Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Сентября 2015 в 11:07, реферат
Галицький район утворено у 1939 році. Районний центр - мальовниче місто Галич, у стародавніх літописах вперше згадується у 898 році. В 1367 році він дістав від польського уряду магдебурзьке право.
Археологічні дослідження поблизу міста, в селах Крилосі, Комарові, Підгородді, Вікторові свідчать, що на цій території людина оселилась ще в добу міді-бронзи.
Вступ 3
1.Географічне положення Галицького району 4
2. Геологічна будова і рельєф Галицького району 5
3.Клімат і метеорологічні умови 7
4.Водні ресурси 8
5.Рослинний і тваринний світ. 11
6. Грунти 17
7.Ландшафтні особливості ПТК Галицького району 19
Висновки 20
Список літератури 21
На заплавах і двох надзаплавних терасах Дністра та Лімниці поширені лучні ґрунти. Вони сформувалися на алювіальних відкладах річкових заплав та делювію, в умовах високого (2-3м) рівня ґрунтових вод. Ці ґрунти часто затоплюються під час паводків. Лучні ґрунти мають досить високу природну родючість, вміст гумусу в середньому 3%, реакція ґрунтового розчину середньо- або слабокисла.
У долині Гнилої Липи ґрунти лучно-болотні, сформовані в умовах постійного надмірного зволоження ґрунтовими і поверхневими водами. Ґрунтові води залягають на глибині 0,5-1,5 м. У зв’язку з цим перехідний горизонт у них повністю оглеєний.[10, 335]
На пологих і крутих схилах Придністер’я, у прирічковій частині заплав, місцями поширені дернові та дернові опідзолені ґрунти, складені алювієм, пісками. Це слабо розвинені, наймолодші за віком ґрунти, для яких характерна небезпека розмивів й змивів.
Широке різноманіття ландшафтів лівобережжя Дністра зумовлене розвитком ерозійних, гравітаційних і карстових процесів. Для річок Гнила Липа, Нараївка, Бебелка характерний розвиток V-подібних долин. Їх межиріччя глибоко розчленовані, на вододілах і схилах переважають світло-сірі опідзолені ґрунти з лучно-степовою рослинністю і невеликими масивами дубово-грабових лісів. У нижній течії Гнилої Липи і вздовж лівобережжя Дністра значну площу займають низькі тераси, складені суглинисто-лесовими відкладами, з лучними і чорноземно-лучними ґрунтами, де переважають агроландшафти.
Для правобережжя Дністра характерні ландшафти терасованих суглинисто- і лесово-галькових межирічь р. Лімниця-Бистриця. Тут розповсюджені масиви дубово-букових лісів і розорані ділянки на дерново-підзолистих ґрунтах різного ступеня оглеєності. Уздовж долин річок Лімниця, Луквиця, Луква в піщано-галькових заплавах розвинена лучна рослинність і верболози чагарники, а на суглинисто-галькових низьких терасах з дерново-опідзоленими оглеєними ґрунтами широко розповсюджені агроландшафти.[7, 15]
Район розташований на межі двох фізико-географічних регіонів: Українських Карпат та південно-західної частини Східноєвропейської рівнини. Близько 8% території району займають ріки (серед них одна з найбільших у Європі — Дністер), озера, ставки. Районний центр — стародавнє місто Галич.
Район багатий на природні копалини: марганцеву руду, вапняки, мергелі, суглинки, глину, пісок, гравій. Завдяки цьому тут розвивається місцева промисловість. Провідна галузь промисловості — харчова.
Основу промислового комплексу району складають такі підприємства:
Бурштинська ТЕС
ВАТ «Галицький механічний завод»
ВАТ «Домобудівник»
ПП «Лімниця».
Информация о работе Загальна фізико-географічна характеристика Галицького району