л.Г. Лаптев. – М., 2003. – 640 с.
31. Реан А.А. Психология личности: социализация, поведение, общение. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2004. – 416 с.
32. Роом М.В. Адаптация личности в социуме: теоретико-методологический аспект. – Новосибирск: Наука. Сибирская издательская фирма РАН, 2002. – 275 с.
33. Сенокосов Ж.Г. К проблеме адаптации молодых воинов к воинской службе. // Материалы третьей научной конференции по советской военной психологии. – М.: ВПА, 1991. – 110 с.
34. Современная военная психология: Хрестоматия. / Сост. А.А. Урбанович. – Мн.: Харвест, 2003. – 234 с.
35. Технология социальной работы / под ред. И.Г. Зайнышева. – М.: Гуманитарный издательский центр «Владос», МГСУ. – 2002. – 210 с.

 

 

 

Додаток

ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ МОЛОДИХ СОЛДАТІВ